Фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів

(визначення відносної густини, температури плавлення,

температури кипіння, ІЧ-, УФ-, ЯМР-спектроскопія,

Хроматографічні методи дослідження).

1. У фармакопейному аналізі визначення температури плавлення дозволяєпідтвердити: A * справжність і ступінь чистоти лікарської речовини B кількість летких речовин і води в препараті C втрату у вазі при висушуванні субстанції лікарської речовини D кількісний вміст лікарської речовини E стійкість лікарської речовини до впливу зовнішніх факторів	Визначення температури плавлення дозволяє встановити справжність та ступінь чистоти лікарського засобу. Наявність домішок призводить до зміни температури плавлення
2. В аптеці виготовлені порошки дибазолу з цукром. Який вид контролю здійснив аналітик, зваживши окремо 3% від загальної кількості порошків? A * фізичний B органолептичний C письмовий D хімічний E опитувальний	Фізичний контроль полягає у перевірці загальної маси або об'єму лікарського засобу, кількості та маси окремих доз, що входять в цю лікарську форму, але не менше трьох доз.
3. Визначення температури плавлення проводять різними методами залежно від фізичних властивостей лікарських речовин. Вкажіть метод, який використовують для визначення температури плавлення твердих речовин, що легко перетворюються в порошок: A * капілярний B перегонки C за допомогою пікнометра D потенціометричний E за допомогою ареометра	Для визначення температури плавлення твердих речовин, які легко перетворюються на порошок, застосовують капілярний метод. У цьому методі температура плавлення являє собою температуру, за якої остання тверда часточка згущеного стовпчика речовини в капілярній трубці переходить у рідку фазу.
4. Хіміку-аналітику для визначення середньоїмаси таблеток глібенкламіду необхідно відібрати: A * 20 таблеток B 10 таблеток C 5 таблеток D 50 таблеток E 30 таблеток	20 таблеток
5. Кількісне визначення субстанції рутину проводять спектрофотометричним методом. Розрахувати кількісний вміст провізор-аналітик має можливість, якщо виміряє: A * Оптичну густину B рН розчину C Кут обертання D Температуру плавлення E Показник заломлення	Оптична густина розчину являє собою десятковий логарифм оберненої величини пропускання для монохроматичного випромінювання і виражається співвідношенням: A = log₁₀(1/T) = log₁₀(I₀/I), де І0 – інтенсивність падаючого монохроматичного випромінювання; І - інтенсивність монохроматичного випромінювання, яке пройшло. Якщо співвідношення А₁/А₂ знаходиться в межах 0,875±0,004, то вміст рутину у відсотках обчислюють за формулою: Х = А₂ ∙ 1000 / 325,5 ∙ а Якщо співвідношення А₁/А₂ перевищує 0,879, то вміст рутину у відсотках обчислюють за формулою: Х = (14,60 ∙А₂ – 13,18 ∙ А₁) / а

Визначення показника заломлення та концентрації розчинів органічних л/з методом рефрактометрії. Визначення оптичного обертання та концентрації розчинів орг. л/з методом поляриметрії.

1.Провізор-аналітик контролює стан рефрактометра. Для його калібрування він використовував воду очищену. Яке значення показника заломлення повинно бути у води очищеної? A * 1,3330 B 1,3110 C 1,3220 D 1,3440 E 1,3550	Значення показника заломлення води очищеної становить 1,3330, що використовується з метою перевірки справності рефрактометра.
2. Фармацевтичне підприємство випускає розчин кордіаміну. При проведенні контролю його якості хімік-аналітик визначив кількісний вміст методом рефрактометрії. Для цього він виміряв: A * показник заломлення B в'язкість C щільність D інтенсивність поглинання E кут обертання	За допомогою рефрактометру визначають показник заломлення. Концентрацію речовини обчислюють за формулою: X = (n-n₀)/F, де Х – концентрація розчину; n – показник заломлення розчину; n₀ – показник заломлення розчинника при тій самій температурі; F – фактор, що дорівнює величині приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%.
3. Аналітик отримав для аналізу субстанцію глюкози. Для визначення її доброякісності він виміряв кут обертання її водного розчину. Ці дослідження він проводив, користуючись A * Поляриметром B Рефрактометром C Спектрофотометром D Потенціометром E Фотоелектрокалориметром	Визначення величини кута обертання розчину глюкози проводили на приладі поляриметрі. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою: де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах; [α]²⁰_D – величина питомого оптичного обертання, у градусах; с – концентрація розчину, у г/л; l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах
4. Аналітик отримав для аналізу субстанцію глюкози. Для визначення її доброякісності він скористався поляриметром. При цьому він вимірював: A * Кут обертання B Показник заломлення C Оптичну густину D Температуру плавлення E Питому вагу	Визначення питомого обертання розчину глюкози проводили на приладі поляриметрі, вимірявши кут обертання. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою: де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах; [α]²⁰_D – величина питомого оптичного обертання, у градусах; с – концентрація розчину, у г/л; l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах
5. При випробуванні на чистоту субстанції етилморфіну гідрохлориду необхідно визначити питоме оптичне обертання. Це дослідження проводять з використанням: A * поляриметра B спектрофотометра C фотоелектроколориметри D рефрактометра E полярографа	Визначення питомого оптичного обертання розчину етилморфіну гідрохлориду проводили на приладі поляриметрі, вимірявши кут обертання. Питоме оптичне обертання обчислювали за формулою: де α – кут обертання, виміряний при температурі (20±0,5)°С, у градусах; [α]²⁰_D – величина питомого оптичного обертання, у градусах; с – концентрація розчину, у г/л; l – довжина поляриметричної трубки, у дециметрах.
6. Кут оптичного обертання речовин, який визначають при температурі 20 °С, у товщині шару 1 дециметр і довжині хвилі лінії Д спектру натрію (λ = 589,3 нм),у перерахунку на вміст 1 г речовини в 1 мл розчину називають: A * Питомим оптичним обертанням B Оптичною густиною C Показником заломлення D Відносною густиною E Показником розподілення	Питоме оптичне обертання, виражене в радіанах (рад), являє собою обертання, викликане шаром рідини або розчину завтовшки 1 дециметр, який містить 1г оптично активної речовини в 1 см³при проходженні крізь нього поляризованого світла з довжиною хвилі лінії Д спектру натрію (λ = 589,3 нм) при температурі 20 °С.
7. Для кількісного визначення 10% розчину кальцію хлориду використовують фізико-хімічний метод, вимірюючи показник заломлення за допомогою: A * Рефрактометра B УФ-спектрофотометра C Газового хроматографа D Потенціометра E Поляриметра	За допомогою рефрактометру визначають показник заломлення. Концентрацію речовини обчислюють за формулою: X = (n-n₀)/F, де Х – концентрація розчину; n – показник заломлення розчину; n₀ – показник заломлення розчинника при тій самій температурі; F – фактор, що дорівнює величині приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%.