Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ ф≥лософськ≥ концепц≥њ сусп≥льства




—учасне тлумаченн€ сусп≥льства чотири аспектне: 1) в певних теор≥€х визначаЇтьс€ первинн≥сть ≥ндив≥дуального початку в сусп≥льств≥ (ћ.¬ебер, “.ѕарсонс, ѕ.—орок≥н); 2) в ≥нших Ц вих≥дними Ї над ≥ндив≥дуальн≥ соц≥альн≥ структури ( .ћаркс, ≈. ƒюркгейм); 3) вих≥дним моментом, основою досл≥дженн€ покладаЇтьс€ природа Ц натурал≥стичне розум≥нн€ сусп≥льства; 4) техн≥ка та технолог≥њ мисл€тьс€ €к найпотужн≥ш≥ чинники розвитку сусп≥льства Ц в технократичних теор≥€х сусп≥льства. ≤снуванн€ р≥зних шк≥л ≥ напр€м≥в у соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ визначаЇтьс€ цими чотирма позиц≥€ми.  оротко зупинимос€ на де€ких з них.

ј.ѕ. —орок≥н в своњй прац≥ "Ћюдина, цив≥л≥зац≥€, сусп≥льство" писав, що "соц≥альне €вище Ї соц≥альний зв'€зок, що маЇ псих≥чну природу ≥ реал≥зуЇтьс€ в св≥домост≥ ≥ндив≥д≥вЕЅудь-€ка взаЇмод≥€, м≥ж ким би вона не в≥дбувалас€, €кщо вона маЇ псих≥чний характер, буде соц≥альним €вищем". “аке баченн€ сусп≥льного €к св≥ту ц≥нностей, соц≥альноњ душ≥ повТ€зане ≥з абсолютизац≥Їю духовного початку в людин≥.

≈. ƒюркгейм, на противагу ј.ѕ. —орок≥ну вважаЇ, що соц≥альн≥ структури ≥снують поза ≥ндив≥дами, €к≥ пост≥йно до цих структур пристосовуютьс€: "—оц≥альн≥ €вища, не будучи матер≥альними, ≥снують певним чином, вони мають пост≥йний спос≥б ≥снуванн€ ≥ особливу природу, не залежну в≥д ≥ндив≥дуального свав≥лл€".

ѕопул€рн≥сть вищезазначених п≥дход≥в зн≥маЇтьс€ в найсучасн≥ших ф≥лософських методолог≥€х Ц в досл≥дженн€х сусп≥льства €к складноњ багатофункц≥ональноњ системи (“. јдорно, ≈. Ѕлох, ё. √абермас,

ѕ. ‘ейерабенд, ‘. ’айек). Ћюди залежать в≥д соц≥альноњ детерм≥нац≥њ, але одночасно сам≥ створюють та зм≥нюють ≥сторичн≥ обставини.

Ћ≥беральний мислитель ‘. ’айек писав, що наша цив≥л≥зац≥€ Ї результатом ≥ндив≥дуальних зусиль в процес≥, "в €кому ≥ндив≥д граЇ не зовс≥м зТ€совану дл€ себе роль".

“аким чином, задачею соц≥альних наук Ї не по€сненн€ св≥домих д≥й, а впор€дкуванн€ тип≥в таких д≥й та њх результат≥в, н≥ким в д≥йсност≥ не запланованих.

Ќатурал≥стичне розум≥нн€ сусп≥льства. «апочаткуванн€ цього напр€му пов'€зують з ≥менем н≥мецького ф≥лософа …оганна √ердера (1744-1803). ¬≥н висунув ≥дею сусп≥льства €к аналога вс≥х живих систем.

≤дењ √ердера набули продовженн€ в соц≥ал-дарв≥н≥зм≥ (к≥нець XIX - початок XX ст.) ƒл€ цього напр€му характерне ототожненн€ еволюц≥йноњ теор≥њ ƒарв≥на з ≥сторичним проце≠сом ≥ застосуванн€м њњ дл€ обірунтуванн€ сусп≥льних €вищ.

Ќайб≥льш значною моделлю натурал≥стичного напр€му в наш час Ї соц≥об≥олог≥€. ѓњ засновник - американськ≥й вче≠ний ≈.”≥лсон ("—оц≥об≥олог≥€: новий синтез",1975). ƒовгий час вивчаючи попул€ц≥њ мурашок ≥ бдж≥л в≥н екстраполював ц≥ знанн€ на сусп≥льство. Ќа основ≥ своњх спостережень учений намагавс€ простежити еволюц≥ю соц≥аль≠них в≥дносин людини, розкрити њх генетичн≥ основи. —п≥льни≠ми дл€ людей та ≥нших живих орган≥зм≥в в≥н вважаЇ альтруњзм (безкорислив≥сть допомоги), сексуальну повед≥нку й агрес≥ю. ÷е т≥ блоки, що визначають усю ≥ншу повед≥нку. ћетодом соц≥об≥цолог≥њ Ї метод глобального редукц≥он≥зму - зведенн€ склад≠ного (досконалого) до простого та метод аналог≥њ.

Ћюдина в соц≥об≥олог≥њ не маЇ своЇњ ≥стор≥њ, а сусп≥льства - це фрагмент еволюц≥њ природи.—л≥д зауважити, що соцюб≥олог≥€ р≥зко негативно ставитьс€ до рел≥г≥йного по€сненн€ по≠€ви людини на св≥т.

—оц≥об≥олог≥€ ≥ сьогодн≥ ≥снуЇ серед ≥нших теор≥й. ” зв'€зку з≥ зростанн€м масштаб≥в м≥жнац≥ональних та рел≥г≥йних конфл≥кт≥в, виходом на св≥тову арену тероризму, стали б≥льш уважно вивчатись етн≥чн≥, расов≥, загально кровн≥ корен≥ цих конфл≥кт≥в. —оц≥об≥олог≥€ збагачуЇ знанн€ рег≥ональних про≠блем сучасност≥. ќкремими пол≥тиками ≥нод≥ використовують≠с€ њњ дос€гненн€ в спекул€тивних ≥нтересах.

 

«веденн€ соц≥ального до б≥олог≥чного в соц≥об≥олог≥њ продублювалос€ в теор≥€х соц≥опсихолог≥њ в школах ≥нстинктив≥зму та фрейдизму. ѕоложенн€ соц≥опсихолог≥њ (соц≥альне обумовлене псих≥чними феноменами) було розвинуто в концепц≥њ соц≥альноњ д≥њ (ћ.¬ебер, “.ѕарсонс, ј.ўюц): ≥ндив≥д частково "запрограмований" ≥снуючими соц≥альними нормами, оц≥нюЇ альтернативи, приймаЇ р≥шенн€ та виконуЇ њх; сусп≥льство виступаЇ системою соц≥альноњ взаЇмод≥њ ≥ндив≥д≥в, €к≥ прагнуть реал≥зувати саме власн≥ ц≥л≥; ≥ндив≥д розум≥Ї, що мета найкращим чином буде дос€гнута внасл≥док сп≥льних, асоц≥йованих зусиль.

≤з прискоренн€м темп≥в науково-техн≥чного прогресу на пер≠ший план виход€ть технократичн≥ теор≥њ сусп≥льства,€к≥ беруть св≥й початок у середин≥ минулого стол≥тт€. “аких кон≠цепц≥й дуже багато, але њх можна умовно згрупувати у два напр€ми:

1. ќптим≥стичний (ƒ. Ѕелл, ќ. “оффлер, ћ. ћакклюен, …. ћаруда).”с≥ ц≥ вчен≥ повТ€зують вир≥шенн€ соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних, духовних та ≥нших проблем розвитку сусп≥льства з≥ зростанн€м його техн≥чного потенц≥алу.

 анадський соц≥олог ћ.ћакклюен створив надоптим≥стичну картину майбутнього людства, пов'€зану з абсолютизац≥Їю рол≥ засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ та, передовс≥м, телебаченн€.√оловне, за ћакклюеном пол€гаЇ в тому, що людина зв≥льн€Їтьс€ в≥д обов'€зку думати. ѕозбавившись роздум≥в про бутт€ ≥ сприймаючи св≥т т≥льки за допомогою орган≥в в≥дчут≠т€, людина перетворюЇтьс€ на "веселого робота".

японський учений …онез≥ ћасуда розробив теор≥ю ≥нфор≠мац≥йного сусп≥льства, основою €кого Ї ≥нтеграц≥€ компТютера та засоб≥в телекомун≥кац≥њ. ƒ≥йсно усе б≥льшою Ї роль ≥нфор≠мац≥њ та ≥нформац≥йних систем - це ≥стеричний факт.ЌемаЇ можливост≥ заперечувати величезний вплив "≥нформац≥йного розуму" й ≤нтернету на житт€ людей.÷е так, але теор≥€ ћ. ћакклюена та …. ћасуди маЇ своњ недол≥ки:

по-перше, твердженн€ про ≥нформац≥ю €к головне джерело сусп≥льного розвитку дуже переб≥льшене та недостатньо аргу≠ментоване,

по-друге, вони вилучають ≥з системи прогнозу майбутнього розвитку сусп≥льства живу безпосередньо практичну д≥€льн≥сть людей, зумовлену певними ≥нтересами й потребами.

2. ѕесим≥стичний напр€м технократичних теор≥й сусп≥ль≠ства (∆. ≈ллюль, Ћ. ћемфорд) вбачаЇ в техн≥ц≥ загрозу дл€ цив≥л≥зац≥њ. …ого представники закликають обмежити технолог≥зац≥ю, рад€ть повернутис€ обличч€м до природи.

¬ обох випадках ми маЇмо справу з машинним фетишизмом, €кий призводить до того, що машина постаЇ самост≥йним ≥ незалежним в≥д людини субТЇктом мисленн€ та соц≥альноњ д≥њ, досконал≥шим за тих, хто њњ створив.

—л≥д памТ€тати, що головне джерело сусп≥льного розвитку Ц це люди. “ворчою працею, розумом ≥ доброю волею €ких створюють вс≥ матер≥альн≥ та духовн≥ надбанн€, що Ї фундаментом людськоњ культури й цив≥л≥зац≥њ.

¬≥домий соц≥олог ≤.”олерстайн тлумачить ≥снуючий сьогодн≥ под≥л наук про сусп≥льство на економ≥ку, пол≥толог≥ю та соц≥олог≥ю €к насл≥док л≥берального розпод≥лу економ≥ки, держави та сусп≥льства, €ке зд≥йснилос€ в ’≤’ ст. та сьогодн≥ Ї застар≥лим. ¬исуваЇтьс€ програма створенн€ м≥ждисципл≥нарного баченн€ сусп≥льства, в €к≥й заперечуЇтьс€ дом≥нуюча роль економ≥чноњ науки в соц≥альному знанн≥ та економ≥ки в формуванн≥ соц≥ального пор€дку.

—аме соц≥альн≥ ф≥лософи (ѕ.ЅурдьЇ, ‘.‘уку€ма) демонструють в своњх роботах значенн€ не економ≥чного, а соц≥ального кап≥талу дл€ ефективност≥ сучасного сусп≥льства та його перспективи.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 576 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1415 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.