6.1. Прості вербальні.
6.2. Табличні.
Водночас, з метою економії місця. зняття монотонності і сподіваючись на розуміння респондентів, соціолог іноді вдається до певного симбіозу – створення табличного (комбінованого) питання. Наприклад,
„СКАЖІТЬ, ЧОМУ ВИ ВИРІШИЛИ ПІДТИ З ФІРМИ?”
| Є основною причиною | Є не основною причиною | Не є причиною звільнення | |
| 1. Через низьку зарплату | |||
| 2. Через погані умови праці | |||
| 3. Через погані стосунки з начальством | |||
| 4. Через погані побутові умови |
При цьому табличні питання іноді погано «працюють», особливо коли містять у собі багато дихотомічних питань (у нашому випадку 12). Тому не треба ними зловживати, тобто вводити в анкету не більше 3-4, роблячи їх по можливості простішими, даючи роз’яснення в тексті про особливості їх заповнення. Будувати такі питання бажано за єдиним зразком, щоб, раз побачивши і зрозумівши цей тип питання, респондент не витрачав у подальшому час на його розуміння.
6.3. Шкальні.
У закритих питаннях необхідно звернути увагу на використання вимірювального інструментарію – шкал. Вони можуть бути вербальні (від „цілком так” до „цілком ні”), суб’єктивні (лінійні шкали від min до max, термометри, драбини), серії питань для об’єктивних шкал або факторного аналізу тощо.
6.4. Запитання у картинках.
Візуальний шлях передачі та отримання інформації має багато позитивних переваг. але вітчизняні соціологи ним мало користуються, оскільки для цього потрібен художник і поліграфічна база.
Рис. Картинка до опитування фермерів. Питання про ставлення селянина до кооперативу з реалізації худоби пропонується у формі бесіди трьох фермерів.
Текст питання: „На цьому малюнку зображено троє селян, які ведуть бесіду про кооперативну реалізацію худоби та про торговців худобою. Прочитайте те, що вони кажуть. Хто з них, на Вашу думку, правий? Хто каже те, що Ви про це думаєте: лівий, середній чи правий?”
1. Лівий
2. Середній
3. Правий
4. Важко відповісти
7. Залежність відповідей від виду запитання .
Зауважимо, що відкриті і закриті питання доволі часто дають різну інформацію. Відповідаючи на питання у закритій формі, респондент змушений працювати в тій системі логічного міркування, яку йому надає дослідник і яка може співпадати або не співпадати з системою логічного міркування респондента. Якщо ж змінюється система логічного міркування, то відповідно, змінюється значимість того або іншого явища. У відкритому питанні соціолог отримує інформацію про значимість того або іншого явища у рамках логічного міркування самого респондента, який сам „малює ситуацію”. Також різниця у відповідях може пояснюватися різною їх інтерпретацією та деякими іншими причинами. Експериментальні дослідження свідчать, що в залежності від форми питання суттєво змінюються результати дослідження.
Найбільше відповідей на одну альтернативу отримало дихотомічне питання, вдвічі менше відповіли на одну альтернативу в закритому питанні, в середньому лише кожен п’ятий обрав одну з альтернатив у табличному питанні, і менше усіх відповіли на відкрите питання.
Виходить відоме з практики співвідношення: на відкрите запитання відповідають вдвічі менше, ніж на закрите; на табличне відповідають лише 25-30% (іноді 15-30% не відповідають); найбільше відповідають на дихотомічне, оскільки воно найпростіше і найзрозуміліше респондентам.
„СКАЖІТЬ, ЧОМУ ВИ ВИРІШИЛИ ПІДТИ З ФІРМИ?” (в процентах)
| Дихотомічне питання | Закрите питання | Табличне питання | Відкрите питання | |
| 1. Низька зарплата | ||||
| 2. Погані умови праці | ||||
| 3. Погані стосунки з начальством | ||||
| 4. Погане побутові умови | ||||
| Середня кількість відповідей на одну альтернативу | 52,8 | 25,5 | 21,7 | 13,5 |
