Лекции.Орг
 

Категории:


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...


Поездка - Медвежьегорск - Воттовара - Янгозеро: По изначальному плану мы должны были стартовать с Янгозера...


Агроценоз пшеничного поля: Рассмотрим агроценоз пшеничного поля. Его растительность составляют...

Російський централізм і українська автономія в першій половині XVIIIст.: історія протистояння.



Гетьманщина під владою І.Скоропадського (1708-1722рр.). «Решетилівські статті» 1709р. Суттєве обмеження української автономії: відсутність двостороннього договору; своєчасне ненадання жалуваної грамоти на гетьманство; збереження воєвод із залогами у низці українських міст; призначення до гетьмана царського резидента А.Ізмайлова (10 «явных» і 3 «тайных» статей відповідно від 18 та 27 липня 1709р.); розквартирування в Гетьманщині 11 драгунських полків, «ландміліції», започаткування практики прямого призначення царським указом козацьких урядовців.

Запровадження І Малоросійської колегії (царський указ від 29 квітня та маніфест від 27 травня 1722р.) задля контролю над державним життям України, ліквідації залишків її автономного життя і якнайшвидшої інтеграції в структури імперії. Заборона обрання гетьмана по смерті І.Скоропадського (3 липня 1709р.).

Заходи наказного гетьмана, чернігівського полковника П.Полуботка по нейтралізації втручання Малоросійської колегії у внутрішні справи Гетьманату: реформа суду (Генеральний суд – колегіальний, запровадження інституту асесорів, формалізація судових процесів, боротьба з хабарництвом, судовою тяганиною); задоволення справедливих претензій позивачів і покарання організаторів заколотів; розгляд скарг оперативно від нижньої до вищої інстанції; саботування розпоряджень І Малоросійської колегії; петиція до царя від старшини (вересень 1722р.)

«Дванадцять пунктів» С.Вельямінова до Петра І (31 березня 1723р.). Перетворення Малоросійської колегії з контролюючої на владну адміністративну структуру (сенатський указ від 16 квітня 1723 року).

«Коломацькі чолобитні» (серпень-вересень 1723р.) на підтримку домагань П.Полуботка. Ув’язнення прибулих старшин у Санкт-Петербурзі, кадрова «чистка» в Гетьманщині. Смерть П.Полуботка у Петропавлівському казематі (18 грудня 1724р.).

Спроба відновлення автономних прав України за гетьманування Д.Апостола (1727-1734рр.) Чинники зміни тактики царського уряду щодо України (загроза нової війни з Туреччиною, перебування запорожців під протекцією останньої, намагання заручитися підтримкою козацтва та автономістично настроєної старшини). Ліквідація І Малоросійської колегії (1722-1727рр.) урядом Петра ІІ.

Обрання миргородського полковника Данила Апостола гетьманом України (1 жовтня 1727р., Глухів). Відсутність двостороннього українського договору, а, відтак, «статейні пункти» Д.Апостола (початок 1728р.). Пожалування імператора – «Рішительні пункти» (серпень 1728р.): заборона самостійної зовнішньої політики Гетьманатові; переобрання гетьмана козацтвом лише з дозволу царя і за присутності його представника; підтвердження гетьманських повноважень у столиці; право гетьмана затверджувати нижчу козацьку адміністрацію (полковників і генеральну старшину стверджував цар); Генеральний суд – із трьох російських і трьох українських суддів; вища касаційна інстанція Гетьманщини – імператор; гетьман підпорядковувався російському головнокомандувачу в Україні; гетьману дозволялося мати лише три наймані полки по 500 осіб у кожному; гетьманському урядові доручалося скласти звід прав, за якими судиться малоросійський народ; знімалися обмеження з торгівлі іноземних купців (проте індукта – до російської казни); не дозволялося відбирати в козаків і посполитих придбаних ними раніше земель (а також маєтки, отримані козаками за службу, в їхніх удів і сиріт); планувалося перевірити законність придбання маєтків у приватну власність козацькою старшиною, шляхтою, монастирями, іншими особами.

Суперечливий характер документа. Низка управлінських і соціально-економічних реформ Д.Апостола, що суттєво впорядкували життя Гетьманату (1729-1731рр. – «Генеральне слідство про маєтності», встановлення річного реального бюджету; підтримка українського купецтва; розпочата кодифікація українського законодавства; ухвала про повернення запорожців на батьківщину; відновлення права призначення генеральної старшини та полковників; заборона російським урядовцям скуповувати землі в Україні; Київ знову під юрисдикцією гетьмана тощо).

Українська укріплена лінія і примусова праця козаків, селян і міщан. Козацький корпус у Правобережній Україні 1733 року в зв’язку з питанням про «польську спадщину».

Загальна стабілізація внутрішнього життя Гетьманату за правління Д.Апостола.

Чергова царська владна інституція в Україні – «Правління гетьманського уряду» (1734-1750рр.) – як пом’якшений варіант І Малоросійської колегії (троє українців і троє росіян на чолі з російським князем О.Шаховським). «Слово і діло государеве» в Україні. Людське, матеріальне й фінансове знекровлення України в роки російсько-турецької війни (1735-1739рр.). Поширення сфери впливу «Правління…» на Слобожанщину. Скорочення козацького реєстру Гетьманату (поділ у 1735р. лівобережного козацтва на виборних і під помічників).

Листопад 1741р. – прихід до влади в імперії Єлизавети Петрівни. Відновлення влади гетьмана на Лівобережжі.

 

 





Дата добавления: 2017-02-25; просмотров: 246 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.