Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬исновки до першого питанн€




«азначен≥ у питанн≥ пон€тт€ в≥др≥зн€ютьс€ за своЇю сутн≥стю; у держав≥ сьогодн≥ ведетьс€ мовна пол≥тика, спр€мована на в≥льне функц≥онуванн€ украњнськоњ мови €к нац≥ональноњ, активне впровадженн€ њњ у профес≥йн≥й сфер≥.

II. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ‘”Ќ ÷≤ѓ ћќ¬»

ћова Ї системою знак≥в, матер≥альних за своЇю природою ≥ соц≥альних за зм≥стом та функц≥€ми.  ожен елемент мови маЇ свою значим≥сть лише в Їдност≥ та взаЇмозвТ€зку з ≥ншими елементами.

ѕроте мова Ї не т≥льки ≥ не ст≥льки зас≥б сп≥лкуванн€, а й ≥нтегратор ≥ природний резервуар ≥нформац≥њ про св≥т, про св≥й народ, його дос€гненн€ в науц≥, техн≥ц≥, культур≥ тощо.

—аме нац≥ональна мова, зокрема фахова, найб≥льше репрезентуЇ народ перед св≥том через його дос€гненн€ в науц≥ й техн≥ц≥. ћова в≥ддзеркалюЇ загальний р≥вень культури (в тому числ≥ й профес≥йноњ) людини. ≤ тому важко у€вити соб≥ ан≥ гуман≥тарну, ан≥ техн≥чну осв≥ту без культури мови. ¬важаЇтьс€ нормальним, коли мовець волод≥Ї 1% словника ≥ноземноњ мови, а р≥дноњ Ц не менше, €к 10%.

—воЇр≥дн≥сть мови €к сусп≥льного €вища пол€гаЇ в тому, що:

1) на в≥дм≥ну в≥д минущих €вищ сусп≥льного житт€ мова споконв≥чна ≥ буде ≥снувати доти, поки ≥снуЇ сусп≥льство. “ак, скаж≥мо, не завжди ≥снували так≥ сусп≥льн≥ ≥нститути, €к с≥мТ€, держава, класи, грош≥, наука, рел≥г≥€, право, а мова ≥снуЇ ст≥льки, ск≥льки ≥снуЇ сусп≥льство;

2) мова обслуговуЇ ус≥ сфери людськоњ д≥€льност≥, вона нев≥дд≥льна в≥д будь-€ких €вищ сусп≥льного житт€: орган≥зац≥њ прац≥, управл≥нн€ сусп≥льним виробництвом, д≥€льност≥ наукових заклад≥в й орган≥зац≥й культури, зд≥йсненн€ процесу осв≥ти й вихованн€, розвитку художньоњ л≥тератури, науки, зм≥ни соц≥альноњ та особистоњ психолог≥њ.

3) мова в≥дображаЇ сусп≥льну св≥дом≥сть - ≥деолог≥ю, пол≥тику, право, мораль, науку, мистецтво, рел≥г≥ю тощо.

“е, що будь-€ка мова Ї системою, в≥дкрили велик≥ вчен≥: рос≥€нин ≥ пол€к ≤ван (ян) ќлександрович Ѕодуен де  уртене (к≥нець 19 ст.) та швейцарський вчений ‘ердинанд де —оссюр (поч. 20 ст.). ќсобливу роль в обірунтуванн≥ системного п≥дходу до мови в≥д≥грали прац≥ украњнського мовознавц€ ќ.ќ.ѕотебн≥.

ћова Ц це система систем, €к≥ взаЇмозумовлен≥ й повТ€зан≥ в одне ц≥ле: зм≥на в будь-€к≥й ≥з цих систем викликаЇ зм≥ни в ≥нших системах. ”крањнська мова Ц це в≥дкрита, динам≥чна, гетерогенна, матер≥альна, функц≥ональна система. ѕон€тт€ системи ірунтуЇтьс€ на взаЇмозалежност≥ њњ елемент≥в.

—труктура мови Ц це спос≥б, характер, механ≥зм звТ€зку њњ п≥дсистем у певну систему. ћовна система не Ї однор≥дною, тобто вона маЇ складну структуру, оск≥льки складаЇтьс€ з б≥льш часткових систем (р≥вн≥в, €рус≥в, п≥дсистем).

ћодель украњнськоњ мови €к макромехан≥зму умовно й спрощено можна представити €к систему п≥дсистем: фонетика, морфем≥ка, словотв≥р, морфолог≥€ ≥ синтаксис, лексика й фразеолог≥€.

ћова Ц €вище водночас ≥ндив≥дуальне й соц≥альне: вона обслуговуЇ ≥ кожну окрему людину, й усе сусп≥льство. «авд€ки цьому вона виконуЇ важлив≥ сусп≥льн≥ й державн≥ функц≥њ. —еред них дл€ сусп≥льства важлив≥ три:

Ä≥нтегруюча Ц мова обТЇднуЇ людей, створюЇ в них в≥дчутт€ груповоњ Їдност≥ й, отже, спри€Ї перетворенню населенн€ в сусп≥льство;

Äорган≥зуюча Ц мова виступаЇ засобом плануванн€, моб≥л≥зац≥њ зусиль, адекватноњ передач≥ вол≥ в≥д одних структур сусп≥льства до ≥нших;

Äрегулююча Ц мова забезпечуЇ Дздатн≥сть п≥дтримувати й в≥дтворювати високу ≥нтенсивн≥сть внутр≥шн≥х звТ€зк≥вФ, €кими поширюютьс€ ≥нтелектуальн≥ й моральн≥ ≥мпульси, що пронизують сусп≥льство[1].

ѕро те, що мова Ї сусп≥льним €вищем, св≥дчать ще й так≥ њњ функц≥њ, що ви€вл€ють њњ сутн≥сть, призначенн€, д≥ю. ¬они Ї тими характеристиками, без €ких мова не була б сама собою.

Ќайголовн≥ш≥ (первинн≥) функц≥њ

Äкомун≥кативна Ц мова €к зас≥б сп≥лкуванн€;

Äкогн≥тивна Ц мова €к зас≥б мисленн€ ≥ п≥знанн€ (њњ ще називають п≥знавальною, гносеолог≥чною, мислетворчою);

Äемотивна Ц мова €к зас≥б вираженн€ почутт≥в, емоц≥й;

Äметамовн а Ц мова €к зас≥б досл≥дженн€ й опису мови в терм≥нах самоњ мови.

ѕох≥дн≥ (вторинн≥) функц≥њ

Äфатична (повТ€зана з комун≥кативною) Ц мова €к зас≥б встановленн€ контакту;

Äконативна - мова €к зас≥б засвоЇнн€;

Äволюнтативна (повТ€зана з комун≥кативною) - мова €к зас≥б волеви€вленн€, впливу;

Ä ≥сторико - культурна (повТ€зана з когн≥тивною) - мова €к зас≥б збереженн€ всього того, що виробила нац≥€ за всю свою ≥стор≥ю в духовн≥й сфер≥ Ц нац≥ональноњ самосв≥домост≥, культури, ≥стор≥њ тощо;

Äрепрезентативна, або ном≥нативна (сп≥вв≥дноситьс€ з когн≥тивною) Ц функц≥€ позначенн€ св≥ту речей;

Äреферентна (повТ€зана з комун≥кативною) Ц мова €к зас≥б позначенн€ предмет≥в та €вищ зовн≥шнього св≥ту ≥ св≥домост≥;

Äпрагматична (повТ€зана з комун≥кативною) Ц функц≥€, €ка вказуЇ на ставленн€ мовц€ до висловленн€;

Äпоетична, або естетична (сп≥вв≥дноситьс€ з емотивною) Ц мова €к зас≥б вираженн€ ≥ вихованн€ прекрасного.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 476 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

529 - | 427 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.