Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈л≥тарн≥ верстви та народн≥ маси




 оли розгл€даЇмо проблему сусп≥льного розвитку, законо≠м≥рно постаЇ питанн€, хто Ї суб'Їктом цього розвитку? ‘≥лосо≠ф≥€ вчить, що сусп≥льство розвиваЇтьс€ п≥д впливом обТЇктивних чинник≥в (тих, що не залежать в≥д вол≥ та св≥домост≥ лю≠дей) ≥ суб'Їктивних.

—уб'Їктивн≥ чинники - це св≥дома ц≥леспр€мована д≥€льн≥сть народних мас, клас≥в, пол≥тичних парт≥й, окремих особистостей, спр€мована на збереженн€, розвиток, зм≥ну обТЇктивних умов сусп≥льного розвитку.

’то ж насправд≥ Ї субТЇктом ≥сторичного розвитку? ÷е складна проблема хоча б тому, що у ф≥лософських пошуках нема Їдиноњ думки з цього приводу. Ќайб≥льш пол€рними Ї теор≥€ ел≥ти та теор≥€ вир≥шальноњ рол≥ народних мас.

“еор≥њ ел≥ти стверджують, що вир≥шальну роль в ≥снуванн≥, функц≥онуванн≥ та розвитку сусп≥льства в≥д≥грають ел≥тарн≥ вер≠стви сусп≥льства.

≈л≥та (в≥д фр. еlitе Ц кращий, доб≥рний) - пон€тт€ в ф≥ло≠соф≥њ, €ке означаЇ пров≥дн≥ групи сусп≥льства, що вироб≠л€ють ≥ зд≥йснюють державну, соц≥ально - економ≥чну й культурну пол≥тику та Ї необх≥дними елементами будь-€кого сусп≥льства.

«ародженн€ теор≥њ ел≥т належить до час≥в ѕлатона, €кий запропонував ≥дею правл€чого класу, що складавс€ б ≥з ф≥лософ≥в-профес≥онал≥в. ¬≥дтак ц≥ ≥дењ в≥дстоювали “.  арлейль (протиставл€в"героњв" ≥ "натовп") та ‘ Ќ≥цше (розвивав ≥деал надлюдини). як система погл€д≥в, теор≥€ ел≥ти сформувалас€ у XX ст. ѓњ оформленн€ пов'€зують з ≥менем ¬. ѕарето(1848-1923) ≥тал≥йським соц≥ологом. «а його твердженн€м кожна людина у своњй сфер≥ д≥€льност≥ може дос€гти певних усп≥х≥в, а тих, хто отримуЇ найвищу оц≥нку в≥н запропонував назвати ел≥тою. «г≥дно з його теор≥Їю, ≥стор≥€ людства - це пост≥йна зм≥на ел≥т, а ≥нша частина сусп≥льства пристосовуЇтьс€ до прав≠л€чих ел≥т.¬≥н в≥дстоював можлив≥сть ус≥х людей (залежно в≥д д≥€льност≥, ум≥нн€ волод≥ти настро€ми людей) п≥дн≥матис€ до найвищих ешелон≥в ел≥т ≥ припускав занепад ел≥т, тобто в≥дстоював принцип моб≥льност≥.

≤дењ ѕарето розвинув американський соц≥олог ћ≥ллез (1916-1962), €кий в≥дстоював теор≥ю владноњ ел≥ти та високо оц≥нював роль ≥нтел≥генц≥њ у сусп≥льств≥, доводив, що т≥льки ≥нтелектуали здатн≥ в≥дродити "велику американську сусп≥льн≥сть". ¬≥н в≥дводив особливу роль ≥де€м,погл€дам ≥ думкам у розвитку сусп≥ль≠ства, вистоював њх переважний уплив.

≤спанський ф≥лософ ’осе ќртега-≥-√асет (1833Ч1956) п≥д ел≥≠тою розум≥в людей, €к≥ мають велику ≥нтелектуальну або мораль≠ну перевагу над масами, надвисоке почутт€ в≥дпов≥дальност≥ людей, €к≥ мають харизму (надзвичайно велик≥ зд≥бност≥).

ѕредставники теор≥њ ел≥т в≥дстоюють думку, що вс€ ≥стор≥€ - це не ≥стор≥€ боротьби клас≥в (ћаркс), а ≥стор≥€ бороть≠би ел≥т. ƒемократ≥€ - це конкуренти ел≥т у боротьб≥ за владу. ¬ладу в кожн≥й крањн≥ де-факто зд≥йснюЇ нечисленна ел≥та.

Ќа противагу вказаним ученим, марксизм не визнавав теор≥њ ел≥т, вважаючи визначальною у розвитку сусп≥льства роль народу. ѕон€тт€ "народ" у марксизм≥ (де€к≥ вчен≥ в ”крањ≠н≥ сьогодн≥ його дотримуЇтьс€) викликаЇ великий сумн≥в через те, що:

по-перше, до нього в≥дносили т≥льки тих, хто був зад≥€ний у матер≥альному виробництв≥;

по-друге, до нього зараховували лише тих, хто спри€в роз≠витков≥ соц≥ал≥зму (прогресу);

по-третЇ, видатн≥ особистост≥ та народ протиставл€лись одне одному.

“ерм≥н "народ" неможливо використовувати в етн≥чному або класовому розум≥нн≥. «г≥дно з новими погл€дами в≥тчизн€≠них вчених дл€ народу характерн≥:

1) загальна ≥сторична дол€ (загальна територ≥€ держави. —л≥д мати на уваз≥, що дол€ не означаЇ прописки.—к≥льки укра≠њнц≥в живе за межами крањни, але под≥л€ють њњ долю);

2) Їдина загальнонародна ≥де€ ("ѕогано, €кщо у людини нема чогось такого, за що вона готова померти" Ћ. “олстой);

«) загальна ≥сторична перспектива ("св≥тло в к≥нц≥ тунелю").

Ќарод - це така соц≥альна ц≥л≥сн≥сть, €ка характери≠зуЇтьс€ загальною ≥сторичною долею та ѓѓ в≥дтворювальною ≥сторичною пам'€ттю, Їдиною ≥деЇю ≥ загаль≠ною ≥сторичною перспективою.

¬иход€чи з цього визначенн€, та не зменшуючи значенн€ видатних особистостей, можна сказати, що руш≥йною силою сусп≥льного розвитку Ї народ, тому що:

Х народ - головний виробник матер≥альних ц≥нностей, без €ких неможливе саме ≥снуванн€ сусп≥льства;

Х народ в≥д≥граЇ вин€тково важливу роль у сфер≥ сусп≥льно-пол≥тичного житт€;

Х народу належить першочергова роль у сфер≥ духовного житт€:

а) народ - творець ≥ охоронець мови - першооснови духовноњ культури;

б)народне мистецтво Ц це джерело натхненн€ культури сус≠п≥льства;

в) ус≥ велик≥ творц≥ культури та науки нерозривно пов'€зан≥ з народом.

ƒжерелом, руш≥йною силою розвитку Ї народн≥ маси в нерозривн≥й Їдност≥ зсусп≥льною ел≥тою та видатними особистост€ми, д≥€льн≥сть €ких

зб≥гаЇтьс€ з ≥нтересами сусп≥льства.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 351 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2118 - | 1879 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.