Процес глобалізації протікає в умовах поляризованої світової системи в плані економ потужності і можливостей. Таке положення є потенційним джерелом ризиків, проблем і конфліктів. Декілька провідних країн контролюють значну частину вироб-ва і споживання, навіть не вдаючись до політ або екон тиску. Їх внутрішні пріоритети і ціннісні орієнтири накладають відбиток на всі найбільші сфери інтернаціоналізації. Головні проблеми глобалізації: ·знаходження шляхів стійкого економ розвитку у зв'язку з тим, що сучасні технологічні структури досягли своєї межі; ·проблеми війни і миру, забезпечен міжнар безпеки, роззброєння і конверсії, зміцнення довіри до співпраці між нар; ·екологічні проблеми, що поставили людство перед загрозою екологічного колапсу, порівнянного з наслідками ракетно-ядерної катастрофи; ·подолання економ і культурної відсталості, убогості в країнах Азії, що розвив, Латинс Америки, Африки; ·проблема людини, включаючи вимірювання суспіл прогресу і дотримання соціальних, економіч і індивідуальних прав і свобод особи, боротьбу з міжнар злочинністю і тероризмом, гуманізацію міжнародн відносин.
Систематизувати існуючі глобальні проблеми можна так: 1) міжнародні соціал-політ проблеми: а) запобігання ядерній війні; б) зниження рівня гонки озброєнь, врегулювання регіональних, міждержавних конфліктів, формування ненасильницького миру на основі зміцнення системи загальної безпеки, затвердження довіри між народами; 2) міжнар соціально-економ і еколог пробл: а) подолання слаборозвинутості і пов'язаної з нею убогості і культурної відсталості; б) пошук шляхів виріш енергетичної, сировинної і продовольчої криз, оптимізація демографічної ситуації, освоєння в мирних цілях космічного простору і Світового океану; в) забезпечен екологічної безпеки вироб-ва (включаючи військове), всіх природ і рукотворних умов існування людства; 3) проблеми людини: а) дотримання основних прав і свобод; б) забезпечення необхідних життєвих умов людського існування (особливо в слаборозвинених країнах), в) демократизація суспільних відносин, розвиток і збереження культури і т.д.
103. Вчення фізіократів про природний порядок і процес суспільного продукту. «ЕК таблиця» Ф.Кене.
Найбільш зрілим вченням 1-го етапу клас шк є фр шк фізіократів – засновник Ф.Кене (1694-1774), його послідовник Тюрго (1727-1781). Наукове спрямування шк виплив з назви: з гр "рhysis" - природа, "кгаtos" - влада, тобто вивчення основ природного порядку в ек-ці. Шк. існув в період переходу від феод-му до капіт-му, критик меркант-в і говор, що увага уряду має зосер-сь не на торгівлі і нагром Г, а на створ-і достатку продук-ї землер-ва. Зміст вчення Кене про природний порядок ("laissez fаіге") полягає у визнанні об'єктивності і закономірності природ ек-го розвитку, недоторк приват вл. Центр місце у вченні фізіократів займає концепція чистого продукту( це надлишок над витратами в-ва ), який створюється лише у сфері землеробства (вплив ментальності аграрної цивілізації), а в промисл існує лише спож-я, це безплід-й клас. Поділ К на ос-й і обор-й. „Ек-на табл”1758: заснована на поділі сус-ва на 3 класи – виробничий (фермери), власники (отримувачі зем ренти: феодали, король), безплід-й (промислов...). Вихід. дані: виробн клас має їжі на 2 млрд і сиров на 1 млрд; власн – 2млрд Г; безпл – промтовар на 2 млдр. Власн купують у виробн класу їжу на 1 і у безплід-х промтов на 1. Безплідні куп у виробн класу їжу на 1. Виробн клас куп у безплід-х промтовари на 1. Виробн клас продає безпл-м сиров на 1. Результат: власники – їжа на 1 і промтов на 1; безплід – їжа на 1 і сировини на 1; виробн кл – Г 2млрд (сплат-я власн-м як рента) і промтов на 2. Це перша спроба в іст ек думки МаЕк-а сітка натур-грош-х потоків матер-х цінностей.
104.Економічне вчення А.Сміт.
(1723-1790) – предст-к 2-го етапу розвитку клас шк.. "Дослідж про природу та причини багатства народів" (1776). Розробив методолог принципи класич шк: абстрак-логіч, каузальний, езотеричний та екзотеричний, індукт-дедукт. Ідеї ринк-го лібер-му: • вчення про "природний порядок" – про закономір-ь та об'єк-ть ринково-підприєм-х ек-х відносин; стихійну дію ек-х закон; • вчення про "ек-ну людину", керовану особистими ек-ми інтересами та потребами, а сус-во розгляд як сук ек-х л., які обмін-я ек-ми благами; • вчення про "невидиму руку" – стих-і ек-і з-ни, які діють незалеж від волі ек-х людей і спрям-ь їх діяльність у суспіл -вигідгне русло: „коли л. виход з влас-ї мети це природньо – і неминуче привод її до того, що вона надає перевагу тому заняттю, яке найвигід-е сус-ву”; •обгрунт-я принципів ліберал-ї ек-ї пол ("Іаіssez faіrе") – вих-чи із „невид руки”®Д „викон роль нічного сторожа” і 3 обов’язки: витрати на сусп роботи, на військ безпеку і на правосуддя. Осн теор-ні проблеми: 1. ек-на роль поділу праці: економія t,застос машин, ↑прод пр. Багат-во створ-я сук-ю працею працівн свієї сфери мат-го в-ва (а не лише с/г як у фізіокр); 2. розкриття об'єктивного характеру виникнення грошей, їх товарної природи, основних функцій; 3. проблема вартості: розрізн споживну (корисність) і мінову(здатн обмін-ь у певних пропорц-х). Зосередж на міновій, яка має дуаліст-й х-р: базув на труд теорії вартості - визначенні вартості товару витратами праці або визнач в-ті не витрач-ю, а купленою працею; 4. вчення про доходи. Показ антагонізм між робіт і капіт і зем вл-ми: при нат гос-ві весь продукт праці належ роб-ку...З/п – це Ц праці, труд дох. Пб і рента – відрах від продукту праці найм роб; 5. вчення про К. Ототож К переважно із зас в-ва. Він розрізняв основний (земля, машини, обладнання, споруди, знання, корисні здібності виробників) та оборотний (продовольство, готові вироби, сировина, напівфабрикати, гроші), помилково вваж, що обертається лише останній. 6.Праця поділ: продукт-у (вся праця зайнята у сфері мат-го в-ва, що створ мат блого і принос Пб) і непродукт (створює немат послуги).
