Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤. ѕравопис власних назв. ‘онетичн≥ правила правопису словТ€нських та несловТ€нських пр≥звищ




«агальне правило дл€ написанн€ пр≥звищ Ц вони пишутьс€ з великоњ л≥тери. ѕодв≥йн≥ пр≥звища пишутьс€ через деф≥с ≥ кожне слово починаЇтьс€ з великоњ л≥тери: јнтоненко - ƒавидович,  ос-јнатольський, ќртега-≥-√ассет.

≤снують так≥ загальн≥ правила дл€ в≥дтворенн€ словТ€нських та несловТ€нських пр≥звищ:

1. ѕр≥звища не перекладаютьс€: јлексЇЇв, ‘≥л≥ппов, ЋЇсков, “олстой.

2. «ак≥нченн€ - ой у рос≥йських пр≥звищах збер≥гаЇтьс€: “олстой, √оровой, ƒонской.

3. „астки, артикл≥, ≥нш≥ службов≥ слова (ван, де, фон, д≥, ельЕ) пишутьс€ з малоњ л≥тери окремо в≥д власноњ назви: Ћеонардо да ¬≥нч≥, Ћопе де ¬ега, Ќур ед ƒ≥н (але: Ћарошфуко, ƒекарт, ‘онв≥з≥н).

4. –азом ≥з власною назвою пишетьс€ бей, заде, мел≥с, огли (≤змањлбей, “урсунзаде,  ерогли), ≤бн Ц окремо (≤бн —≥на), -паша - через деф≥с (ќсман-паша).

5. „астини пр≥звищ ћак-, ¬ан-, —ен-, —ан- пишутьс€ через деф≥с ≥з великоњ букви: ћак-ƒоуелл, ¬ан-√ог, —ен-—анс, —ан-ћарт≥н≥.

6.  итайськ≥, корейськ≥, вТЇтнамськ≥ пр≥звища пишутьс€ окремо: ’о Ў≥ ћ≥н,  ≥м ≤р —ен, ƒен —€оп≥н.

7. –ос≥йський та польський звук е в≥дтворюЇтьс€ в украњнському правописов≥ залежно в≥д позиц≥њ в слов≥:

7.1 Ћ≥терою е передаЇтьс€:

7.1.1 п≥сл€ приголосних:  узнецов, ћ≥цкевич;

7.1.2 у суф≥ксах п≥сл€ р, ц та шипл€чих: Ћазарев, “ютчев;

7.2 Ѕуквою Ї в≥дтворюЇтьс€:

7.2.1 на початку слова: ™вдокимов, ™сен≥н;

7.2.2 п≥сл€ голосних: ƒостоЇвський, Ѕерд€Їв;

7.2.3 п≥сл€ ь та апострофа: ¬асильЇв, ѕрокофТЇв, ЅарбТЇ;

7.2.4 у суф≥ксах ЦЇв, -ЇЇв: ЋомтЇв, —ергЇЇв (але в болгарських Ѕотев, ƒрумев);

7.2.5 €кщо рос≥йське кореневе е в≥дпов≥даЇ украњнському у спор≥днених словах: —Їров, –Їп≥н, ЋЇсков, —осЇдов (але ’мельов,  аменЇв).

7.3 –ос≥йське Є маЇ таку особлив≥сть в≥дтворенн€ в украњнському правописов≥:

7.3.1 в≥дпов≥даЇ украњнському йо на початку слова, п≥сл€ голосних, губних, п≥сл€ ч при розд≥льн≥й вимов≥: …олк≥н, Ѕугайов, —оловйов, –учйов;

7.3.2 ьо п≥сл€ мТ€ких приголосних п≥д наголосом:  орольов, јлфьоров;

7.3.3 е в утворенн€х в≥д сп≥льних дл€ обох мов ≥мен: —еменов, ‘едоров;

7.3.4 о п≥д наголосом п≥сл€ ч,щ: ’рущов, Ћихачов.

8. «вук и передаЇтьс€ к≥лькома способами:

8.1 л≥терою на початку слова та п≥сл€ приголосних, кр≥м шипл€чих та ц: ≤льњчов, √агар≥н, ѕушк≥н, —ел≥гер;

8.2 буквою й, що в≥дпов≥даЇ буквосполученню ие: ™русалимов, ™рихонський;

8.3 и п≥сл€ шипл€чих та ц („ичиков, ўиглов, “ажибаЇв); у суф≥ксах Цик-, -ич-, -иц-, -ищ- (√оликов, ≤вич, –абинович, √ол≥цин, –адищев); у пр≥звищах, що зак≥нчуютьс€ на Ц их ( репких, Ћегких); у преф≥кс≥ ѕри- (ѕридворов); у сп≥льних дл€ украњнськоњ та ≥нших словТ€нських мов сл≥в (¬иноградов, ѕивоваров, ѕисарев);

8.4 л≥терою њ п≥сл€ голосних, мТ€кого знака та апострофа: ¬оњнов, ≤змањлов, ≤льњн, √урТњн.

¬»—Ќќ¬ » ƒќ ѕ≈–Ўќ√ќ ѕ»“јЌЌя

«нанн€ принцип≥в ≥ правил правопису пр≥звищ, особливостей перекладу допоможе дотримуватис€ правил службового етикету, п≥двищити правописну грамотн≥сть майбутн≥х юрист≥в. ≤ншомовн≥ власн≥ назви у вимов≥ й на письм≥ варто передавати €комога ближче до мови ориг≥налу.

 

≤≤. ѕравопис географ≥чних назв та прикметникових утворень в≥д них

¬ географ≥чних власних назвах з великоњ л≥тери пишетьс€ кожне слово, кр≥м службових сл≥в та загальних родових назв, €к≥ вживаютьс€ в пр€мому значенн≥ на зразок гора, мис, озеро: гора √оверла, —получен≥ Ўтати јмерики, ќбТЇднане  орол≥вство ¬еликобритан≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ, запов≥дник Ѕ≥ловезька ѕуща, –≥о-де-∆анейро, –остов-на-ƒону,  ривий –≥г, вулиц€  н€жий «атон.

” прикметникових утворенн€х в≥д географ≥чних назв на меж≥ корен€ й суф≥кса можлив≥ чергуванн€ у групах приголосних за такими правилами:

Ј г Ц ж Ц з: ѕариж Ц паризький, √аага Ц гаазький;

Ј к Ц ч Ц ц:  агарлик Ц кагарлицький, Ѕучач Ц бучацький;

Ј х Ц ш Ц с: Ѕалхаш Ц балхаський, але:  азахстан Ц казахський

Ј цьк Ц чч: Ќ≥меччина Ц н≥мецький;

Ј ськ, ск Ц шч (щ): „еркаси - „еркащина

«≥ складених географ≥чних назв утворюютьс€ складн≥ прикметники:  ривий –≥г Ц кривор≥зький, ¬еликий Ћуг Ц великолузький, ¬елик≥ ’утори Ц великохутор€нський.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 948 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

524 - | 449 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.