Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥олог≥€ економ≥ки чи економ≥чна соц≥олог≥€?




ѕитанн€, поставлене у заголовку цього п≥дрозд≥лу, декому може здатись, €кщо не зайвим, то врешт≥-решт - дивним. јдже назва "економ≥чна соц≥олог≥€" набула широкого вжитку в соц≥олог≥чн≥й терм≥нолог≥њ, заф≥ксована у назвах статей, монограф≥й, навчальних пос≥бниках ≥ п≥дручниках ≥з соц≥олог≥њ, в соц≥олог≥чних словниках ≥ дов≥дниках. ќтже, саме за такою назвою ц€ наукова галузь набула леі≥тимност≥ в соц≥олог≥чному простор≥ ”крањни ≥ крањн —Ќƒ.  р≥м того, чи така вже велика р≥зниц€ у назвах, €к≥, на перший погл€д, мало чим в≥др≥зн€ютьс€? ” де€ких навчальних словниках-дов≥дниках читача, €кий хоче ознайомитис€ з≥ статтею "соц≥олог≥€ економ≥ки" (€к вказано у алфав≥тному покажчику статей), в≥дсилають: "ƒив.: ≈коном≥чна соц≥олог≥€"1

Ќезважаючи на те, що в≥дпов≥дь на це питанн€ Ї простою ≥ очевидною, на перший погл€д, воно, на нашу думку, не Ї ан≥ простим, ан≥ однозначним ≥ вимагаЇ поглибленого досл≥дженн€. јдже назва науковоњ дисципл≥ни, €к в≥домо, маЇ в≥дображати њњ сутн≥сн≥ характеристики: об'Їкт, предмет, методи, функц≥њ, пон€т≥йно-категор≥альний апарат ≥ напр€ми досл≥дженн€. „ерез те за зм≥ною назви дисципл≥ни простежуютьс€ ≥ зм≥ни у цих характеристиках. ѕри цьому сл≥д враховувати, що в соц≥олог≥чному простор≥ використовуЇтьс€ ще одна назва ц≥Їњ дисципл≥ни - "—оц≥олог≥€ економ≥чного житт€"2, €ка з легкоњ руки засновник≥в на наших соц≥олог≥чних теренах, вельмишановних “. ≤. «аславськоњ та –. ¬. –ивк≥ноњ вживаЇтьс€ ≥ншими авторами €к синон≥м до "економ≥чноњ соц≥олог≥њ"3

ўоб роз≥братис€ у ц≥й ситуац≥њ невизначеност≥, варто звернутис€ до першоджерел - загальновизнаних фундатор≥в ц≥Їњ соц≥олог≥чноњ науки - я. —мелзера та “. ѕарсонса. —аме њхн€ сп≥льна робота4 стала св≥дченн€м њњ ≥нституал≥зац≥њ €к окремоњ галуз≥ соц≥олог≥чних знань. ” назв≥ ц≥Їњ статт≥ "≈коном≥ка ≥ сусп≥льство" (1956) ще не було заф≥ксовано назви новоњ соц≥олог≥чноњ науки. ѕ≥дстави дл€ цього не з'€вилис€ ≥ п≥сл€ по€ви роботи я. —мелзера "—оц≥олог≥€ економ≥чного житт€" (1965)5. як бачимо, умов дл€ визначенн€ ц≥Їњ науки €к саме "економ≥чноњ соц≥олог≥њ" поки що не спостер≥гаЇтьс€. –азом з тим, уточненн€ сенсу ц≥Їњ науки ≥, в≥дпов≥дно, - њњ назви зд≥йснено у б≥льш п≥зн≥й робот≥ я. —мелзера "—оц≥олог≥€ економ≥чного житт€" (1968), €ка, звернемо увагу, була опубл≥кована в рос≥йському переклад≥ ≥ вийшла у св≥т в –ос≥њ у 1972 р.6 ” н≥й автор даЇ ч≥тку ≥ однозначну в≥дпов≥дь: соц≥олог≥€ економ≥чного житт€ - це ≥ Ї соц≥олог≥€ економ≥ки. ѕро це св≥дчить назва головного, теоретичного п≥дрозд≥лу роботи "≈коном≥чна наука ≥ соц≥олог≥€ економ≥ки"7. «астер≥гаючи, що соц≥олог≥€ економ≥ки ще не до к≥нц€ визначена, формально орган≥зована та впроваджена в навчальн≥ заклади, автор наголошуЇ: "...—оц≥олог≥€ економ≥ки посл≥довно проводить л≥н≥ю на використанн€ соц≥олог≥чноњ теор≥њ ≥ соц≥олог≥чних досл≥джень щодо комплексу д≥€льност≥, пов'€заноњ ≥з виробництвом, розпод≥лом, обм≥ном ≥ споживанн€м економ≥чних товар≥в ≥ послуг"8.

÷итата засв≥дчуЇ ч≥тке визначенн€ основних ознак соц≥олог≥њ економ≥ки - њњ об'Їктного та предметного пол€. ƒ≥йсно, об'Їктом виступаЇ економ≥ка у сукупност≥ њњ основних складових: виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн€. ј предметне поле опосередковано окреслено л≥н≥Їю на використанн€ соц≥олог≥чноњ теор≥њ (€ка власне розкриваЇ та обірунтовуЇ св≥й предмет та сукупн≥сть метод≥в, €к≥ надають "соц≥-олог≥чност≥" науковим досл≥дженн€м). ўе одне п≥дтвердженн€ такому розум≥нню ми знаходимо в текст≥ ц≥Їњ статт≥, де автор "соц≥олог≥чний анал≥з економ≥чного житт€" безпосередньо пов'€зуЇ з досл≥дженн€м економ≥чноњ повед≥нки €к такоњ, що зумовлена не т≥льки економ≥чними, але й соц≥альними факторами, з розум≥нн€м економ≥чноњ повед≥нки ≥ д≥€льност≥ €к форми "соц≥альноњ д≥њ". ѕравом≥рн≥сть такого розум≥нн€ п≥дтверджуЇтьс€ позиц≥Їю сп≥вавтора я. —мелзера у згадан≥й вище статт≥ - “. ѕарсонса, заф≥ксованою в його робот≥ "ћотивац≥€ економ≥чноњ д≥€льност≥" (1948). ≈коном≥чна мотивац≥€, на його думку, - це скор≥ше вузол перетину множини р≥зних мотив≥в, не результат природного егоњзму або гедон≥зму, а "насл≥док певних особливостей структури соц≥альних систем д≥њ, що, однак, не Ї абсолютно пост≥йними, а п≥двладн≥ ≥нституц≥ональним зм≥нам"9. —аме у досл≥дженн€х ц≥Їњ проблематики в сфер≥ економ≥ки (економ≥чного житт€) вбачаЇ автор роль соц≥ологи, що на той час ще не ≥нституц≥онал≥зувалась в окрему галузь соц≥олог≥чних знань. ѕ≥зн≥ше таке розум≥нн€ трансформувалос€ в уже згадан≥й статт≥ я. —мелзера "—оц≥олог≥€ економ≥чного житт€", що видана у зб≥рнику за редакц≥Їю його вчител€ - “. ѕарсонса.

“аким чином, автори ≥нституц≥онал≥зац≥њ новоњ соц≥олог≥чноњ дисципл≥ни, що маЇ досл≥джувати економ≥ку, заф≥ксували њњ у соц≥олог≥чних джерелах €к "соц≥олог≥ю економ≥чного житт€" (тобто економ≥ки в динам≥ц≥ - ћ. Ћ.), роз'€снивши дещо п≥зн≥ше, що це ≥ Ї не що ≥нше €к "соц≥олог≥€ економ≥ки". ј розум≥нн€ "соц≥олог≥њ економ≥чного житт€" €к "економ≥чноњ соц≥олог≥њ", що тиражуЇтьс€ у в≥тчизн€них соц≥олог≥чних джерелах, не маЇ п≥дірунт€ €к таке, що не зб≥гаЇтьс€ з розум≥нн€м ц≥Їњ науковоњ дисципл≥ни њњ "авторами-≥нституал≥заторами" - я. —мелзером та “. ѕарсонсом.

Ќаступним кроком, що випливаЇ з цього висновку, маЇ бути переосмисленн€, а за потреби - уточненн€ сутн≥сних характеристик ц≥Їњ науковоњ дисципл≥ни, ≥ передус≥м - в≥днесенн€ њњ до певного типу соц≥олог≥чних теор≥й середнього р≥вн€.

јнал≥з представлених в соц≥олог≥чних джерелах точок зору щодо статусного визначенн€ ц≥Їњ дисципл≥ни засв≥дчуЇ, що йому бракуЇ ч≥ткост≥. ƒ≥йсно, одн≥ автори в≥днос€ть економ≥чну соц≥олог≥ю до м≥ждисципл≥нарноњ науки, потреба в €к≥й викликана необх≥дн≥стю вир≥шувати проблеми "не доступн≥ дл€ вир≥шенн€ дисципл≥нарно обмеженим знанн€м"10 (в розум≥нн≥ дисципл≥н економ≥ки ≥ соц≥олог≥њ). ÷≥ автори п≥дтримують позиц≥ю “. ≤. «аславськоњ та –. ¬. –ивк≥ноњ, викладену у робот≥ "—оц≥олог≥€ економ≥чного житт€". "≈коном≥чна соц≥олог≥€, на њхню думку, належить до т≥Їњ групи наук, €к≥ називають "стиковими" або "м≥ждисципл≥нарними"11.

ѕор€д з цим в л≥тератур≥ вид≥л€Їтьс€ група досл≥дник≥в соц≥олог≥њ економ≥ки, €к≥ приписують њй статус галузевоњ соц≥олог≥чноњ теор≥њ12. “акоњ думки дотримуютьс€ –. Ўтолъбург, ƒж. “ернер та ≥н.13

ѕ≥дкреслимо теоретичну значущ≥сть адекватного визначенн€ м≥сц€ будь-€коњ науки, ≥ соц≥олог≥њ економ≥ки - зокрема, в систем≥ наукових знань. ¬≥д цього залежить €к предметне поле науки, так ≥ њњ взаЇмозв'€зки з ≥ншими науками. ѕро≥люструЇмо цю тезу на приклад≥ навчального пос≥бника ј. ¬. ƒор≥на "≈коном≥чна соц≥олог≥€" (1997), в €кому автор запропонував своЇ "ексклюзивне" розум≥нн€ м≥сц€ економ≥чноњ соц≥олог≥њ в систем≥ наукових знань. Ќе звернувши достатньоњ уваги на те, що розгл€даЇтьс€ власне соц≥олог≥€, хоча й економ≥чна (ось до чого може призвести недостатньо виважена назва новоњ дисципл≥ни), автор без будь-€ких сумн≥в≥в ≥з перших р€дк≥в передмови категорично за€вл€Ї: "ѕос≥бник присв€чено економ≥чн≥й соц≥олог≥њ - науц≥, що Ї важливою, але своЇр≥дною галуззю економ≥чного знанн€" (курсив наш - ћ. Ћ.). ƒал≥ автор намагаЇтьс€ уточнити розум≥нн€ економ≥чноњ соц≥олог≥њ ≥ даЇ њњ визначенн€ €к "науки, що вивчаЇ соц≥альн≥ аспекти економ≥ки". « таким визначенн€м можна було б погодитис€, але в науки економ≥ки, до €коњ в≥днесена економ≥чна соц≥олог≥€, нема ан≥ теор≥й, ан≥ метод≥в вивченн€ соц≥альних аспект≥в. “а й категор≥€ "соц≥альне" належить до наукового апарату науки соц≥олог≥њ.

Ќамаганн€ автора "втиснути" економ≥чну соц≥олог≥ю до предметного пол€ економ≥ки не могло не в≥дбитис€ на неч≥ткому, розмитому визначенн≥ предмета економ≥чноњ соц≥олог≥њ, хоча автор даЇ йому означенн€ "конкретний". ќтже, "конкретний њњ предмет" становл€ть:

- соц≥альне ≥ економ≥чне €к окрем≥ ≥ самост≥йн≥ €вища сусп≥льства ≥ сусп≥льного житт€;
- зб≥г соц≥ального та економ≥чного;
- протилежност≥ соц≥ального економ≥чному, суперечност≥ м≥ж ними;
- вплив соц≥ального на економ≥чне, тобто соц≥альних фактор≥в на економ≥чн≥ €вища;
- вплив економ≥чного на соц≥альне, тобто економ≥чних фактор≥в на соц≥альн≥ €вища14.

як бачимо, неч≥тке або неправильне визначенн€ назви науки та њњ належност≥ до певноњ галуз≥ наукових знань може дезор≥Їнтувати досл≥дник≥в щодо того, що саме ≥ в €кому аспект≥ необх≥дно досл≥джувати.

ўоб уникнути цього, уточн≥мо об'Їкт та предметне поле соц≥олог≥њ економ≥ки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 624 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1222 - | 1160 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.