Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥нн≥ витрати (VC) Ц це витрати, загальна сума €ких за певний час залежить в≥д обс€гу виготовленоњ продукц≥њ. ” свою чергу, њх можна розд≥лити на пропорц≥йн≥ та непропорц≥йн≥.




4.1) ѕропорц≥йн≥ витрати зм≥нюютьс€ пр€мо пропорц≥йно обс€гу виробництва. ƒл€ них коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥ ( п) дор≥внюЇ 1. ƒо пропорц≥йних належать переважно витрати на сировину, основн≥ матер≥али, комплектуюч≥ вироби, в≥др€дну зарплату роб≥тник≥в.

4.2) Ќепропорц≥йн≥ витрати под≥л€ютьс€ на прогресуюч≥ та регресуюч≥. ѕрогресуюч≥ витрати зростають у б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж обс€г виробництва,  п > 1. ¬они виникають тод≥, коли зб≥льшенн€ обс€гу виробництва потребуЇ б≥льших витрат на одиницю продукц≥њ. ÷е, наприклад, витрати на в≥др€дно-прогресивну оплату прац≥, додатков≥ рекламн≥ та торгов≥ витрати та ≥н. –егресуюч≥ витрати зростають пов≥льн≥ше, н≥ж обс€г виробництва,  п< 1. ƒо них належить широке коло витрат на експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн€, на ремонт, на ≥нструменти тощо.

ƒодамо, що економ≥чн≥ витрати под≥л€ють на короткостроков≥ та довгостроков≥. ≤ншими словами, витрати, €к≥ зд≥йснюютьс€ в короткостроковий та довгостроковий пер≥од.

 ороткостроковий пер≥од Ц це пром≥жок часу, надто короткий дл€ зм≥ни виробничих потужностей п≥дприЇмства, але достатн≥й дл€ зм≥ни р≥вн€ використанн€ на€вного устаткуванн€. ” цьому пер≥од≥ виробнич≥ потужност≥ п≥дприЇмства незм≥нн≥. ѕри цьому можна зм≥нити к≥льк≥сть продукц≥њ, що виробл€Їтьс€ за рахунок п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, або за рахунок залученн€ додатковоњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в.

ƒовгостроковий пер≥од Ц це пром≥жок часу, достатньо тривалий дл€ того, щоб п≥дприЇмство могло зм≥нити обс€г ус≥х ресурс≥в, що використовуютьс€, ≥ нав≥ть виробничих потужностей.

“ак, наприклад, €кщо б на завод≥ УѕозитронФ найн€ли додатково ще 20 роб≥тник≥в, то це було б короткостроковим коригуванн€м. јле коли б добудували ще один цех ≥ встановили там устаткуванн€, то це уже довгострокове коригуванн€. ѕри цьому зазначимо, що ц≥ два пер≥оди в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного не тривал≥стю. ¬ галуз€х легкоњ промисловост≥ можна провести зам≥ну виробничих потужностей нав≥ть за один день, а в важк≥й промисловост≥ на це потр≥бно набагато б≥льше часу.

—об≥варт≥сть продукц≥њ €к економ≥чна категор≥€, њњ класиф≥кац≥€. ¬≥дображаючи р≥вень витрат на виробництво, соб≥варт≥сть комплексно характеризуЇ ступ≥нь використанн€ вс≥х ресурс≥в п≥дприЇмства, а отже, ≥ р≥вень техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва. ўо л≥пше працюЇ п≥дприЇмство (≥нтенсивн≥ше використовуЇ виробнич≥ ресурси, усп≥шн≥ше вдосконалюЇ техн≥ку, технолог≥ю та орган≥зац≥ю виробництва), то нижчою Ї соб≥варт≥сть продукц≥њ. “ому соб≥варт≥сть Ї одним ≥з важливих показник≥в ефективност≥ виробництва.

ќтже, соб≥варт≥сть Ц це витрачен≥ в грошов≥й форм≥ поточн≥ затрати п≥дприЇмства на виробництво та реал≥зац≥ю продукц≥њ. ≤нш≥ автори вважають, що с об≥варт≥сть продукц≥њ Ц це грошова форма витрат на п≥дготовку виробництва, виготовленн€ та збут продукц≥њ.

—об≥варт≥сть продукц≥њ маЇ т≥сний зв'€зок з њњ ц≥ною. ÷е ви€вл€Їтьс€ в т≥м, що соб≥варт≥сть Ї базою ц≥ни товару ≥ водночас обмежником дл€ виробництва (н≥хто не випускатиме продукц≥њ, ринкова ц≥на €коњ Ї нижчою за њњ соб≥варт≥сть).

ƒл€ обчисленн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ важливе значенн€ маЇ визначенн€ складу витрат, €к≥ в нењ включають. як в≥домо, витрати п≥дприЇмства в≥дшкодовуютьс€ за рахунок двох власних джерел: соб≥вартост≥ й прибутку. “ому питанн€ про склад витрат, €к≥ включаютьс€ в соб≥варт≥сть, Ї питанн€м њхнього розпод≥лу м≥ж зазначеними джерелами в≥дшкодуванн€. «агальний принцип цього розпод≥лу пол€гаЇ в т≥м, що через соб≥варт≥сть мають в≥дшкодовуватис€ т≥ витрати п≥дприЇмства, €к≥ забезпечують просте в≥дтворенн€ вс≥х фактор≥в виробництва: предмет≥в, засоб≥в прац≥, робочоњ сили та природних ресурс≥в. ¬≥дпов≥дно до цього в соб≥варт≥сть продукц≥њ включають витрати на:

- досл≥дженн€ ринку та ви€вленн€ потреби в продукц≥њ;

- п≥дготовку й освоЇнн€ новоњ продукц≥њ;

- виробництво, включаючи витрати на сировину, матер≥али, енерг≥ю, амортизац≥ю основних фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в, оплату прац≥ персоналу;

- обслуговуванн€ виробничого процесу та управл≥нн€ ним;

- збут продукц≥њ (пакуванн€, транспортуванн€, реклама, ком≥с≥йн≥ витрати ≥ т.п.);

- розв≥дку, використанн€ й охорону природних ресурс≥в (витрати на геологорозв≥дувальн≥ роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивац≥ю земель, охорону пов≥тр€ного, водного басейн≥в);

- наб≥р ≥ п≥дготовку кадр≥в;

- поточну рац≥онал≥зац≥ю виробництва (удосконаленн€ технолог≥њ, орган≥зац≥њ виробництва, прац≥, п≥двищенн€ €кост≥ продукц≥њ), кр≥м кап≥тальних витрат.

¬ залежност≥ в≥д м≥сц€ формуванн€ затрат можна вид≥лити так≥ види соб≥вартост≥:

- ≥ндив≥дуальна Ц це затрати на виробництво одиниц≥ певного виду продукц≥њ;

- цехова Ц включаЇ затрати виробництва в межах певного цеху, за вин€тком загальнозаводських;

- виробнича Ц сума затрат на виробництва продукц≥њ, що включаЇ виробнич≥ та загальн≥ управл≥нськ≥ витрати п≥дприЇмства;

- повна Ц це виробнича соб≥варт≥сть ≥ затрати, повТ€зан≥ з реал≥зац≥Їю продукц≥њ.

¬ залежност≥ в≥д часу формуванн€ затрат розр≥зн€ють:

- планову соб≥варт≥сть (визначають перед початком планового пер≥оду на основ≥ прогресивних норм витрат ресурс≥в та ц≥н на ресурси на момент складанн€ плану);

- фактичну соб≥варт≥сть (в≥дображаЇ фактичн≥ витрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ за даними бухгалтерського обл≥ку);

- нормативну соб≥варт≥сть (затрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ розраховують на основ≥ поточних норм витрат ресурс≥в);

- кошторисну соб≥варт≥сть (характеризуЇ затрати на вир≥б або замовленн€, €к≥ виконуютьс€ в разовому пор€дку).

«а тривал≥стю розрахункового пер≥оду розр≥зн€ють соб≥варт≥сть: м≥с€чну; квартальну; р≥чну.

«а складом продукц≥њ соб≥варт≥сть буваЇ: соб≥варт≥сть товарноњ; валовоњ; реал≥зованоњ продукц≥њ; незавершеного виробництва.

” промисловост≥ розр≥зн€ють соб≥варт≥сть: ≥ндив≥дуальну; галузеву. ≤ндив≥дуальна соб≥варт≥сть характеризуЇ витрати окремого п≥дприЇмства на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, а галузева Ц показуЇ середн≥ у галуз≥ витрати на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ

—труктура соб≥вартост≥ продукц≥њ та шл€хи њњ зниженн€. —об≥варт≥сть Ї одним з найважлив≥ших показник≥в ефективност≥ роботи п≥дприЇмства. јдже њњ зниженн€ веде до п≥двищенн€ прибутку. јле дл€ того, щоб знизити соб≥варт≥сть, потр≥бно перш за все вивчити њњ структуру. —труктура соб≥вартост≥ Ц це сп≥вв≥дношенн€ елемент≥в витрат у повн≥й соб≥вартост≥ на виробництво продукц≥њ.

Ќеобх≥дно зазначити, що на п≥дприЇмствах р≥зних галузей структура соб≥вартост≥ неоднакова. “ак, наприклад, у вуг≥льн≥й промисловост≥ найб≥льш≥ витрати ≥дуть на зароб≥тну плату, у легк≥й промисловост≥ Ц це витрати на сировину та матер≥али. “ому дл€ того, щоб знизити соб≥варт≥сть у вуг≥льн≥й промисловост≥, треба механ≥зувати працю шахтар≥в, а в легк≥й промисловост≥ це дос€гаЇтьс€ за рахунок економ≥њ матер≥альних ресурс≥в.

«ниженн€ соб≥вартост≥ Ї головною метою €к окремого п≥дприЇмц€, так ≥ сусп≥льства в ц≥лому. Ќа приватному п≥дприЇмств≥ цей крок дасть можлив≥сть отримати додатковий прибуток. ј дл€ сусп≥льства низька соб≥варт≥сть означаЇ:

- ефективне використанн€ ресурс≥в, €к≥ завжди Ї обмеженими;

- можлив≥сть використанн€ вив≥льнених ресурс≥в дл€ виробництва додаткових матер≥альних благ;

- зниженн€ соб≥вартост≥ окремими п≥дприЇмц€ми створюЇ передумови дл€ зниженн€ ц≥н.

¬и€вленн€ резерв≥в зниженн€ соб≥вартост≥ повинне спиратис€ на комплексний техн≥ко-економ≥чний анал≥з роботи п≥дприЇмства: вивченн€ техн≥чного й орган≥зац≥йного р≥вн€ виробництва, використанн€ виробничих потужностей ≥ основних фонд≥в, сировини ≥ матер≥ал≥в, робочоњ сили, господарських зв'€зк≥в тощо.

¬ даний час при анал≥з≥ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс€, ви€вленн€ резерв≥в ≥ економ≥чного ефекту в≥д њњ зниженн€ використовуЇтьс€ розрахунок по економ≥чних факторах. ¬они в≥дбивають основн≥ напр€мки роботи колектив≥в п≥дприЇмств по зниженню соб≥вартост≥: п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥, упровадженн€ передовоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, краще використанн€ устаткуванн€, здешевленн€ загот≥вл≥ ≥ краще використанн€ предмет≥в прац≥, скороченн€ адм≥н≥стративно-управл≥нських ≥ ≥нших накладних витрат, л≥кв≥дац≥€ непродуктивних витрат ≥ втрат.

≈коном≥€, що обумовлюЇ фактичне зниженн€ соб≥вартост≥, розраховуЇтьс€ по наступному складу фактор≥в:

1) ѕ≥двищенн€ техн≥чного р≥вн€ виробництва;

2) ”досконалюванн€ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥. «ниженн€ соб≥вартост≥ може в≥дбутис€ в результат≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва, формах ≥ методах прац≥ при розвитку спец≥ал≥зац≥њ виробництва; удосконалюванн€ керуванн€ виробництвом ≥ скороченн€м витрат на нього; пол≥пшенн€ використанн€ основних фонд≥в; пол≥пшенн€ матер≥ально-техн≥чного постачанн€; скороченн€ транспортних витрат; ≥нших фактор≥в, €к≥ п≥двищують р≥вень орган≥зац≥њ виробництва. «ниженн€ поточних витрат в≥дбуваЇтьс€ в результат≥ удосконалюванн€ обслуговуванн€ основного виробництва (наприклад, розвитку потокового виробництва, п≥двищенн€ коеф≥ц≥Їнта зм≥нност≥, упор€дкуванн€ п≥дсобно-технолог≥чних роб≥т, пол≥пшенн€ ≥нструментального господарства, удосконалюванн€ орган≥зац≥њ контролю за €к≥стю роб≥т ≥ продукц≥њ);

3) «м≥на обс€гу ≥ структури продукц≥њ, що можуть привести до в≥дносного зменшенн€ умовно-пост≥йних витрат (кр≥м амортизац≥њ), в≥дносному зменшенню амортизац≥йних в≥драхувань, зм≥н≥ номенклатури й асортименту продукц≥њ, п≥двищенню њњ €кост≥. ”мовно-пост≥йн≥ витрати не залежать безпосередньо в≥д к≥лькост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс€. «≥ зб≥льшенн€м обс€гу виробництва њхн€ к≥льк≥сть на одиницю продукц≥њ зменшуЇтьс€, що приводить до зниженн€ њњ соб≥вартост≥;

4) ѕол≥пшенн€ використанн€ природних ресурс≥в. “ут враховуЇтьс€: зм≥на складу ≥ €кост≥ сировини; зм≥на продуктивност≥ родовищ, обс€гу п≥дготовчих роб≥т при видобутку, способ≥в видобутку природноњ сировини; зм≥на ≥нших природних умов. ÷≥ фактори в≥дбивають вплив природних умов на величину зм≥нних витрат. јнал≥з њхнього впливу на зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ проводитьс€ на основ≥ галузевих методик видобувних галузей промисловост≥;

5) √алузев≥ та ≥нш≥ фактори. ƒо них в≥днос€тьс€: введенн€ й освоЇнн€ нових цех≥в, виробничих одиниць ≥ виробництв, п≥дготовка й освоЇнн€ виробництва в д≥ючих об'Їднанн€х ≥ на п≥дприЇмствах; ≥нш≥ фактори. Ќеобх≥дно проанал≥зувати резерви зниженн€ соб≥вартост≥ в результат≥ л≥кв≥дац≥њ застар≥лих ≥ введенн€ нових цех≥в ≥ виробництв на б≥льш висок≥й техн≥чн≥й основ≥, ≥з кращими економ≥чними показниками.

¬ир≥шальною умовою зниженн€ соб≥вартост≥ служить безупинний техн≥чний прогрес. ”провадженн€ новоњ техн≥ки, комплексна механ≥зац≥€ й автоматизац≥€ виробничих процес≥в, удосконалюванн€ технолог≥њ, упровадженн€ прогресивних матер≥ал≥в дозвол€ють значно знизити соб≥варт≥сть продукц≥њ.

—ерйозним резервом зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї розширенн€ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперуванн€. Ќа спец≥ал≥зованих п≥дприЇмствах з масово-потоковим виробництвом соб≥варт≥сть продукц≥њ значно нижче, н≥ж на п≥дприЇмствах, що виробл€ють цю же продукц≥ю в невеликих к≥лькост€х. –озвиток спец≥ал≥зац≥њ вимагаЇ встановленн€ ≥ найб≥льш рац≥ональних кооперованих зв'€зк≥в м≥ж п≥дприЇмствами.

«ниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ забезпечуЇтьс€ насамперед за рахунок п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥. « ростом продуктивност≥ прац≥ скорочуютьс€ витрати прац≥ в розрахунку на одиницю продукц≥њ, а отже, зменшуЇтьс€ ≥ питома вага зароб≥тноњ плати в структур≥ соб≥вартост≥.

÷≥на, њњ суть та функц≥њ. —истема ц≥н. «а ринкових умов господарюванн€ ключовим економ≥чним важелем, що активно впливаЇ на розвиток сусп≥льного виробництва та р≥вень житт€ населенн€, Ї ц≥на. ÷≥на Ц це грошовий вираз вартост≥ товару (продукц≥њ, послуги). ¬она завжди коливаЇтьс€ навколо ц≥ни виробництва (перетвореноњ форми вартост≥ одиниц≥ товару, що дор≥внюЇ сум≥ витрат виробництва й середнього прибутку) та в≥дображаЇ р≥вень сусп≥льно необх≥дних витрат прац≥.

÷≥на Ц це к≥льк≥сть грошей, €ку сплачують за одиницю певного товару чи послуги. ÷≥ни под≥л€ють на абсолютн≥ та в≥дносн≥. ÷≥ну товару, що виражена в грошах, називають абсолютною ц≥ною. Ќаприклад, к≥лограм мТ€са коштуЇ 40 грн., стрижка волосс€ Ц 15 грн. ÷≥ну одного товару можна завжди в≥добразити в певн≥й к≥лькост≥ ≥ншого товару. “ак, один к≥лограм мТ€са коштуЇ 40 грн., а один к≥лограм апельсин Ц 10 грн. “ому можна сказати, що один к≥лограм мТ€са коштуЇ 4 к≥лограми апельсин. “аким чином, ц≥на товару, що виражена в певн≥й к≥лькост≥ ≥ншого товару, називаЇтьс€ в≥дносною ц≥ною товару.

—укупн≥сть в≥дносних ц≥н в економ≥ц≥ називають структурою ц≥н. «м≥на структури ц≥н призводить до того, що покупц≥ купуватимуть менше тих товар≥в, в≥дносн≥ ц≥ни €ких зросли, ≥ б≥льше тих, в≥дносн≥ ц≥ни €ких знизилис€. «ауважимо, що ≥снують р≥зн≥ критер≥њ под≥лу ц≥н (рис. 2.3.1).

«алежно в≥д способу формуванн€ ц≥ни под≥л€ють на адм≥н≥стративн≥ та ринков≥.

јдм≥н≥стративн≥ ц≥ни встановлюЇ не ринок, а державний орган. “ак≥ ц≥ни, €к правило, не в≥дображають реальних витрат на виробництво продукц≥њ. ¬они не виконують основних функц≥й ц≥ни.

 
 

 


–исунок 2.3.1 Ц ¬иди ц≥н залежно в≥д критер≥њв под≥лу

–инков≥ ц≥ни формуютьс€ в процес≥ взаЇмод≥њ попиту та пропозиц≥њ ≥ виконують р€д основних функц≥й:

- нормувальну;

- ≥нформац≥йну;

- стимулюючу.

” ринков≥й економ≥ц≥ здатн≥сть конкурентних сил пропозиц≥њ ≥ попиту встановлювати ц≥ну на р≥вн≥, за €кого куп≥вл€ та продаж ур≥вноважуютьс€, називають нормувальною функц≥Їю ц≥ни. ѕопит показуЇ к≥льк≥сть продукту, €ку споживач≥ бажають купити, а пропозиц≥€ в свою чергу Ц к≥льк≥сть продукту, €ку виробники спроможн≥ виробити ≥ поставити на ринок. ѕри зростанн≥ ц≥н попит зменшуЇтьс€, а пропозиц≥€ зб≥льшуЇтьс€ ≥ навпаки. ƒодамо, що ц≥на, за €коњ попит ≥ пропозиц≥€ дор≥внюють одне одному, Ї р≥вноважною ц≥ною.

–инкова ц≥на виконуЇ також ≥нформац≥йну функц≥ю. —прийн€тлив≥сть ринковоњ системи до зм≥н у потребах покупц≥в, що вт≥люЇтьс€ у в≥дпов≥дн≥ реакц≥њ ф≥рм ≥ постачальник≥в ресурс≥в, називають ≥нформац≥йною функц≥Їю. —маки та уподобанн€ споживач≥в можуть зм≥нюватис€ в результат≥ впливу р≥зних обставин. “ак, наприклад, споживач≥ почали купл€ти б≥льше од€гу, виготовленого з льону, ≥ менше Ц з≥ штучних волокон. “ака ситуац≥€ призводить до того, що зб≥льшуЇтьс€ попит на лл€ний од€г ≥ в≥дпов≥дно зростаЇ ц≥на на нього, а ц≥ни на од€г з штучних тканин в≥дпов≥дно знижуютьс€. ÷е даЇ можлив≥сть п≥дприЇмствам, що виготовл€ють тканини з льону, розширювати виробництво, купувати сировину за вищою ц≥ною. ѕротилежний процес спостер≥гаЇтьс€ на п≥дприЇмствах, €к≥ виробл€ють штучн≥ волокна.

—тимулююча функц≥€ ц≥ни пол€гаЇ в тому, що ринков≥ ц≥ни спонукають п≥дприЇмц≥в через механ≥зм конкуренц≥њ впроваджувати нову техн≥ку, досконал≥ш≥ форми ≥ методи орган≥зац≥њ виробництва тощо. ¬провадженн€ нових технолог≥й знижуЇ витрати п≥дприЇмства ≥ забезпечуЇ п≥двищенн€ прибутку. “аким чином, воно отримуЇ певн≥ переваги над конкурентами, €к≥ повинн≥ насл≥дувати цей приклад, ≥накше зазнають збитк≥в.

—л≥д зазначити, що залежно в≥д форм конкуренц≥њ розр≥зн€ють ринков≥ ц≥ни в умовах чистоњ конкуренц≥њ; ол≥гопол≥стичн≥ Ц в умовах пануванн€ групових монопол≥й (ол≥гопол≥й); монопольн≥ Ц в умовах абсолютноњ монопол≥зац≥њ Їдиним виробником або продавцем.

«алежно в≥д тип≥в ринковоњ системи вид≥л€ють регульован≥ та нерегульован≥ ц≥ни. «начну частину ц≥н у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою регулюЇ держава. Ќаприклад, у ‘ранц≥њ держава регулюЇ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю, газ, транспорт, електроенерг≥ю та ≥н. ќсобливо державний контроль над ц≥нами посилюЇтьс€ в пер≥од економ≥чноњ кризи.

«алежно в≥д особливостей куп≥вл≥-продажу ≥ сфери економ≥ки ≥снують св≥тов≥, оптов≥, закуп≥вельн≥ та роздр≥бн≥ ц≥ни, а також тарифи на перевезенн€ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, наданн€ р≥зноман≥тних платних послуг.

—в≥тов≥ ц≥ни Ц це грошовий вираз м≥жнародноњ вартост≥ товар≥в, що реал≥зуютьс€ (продаютьс€) на св≥товому ринку. ¬они визначаютьс€: дл€ одних товар≥в Ц р≥внем ц≥н крањни-експортера; дл€ ≥нших Ц ц≥нами б≥рж та аукц≥он≥в; дл€ багатьох готових вироб≥в Ц ц≥нами пров≥дних ф≥рм св≥ту.

ќптов≥ (в≥дпускн≥) ц≥ни на продукц≥ю виробничо-техн≥чного призначенн€, товари народного споживанн€ та закуп≥вельн≥ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю встановлюютьс€ виход€чи з: фактичних витрат на виробництво (≥з соб≥вартост≥) продукц≥њ; прибутку п≥дприЇмства (з урахуванн€м кон'юнктури ринку, €кост≥ продукц≥њ); величини податку на додану варт≥сть; суми акциз≥в (дл€ товар≥в, що обкладаютьс€ акцизним збором); суми л≥ценз≥йного збору (дл€ алкогольноњ продукц≥њ).

«акуп≥вельн≥ ц≥ни застосовуютьс€ постачально-збутовими, загот≥вельними орган≥зац≥€ми, оптово-посередницькими ф≥рмами, п≥дприЇмствами (орган≥зац≥€ми) оптовоњ торг≥вл≥ та ≥ншими юридичними особами, €к≥ зд≥йснюють торговельну д≥€льн≥сть в≥дпов≥дно до свого статуту. ¬они включають оптову (в≥дпускну) ц≥ну п≥дприЇмства-виробника, податок на додану варт≥сть, акцизний та л≥ценз≥йний збори, а також витрати зазначених п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) дл€ закуп≥вл≥, збереженн€, фасуванн€, транспортуванн€ й реал≥зац≥њ продукц≥њ та прибуток, необх≥дний дл€ нормальноњ д≥€льност≥.

–оздр≥бн≥ ц≥ни визначаютьс€ самост≥йно торговельними п≥дприЇмствами, п≥дприЇмствами громадського харчуванн€ та ≥ншими юридичними особами, €к≥ зд≥йснюють продаж товар≥в чи надають послуги населенню, зг≥дно з кон'юнктурою ринку, €к≥стю товару (послуг), виход€чи з в≥льноњ ц≥ни закуп≥вл≥.

ќсновн≥ види ринкових ц≥н, виокремлюваних без певноњ класиф≥кац≥йноњ ознаки представлен≥ на рис. 2.3.2.

÷≥ноутворенн€ в умовах ринку. —учасне ц≥ноутворенн€ передбачаЇ систему франкуванн€ ц≥н. ‘ранка (≥тал. franco Ц в≥льний) Ц вид зовн≥шньоторговельноњ угоди куп≥вл≥-продажу, коли в ц≥ну товару включають витрати на його страхуванн€ ≥ доставку в м≥сце, зазначене в договор≥.

”с€ сукупн≥сть чинник≥в, що так чи так впливають на процес ц≥ноутворенн€ на р≥зногалузеву продукц≥ю (послуги), под≥л€Їтьс€ на дв≥ групи.

«агальними чинниками, що визначають ц≥ни на товари продукц≥ю, послуги), переважно Ї:

- гнучк≥сть попиту: зростанн€ ц≥н зумовлюЇ зменшенн€ попиту, ≥ навпаки;

- висок≥ техн≥чн≥ параметри та низька варт≥сть експлуатац≥њ: вони важлив≥ дл€ потенц≥йного покупц€ не менше, н≥ж ц≥на;

- ор≥Їнтац≥€ на одержанн€ прибутку та оц≥нка потенц≥йних покупок з огл€ду на њхню ефективн≥сть: чинники, що впливають на виб≥р товару покупцем, за ступенем њхньоњ важливост≥ розм≥щуютьс€ в так≥й посл≥довност≥: €к≥сть, техн≥чне обслуговуванн€, ц≥на;

- можлив≥сть надати готовому виробу б≥льшоњ привабливост≥ дл€ покупц≥в: зрозум≥ло, що доступн≥ ц≥ни, узгоджен≥ з показниками €кост≥ товару, Ї приваблив≥шими дл€ потенц≥йних покупц≥в.

 

 

 


–исунок 2.3.2 Ц ќсновн≥ види ринкових ц≥н

ќб'Їктивно д≥ють ≥ специф≥чн≥ чинники ц≥ноутворенн€ на основн≥ види продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн€ (сировину, основн≥ й допом≥жн≥ матер≥али, вузли та агрегати, основне й допом≥жне устаткуванн€), њх варто розгл€нути детальн≥ше:

1) —ировина п≥дл€гаЇ лише т≥й обробц≥, €ка полегшуЇ њњ використанн€ чи транспортуванн€ або приводить њњ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з чинними стандартами. «а реал≥зац≥њ сировинних товар≥в на ринку ц≥ни на них встановлюютьс€ з урахуванн€м вимог стандарт≥в, обс€гу попиту та продажу.

2) ќсновн≥ матер≥али, €к правило, купують в≥дпов≥дно до специф≥кац≥њ, опрацьованоњ на баз≥ чинних стандарт≥в. —аме на€вн≥сть затверджених у встановленому пор€дку стандарт≥в Ї головним чинником ц≥ноутворенн€ на основн≥ матер≥али.

3) ƒопом≥жн≥ матер≥али виконують на р≥зногалузевих п≥дприЇмствах майже однаков≥ функц≥њ ≥ у зв'€зку з цим мають ст≥йкий попит. “ому на встановленн€ ц≥ни на так≥ матер≥али впливають ≥снуючий попит, њхн≥ €к≥сн≥ показники та обс€ги виробництва.

4) ” зв'€зку з природним прагненн€м покупц≥в максимально обмежити к≥льк≥сть постачальник≥в вузл≥в та агрегат≥в, останн≥ звичайно купують безпосередньо у виробник≥в, €к≥ встановлюють ц≥ну на них з урахуванн€м ≥м≥джу своЇњ продукц≥њ на ринку. ≤нод≥ де€к≥ вузли та агрегати Ї досить пом≥тними в готовому вироб≥, що даЇ змогу покупц€м використовувати в≥дом≥ на ринку марки (типорозм≥ри) таких вироб≥в дл€ стимулюванн€ збуту власноњ продукц≥њ за ≥ виг≥дною дл€ них ц≥ною.

5) ” ц≥нах на основне устаткуванн€ враховуЇтьс€ його ун≥версальн≥сть або навпаки Ц спец≥ал≥зац≥€. ўо вища спец≥ал≥зац≥€ устаткуванн€, то сувор≥ш≥ вимоги €к до експлуатац≥йних параметр≥в, так ≥ до ц≥ни. «а ринкових умов господарюванн€ виробники основного устаткуванн€ можуть кредитувати своњх покупц≥в, включаючи продаж на виплат та л≥зинг.

6) ÷≥на одиниц≥ допом≥жного устаткуванн€ завжди Ї пом≥тно нижчою за ц≥ну на основне устаткуванн€. «а умови зростанн€ обс€г≥в виробництва ≥ збуту такого устаткуванн€ з'€вл€Їтьс€ можлив≥сть дальшого зниженн€ ц≥ни.

ќбірунтуванн€ визначенн€ ц≥н на товари (продукц≥ю, роботи, послуги) п≥дприЇмства належать до визначальних р≥шень, в≥д €ких залежить усп≥х ус≥Їњ комерц≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства, ефективност≥ його функц≥онуванн€.

ѕрибуток п≥дприЇмства €к економ≥чна категор≥€, його види та значенн€. ѕрибуток €вл€Ї собою к≥нцевий ф≥нансовий результат господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. «агальна економ≥чна теор≥€ визначаЇ роль прибутку так: Д” реальн≥й д≥йсност≥ прибуток Ц к≥нцева мета ≥ руш≥йний мотив товарного виробництва ≥ ринковоњ економ≥ки. ÷е головний стимул ≥ основний показник ефективност≥ будь-€кого п≥дприЇмства ≥ ф≥рмиФ.

ѕрибуток Ц це та частина виручки, що залишаЇтьс€ п≥сл€ в≥дшкодуванн€ вс≥х витрат на виробничу й комерц≥йну д≥€льн≥сть п≥дприЇмства.

’арактеризуючи перевищенн€ надходжень над витратами, прибуток виражаЇ мету п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ й беретьс€ за головний показник њњ результативност≥ (ефективност≥).

ѕрибуток Ї основним джерелом ф≥нансуванн€ розвитку п≥дприЇмства, удосконаленн€ його матер≥ально-техн≥чноњ бази, забезпеченн€ вс≥х форм ≥нвестуванн€. ”с€ д≥€льн≥сть п≥дприЇмства спр€мовуЇтьс€ на те, щоб забезпечити зростанн€ прибутку або принаймн≥ стаб≥л≥зац≥ю його на певному р≥вн≥.

«алежно в≥д формуванн€ та розпод≥лу виокремлюють к≥лька вид≥в прибутку.

1) «а характером в≥дбитт€ в обл≥ку вид≥л€ють бухгалтерський ≥ економ≥чний прибуток п≥дприЇмства.

- Ѕухгалтерський прибуток характеризуЇ к≥нцевий результат проведенн€ вс≥х вид≥в д≥€льност≥ та Ї сумою отриманих прибутк≥в (збитк≥в). Ѕухгалтерський прибуток визначаЇтьс€ €к р≥зниц€ м≥ж валовим доходом (виручкою в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ) та бухгалтерськими (зовн≥шн≥ми) витратами виробництва.

- ≈коном≥чний прибуток €вл€Ї собою р≥зницю м≥ж сумою доход≥в п≥дприЇмства, з одного боку, ≥ сумою його поточних витрат, з ≥ншого. ѕри цьому враховуютьс€ поточн≥ витрати €к внутр≥шн≥ так ≥ зовн≥шн≥, перш≥ не в≥дбиваютьс€ бухгалтерським обл≥ком та оц≥нюютьс€ по њх альтернативн≥й вартост≥. ≈коном≥чний прибуток п≥дприЇмства завжди менше бухгалтерського на величину внутр≥шн≥х поточних витрат.

2) «а характером д≥€льност≥ п≥дприЇмства розд≥л€ють прибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ й прибуток в≥д надзвичайних под≥й.

- ѕрибуток в≥д звичайноњ д≥€льност≥ характеризуЇ ф≥нансовий результат в≥д вс≥х традиц≥йних дл€ даного п≥дприЇмства вид≥в д≥€льност≥ й господарських операц≥й, формуЇтьс€ на регул€рн≥й основ≥.

- ѕрибуток в≥д надзвичайних под≥й характеризуЇ незвичайне або дуже р≥дк≥сне дл€ даного п≥дприЇмства джерело формуванн€.

3) ѕо основних видах господарських операц≥й п≥дприЇмства вид≥л€ють прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ й прибуток в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.

- ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, товар≥в, роб≥т, послуг Ц Ї основним його видом на п≥дприЇмств≥, безпосередньо пов'€заним з галузевою специф≥кою д≥€льност≥. јналогом цього терм≥на виступаЇ терм≥н Дприбуток по основн≥й д≥€льност≥Ф. ¬ обох випадках п≥д цим прибутком розум≥Їтьс€ результат господарюванн€ по основн≥й виробничо-збутов≥й д≥€льност≥ п≥дприЇмства. ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ складаЇтьс€ з прибутку у нереал≥зованих залишках р≥чноњ продукц≥њ на початок року, прибутку в≥д випуску товарноњ продукц≥њ зв≥тного пер≥оду та прибутку у залишках нереал≥зованоњ продукц≥њ на к≥нець року

- ѕрибуток в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й формально характеризуЇтьс€ терм≥ном Удоходи в≥д позареал≥зац≥йних операц≥йФ, однак за своњм сутн≥сним зм≥стом ставитьс€ до категор≥њ прибутку, тому що в≥дбиваЇтьс€ у зв≥тност≥ у вигл€д≥ сальдо м≥ж отриманими доходами й понесеними втратами в≥д цих операц≥й. ƒо складу доход≥в, що формують цей прибуток, ставл€тьс€ доходи в≥д пайовоњ участ≥ даного п≥дприЇмства в д≥€льност≥ ≥нших сп≥льних п≥дприЇмств з в≥тчизн€ними й закордонними партнерами (у вигл€д≥ розпод≥леного прибутку на суму його пањв у сп≥льних п≥дприЇмствах); доходи в≥д обл≥гац≥й, акц≥й ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в, що належать п≥дприЇмству та випущен≥ сторонн≥ми ем≥тентами (у вигл€д≥ сум в≥дсотк≥в ≥ див≥денд≥в); доходи в≥д депозитних внеск≥в п≥дприЇмства в банках; отриман≥ штрафи, пен≥ й неустойки та ≥н.

4) ѕо основних видах д≥€льност≥ п≥дприЇмства вид≥л€ють прибуток, отриманий в≥д операц≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ й ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

- ѕрибуток в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ €вл€Ї собою сукупний обс€г прибутку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ й прибутку в≥д ≥нших операц≥й, що не ставл€тьс€ до ≥нвестиц≥йноњ або ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

- ѕрибуток в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ характеризуЇ п≥дсумковий ф≥нансовий результат в≥д операц≥й по придбанню (спорудженню, виготовленню) ≥ продажу Ч основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥в ≥ ≥нших необоротних актив≥в, а також короткострокових ф≥нансових ≥нвестиц≥й, €к≥ не Ї екв≥валентами кошт≥в.

- ѕрибуток в≥д ф≥нансовоњ д≥€льност≥ характеризуЇ ф≥нансовий результат операц≥й, €к≥ привод€ть до зм≥ни розм≥ру й складу власного кап≥талу й позичок п≥дприЇмства (залученн€ додаткового акц≥онерного або пайового кап≥талу, ем≥с≥њ обл≥гац≥й ≥ ≥нших боргових ц≥нних папер≥в, залученн€ кредиту в р≥зних його формах, погашенн€ зобов'€зань по основному боргу тощо).

5) «а складом елемент≥в, що формують прибуток, розр≥зн€ють маржинальний, валовий, балансовий ≥ чистий прибуток п≥дприЇмства.

ѕ≥д цими терм≥нами звичайно розум≥ють р≥зн≥ ступен≥ ДочисткиФ отриманих доход≥в в≥д понесених п≥дприЇмством у процес≥ господарськоњ д≥€льност≥ витрат.

- ћаржинальний прибуток характеризуЇ суму чистого доходу в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ за вин€тком суми зм≥нних витрат.

- ¬аловий прибуток характеризуЇ суму чистого доходу в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ за вин€тком вс≥х операц≥йних витрат, €к пост≥йних, так ≥ зм≥нних

- Ѕалансовий прибуток €вл€Ї собою р≥зницю м≥ж вс≥Їю сумою чистого доходу п≥дприЇмства ≥ вс≥Їю сумою його поточних витрат, в≥н включаЇ три основн≥ елементи: прибуток (збиток) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн€ роб≥т, наданн€ послуг; прибуток (збиток) в≥д реал≥зац≥њ основних засоб≥в, њхнього вибутт€, реал≥зац≥њ ≥ншого майна п≥дприЇмства; ф≥нансов≥ результати в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.

- „истий прибуток характеризуЇ суму балансового (валового) прибутку, зменшеного на суму податкових платеж≥в за його рахунок.

6) «а характером оподаткуванн€ прибутку вид≥л€ють оподатковувану ≥ не оподатковувану податком його частини.

“акий розпод≥л прибутку в≥д≥граЇ важливу роль у формуванн≥ податковоњ пол≥тики п≥дприЇмства, тому що дозвол€Ї оц≥нювати альтернативн≥ господарськ≥ операц≥њ з позиц≥й к≥нцевого њх ефекту. —клад прибутку, що не п≥дл€гаЇ оподатковуванню, регулюЇтьс€ в≥дпов≥дним законодавством.

7) 3а характером ≥нфл€ц≥йноњ ДочисткиФ прибутку вид≥л€ють ном≥нальний ≥ реальний його види.

- –еальний прибуток характеризуЇ розм≥р ном≥нально отриманоњ його суми, скоректований на темп ≥нфл€ц≥њ у в≥дпов≥дному пер≥од≥. ѕо достатност≥ р≥вн€ формуванн€ вид≥л€ють низький, нормальний ≥ високий прибуток п≥дприЇмства (критер≥Їм такого розпод≥лу виступаЇ р≥вень нормального прибутку).

- Ќормальний прибуток характеризуЇ такий р≥вень його формуванн€, коли п≥сл€ покритт€ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х поточних витрат, залишаЇтьс€ дох≥д. ƒор≥внюЇ м≥н≥мальн≥й ставц≥ депозитного в≥дсотка. “обто пор≥внюЇтьс€ два вар≥анти покласти грош≥ на депозит чи вкласти њх в б≥знес, ≥ €кщо отриманий прибуток б≥льше н≥ж кошти €к≥ б було отримано в≥д депозиту в≥н вважаЇтьс€ нормальним.

Ќизький ≥ високий прибуток характеризуЇ р≥вень њњ формуванн€, що в≥дпов≥дно нижче або вище р≥вн€ нормального прибутку. «а характером використанн€ в склад≥ чистого прибутку вид≥л€ють споживану частину, та ту, що кап≥тал≥зуЇтьс€.  ап≥тал≥зований прибуток характеризуЇ ту суму, що спр€мована на ф≥нансуванн€ приросту актив≥в п≥дприЇмства, а спожитий прибуток Ц ту його частину, що витрачена на виплати акц≥онерам, персоналу або на соц≥альн≥ програми п≥дприЇмства.

8) «а ступенем використанн€ вид≥л€ють нерозпод≥лений ≥ розпод≥лений прибуток п≥дприЇмства.

- Ќерозпод≥лений прибуток Ц це частина чистого прибутку, €ка залишаЇтьс€ у розпор€дженн≥ п≥дприЇмства п≥сл€ виплати доход≥в власникам у вигл€д≥ див≥денд≥в, формуванн€ резервного кап≥талу, поповненн€ статутного кап≥талу та використанн€ на ≥нш≥ потреби. ” заруб≥жних корпорац≥€х часто встановлюютьс€ обмеженн€, €к≥ накладаютьс€ на суму нерозпод≥леного прибутку. “ак≥ обмеженн€ тимчасово вид≥л€ють певну суму нерозпод≥леного прибутку, €ка б могла бути виплачена у вигл€д≥ див≥денд≥в.  оли обмеженн€ зн≥маютьс€, ц€ сума може бути сплачена у вигл€д≥ див≥денд≥в та використана на ≥нш≥ потреби. ќбмеженн€ нерозпод≥леного прибутку можуть бути добров≥льними або вимушеними. ќдним з найб≥льш поширених добров≥льних обмежень Ї обмеженн€ на нерозпод≥лений прибуток з метою розширенн€ матер≥ально-техн≥чноњ бази п≥дприЇмства. ÷е обмеженн€ може бути зн€те кер≥вництвом товариства в будь-€кий момент.

- –озпод≥лений прибуток характеризуЇ частину сформованого прибутку, що на даний момент вже розпод≥лена й не використана в процес≥ господарськоњ д≥€льност≥.

“аким чином, базуючись на наведен≥й вище ≥нформац≥њ, до завдань управл≥нн€ прибутком можна в≥днести:

- «абезпеченн€ максим≥зац≥њ розм≥ру формованого прибутку, що в≥дпов≥даЇ ресурсному потенц≥алу п≥дприЇмства.

- «абезпеченн€ виплати необх≥дного р≥вн€ доходу на ≥нвестований кап≥тал власникам п≥дприЇмства.

- «абезпеченн€ формуванн€ достатнього обс€гу ф≥нансових ресурс≥в за рахунок прибутку в≥дпов≥дно до задач розвитку п≥дприЇмства в майбутньому пер≥од≥.

- «абезпеченн€ пост≥йного росту ринковоњ вартост≥ п≥дприЇмства.

«наченн€ прибутку пол€гаЇ в тому, що в≥н в≥дбиваЇ к≥нцевий ф≥нансовий результат. –азом з тим на величину прибутку, його динам≥ку впливають фактори, що €к залежн≥, так ≥ не залежн≥ в≥д зусиль п≥дприЇмства. ѕрактично поза сферою впливу п≥дприЇмства знаход€тьс€ конТюнктура ринку, р≥вень ц≥н на споживан≥ матер≥ально-сировинн≥ й паливно-енергетичн≥ ресурси, норми амортизац≥йних в≥драхувань тощо. ѕевною м≥рою залежать в≥д п≥дприЇмства так≥ фактори, €к р≥вень ц≥н на реал≥зовану продукц≥ю ≥ зароб≥тну плату, р≥вень господарюванн€, компетентн≥сть кер≥вництва ≥ менеджер≥в, конкурентноздатн≥сть продукц≥њ, орган≥зац≥€ виробництва та прац≥, його продуктивн≥сть, стан й ефективн≥сть виробничого ≥ ф≥нансового плануванн€.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1 –озкрийте загальну природу витрат виробництва.

2 –озкрийте суть економ≥чних (альтернативних) витрат? як≥ њх види?

3 ќхарактеризуйте зовн≥шн≥ (€вн≥) та внутр≥шн≥ (скрит≥) витрати ф≥рми.

4 ƒайте характеристику витратам виробництва в короткостроковому ≥ довгостроковому пер≥одах.

5 ƒайте визначенн€ сумарних витрат, пост≥йних та зм≥нних витрат виробництва.

6 ўо €вл€ють собою середн≥ витрати, або витрати в розрахунку на одиницю вартост≥ продукц≥њ, €ке њх значенн€?

7 ƒайте характеристику соб≥вартост≥ продукц≥њ, њњ структури, вид≥в.

8 як≥ основн≥ шл€хи зниженн€ соб≥вартост≥ на украњнських п≥дприЇмствах в сучасних умовах?

9 ƒайте характеристику ц≥ни, њњ соц≥ально-економ≥чноњ сут≥.

10 ѕерерахуйте та охарактеризуйте функц≥њ ц≥ни.

11 як≥ види ц≥н ви знаЇте?

12 як≥ основн≥ кроки реформи та вдосконаленн€ ц≥ноутворенн€ в ”крањн≥ на етап≥ переходу до ринку?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1063 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1219 - | 1162 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.084 с.