| 1.Водний розчин якого ЛЗ має слабо лужну реакцію середовища?
A * натрію гідрокарбонат
B натрію хлорид
C калію хлорид
D натрію бромід
E калію бромід
| Водний розчин NaHCO3 має слаболужну реакцію за фенолфталеїном (рН = 8,0-10,0; забарвлення 0,05 мл індикатору від безбарвного до рожевого)
ДФУ 1.0, с. 19
| |
| 2. Хімік готує еталони каламутності згідно з вимогами ДФУ. Які речовини він повинен використовувати для цього в якості вихідних?
A *гексаметилентетрамін та гідразину сульфату
B кальцію сульфат і гліцерин
C натрію хлорид і кальцію нітрат
D калію хлорид і барію сульфат
E фурацилін і кальцію хлорид
| Згідно розділу 2.2.1 ДФУ«Визначення прозорості і ступеня каламутності рідин» в якості вихідних речовин використовують розчини гідразину сульфату і гексаметилентетраміну
ДФУ 1.0, с. 15
| |
| 3. За допомогою якого індикатора можна підтвердити наявність слаболужної реакції середовища в розчині натрію гідрокарбонату?
A * фенолфталеїну
B крохмалю
C тропеоліну 00
D ферроіна
E нафтолбензеіна
| Водний розчин NaHCO3 має слаболужну реакцію за фенолфталеїном (рН = 8,0-10,0; забарвлення 0,05 мл індикатору від безбарвного до рожевого)
ДФУ 1.0, с. 19
| |
| 4. Хімік проводить аналіз розчину кальцію хлориду для ін'єкцій.На вимогу монографії досліджуваний розчин повинен бути безбарвним. Для виконання треба порівняти досліджуваний розчин з:
A * водою
B спиртом
C ацетоном
D кислотою хлористоводневою
E хлороформом
| Згідно розділу 2.2.1 ДФУ«Визначення прозорості і ступеня каламутності рідин» випробовувану рідину вважають прозорою, якщо вона витримує порівняння з водою або розчинником,використовуваним при приготуванні випробовуваної
рідини, або ії каламутність
не перевищує каламутності еталона І.
ДФУ 1.0, с. 15
| |
| 5. В якості основного реактиву при випробуванні на граничний вміст домішки магнію згідно ДФУ використовується розчин:
A * гідроксихінолін
B резорцину
C піридину
D формальдегіду
E бензальдегіда
| Визначення проводять в лужному середовищі з хлороформним розчином 8-гідроксихіноліну; жовте забарвлення не повино перевищувати забарвлення еталону:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 6. Визначення ступеня забарвлення рідин проводять візуально шляхом порівняння з відповідними еталонами.Як готують еталонні розчини.
A *Розбавленням основних розчинів кислотою хлороводневою
B Змішуванням вихідних розчинів
C Змішуванням основних розчинів
D Змішуванням вихідних та основних розчинів
E Розбавленням вихідних розчинів водою
| Відповідно розділу 2.2.2. ДФУ «Визначення ступеня забарвлення рідин» проводять візуально шляхом порівняння з відповідними еталонами. Еталонні розчини готують щляхом розбавлення основних розчинів кислотою хлороводневою
ДФУ 1.0, с. 16
|
| 7. Провізор-аналітик визначає в препараті домішку солей калію з розчином натрію тетрафенілбората. Наявність домішки він встановлює по появі:
A * білої опалесценції
B жовтого забарвлення
C зеленої флуоресценції
D коричневого осаду
E синього забарвлення
|
Біла опалесценція досліджуваного розчину не повинна перевищувати опалесценцію еталону.
«Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001
|
| 8. На аналіз надійшла субстанція заліза сульфату гептагідрат. За допомогою якого реактиву ДФУ рекомендує визначати в ньому домішки солей цинку?
A * калію фероціаниду
B натрію нітропрусиду
C амонію тіоціаната
D натрію тетрафенілбората
E калію ацетату
|
Випробування проводять у солянокислому середовищі. Утворюється білий осад або муть, нерозчинні у розведених мінеральних кислотах, але розчинні у розчинах лугів.
«Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001
|
| 9. Провізор-аналітик визначає в калію броміді домішку магнію і лужноземельних металів. Для цього він використовував розчин:
A * натрію едетат
B калію перманганату
C кислоти хлористоводневої
D срібла нітрату
E натрію нітриту
| Згідро розділу 2.4.7 ДФУ «Випробування на гранічний вміст домішок. Магній і лужноземельні метали»: До 200 мл води додають 0,1 г гідроксиламіну гідрохлориду, 10 мл аміачного буферного розчину рН 10.0, 1 мл 0,1 М розчину цинку сульфату і близько 15 мг індикаторної суміші протравного чорного. Нагрівають до температури близько 40°С. Одержаний розчин титрують 0,01 М розчином натрію едетату до переходу забарвлення від фіолетового до синього. До одержаного розчину додають зазначену в окремій статті кількість випробовуваної речовини, розчиненої в 100 мл води, або використовують зазначений в окремій статті розчин. Якщо забарвлення розчину стає
фіолетовим, знову титрують до переходу забарвлення
розчину до синього.
ДФУ 1.0, с. 77
|
| 10. Провізор-аналітик визначає домішку хлоридів у натрію броміді згідно ДФУ методом:
A * аргентометріі
B нітрітометріі
C броматометріі
D алкаліметріі
E йодометрії
| Хлориди. Не більше 0,6 %. 1,000 г субстанuії поміщають
у конічну колбу, розчиняють у 20 мл кислоти
азотної розведеної, додають 5 мл розчину водню nероксиду
концентрованого і нагрівають колбу на водяній бані до повного знебарвлення розчину. Стінкиколби обполіскують невеликою кількістю води і колбу нагрівають на водяній бані протягом 15 хв. Витримують до охолодження і доводять об'єм розчину водою до 50 мл. До одержаного розчину додають 5,0 мл 0,1 М розчину срібла нітрату і 1 мл дибутилфталату, струшують і титрують 0,1 М розчином
амонію тіоціанату, використовуючи як індикатор
5 мл розчину заліза (Ш) амонію сульфат. Н а титрування
може бути витрачено не більше 1,7 мл 0,1М розчину
срібла нітрату. Об'єм витраченого 0,1 М розчину
срібла нітрату використовують у розрахунках у розділі
" Кількісне визначення". Паралельно проводять
контрольний дослід.
ДФУ 1.1, с. 411
|
| 11. В якості основного реактиву при випробуванні на граничний вміст домішки алюмінію хімік-аналітик використовує розчин:
A * гідроксихіноліну
B резорцину
C піридину
D формальдегіду
E бензальдегіда
| Випробування проводять з хлороформним розчином 8-гідроксихіноліну. Інтенсивність флюоресценції не має перевищувати флюоресценцію еталону:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 12. Провізор-аналітик визначає домішку сульфатів в борній кислоті. В якості основного реактиву він додав:
A * барію хлорид
B натрію сульфід
C калію фероціанід
D срібла нітрат
E амонію оксалат
| Досліджуваний розчин доводять розчином амоніаку до нейтральної реакції, додають хлороводневу кислоту розбавлену і розчин барію хлориду:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 13. Для визначення домішки калію у лікарських сполуках провізор-аналітик проводить реакцію з:
A *натрію тетрафенілборатом
B натрію тетраборатом
C натрію нітратом
D натрію сульфатом
E натрію саліцилатом
|
Біла опалесценція досліджуваного розчину не повинна перевищувати опалесценцію еталону.
«Фармацевтичний аналіз», під заг. ред. П.О. Безуглого, Харків, 2001
|
| 14. Для визначення домішки фторидів у лікарських сполуках, провізор-аналітик проводить перегонку з водяною парою і потім визначає наявність натрію фториду реакцією з:
A*реактивом амінометилалізаринової кислоти
B реактивом тіоацетамідним
C реактивом метоксифенілоцтової кислоти
D реактивом роданбромідним
E реактивом йодсірчистим
| Випробування проводять у спеціальному приладі. Речовину змішують з піском, додають розб. сульфатну кислоту, нагрівають, відгін збирають у колбу з натрію гідроксидом. Паралельно проводять дослід з розчином еталону. В обидва циліндра додають амінометилалізаринову кислоту – синє забарвлення, що зявляється замість червоного, не повино перевищувати забарвлення еталону:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 15. Провізор визначає домішку йонів заліза у препараті відповідно до вимог ДФУ з допомогою цитратної і тіогліколевої кислот. Поява якого забарвлення свідчить про наявність цієї домішки?
A *Рожевого
B Жовтого
C Зеленого
D Синього
E Чорного
| Згідно розділу 2.4.9. ДФУ «Випробування на гранічний вміст домішок. Залізо»: Кількість випробовуваної речовини, зазначену в окремій статті, розчиняють у воді, доводять об'єм розчину водою до 10 мл і перемішують. Додають
2 мл розчину 200 г/л кислоти лимонної і 0,1 мл
кислоти тіогліколевої. Перемішують, підлужнюють
розчином аміаку, доводять об'єм розчину водою до 20 мл
Паралельно за uих самих умов готують еталон, використовуючи 10 мл еталонного розчину заліза(Ш).
Через 5 хв рожеве забарвлення випробовуваного розчину має бути не інтенсивнішим за забарвлення еталону
ДФУ 1.0, с. 80
|
| 16. В якості основного реактиву при випробуванні на гранічний вміст домішки фосфатів ДФУ рекомендує використовувати реактив:
A *сульфомолібденовий
B мідно-тартратний
C тіоацетамідний
D ацетилацетон
E гіпофосфіт
| Визначення домішки фосфатів проводять з сульфомолібденовим реактивом у присутності стануму (П) хлориду у порівнянні з еталонним розчином фосфатів – синє забарвлення розчину не повинно бути інтенсивніше, ніж забарвлення еталону. В результаті реакції утворюється фосфорно-молібденова кислота, яка відновлюється іонами стануму до молібденової сині:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 17. У якості специфічної домішки при аналізі ефіру медичного (Aether medicinales) визначають наявність альдегідів. Який з приведених реактивів застосовується для визначення домішки альдегідів?
A *Калію тетрайодомеркурат лужний
B Фенолфталеїн
C Феруму (III) хлорид
D Оцтова кислота
E Калію сульфа
| Специфічну домішку альдегідів в ефірі медичному визначають рективом калію тетрайодомеркуратом лужним (реактивом Несслера). При цьому в нижньому шарі має спостерігатись лише слабка опалесценція:
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| 18. Вкажіть, який з наведених реактивів використовують для встановлення домішки кальцію в лікарських речовинах
A* Амонію оксалат
B Барію хлорид
C Калію карбонат
D Аргентуму нітрат
E Натрію сульфат
| Реакцію проводять після нейтралізації досліджуваного розчину оцтовою кислотою або амоніаком і додавання аміачного буферу.
Фармацевтична хімія; під заг. ред.проф. Безуглого П.О.
|
| | | | |