Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤. “екстотв≥рна функц≥€ мови. ”мови лог≥чност≥ на р≥вн≥ зв'€зного тесту. «асоби орган≥зац≥њ зв'€зного тексту. ѕричини порушенн€ лог≥чност≥ у текст≥




як представлена текстотв≥рна функц≥€ мови? ÷е здатн≥сть мови до творенн€ текст≥в р≥зних жанр≥в за допомогою мовних знак≥в ≥ виражальних засоб≥в мови.

ƒосить важливу роль при творенн≥ текст≥в, у тому числ≥ й правових, в≥д≥граЇ лог≥чн≥сть €к одна з умов њх правильноњ побудови. ÷е дос€гаЇтьс€ за допомогою дотриманн€ лог≥чних норм п≥д час переходу в≥д одн≥Їњ структурноњ одиниц≥ тексту до ≥ншоњ (окремих формулювань, речень, абзац≥в).

Ћог≥чн≥сть €к усного, так ≥ писемного мовленн€ маЇ багато сп≥льного з точн≥стю. ¬она характеризуЇ зм≥ст висловлюванн€ ≥ забезпечуЇ його смислову посл≥довн≥сть, тобто лог≥чним називаЇтьс€ мовленн€, що забезпечуЇ смислов≥ звТ€зки м≥ж словами ≥ реченн€ми в текст≥.

—ловесне вираженн€ думки зд≥йснюЇтьс€ за законами лог≥ки Ц науки про мисленн€. Ћог≥чн≥сть ви€вл€Їтьс€ в точност≥ вживанн€ сл≥в ≥ словосполучень, у правильност≥ побудови речень, у смислов≥й завершеност≥ тексту. Ќа основ≥ лог≥чност≥ визначаютьс€ доступн≥сть, д≥Їв≥сть, доречн≥сть мовленн€. ќсновою лог≥чност≥ мовленн€ Ї лог≥чне мисленн€, що формуЇтьс€ запасом знань ≥ вм≥нн€м њх передати сп≥вбес≥дников≥. ўоб мовленн€ було лог≥чним, треба волод≥ти знанн€ми мови ≥ законами звТ€зного мовленн€. Ћог≥ку висловлюванн€ людина удосконалюЇ прот€гом усього житт€. ”мови лог≥чност≥, €к ≥ точност≥, бувають р≥зн≥. Ќасамперед треба оволод≥ти лог≥кою висловлюванн€. Ћюдина, €ка хоче навчитис€ говорити ≥ писати лог≥чно, повинна навчитис€ лог≥чно мислити. “ому треба виховувати в соб≥ ум≥нн€ ч≥тко ≥ посл≥довно мислити. Ќеобх≥дно оволод≥ти лог≥кою викладу, враховувати мовленнЇву ситуац≥ю. ƒотриманн€ лог≥ки викладу позитивно впливаЇ на розум≥нн€ зм≥сту висловлюванн€ слухачем або читачем.

Ћог≥чне мовленн€ формуЇтьс€ на основ≥:

1) навичок лог≥чного мисленн€ (вправного њх застосуванн€), спр€мованого €к на нагромадженн€ знань (лог≥ки п≥знанн€), так ≥ на передачу цих знань сп≥врозмовников≥;

2) знанн€ мовних засоб≥в (≥ нав≥ть позамовних Ц м≥м≥ки, жест≥в), €кими можна оформити думку;

3) волод≥нн€ техн≥кою смисловоњ звТ€зност≥, тобто лог≥кою викладу, за €коњ не виникаЇ суперечностей у межах ц≥лого тексту.

ѕ–»„»Ќ» ѕќћ»Ћќ  ” Ћќ√≤÷≤ ¬» Ћјƒ”:

1. ѕоЇднанн€ лог≥чно несум≥сних сл≥в (злюща баба-€га, а не злюща бабус€, страшно гарний, жах €к весело).

2. У«айв≥Ф слова (плеоназми) (травень, а не травень м≥с€ць, мо€ власна думка, мо€ автоб≥ограф≥€).

3. «ам≥на особовоњ форми д≥Їслова активного стану зворотним д≥Їсловом (вибачте мен≥ Ц вибачаюсь).

4. Ќеправильне чергуванн€ низки однор≥дних член≥в реченн€ (письменники ≥ поети).

5. Ќеправильне утворенн€ анал≥тичних граматичних форм (найчаст≥ше ступен≥в пор≥вн€нн€ Ц самий найкрасив≥ший, б≥льш виразн≥ше).

6. Ќеправильна координац≥€ присудка ≥з складеним п≥дметом (дехто з нас знали).

7. ѕорушенн€ пор€дку сл≥в у реченн≥ (—екретарка сид≥ла у приймальн≥, €ку ми вперше бачили Ќаш≥ сус≥ди давно захоплюютьс€ виробами з макраме. ¬они(хто Ц сус≥ди чи вироби) дуже гарн≥ й ус≥м, хто њх бачив, подобаютьс€).

8. ¬живанн€ д≥Їприсл≥вникових зворот≥в на м≥сц≥ п≥др€дних речень (ѕовернувшись у село, випускнику об≥ц€ли роботу).

9. Ќеправильне використанн€ сполучних засоб≥в у складних реченн€х: „удова думка втрачаЇ всю свою ц≥нн≥сть, коли вона погано висловлена (¬ольтер).

«асоби орган≥зац≥њ звТ€зного тексту. «вТ€зн≥сть, безперервн≥сть ≥ смислову завершен≥сть тексту €к пр≥оритетн≥ текстов≥ категор≥њ забезпечують зовн≥шн≥ засоби орган≥зац≥њ тексту Ц зам≥щувально-вказ≥вна лексика; лексичн≥ повтор≥ ≥з синтаксичним поширенн€м; частина прийменник≥в, часток, сл≥в перел≥чувальноњ семантики; текстотв≥рн≥ сур€дн≥ сполучники тощо Ц й способи конструюванн€ надфразноњ Їдност≥, до €ких ми зараховуЇмо парцел€ц≥ю, сегментуванн€ та приЇднуванн€, що витворюють експресивний синтаксис, вставн≥ й вставлен≥ конструкц≥њ, €к≥, виступаючи способами членуванн€ мовленнЇвого потоку на ≥нтонац≥йно-смислов≥ в≥др≥зки, здатн≥ витворювати смислову пол≥фон≥ю; пр€му мову та д≥алог, дл€ €ких осередком ви€ву постаЇ лише текст.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1873 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

736 - | 676 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.