Основні течії класич школи.

Перший етап розвитку клас шк (кін XVII - сер ХVIII ст.) Представники - У. Петті (1623-1687- засновник Пол-ї ек-ї, статистики в Анг), П. Буагільбер (1-м ввів пон „нац дох”-це сук дох від с/г. Г – це зло. Називав себе „адвокатом с/г” – вист за ↑Ц на хліб) та школа фізіократів на чолі з Ф.Кене (Франція) – започаткували теор основи клас політек-ї як альтернативу меркант-му. Англія стає родонач-ю клас пол-ї ек-ї. Ідейно-філос-кі основи клас шк в Анг заклали філософи Дж.Локк та Т.Гобс.. Фізіокр -найбільш зріле вчення– засновник Ф.Кене (1694-1774). Наукове спрямування шк виплив з назви: з гр "рhysis" - природа, "кгаtos" - влада, тобто вивчення основ природного порядку в ек-ці. Шк. існув в період переходу від феод-му до капіт-му, критик меркант-в і говор, що увага уряду має зосер-сь не на торгівлі і нагром Г, а на створ-і достатку продук-ї землер-ва. Зміст вчення Кене про природний порядок ("laissez fаіге") полягає у визнанні об'єктивності і закономірності природ ек-го розвитку, недоторк приват вл. Центр місце у вченні фізіократів займає концепція чистого продукту(це надлишок над витратами в-ва), який створюється лише у сфері землеробства (вплив ментальності аграрної цивілізації), а в промисл існує лише спож-я, це безплід-й клас. Поділ К на ос-й і обор-й. „Ек-на табл”1758: заснована на поділі сус-ва на 3 класи – виробничий (фермери), власники (отримувачі зем ренти: феодали, король), безплід-й (промислов...). Вихід. дані: виробн клас має їжі на 2 млрд і сиров на 1 млрд; власн – 2млрд Г; безпл – промтовар на 2 млдр. Власн купують у виробн класу їжу на 1 і у безплід-х промтов на 1. Безплідні куп у виробн класу їжу на 1. Виробн клас куп у безплід-х промтовари на 1. Виробн клас продає безпл-м сиров на 1. Результат: власники – їжа на 1 і промтов на 1; безплід – їжа на 1 і сировини на 1; виробн кл – Г 2млрд (сплат-я власн-м як рента) і промтов на 2. Це перша спроба в іст ек думки МаЕк-а сітка натур-грош-х потоків матер-х цінностей. Другий етап (др.пол.ХVІІІст.) представ-й теор-ю спадщиною А.Сміта (1723-1790). Втіленням ек-х ідей Сміта є "Дослідж про природу та причини багатства народів" (1776). Розробив методолог принципи класич шк: абстрак-логіч, каузальний, езотеричний та екзотеричний, індукт-дедукт. Ідеї ринк-го лібер-му: • вчення про "природний порядок" – про закономір-ь та об'єк-ть ринково-підприєм-х ек-х відносин; стихійну дію ек-х закон; • вчення про "ек-ну людину", керовану особистими ек-ми інтересами та потребами, а сус-во розгляд як сук ек-х л., які обмін-я ек-ми благами; • вчення про "невидиму руку" – стих-і ек-і з-ни, які діють незалеж від волі ек-х людей і спрям-ь їх діяльність у суспіл -вигідгне русло: „коли л. виход з влас-ї мети це природньо – і неминуче привод її до того, що вона надає перевагу тому заняттю, яке найвигід-е сус-ву”; •обгрунт-я принципів ліберал-ї ек-ї пол ("Іаіssez faіrе") – вих-чи із „невид руки”®Д „викон роль нічного сторожа” і 3 обов’язки: витрати на сусп роботи, на військ безпеку і на правосуддя. Осн теор-ні проблеми: 1. ек-на роль поділу праці: економія t,застос машин, ↑прод пр. Багат-во створ-я сук-ю працею працівн свієї сфери мат-го в-ва (а не лише с/г як у фізіокр); 2. розкриття об'єктивного характеру виникнення грошей, їх товарної природи, основних функцій; 3. проблема вартості: розрізн споживну (корисність) і мінову(здатн обмін-ь у певних пропорц-х). Зосередж на міновій, яка має дуаліст-й х-р: базув на труд теорії вартості - визначенні вартості товару витратами праці або визнач в-ті не витрач-ю, а купленою працею; 4. вчення про К. Ототож К переважно із зас в-ва. Він розрізняв основний (земля, машини, обладнання, споруди, знання, корисні здібності виробників) та оборотний (продовольство, готові вироби, сировина, напівфабрикати, гроші), помилково вваж, що обертається лише останній. 5.Праця поділ: продукт-у (вся праця зайнята у сфері мат-го в-ва, що створ мат блого і принос Пб) і непродукт (створює немат послуги). Третій етап (1-а пол XIXст.) - змін іст-х умов капіт-го розвитку, що змін досл-я економ-в: 1)перетвор капіт-х ринк-х відносин та підприє-ва у переважаючі; 2) промисл револ принес технолог-ні та поділ сус-ва на 2 класи - найм роб та капіталістів; 3) виникн безроб, зростання зубожіння чисельних верст сус-ва; 4) прояв і загострення с-ми ек-х та соц-х суперечностей класич кап-зму. Етап хар-ся послідовниками Сміта - Д.Рікардо та прихил рікардіанства, Т .Р.Мальтус (з-н народонасел-я: насел-я і продовольство за відсут-ті перешкод безмежно ↑, при чому насел ↑ у геопрогресії, а продовольство у арифмет-й; залізний з-н з/п: процес зрост к-ті насел-я приведе до того, що робітники отрим-ть тільки min зас для існування), У. Сеніор (капіт-м – це взаємні жертви робітника[праця] і капіт-та[К]; „останній час Сеніора”:при 11,5-годинному роб дні за перші 10,5 – відбув-я відпрацюв-я вкладеного К, а за ост-ю год – створ-я Пб), Ж.Б. Сей (за лібералізм, політек-я – це наука про багатство). Д. Рікардо (1772-1823) «Принципи політ ек-ї та оподат-я». Осн риси метод-ї та теорії: 1. визнач предмету ек-ї науки вивченням зак-в розподілу дох, утворених у сфері мат-го в-ва; 2. вдоскон метод логічної абстракції (сходження від абст-го до конк-го); 3. труд теор вартості як вихід принцип (надалі його викор Маркс) - Рікардо розвинув труд теор вартості Сміта, але при цьому поширив її на капіт-не товарне в-во; 4. розробка теорії витрат в-ва: визнач вартості товару витратами 2-х факторів в-ва-праці і К (двофакт витратна модель вартості); 5. розроб теор доходів: З/п - Ц праці. Розрізняв прир-у Ц праці (визнач-я вар-тю осн-х зас-в існування) та ринкову (що відхил-я під впливом d та s на працю). Вчений поділяв песиміст-й погляд Мальтуса на тенденцію до ↓ реал з/п під впливом: а) зростаючих темпів народонас-я; б) ↑Ц на зас існув робіт-в в умовах залучення гірших земель та дії з-ну спадної родючості грунту. Пб є надлишоком вар-ті товару над рівнем з/п. Визнав тенденцію норми Пб до ↓ з розвитком ек-ки та прод-х сил сус-ва; 6. створ теорії диференційної ренти (за родючістю землі: кращі, серед, гірші та місцезнах-м.. Вар-ть с/г прод-ї визнач-я затратами праці на відносно гірших землях®надлишок прод-ї на кращих землях і є дж ренти. Дж ренти – праця робітн); 7. розробка проблем міжнар поділу праці та зовніш торгівлі на основі „ принципу порівняльних переваг ”: кожна к-на спеціаліз на в-ві товарів, які мають вищу якість та max порівняльну еф-ть. Ця теор побудована на розумінні альтернат-ї природи вироб-х витрат як витрат, що вимірюються втраченими можливостями при відмові від ін альт-х варіантів застос-ня вироб-х ресурсів. Цей підхід став фундаментальним в суч МіЕк-у аналізі. 8.Розрізняв споживну та мінову вартості, просту і складну працю, індивід-у та сусп-о-необхідну працю, вважав її мірилом в-ті, визначав витрати праці роб-м часом. 9. Теорія відтвор-я і криз: здатність конкурент-го ринку до автомат-ого саморег-я®заперечував можливість загал надвир-ва. Четвертий етап (сер. ХІХст.) -пов’яз з Дж.С.Міллем (1806-1873). „ Основи пол-ї ек-ї і деякі аспекти їх застос-я у соц-й філософії ”(1848), „ Нариси про деякі нерозв’язані пит Пол-ї ек-ї ”. Вартість, Ц та Г: осн-ю ек-ї с-ми є принцип лібералізму; Ц товару є грош-м виразом його в-ті; в-ть Г вимір-я к-тю товарів, які на них можна купити; „нейтрал-ть Г” – Г існ лише для спрощ обміну; Ц встанов-я конкур-ю, яка виник внаслідок прагнень покупця придбати дешевше, а продавця – продати дорожче; Ц на товар не нижча від витрат на його в-во. К та Пб: К – раніше накопич-й запас продук-в минул-ї праці; заощ-ня являють собою утримання від поточного спож-я заради майб-х благ, тому ↑ разом з нормою %; Пб (як і у Рікардо) є винагородою за „утримання” від поточ спож-я; Пб виникає не внаслідок обміну, а внасл продук-ї сили праці. Рента – компенс-я, що сплач-я за корист-я землею. Теорія Г та торгів-х криз: сутність Г грунт на кіл-й теорії Г та теор ринк-го % (↑ к-ті Г не призводить до ↑ Ц, за умови їхнього вилучення з обігу у запаси, або співрозмірності їнього кіл-го зрос-я з зрос-ям обсягу сук-го дох); величина %-ї ст залежить від дії „закону Юма”, за яким потік Au в к-ну ↓-є норму %, навіть за ситуації ↑Ц. В ситуації ↓ норми % короткострок-й К витікає за кордон і валют курс вирівнюється; ↑ норми % сприятиме залученню К в к-ну; Інф сприяє ↑ норми %; для торг-ї кризи є типовим „швидке падіння Ц після їхнього ↑ під впливом спекулят-го пожвавлення”, тобто загал рівень Ц ↓ настільки, настільки він ↑ в передкризовий спекулянт-й період. (перше в іст викладено Г-й бік динаміки ек-го спаду). Теор народонас-я Мальтуса як аксіома – насел зрост у геопрогресії, а продовол-во у арифм-й. Теор прод-ої праці: лише прод-а праця створ-є багат-во. Продукт. та праця, що зай-та у сфері мат-го в-ва+праця по ох-ні вл і набут-я квал-ї. Б-я дох від неп род-ї праці – це лише перерозпод дох, створ-й прод-ю працею.