Первинні злоякісні пухлини кісток.

Периостальна саркома розвивається з зовнішнього волокнуватого шару окістя. На рентгенограмі виявляється малоінтенсивна додаткова тінь на фоні м'яких тканин. З боку кістки визначається невеликий поверхневий крайовий дефект (узура) з витонченим кірковим шаром, контур якого залишається рівним (див.мал 13.5.).

Мал.13.5. Періостальна остеосаркома рентгенограма та КТ.

Остеогенна саркома. Надзвичайно злоякісна пухлина. Розрізняють остеолітичний, остеобластичний і змішаний типи.

При остеолітичному типі малігнізуються остеокласти, на рентгенограмі визначається ділянка деструкції в метаепіфізі трубчастої кістки в вигляді безструктурного дефекту з нерівними, зазубреними, немов би з”їденими контурами. Часто спостерігається "козирковий періостит"(див.мал 13.5.)..

При остеобластичному тип і спостерігається бластоматозний ріст у вигляді плямистих тіней різної форми і величини, розташованих в зоні пухлини, в ділянці ураження розвивається голковий періостит(див.мал 13.5.).

. Мал.13.6. Остеолітична саркома рентгенограма та МРТ. Мал.13.7. Остеобластична саркома рентгенограма та КТ

При змішаному типі остеогенної саркоми має місце різноманітна комбінація деструкції і патологічного /злоякісного/ кісткоутворення. На місці пухлини кістка веретеноподібно потовщена, кірковий шар зруйнований, часто спостерігається голковий або козирковий періостит(див.мал 13.8.).

Мал.13.8. Змішана саркома

Мал.13.9. Параостальна саркома, хондроми в м’яких тканинахплеча

Остеогенна саркома не руйнує хрящів, і тому у дітей і юнаків ураження не розповсюджується за межі епіфізарного хряща.

Параостальна саркома пухлина розвивається з периосту, складається з грубих периостальних нашарувань негомогенної структури, кірковий шар незмінений (див.мал 13.9.).

. Пухлина Юінга. Утворюється з ретикулоендотеліальної тканини, частіше у людей у віці до 20 років. Уражаються переважно довгі трубчасті кістки, нерідко пухлина локалізується і в плоских кістках (клубовій і ін.). Клінічна картина нагадує гострий остеомієліт - захворювання починається гостро з високої температури і супроводжується лейкоцитозом. З'являється поступово наростаючий біль, а місцево виявляється набряклість, в ділянці якої шкіра гіперемована і гаряча на дотик. Рентгенологічно при ураженні довгих трубчастих кісток спостерігається розширення кістково-мозгового каналу, кірковий шар розшаровується у вигляді повздовжніх лінійних тіней, обмежених світлими щілиноподібними проміжками (див.мал 13.10.). В подальшому з боку окістя з'являються ніжні періостальні нашарування, що огортають кістку на зразок шкаралупи. Ці нашарування руйнуються, а відтиснене окістя знову звапнюється, що створює картину смугастих нашарувань. Одночасно виникає нечітко окреслений веретеноподібний осередок деструкції кісткової тканини. На відміну від остеомієліту секвестри, як правило, відсутні. В ряді випадків спостерігаються своєрідні періостальні зміни в вигляді тонких і ніжних тіней голкового періоститу. При ураженні плоских кісток зміни носять здебільшого деструктивний характер у вигляді ділянки нерівномірного руйнування губчастої речовини і мало чим відрізняються від картини остеогенної саркоми.

Пухлина Юінга є високо радіочутливою пухлиною. Достатньо підвести до пулини 30 Гр для ії руйнування, що використовується в складних випадках диференціальної діагностики. Для повного пригнічення пухлиного росту необхідно підвести СОД 120-140 Гр. Пухлина метастазує в інші органи.

Мал.13.10. Саркома Юінга.

Мієломна хвороба - злоякісна пухлина кісткового мозку. Розрізняють наступні різновиди: 1) множинно-осередкова; 2) дифузно-поротична; 3) остеосклеротична; 4) ізольована (солітарна). Мієлома руйнує кісткову тканину.Рентгенологічно: виявляються множинні округлі дефекти, діаметром від декількох міліметрів до декількох сантиметрів з різкою контурованістю кожного окремого дефекту (пробійникові дефекти). Реактивних змін з боку сусідніх тканин не буває (див.мал 13.11.).

Мал.13.11. Мієломна хвороба.

Вторинні (метастатичні) злоякісні пухлини. Метастазують в кістки пухлини передміхурової залози, легенів, ШКТ, матки, щитовидної залози і гіпернефрома. Розрізняють: остеолітичні, остеобластичні і змішані метастази, що за структурою не відрізняються від остеогенних сарком (див.мал 13.12.).

1 2 3

Мал.13.12. 1 – остеолітичний метастаз МРТ; 2 – остеобластичні метастази; 3 – змішані метастази КТ.