НАВЧАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ 2.4.
Соціологічна анкета: сутність, складові та побудова
Лекція 1. Сутність, структура та оформлення соціологічної анкети.
Лекція 2. Класифікація запитань анкети.
Лекція 3. Майстерність побудови анкетних запитань.
Лекція 1. Сутність, структура та оформлення соціологічної анкети.
План:
1. Сутність стандартизованої анкети та проблематика її побудови.
2. Структура (композиція) анкети.
3. Обсяг анкети і тривалість опитування.
4. Загальні вимоги до складання та оформлення анкети.
5. Особливості анкети при самозаповненні та інтерв’ю.
Ключові терміни: анкета, відкрите запитання, закрите запитання, запитання-фільтр, напівзакрите запитання, пілотажне дослідження, помилки формулювань.
Сутність стандартизованої анкети та проблематика її побудови.
Основним інструментарієм збору вихідного матеріалу в масових соціологічних опитуваннях є стандартизована анкета (опитувальник). Вона має відповідати таким вимогам:
а) кожне із запитань (пунктів) анкети пред'являється всім без винятку респондентам в однаковому формулюванні;
б) визначено чіткий порядок постановки запитань, кожне з яких має свій зафіксований номер (відповідно до порядку пред'явлення);
в) до кожного зі змістових питань у більшості випадків додається перелік фіксованих відповідей (віяло, шкала).
Професор Е.Ноель-Нойман (керівник Інституту демоскопії в м. Алленсбах (Німеччина) саркастично зауважила, що „на жодному етапі статистично репрезентативного дослідження профани не пропонують своїх послуг так завзято, як під час складання анкети”. Це зауваження досить актуальне за умов зростаючого попиту на соціологічні дослідження.
Недосвідчених соціологів у роботі з підготовки анкети приваблює: по-перше, евристичний і творчий характер роботи; по-друге, одержання в результаті роботи наукового документа як відчутного доказу своєї причетності до професійного співтовариства; по-третє, ілюзорна простота – запитання анкети за своєю формою максимально наближаються до звичного повсякденного спілкування, і, насамкінець, можливість після кожного сформульованого запитання поставити крапку в роботі і вважати її виконаною.
У більшості випадків соціологи-початківці не обтяжують себе визначенням основних цілей і завдань дослідження, постановкою програмних питань, розробкою концептуальних положень. Вони одразу починають із формулювання запитань і складання анкети. Саме це найчастіше є причиною невдачі соціологічного дослідження.
Втім, чим більш досвідченим і кваліфікованим є соціолог, тим більше труднощів він зазнає на етапі підготовки анкети. При цьому виникає запитання: „Чому кваліфікований соціолог зазнає труднощів там, де дилетант упорається з творчим завданням без усіляких проблем?” Відповідь полягає в тому, що кваліфікований соціолог добре собі уявляє, які дослідницькі завданнядоводиться розв'язувати у процесі дослідження. Коли дослідник приступає до складання анкети, перед ним постають два питання:
1) якими мають бути структура та оформлення самої анкети?
2) як формулювати запитання анкети та варіанти відповідей?
Анкета – це лице соціолога, яке характеризує його манери, поведінку, а також рівень виховання і культури спілкування.Загалом загальна композиція анкети, конкретне формулювання запитань і віяла відповідей завжди визначаються скоріше логікою, смаком, інтуїцією та досвідом дослідника, ніж певним стандартним набором правил. Водночас при підготовці анкети необхідно враховувати загальні вимоги, ігнорування яких знецінює одержану за допомогою цієї анкети соціальну інформацію. Дотримання цих вимог під час роботи над анкетою дає змогу уникнути багатьох помилок, що призводять до викривлення одержаної у кінцевому результаті інформації.
Серед ряду нормативів, враховуючи специфіку складання соціологічної анкети, можна виділити такі.
1) Релевантність. Визначається тим, наскільки доцільно обрана форма інструмента для вимірювання даної характеристики. Поняття релевантності пов'язане з питанням про те, чи можна на підставі результатів виміряння судити про наявність у респондентів визначених знань, особистісних характеристик, думок і настанов. Релевантність може бути доведена тільки логічним шляхом.
2) Об'єктивність (чи нейтральність). Міра нейтральності інструмента визначається відповіддю на питання про те, чи залежить оцінка даної характеристики, яка отримана з допомогою даного інструмента, тільки від ступені її вираженості, чи на її значення впливають якісь додаткові фактори.
3) Доступність. Смисл цього нормативу полягає у тому, щоб усі респонденти змогли зрозуміти зміст завдань чи питань.
4) Розрізнювальна здатність. Інструмент має бути сконструйований таким чином, щоб він був здатний фіксувати оптимально тонкі різниці серед респондентів відносно характеристик, що вимірюються.
