Урок 1.
Тема уроку: Музичні спогади про літо
Мета уроку:
Навчальна: повторити вивчений матеріал за 1 клас, основні
правила під час співу та слухання музики;
- відтворити артистично-музичні рухи прослуханих музичних загадок, ритмічний малюнок поспівки;
Виховна: Виховувати любов до української музики;
Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.
Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького
апарату та фонематичного слуху;
- Корекція правильної постави під час співу;
- Корекційний розвиток моторних функцій і
дихання;
-Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: портрет Валерія Подвали, ілюстрація
-української старовинної печі, сороки, зайця,
котика, білки, їжака, жабки,дятла, зозулі, джмеля.
-Музичних інструментів (скрипки, віолончелі,
контрабаса, піаніно. бандури).
Музичний матеріал: В.Подвала «Музичні загадки»,
муз.М.Чембержі «До побачення літо!»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційна частина.
1. Звучання пісні (за вибором вчителя)
Світ прекрасний навколо тебе –
Сонце ясне і синє небо,
Птахи і звірі, гори і ріки, -
Нехай він буде таким навіки.
А що ж для цього зробити треба?
Лінь, як пил, струсити з себе,
І до роботи мерщій приступати,
Зуміти усі перешкоди здолати.
Працюй наполегливо, швидко, старанно,
Щоб жодна хвилина не втратилась марно,
Щоб з гордістю всі ви почули в кінці:
«даремні всі сумніви, ви – молодці!»
2. Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Робота з підручником (ст..4-5)
2. Спогади дітей про літо.
ІІІ. Слухання музики. Валерій Подвала «Музичні загадки».
1. Біографія композитора.
Валерій Давидович Подвала народився 25 квітня 1932 року в Ростові-на-Дону. Композитор у 1960 закінчив Київську консерваторію по класу композиції. В 1959 1960 працював викладачем і завідувачем навчальної частини музичної школи для дорослих у Києві. З 1960 – викладач Київського музичного училища. Помер у 2006 році.
2. Відгадування загадок.
- Чим відрізняються загадки музичні та загадки без музики?
- Що між ними спільного?
- Які картини можна намалювати, слухаючи музичні загадки?
В кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись, полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від … (кішки).
***
Зимою в білому, як сніг,
А літом в сірому гуляю.
Зловить мене ніхто не зміг,
Тому, що ноги довгі маю.
Великі вуха, косий зір.
Як називається цей звір? (Заєць)
***
Пухова руденька шуба,
Із сосни стрибну на дуба.
Хвіст у мене, мов мітла,
А сама на зріст мала.
Очі сяють, як намисто,
Мов дві цяточки вогнисті.
В мене хатка гарна, тиха,
Взимку повненька горіхів.
В лісі полюбляю жити,
Відгадайте, хто я, діти? (Білка)
***
В темнім лісі проживаю,
Довгий хвіст пухнастий маю.
Мені на місці не сидиться,
Як зовуть мене? (Лисичка)
***
Сірий, злючий і голодний,
У зимові дні холодні
Пісню я тягну свою
З завірюхою: «У-у-у-у»
Хто я? (Вовк)
***
Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховаюсь. А вночі
Йду шукать собі харчі.
Весь з тоненьких голочок.
Як я звуся? (Їжачок)
Слухання музики.
а)Повторення правил під час слухання музики.
- Музику потрібно слухати в тиші, уважно, як це роблять всі великі музиканти. Композитор Роберт Шуман у своєму «Альбомі для юнацтва» запропонував «Правила для юних музикантів»
Про правила слухання музики писали ще в ІІІ – ІІ ст.. до нашої ери. Ось слова автора «Книги настанов» Ліцзі: «Всі музичні звуки йдуть від серця; музика пов’язана зі ставленням людини до людини…Тому потрібно розбиратися в голосах, щоби розуміти музичні звуки, потрібно розбиратися в музичних звуках, щоби розуміти музику»
б)Музичні загадки.
Білка
Як зветься дивовижа ця?
Візьміть підказку на замітку:
Вона узимку сива вся
І вся руда улітку
Гарненькі вушка, пишний хвіст,
Скаче з гілочки на гілку.
Для неї дім – і парк, і ліс,
Чи ви впізнали білку?
Дятел.
Тук, тук, тук,тук, тук – тук, тук – тук.
Що за дивний чути звук?
Хто на сосні вгорі сидить,
Зранку до ночі стукотить?
Знаєм, знаєм – тук, тук, тук. –
Що це означає.
Знаєм, знаємо: цей стук ліс оберігає
І тлю, і гусінь вибирає, вміє лікувати,
Він деревам помагає,
Ця пташина – дятел.
Їжак.
Побіля дому мого живе оцей звірок.
Багато голок в нього, хоча нема ниток.
Нехай голки на спинці, і згорнеться в клубок,
І мчиться по стежинці колючий колобок.
Збирати сухе листя – до цього він мастак.
То хто ж це? Здогадались? Звичайно, це – їжак.
IV. Фізкультхвилинка.
Працювати перестали і тепер всі дружно встали.
Будемо відпочивати, нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз і легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись, на хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали, раз – присіли, другий – встали.
Всі за парти посідали.
V. Обговорення творів.
- Чим відрізняються між собою загадки музичні та загадки без музики?
- Що між ними спільного?
- Які картини можна намалювати, слухаючи музичні загадки?
- Стукіт дятла можна передати звуками, що відтворюють його. Цей спосіб видобування звуків називається стакато – уривчасто, ніби стукати по клавішах, або грати щипком по струнах скрипки.
Кування зозулі відтворюють два звуки. Якщо заграти на фортепіано від клавіші вниз через одну, ми почуємо «ку – ку!»
Шум дощу, вітру відтворюють струнні інструменти – скрипки, віолончелі, контрабаси.
VI. Розучування пісні «До побачення, літо!»
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми (плюс)
2. Робота над вивченням пісні.
· 1куплет співає увесь клас.
· 2 куплет співають хлопчики.
· 3 куплет співають дівчатка.
· Увесь клас співає з одночасним поплескуванням.
VII. Підсумок уроку. Релаксія.
- Які уявні малюнки можна намалювати до
сьогоднішнього уроку?
- Хто є автором музичних загадок?
- Які інструменти можуть відтворити немузичні звуки?
VIII. Музичне прощання.
Музичне мистецтво 2 клас
Тема уроку: пісня, танець, марш, як основні типи музики.
Мета уроку:
Навчальна: ознайомити учнів із поняттям «пісня»,
«танець», «марш»;
-збагачувати розмовну мову учнів новими
термінами.
Виховна: виховувати культуру слухання, виконання та
відтворення музики;
-повагу до культурної спадщини інших народів
Розвиваючі: розвивати музичний слух, емоційні почуття;
-уміння визначати характерні ознаки пісні,
маршу, танцю.
Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького
апарату та фонематичного слуху;
- Корекція правильної постави під час співу;
- Корекційний розвиток моторних функцій і
дихання;
-Корекційний розвиток особистості дитини із
Музичний матеріал: Я. Степовий «Колискова», Ф.Колесса «Школяр».
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційна частина.
Девіз нашого уроку сьогодні:
Розум і фантазію прояви!
Активним і уважним будь!
І про кмітливість не забудь.
Все це нам знадобиться на уроці.
Тож вперед! Часу не гаймо
І урок наш починаймо.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Робота з підручником (с. 8-9).
а) читання вірша.
б) відповіді на запитання.
в) робота зі словником.
2. Пізнавальна бесіда.
- У стародавні часи люди думали, що наша Земля – це велика кругла тарілка, схожа на плоский щит, що тримається на трьох китах, оточений з усіх боків океаном.
Саме про цих «трьох китів» ми сьогодні поговоримо, адже вони тісно пов’язані з музичним мистецтвом. Цей вислів у музиці умовний. Його вживають, коли говорять про три основні жанри музики – марш, танець, пісню.
(Вчитель грає марш. Учні повинні визначити характер, тип цієї музики. Потім звучить полька, вальс, гопак. І, нарешті, звучить музичний уривок пісенної мелодії без супроводу.)
В музичному творі можуть бути поєднанні різні типи музики (пісня, танець, марш). Це – основа всіх жанрів (видів) вокальної та інструментальної музики.
Звісно, нема на землі, та й ніколи не буде людини, яка не заспівала хоча б однієї пісні, не станцювала хоча б одного танцю, не брала участі у якійсь маршовій процесії. А пригадайте себе, маленьких. Хіба ще задовго до школи не співали ви пісеньок, не танцювали чи не маршували?
Отже, зробимо висновок: що без «трьох китів» жодна людина – ні доросла, ні маленька – просто не може обійтися.
а) Пісня
Українська пісня - це квітуча гілка на дереві світової культури. Відродження України неможливе без народної пісні. Український народ ніколи не розлучався з рідною піснею, вона була йому супутницею на пшеничному полі, в тяжкому бою з ворогом, в неволі на чужині.
б) Легенда про пісню. Слухання.
в) Танець.
Танець – це вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й положення тіла танцюриста. Кожен танець має свої особливості – ритмічний малюнок, мелодію, темп, рухи. У кожного народу є свої улюблені танці: в українців – гопак, козачок; у росіян – камаринська, тріпак; у білорусів – бульба, крижачок; у чехів – полька, угорців – чардаш….
Г)Марш.
Марш (з італ. -крокувати) у музиці – це музичний твір, що має енергійний, чіткий ритм крокування, ходи. Для маршу характерні чіткий ритм, помірний темп, музичний розмір 2/4, або 4/4. Марші бувають похідні, урочисті, спортивні, траурні.
ІІІ. Слухання музики. Я.Степовий «Колискова»
Яків Степанович Степовий – український композитор, педагог і музичний критик. Народився у місті Харків. Батько Якова співав у церковному хорі, старший брат – навчався співу у Петербурзькій придворній капелі і згодом став відомим українським композитором. Яків також там навчався. За час перебування там він оволодів професією диригента, навчився грати на фортепіано, кларнеті.
Викладав у Київській консерваторії і був керівником вокального ансамблю. Після чергової концертної подорожі Я.Степовий несподівано захворів на тиф і в 1921 р. помер у Києві. Похований на Байковому кладбищі.
Ім’я Я.Степового було присвоєне Державному вокальному квартету. У 1969 році на його честь було названо вулицю в Києві.
2.Слухання «Колискової»
3. Обговорення твору.
- Яку найпершу пісню чує маленька дитина?
- Якою вона повинна бути?
- Який інструмент найбільше підходить для її виконання?
- Який цей твір – вокальний чи інструментальний?
- Який характер музики? Опишіть його.
- Які картини можна створити, слухаючи колискову?
- «Колискова» Я.Степового–цевокально– інструментальний твір для голосу і фортепіано. Композитор написав цю колискову на слова поетеси Лесі Українки.
Музика сповнена ніжності, теплоти, мелодійності. Фортепіанний супровід має заколисуючий характер. Відчувається ритм гойдання колиски. Виконується спокійно та лагідно.
IV. Фізкультхвилинка.
Працювати перестали, і тепер всі дружно встали.
Будемо відпочивати, нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз і легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись, на хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали, раз-присіли, другий-встали.
Всі за парти посідали.
V. Виконання пісні «До побачення, літо!»
VI. Розучування пісні Ф.Колеси «Школяр»
1. Філарет Колеса народився у с.Татарське Львівська обл., у сім’ї священика. Його дід був відомим композитором, а двоюрідний брат оперним співаком. У родині Колессів завжди шанували українську пісню.
Освіту Ф.Колеса здобував спочатку у Стрийській гімназії,упродовж 1891-92 рр. навчався у Віденському університеті. У 1896 р. закінчив Львівський університет. Викладав у гімназіях Львова, Стиря, Самбора. У різні періоди творчої діяльності працював з І.Франком, М.Лисенком, Лесею Українкою. Збирав українські думи, пісні Прикарпаття, Лемківщини і Полісся. Композитор уклав збірки хорових творів і обробок українських народних пісень «Вулиця», «Обжинки», «Гагілки», «Шкільні співаник».
Помер Філарет Михайлович Колеса 4 березня 1947 року, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
2. Виконання пісні вчителем.
3. Обговорення пісні.
VII.Підсумок уроку.
- Що таке музика?
- З чого складається музичне мистецтво?
- Якими бувають марші? (марші бувають похідні, урочисті, спортивні, казкові, траурні…)
- Який композитор створив збірник пісень «Шкільний співаник?»
VIII. Музичне прощання.
Урок 3.
Тема уроку: Хто створює музику.
Мета уроку:
Навчальна: роль композитора, виконавця і слухача у
створенні, виконанні та слуханні музики;
-виражально-зображальні можливості пісні,
танцю і маршу.
Виховна: Виховувати любов до музичного мистецтва.
Розвиваючі: розвивати вміння відрізняти особливості
пісенної, танцювальної та маршової музики;
-ритмічний слух учнів;
-співацькі навички, артистичні здібності;
Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького
апарату та фонематичного слуху;
- Корекція правильної постави під час співу;
- Корекційний розвиток моторних функцій і
дихання;
-Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: портрет Й.С.Баха.
ілюстрація волинки
Музичний матеріал: Л.Бетховен «Волинка» М.Катричко «Два єноти вчили ноти»
Т. З. Н: магнітофон
Хід уроку.
І.Організаційна частина.
У нас здавна є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Борошно – з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити.
- А я запрошую вас на урок і прошу бути активними,
вдумливими, доброзичливими.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Слово вчителя.
- Всі ви добре знаєте, що таке музика. А як ви вважаєте, з чого складається музика?
- Хто такий композитор? (Той, хто пише музику.)
- Хто потрібен для того, щоб можна було почути цю музику? (Диригент, хор, співак…)
- Усі люди, які виконують музичні твори, називаються виконавцями.
- Уявіть собі таку картину: я написала музику, хтось її виконав, але нікого з вас у класі нема. Ніхто її не почув. Для кого ж пишеться музика? (для людей.)
- Отже, підведемо підсумок: щоб музика стала справжнім мистецтвом, спочатку потрібен композитор, потім – виконавець і, нарешті, - слухач.
2. Робота з підручником (с. 12-14).
а) Читання вірша.
б)Обговорення.
- Які професії згадані у вірші?
- А які ще професії ви знаєте?
- Як називають людину, яка створює музику? (З букв, що розсипалися, діти складають слово.)
в) Музичні знаки.
ІІІ. Слухання музики Й.С.Бах «Волинка».
1. Й.С.Бах народився 21 березня 1685 року в місті Ейзенах, де його батько був придворним і міським музикантом. Старший брат обіймав посаду церковного органіста.
Батьки Себастьяна померли дуже рано. У 10-річному віці, залишившись сиротою, він змушений був шукати захисту у старшого брата. У нього отримав перші уроки гри на кларнеті. Схильність до музики у маленького хлопчика була такою великою, що він тихцем викрав у брата ноти і півроку переписував їх при місячному світлі. Та брат здогадався і безжально відібрав у малого його рукопис.
Коли братова сім’я помітно збільшилася, Себастьяну довелося замислитися, як жити далі. Завдяки красивому голосу його прийняли в школу при монастирі. Він залишився в школі навіть і тоді, коли втратив голос. Грав на скрипці в оркестрі..
У 32 роки Бах став відомим музикантом. Але невміння лицемірити, брехати, не підпускало його до посади придворного капельмейстера.
Дружина Баха – Марія Барбара – померла передчасно. Вони прожили разом 13 років. Із семи дітей, яких вона йому народила, живими залишилося лише четверо.
Вдруге Бах одружився на Анні Магдалені Вільке. Вона виявилася не тільки прекрасною господинею, що з любов’ю прийняла його осиротілих дітей, а й хорошим музикантом.
Останній період життя Баха пов'язаний з Лейпцигом. Він охоплює 27 років аж до смерті композитора в 1723 році.
2.Слухання п’єси «Волинка»
3. Обговорення твору.
- В народі волинку називають «коза», «дуда», «міх», «барабан». Це духовий язичковий інструмент. Складається з міха (мішок зі шкіри кози чи барана) і чотирьох трубок. Одна-з отворами. На ній виконують мелодію. Інша трубка-значно менша-служить для вдування повітря в мішок. Ще дві трубки супроводжують мелодію безперервним звучанням одного, двох чи кількох звуків. Які не змінюються за висотою. Отже, супровід завжди являє собою одноманітну незмінну мелодію.
Композитор створив для своєї п’єси «Волинка» теж одноманітний супровід басової партії, тому наблизив до звучання справжньої волинки.
Мелодія «Волинки» Баха має народний жартівливий характер.
IV. Фізкультхвилинка.
Ми на ганку спозаранку робимо зарядку.
Похитали головою. Раз-притупнули ногою.
Руки вгору, руки вниз. Два-присіли, піднялись.
Гарно всі ми відпочили й до роботи приступили.
V. Розучування пісні «Два єноти вчили ноти».
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми (плюс)
2. Обговорення твору.
- Визначте характер пісні та її настрій.
- Згадайте три типи музики і скажіть, який з них присутній у цьому творі.
3. Розучування пісні «Два єноти вчили ноти»
1 куплет співають дівчатка.
2 куплет співають хлопчики.
Приспів співає цілий клас.
VI. Повторення пісні «До побачення, літо!»
VII. Підсумок уроку.
- Як називають творців музики?
- Завдяки чому музика зберігається протягом багатьох століть?
- Хто написав п’єсу «Волинка»?
- У якому столітті жив Й.С.Бах?
- За допомогою чого композитори записують мелодію?
- Як називають знак мовчання в музиці?
- Як називають ключі, що застосовують у музичній грамоті?
- Де їх записують?
Гра «Камінчик».
Діти тримають руки на колінах, склавши їх долонями. Один ведучий відгадує, кому поклали камінчик в руки, а інший ведучий так само складає руки і намагається покласти камінчик так, щоб обдурити того, хто відгадує. Якщо перший ведучий відгадав, то другий сідає.
VIII. Музичне прощання.
УРОК 4.
Тема уроку: Музика, яка не знала нот.
Мета уроку:
Навчальна: Сформувати уявлення про народну і
композиторську музику, її спільні та відмінні
риси;
Виховна: засобами української народної творчості
виховувати любов до музики, рідного краю.
Розвиваючі: розвивати творчі здібності, виконавські
навички, удосконалювати співацькі навички.
Корекційні завдання: корекція дикційно – співацького
апарату та фонематичного слуху;
- Корекція правильної постави під час співу;
- Корекційний розвиток моторних функцій і
дихання;
-Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас,
Музичний матеріал: український народний танець «Козачок», українська народна пісня «Диби-диби»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
Сядьте рівно, не крутіться,
Одне одному вклоніться.
Скажем дружно: «Добрий день!»
Хай щастя принесе цей день.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку
1. Слово вчителя.
- Українська народна творчість поділяється на народну та професійну (авторську). Існує широковживане поняття – фольклор, яке й означає творчу діяльність народу.
Народна музика не має автора. Для неї характерна усна традиція-коли пісня передається від одного виконавця до іншого і набуває рис колективної творчості. Кожен виконавець виконує і трактує твір по-своєму. Але і в народній музиці є авторські твори-коли історія зберігає ім’я автора.
У професійній музиці майже всі твори авторські. Їх пишуть композитори. Композитор-це конкретна особа, яка створила той чи інший музичний твір. Авторська музика-твори, що записані автором для подальшого виконання.
2. Робота з підручником (с.18).
Учні описують малюнки та відгадують, яку пісню «заховано» в кожному з них та якому народові вони належать.
3. Виконання уривків народних пісень (із супроводом музичного інструмента).
ІІІ. Слухання музики. Український народний танець «Козачок».
1. Пізнавальна бесіда.
Український танець – це народний або сценічний український танець.
Народний танець – фольклорний танець, який побутує у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо.
Сценічний танець, поставлений балетмейстером у професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є народним.
Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і в результаті імітації рухів тварин, птахів, а пізніше-жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад. Деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.
Варто зазначити, що часто один і той самий танець у різних місцевостях може мати різні назви. Наприклад, відомий нині український танець гопак має інші назви: гоцак, козак, козачок, тропак та інші. Танці отримують назви з різних причин. Наприклад, за якимось словом, що часто вживається в пісні, під яку танцюють.
Гопак- український народний танець. Назва походить від дієслова «гопати» - стрибати. Виник у Запорізькому війську як чоловічий танок. Тепер гопак виконують разом чоловіки й жінки. Провідна партія = чоловіча. Танцювальні рухи чоловіка-присядки, стрибки, дрібушки; жінки- дрібушки, вихилясики, кружіння. Темп гопака швидкий. Він розкриває такі риси характеру людини, як спритність, відвага.
Аркан – військовий танець, який танцювали опришки перед військовими виступами. Танець мав на меті перевірити на міцність і витривалість чоловіка-воїна: хто не витримував і розвивав руки, того проганяли з кола. Вірогідно, він був своєрідною психологічною підготовкою до вирішальних дій, надихав, давав силу, енергію, піднімав бойовий дух.
Чеберячка – старий український танець з багатьма фігурами. Всі танцювали в колі.
Слухання танцю козачок.
3. Обговорення.
- Козачок, або козак-старовинний український народний танець, що виник у середовищі козаків. Темп дуже швидкий, мелодії уквітчуються швидкими дрібними нотами.
Танець виник більше як 40 тис. років тому. Про це оповідають наскельні малюнки та статуетки танцюючих жінок, вирізьблені з кісток мамонта. Жінки робили плавні, спокійні рухи.
Про рухи чоловіків наскельні малюнки свідчать, що вони були швидкими, запальними й різноманітними. Суровід тих танців був ритмо - шумовий. Використовувався шумовий браслет із пластинок – кісток, схожий на кастаньєти.
Старовинні танці українського народу гопак, козачок, метелиця, коломийка є улюбленими в побуті, їх танцюють на сценах професійні колективи.
IV. Фізкультхвилинка.
А чи тут дівчатка є?
А чи тут хлопці є?
Нумо, друзі, дружно в коло станемо швиденько,
Та ударимо підбором дружно, веселенько!
А тепер розійдемось, плеснемо в долоні.
Сядем, встанем, сядем, встанем,
Чи усі червоні? В кого щічки, мов калина?
В кого очі сяють? То нехай до килимка
Рукою дістануть.
V.Розучування української народної пісні «Диби-диби».
- Під час розучування пісні користуватися умовним записом на с.19, що відображає тривалість звуків і загальний рух мелодії.
- Для більш точного показу рукою доцільно разом з учнями графічно зобразити рух мелодії на дошці.
VI. Повторення пісні «Два єноти вчили ноти».
VII. Підсумокуроку.
1. Читання вірша (с.21).
2. Обговорення.
VIII. Музичне прощання.
Урок 5.
Тема уроку: Хто виконує музику.
Мета уроку:
Навчальна: збагачувати знання учнів з музичного мистецтва;
-вчитти розрізняти українські народні танці та
танці інших народів
Виховна: Виховувати інтерес до народного та всесвітнього
фольклору.
Розвиваючі: Розвиток вміння поєднувати спільне та
відмінне в танцях, піснях, маршах.
2 клас, портрет М.Сільванського.
Музичний матеріал: М.Сільванський. Полька «Комарики», віночок українських народних мелодій, французька народна пісня «Пастух»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
Дзвоник всім нам дав наказ:
До роботи, швидше в клас!
Біля парти станем чемно,
Хай мине час недаремно.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Повторення вивченого.
- Як називається вид мистецтва, в якому засобами створення художнього образу є рухи й положення тіла танцюристів?
- Що таке народний танець? (Фольклорний танець, який побутує у своєму природному середовищі і має традиційні для певної місцевості рухи, ритми, костюми).
- Що таке сценічний танець? (Поставлений балетмейстером у професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є народним.)
2. Угорські і французькі танці.
- Сьогодні я вам розповім про угорський танець чардаш та французькі народні танці гавот та менует.
Чардаш – парний імпровізований танець. Складається з повільної та швидкої частини. Танець починається з повільного ліричного вступу ходи по колу, закінчується в надзвичайно швидкому, стрімкому ритмі парного танцю.
Гавот – старовинний французький народний танець. Характерні ознаки танцю – помірний темп і розмір 4/4, 2/2. У 17 ст. він став придворним танцем, набув граційності.
Менует – старовинний французький народний танець, для якого характерні плавність і повільність рухів та багато поклонів і реверансів. В 17 ст. за часів правління Людвіка XIV став придворним танцем. Поступово перетворився в «танець королів» і став «королем танців»
3. Різновиди маршів.
- Що ви знаєте про виникнення побутового жанру «марш»?
- Які бувають марші? (Похідні, урочисті, спортивні, траурні.)
- Всі організовані ходи великої кількості людей (військові церемоніальні чи святкові процесії) супроводжують марші. Це особливо актуально для армії, тут марш не тільки організовує воїнів, а й вселяє в них бадьорий дух. Для військового маршу характерні фанфари і барабанний дріб.
Парадний марш виконується під час урочистого проходження військ.
Похідний звучить на стройових прогулянках і навчаннях; зустрічний марш супроводжує прапор і начальство.
Траурний відрізняється від інших повільним темпом, мінорною тональністю і меншою роллю фанфарних оборотів мелодії.
4. Вокальна музика.
- Її перші прості форми з’явилися ще в той далекий час, коли людина почала опановувати мову. На основі окремих вигуків, мисливських, пастуших, військових та інших закликів виникли невеличкі наспіви. Так з’явилися перші пісні. Першим талановитим творцем пісні був народ. Протягом багатьох віків у піснях оповідав він про свою працю, про свої думки, прагнення та мрії.
ІІІ. Слухання музики. Микола Сільванський. Полька «Комарики». Віночок українських народних мелодій.
1. Інформація про композитора.
Український піаніст, композитор, педагог Микола Сільванський народився 5 січня 1916 року в місті Харків.
У 1937 році вступив, а в 1944 закінчив Московську консерваторію. Був солістом Харківської обласної філармонії. У 1947-1953 рр. – викладач музичного училища і Харківської консерваторії.
Більшість творів композитор написав для дітей. У 1985 році новостворений Київський академічний музичний театр для дітей та юнацтва дебютував трьома виставами, серед яких був і балет «Хлопчиш-Кибальчиш».
Найвідоміші твори: балети «Іван-добрий молодець», «Незвичайний день»; симфонія, сюїта; симфонічна казка «Івасик-Телесик», «Кіт Хвостун», «Українське скерцо» для фортепіано й оркестру народних інструментів; три сонати для фортепіано.
2.Слухання музики. Полька «Комарики»
3. Обговорення твору.
- Полька М.Сільванського «Комарики» - швидка, весела, легка та жартівлива. Звучить у розмірі дві чверті. Нагадує російську народну пісню «Я с комариком плясала». За походженням, полька-чеський народний танець. У чеській народній музиці поширена полька «Танцюй, танцюй полечку».
4. Слухання віночка українських народних мелодій у виконанні хору та оркестру українських народних інструментів.
5. Аналіз почутого у супроводженні ілюстративного матеріалу (зображення українських народних інструментів)
IV. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд.
V. Розучування французької народної пісні «Пастух».
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми (плюс).
2. Розучування пісні.
VI. Актуалізація опорних знань.
1. Слово вчителя.
- Великі виконавські колективи називаються хором і оркестром. Вони налічують до ста і більше виконавців.
Музика є двох видів: вокальна й інструментальна. Вокальну виконують солісти, ансамблі чи хор.
Музику, яку виконують на одному інструменті чи на декількох інструментах одночасно, називають інструментальною.
Виконання творів хором чи оркестром вимагає музиканта –ватажка. Керівника хору чи оркестру називають диригентом. Він має диригентську паличку, яку тримає в правій руці, а диригує двома руками. Диригувати-означає показувати, коли хористи чи музиканти оркестру мають розпочати спів чи гру, коли додати більше звука чи сповільнити темп, коли зупинитися (знак паузи-мовчання).
Популярним в Україні є «Оркестр народних інструментів». В оркестрі звучать:
· Ударний інструмент-бубон (у вигляді решета із
дзвіночками);
· Струнно-ударний інструмент-цимбали;
· Духовий інструмент-сопілка;
· Скрипка-струнно-смичковий інструмент;
· Бандура-струнно-щипковий інструмент (звук
видобувається щипком пальців по струнах).
2. Робота з підручником (с.26)
а)Читання оповідання «Той ще не музика, хто в дудку дме».
б)Аналіз прочитаного.
VII. Повторення пісні «Два єноти вчили ноти»
VIII. Підсумок уроку. Музичне прощання
Урок 6.
Тема уроку: Вчимося слухати і чути
Мета уроку:
Навчальа: дослідити, які життєві обставини змальовує
музика маршу, пісні та танцю;
-вчити розпізнавати різні типи музики в одному
творі.
Виховна: Виховувати любов до природи у різних її
проявах.
Розвиваючі: розвивати логічне мислення, уяву, фантазію,
уміння малювати музичні картини.
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас, портрет Г.Свиридова, ілюстрації осінньої природи, дощу.
Музичний матеріал: Г.Свиридов «Дощик», В.Гребенюк «Осінь».
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
Здоровенькі були, любі друзі!
Доброго вам здоров’я!
Правда, це чудові фрази?
Вони нас зближують одразу.
Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,
Щоб був у нас чудовий настрій.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
1. Слово вчителя.
- Пригадайте, коли вам хотілось співати?
- А коли танцювати чи маршувати?
- Співаємо ми на весіллі чи іменинах, коли працюємо, коли нам весело, навіть коли сумно, як щось не вдається, коли відвідуємо концерти чи слухаємо їх по телевізору. Приблизно за тих же обставин ми танцюємо.
(Для того, щоб показати дітям поєднання всіх трьох типів музики, потрібно підібрати відповідний музичний твір. Запропонувати промаршувати, заспівати та потанцювати. Це буде доказом того, що в одному творі можна поєднати три «кити» музики.)
2. Робота з підручником (с. 28-29).
а) Обговорення малюнків.
- Пригадайте, хто створює музику?
- Яких композиторів ви знаєте?
- Які твори вони написали?
- Хто виконує ці твори?
- Для кого композитори пишуть?
- Хто такі слухачі?
- Чи можливе без них існування музичних творів?
б)Робота над віршем.
ІІІ. Слухання музики. Георгій Свиридов «Дощик»
1. Інформація для вчителя.
Георгій Свиридов народився 16 грудня 1915 року у місті Фатеже у родині поштового службовця. Батько загинув під час громадянської війни. Після закінчення музичної школи в Курську навчався у Ленінградському 1-му музичному технікумі, а з 1936- на композиторському факультеті Ленінградської консерваторії, яку закінчив по класу композиції.
З 1956 жив у Москві; працював у театрі й кіно. Музика Г.Свиридова відрізняється витонченою простотою, національною характерністю пісенних мелодій і гармонічною мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту. Серед творів - музика до фільмів і спектаклів драматичних театрів.
2. Слухання п’єси.
3. Обговорення твору.
- Звуками композитор намалював дощик в літню пору. Спочатку чути окремі високі звуки, які виконують легкими ударами по клавішах фортепіано. Вони зображують початок дощу «кап, кап». Дощ ряснішає, починається злива, і мелодія звучить багатоголосно. Чути швидкі рухи по клавіатурі вверх і вниз - ніби діти розбігаються в різні боки. Дзвінкі звуки відображають сміх і радість дітей від літнього дощику.
Музика передає дощ без вітру, без грому. Створюється враження, що падає дощик і виблискує сонечко – такий характер музики Г.Свиридова.
- Порівняйте характер малюнка «Дощ» та музичної
п’єси Г.Свиридова «Дощик».
IV. Фізкультхвилинка.
Я малюю зайчика для вас – один
Це у нього, бачте, голова – два.
Це у нього вуха довгі – три
Це у нього куций хвіст – чотири.
Це очиці весело горять – п’ять.
Ротик, зубки, хай моркву їсть – шість.
Шубка тепла, хутряна на нім – сім.
Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім.
Ще навколо посаджу я деревце – дев’ять.
І хай сонце сяє угорі – десять.
V. Розучування пісні «Осінь».
1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми (плюс).
2. Обговорення твору.
3. Розучування пісні.
VI. Повторення французької народної пісні «Пастух»
VII. Підсумок уроку. Музичне прощання.
Урок 7.
Тема: Підсумковий урок.
Мета уроку:
Навчальна: узагальнити вивчений упродовж чверті
матеріал;
-з’ясувати ступінь засвоєння та розуміння
учнями музики як мистецтва, що розповідає про
життя людей і навколишній світ;
-з’ясувати ступінь усвідомлення особливостей
емоційного змісту музики.
Виховна: Виховувати любов та інтерес до музики.
Розвиваючі: розвивати здатність учнів виконувати основні
тематичні завдання уміння орієнтуватися в
засобах музичної виразності
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас, паперові «веселі нотки» для. заохочення учнів, картки зі словами.
Музичний матеріал: Я.Степовий «Колискова», Й.С.Бах «Волинка», М. Сільванський. Полька «Комарики», Г.Свиридов «Дощик», український народний танець «Козачок», пісні розучені протягом чверті.
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Музичне вітання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Минуло небагато часу відтоді, як ви прийшли навчатися у другий клас, але ви вже пізнали багато нового.
Під час наших зустрічей музика нас хвилювала, відкривала свої таємниці. Вона розповідала нам багато цікавого про життя лісу та його мешканців, про чудові картини природи, знайомила нас із різними музичними інструментами, танцями, піснями…
Пропоную перевірити свої знання, узявши участь у командній грі.
ІІІ. Основна частина
Учні об’єднуються у дві команди, які виконують різноманітні ігрові завдання та відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь учень отримує «веселу нотку». Команда, яка отримала найбільше «ноток», стає переможцем.
Гра «Хто швидше»
- Хто створює музику?
- Хто виконує музику?
- Як називають великий інструментальний колектив?
- Як називають великий вокальний колектив?
Гра «Упізнай мелодію»
Учням пропоную прослухати фрагменти музичних творів та пригадати їх назви.
- М.Сільванський. Полька «Комарики»;
- Й.С.Бах «Волинка»;
- Г.Свиридов «Дощик»
- Український народний танець «Козачок»;
- Я.Степовий «Колискова».
Гра «Упізнай композитора»
З’єднай назви творів з їх авторами.
М.Сільванський «Волинка»
Г.Свиридов Полька «Комарики»
Й.С.Бах «Козачок»
Я.Степовий «Дощик»
Український народний танець «Колискова»
Ігрове завдання
Прочитайте слова, зашифровані на картках.
(По мідо р, ре йка, пара соль ка, мі сто, ля лечка, фа ра, до рога, ка ре та, фасоль, ко ля дка, так сі).
Конкурс виконавців.
Представники від кожної команди повинні проспівати куплет вивченої пісні у складі: соло, дуету, тріо, квартету або хору (на вибір.)Команда суперників має визначити назву пісні та назву складу виконавців.
Додаткове завдання-гра «Ритмічне коло»
Найбільш підготовленим учням учитель може запропонувати додаткове завдання.
Учні стають у коло. Учитель, звертаючись до одного з них, проплескує ритмічний рисунок.
Учень повторює його ритмічними складами (ТА; ТІ-ТІ), а потім проплескує свій ритмічний рисунок товаришеві, який стоїть праворуч.
IV.Підбиття підсумків уроку.
Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.
Учні виходять із класу під музичний супровід (В.Гребенюк «Осінь»)
УРОК 8.
ТЕМА: Урок - концерт
Мета уроку:
Навчальна: перевірити знання учнів з вивчених тем;
Виховна: Виховувати любов та інтерес до музики.
Розвиваючі: розвивати вокальні навички;
-розвивати уміння аналізувати твори
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас, портрет Й.С.Баха, Я.Степового, В.Подвала, ілюстрації концертної зали, філармонії, театру.
Музичний матеріал: В.Подвала «Музичні загадки», Й.С.Бах «Волинка», Я.Степовий «КОлискова», Г.Свиридов «Дощик»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційна частина.
Музичне вітання.
ІІ. Розспівування.
ІІІ. Ритмічні вправи.
IV. Повідомлення теми уроку.
1. Робота з підручником (с.32-33).
а)Обговорення малюнків.
б)Повторення правил поведінки у концертній залі, у філармонії, у театрі.
в) Робота з віршем.
2. Складання корисних порад для слухачів – учнів 2-го класу.
V. Слухання музики.
1. Слухання (повторне) творів Й.С.Баха, Я.Степового, В.Подвали.
2. Обговорення творів.
3. Порівняльна характеристика творів.
VI. Фізкультхвилинка.
Один-два – всі пірнають,
Три-чотири – виринають.
П’ять-шість – на воді
Кріпнуть крильця молоді.
Сім-вісім – що є сили,
Дев’ять – трохи розгорнулись,
Обсушились, потягнулись.
І пішли попід горою
За травичкою смачною.
VII. Повторення вивчених пісень.
1. Пісня «Осінь», В.Гребенюка,
2. Пісня «Два єноти вчили ноти» М.Катричко;
3. Пісня «До побачення, літо!» М.Чембержі;
4. Французька народна пісня «Пастух».
VIII. Музично - ритмічні рухи.
Біла квочка
Українська народна пісня
| Біла чубату рочка по двору ходила, За собою маленьких курчаток водила. | Руки над головою. Склавши долоні робимо чубчик. Легенько похитуємось і крокуємо на місці. Праву руку відводимо назад, повертаємо тулуб. |
| Ой ви, мої дрібні діти, та не розбігайтесь, а як буде близько яструб, до мене ховайтесь | Вказівним пальцем правої руки показуємо. Руки підносимо догори і,розвівши в різні боки, опускаємо вниз. Руки навхрест і прикладаємо до грудей. |
| Ой, як яструба лихого угледіла квочка, то до себе приквоктала усі курчатка | Руки підносимо і, розвівши в різні боки, опускаємо вниз. Похитування головою. Руки складаємо навхрест і прикладаємо до грудей. |
| Як курчатка позбігались, під крила сховались і з лихого яс трубонька тихенько сміялись. | Руки над головою складаємо навхрест. Руки над головою складаємо навхрест, легенько похитуємось і посміхаємось. |
IX. Підсумок уроку. Музичне прощання.
УРОК 9.
Тема: Розповідає музика…
Мета уроку:
Навчальна: збагачувати музичний досвід учнів, розкриваючи особливості вражальності музики;
Виховна: Виховувати любов та інтерес до музики.
Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас, портрет Д.Кабалевського, ілюстрації до музичних творів.
Музичний матеріал: Д.Кабалевський «Три пожружки» («Пустунка», «Плпкса», «Злюка»)
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційна частина.
Музичне вітання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Погляньте довкола: скільки цікавого ми можемо побачити! Поруч із вами – ваші друзі, учителі; удома на вас чекають батьки, улюблені іграшки. Надворі вас зустрічають ласкаве сонечко, шепотіння листочків, шум дощу або зимова завірюха. Поміркуйте, чи може музика розповісти нам про навколишній світ. Звернімося до неї, і вона дасть на це запитання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Одного разу я почула музику, що розповіла мені про веселий дощик.
- Чи відома вам така музика? Хто її створив?
- Чи знаєте ви музику, у якій ми можемо побачити зимові картини?
- Пригадайте музику, що розповіла нам про різних тварин.
Бесіда
Уявіть, що ви композитори.
- Якою музикою ви б розповіли про свою матусю?
- Якою музикою ви б розповіли про клоунів у цирку?
- Чим різнитимуться ці мелодії?
- Якою музикою ви б розповіли про своїх друзів?
IV. Основна частина.
Багато пісень розповідають нам про людей. Пригадаймо пісню Ф.Колеси «Школяр».
- Що ми дізналися про маленького школярика?
- Що допомогло нам «побачити» його портрет?
Вокально-хорова робота
Розспівування
Прослухайте по співку «Ми - другокласники».
- Про кого йдеться у поспівці?
Слухання поспівки «Ми - другокласники», робота над різним характером звучання, активним диханням, артикуляцією.
У пісні, що ми сьогодні розучуватимемо, ідеться про маленьку дівчинку-українку. Прослухайте її ще раз.
- Якою ви уявили маленьку українку?
- Що вона любить понад усе?
Слухання та розучування пісні з відбиттям пульсу, ритму мелодії, робота над артикуляцією, звертаючи увагу на напрям руху мелодії.
Слухання музики
Можливо, кожному з вас подобається малювати.
- Кого ви зображуєте на своїх малюнках?
- Що використовуєте, щоб малюнок був яскравим та виразним?
- А чи може композитор так само, як художник, «намалювати» «портрети» людини та передати їх характер?
У піснях створити музичні портрети допомагають вірші.
В інструментальних творах відсутній текст, але й сама музика завдяки засобам музичної виразності може розповісти нам про характер людей, про їх почуття тощо.
Композитор Д.Кабалевський був дуже спостережливою людиною. Одного разу, гуляючи парком, він побачив трьох подружок. Композитор спостерігав за їх грою, а потім розповів про дівчаток музикою, створивши їх музичні портрети і назвавши свій твір «Три подружки». Вони були дуже різними, а якими саме – дізнаєтесь, якщо уважно слухатимете музику.
§ Прослухайте музику та скажіть, про які риси характеру дівчаток розповів композитор у цьому творі.
Слухання твору Д.Кабалевського «Три подружки» («Пустунка», «Плакса», «Злюка»)
- Скільки частин має цей твір?
- Як ви назвали б першу, другу й третю дівчинку?
Цих дівчаток Д.Кабалевський так і назвав: «Пустунка», «Плакса», «Злюка»
- Прослухайте ще раз твір Д.Кабалевського та скажіть
як змінювалась музика, змальовуючи «портрети» кожної дівчинки.
Повторне слухання твору Д.Кабалевського «Три подружки» («Пустунка», «Плакса», «Злюка».)
- Чи допомогла музика впізнати характери дівчаток?
- З якою дівчинкою ви хотіли б потоваришувати і чому?
V. Підбиття підсумків уроку.
Сьогодні ми переконалися, що музика може розповідати не тільки про життєві події, про природу, але й навіть про людей та їх характери.
Бесіда
- Якою є назва твору, що познайомив нас із різними
характерами дівчаток?
- Про яку дівчинку нам розповіла українська народна
пісня?
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Українка я маленька»)
УРОК 10.
Тема: Музика та природа.
Мета уроку:
Навчальна: учити порівнювати життєвий зміст, настрій і
характер музичних творів;
-поглиблювати уявлення учнів про емоційний
зміст музики, що зображає картини природи;
-розкрити поняття «сюїта»
Виховна: Виховувати любов та інтерес до музики.
Розвиваючі: Розвиток вокально – хорових навичок.
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво»
2 клас, портрет М.Степаненка, С.Прокоф’єва, В.Попович, ілюстрації до музичних творів.
Музичний матеріал: М.Степаненко «Бегемот», «Черепаха», «Мавпи»; по співка «Ходить квочка коло кілочка», В.Попович «Зійшов місяць», С.Прокоф’єв «Дощ і веселка»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Музичне вітання.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
- Про які характери подружок ми дізналися на
попередньому уроці?
- Як музика допомогла нам «побачити» їх портрети?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Ми не завжди можемо побачити весь світ барвистої квітучої природи. Однак поруч із нами чарівний вірний друг – музика. Вона може багато про що розповісти: «намалювати» чудовий пейзаж, передати настрій людини й навіть оживити картину!
IV. Основна частина. Слухання музики.
Творча гра «Упізнай музичний портрет»
На дошці висять малюнки тварин, але ми їх ще не бачимо (малюнки повернені зворотним боком). Зараз прозвучить музика, ви її уважно прослухайте та відгадайте, про кого у ній ідеться, а малюнки допоможуть дізнатися, чи правильно ви відповіли.
Відкрийте нам один секрет:
Так чий музичний цей портрет?
Якщо хтось зміг його впізнати –
Попросимо нам показати!
Слухання музики (М. Степаненко «Бегемот»)
- Кого змальовано у цьому творі? (Відповісти можна
пантомімою.)
- Якими звуками – низькими чи високими – змальовано
образ тварини?
- Як звучала музика: легко чи важко, швидко чи
повільно?
Зараз погляньмо на малюнок! (Повертає малюнок.) Хто це? Так, це – бегемот – важкий, неповороткий і дуже великий. Тому музика, що його зображує, також є важкою й повільною.
- Чи підказала вам музика, що робить бегемот?
- Прослухайте музику ще раз та передайте рухами
музику бегемота.
Повторне слухання музики з пластичним інтонуванням.
- Складіть коротеньке оповідання цього твору.
А ось друга музична загадка! Цей твір розповість вам про ще одного представника живої природи. Ви впізнаєте його за музикою!
Слухання музики М.Степаненко «Черепаха»
- Як звучить музика? Оберіть потрібні слова: спокійно,
тихо, м’яко, ніжно, радісно, грайливо, повільно.
Погляньмо на малюнок! (повертає малюнок.) Ця дивовижна істота – черепаха, з великим панциром і дуже неповоротка. Черепахи бувають великими й маленькими. Можливо, у когось із вас удома мешкає саме така тварина.
Наступна музична загадка – про кілька тварин…
Слухання музики М.Степаненко «Мавпи»
- Як звучить музика? Оберіть потрібні слова: спокійно,
тихо, м’яко, ніжно, радісно, грайливо, різко.
Погляньмо на малюнок! (повертає малюнок.) Так, це – веселі, дуже рухливі та галасливі мавпи. Цю музику створив для нас український композитор М.Степаненко. В сюїті «Про звірів», що складається з шести частин («Бегемот», «Дельфін», «Черепаха», «Лисиця», «Мавпи», «Білочка»), він відобразив картини живої природи.
Робота з поняттями
Сюїта – музичний твір із кількох окремих частин, поєднаних спільним задумом.
Вокально – хорова робота
Багато пісень розповідають нам про різних звірів, пташок, комах.
- У яких піснях, що ми вивчили, згадано тварин?
Прослухайте по співку «Ходить квочка коло кілочка».
- Чи можна сказати, що у поспівці йдеться про
природу?
Розучування поспівки «Ходить квочка біля кілочка».
Розучування пісні В.Поповича «Зійшов місяць»
- Робота над текстом;
- Над кантиленним звучанням.
Гра «Композитор»
Учитель пропонує учням описати картину природи, що вони хотіли б змалювати музикою.
Слухання музики.
Яка чудова природа після дощу! Свіже повітря ледь колихає гілля дерев, незрівнянний запах вологої землі, крапельки дощу на квіточках, і в кожній виблискує сонячний промінчик. А в небі… Відгадайте загадку!
Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки.
Дощик вгледів, підібрав,
Небеса підперезав.
(ВЕСЕЛКА)
Саме таку картину зобразив С.Прокоф’єв у творі «Дощ і веселка».
Слухання музики С.Прокоф’єва «Веселка і дощ»
- Які музичні образи ви почули в цій музиці?
Завдання: Візьміть фломастери та намалюйте цю картину.
V. Підбиття підсумків.
- Який із-поміж прослуханих творів вам сподобався найбільше?
-Які музичні портрети ми побачили на уроці?
Ми переконалися в тому, що красою природи захоплювалися не лише поети й художники. Відображення її чарівної краси ми можемо відчути у творах музичного мистецтва.
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Українка я маленька»)
Урок 11.
Тема: Музика і казка.
Мета уроку:
Навчальні: удосконалювати знання про зв'язок мови, музики і казки, привертати увагу учнів до ролі мови і музики в нашому житті;
-ознайомити з поняттям «опера»
Виховні: Виховувати повагу до національного багатства
українців..
Розвиваючі: розвивати співацькі навички, почуття ритму.
Наочні посібники: А. Лобова «Музичне мистецтво» 2
клас, портрет М.Лисенка, ілюстрації лисиці,
кози, вовка, рака, ведмедя.
Музичний матеріал: М.Лисенко Опера «Коза-дереза», В.Попович «Зійшов місяць»
Т. Н. З: магнітофон.
Хід уроку:
I. Організаційна частина.
Музичне вітання.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
На попередніх уроках ви дізналися про те, що музика може виражати різні почуття. Але музика також може розповісти цікаві історії, що ми зуміємо не тільки почути, але й побачити. Отже, на нас чекає цікава подорож до театру, де ми переглянемо й почуємо казку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда.
-Пригадайте, що таке опера.
-Де можна переглянути та прослухати оперу?
-Як слід поводитися у театрі?
IV. Основна частина.
Ми дуже любимо казки, адже в них завжди добро перемагає зло. Композитори також люблять казки, тому пишуть багато музики до них – так і виникають чудові музичні спектаклі – балети, опери.
-Які ви знаєте музичні казки?
-Пригадайте, з ким із казкових героїв вас познайомила музика.
Український композитор М.Лисенко створив три дитячих опери за мотивами українських народних казок.: «пан Коцький», «Зима і весна», «Коза-Дереза».
Пригадайте казку про Козу-Дерезу. Жила-була вперта Коза. Ніхто не міг їй догодити: ані Бабуся, ані Дідусь. Розсердившись, Дідусь вигнав її з дому, і почала Коза мешкати в хаті Лисички. Як це сталося - «розповість» музика.
-Прослухайте пісню Кози й скажіть, про що вона співає.
Слухання та розучування пісні Кози з опери «Коза-Дереза»
Виконання з ігровими діями.
З-поміж учнів класу обирають Козу. Співаючи пісню, діти показують їй, що вона «півбока луплена» (б’ють себе кулачками по правому або лівому боці), «за три копи куплена» (піднімають угору три пальці), далі тупотять ногами, «колють» перед собою «ріжками» (виставляють пальці), замітають «хвостиком» (руками позаду себе), знову тупотять і з вигуком «Тут тобі й край!» тікають хто куди. Роздратована коза кидається за ними. Той, кого вона спіймає або торкнеться, стає на її місце і гра триває.
А ось лисичка – добра, лагідна та працьовита: її хатка – охайна та чепурна.
-Прослухайте, чи відрізняється її пісня від пісні Кози.
Слухання пісні Лисички з опери М.Лисенка «Коза-Дереза».
- Чия пісня лагідна, а чия – сувора та зла?
Дуже скривдила Коза Лисичку. Навіть Вовк, хоча й вихвалявся, що сильний і хоробрий, не впорався з Козою. А ось Рак, хоча й не такий великий і страшний, як Вовк, натомість дуже хоробрий. Він не злякався Кози – вигнав її з Лисиччиної хатки. Пісня Рака звучить упевнено й бадьоро.
Слухання пісні Рака з опери «Коза-Дереза».
- Чи сподобалася вам казка, що розповіла музика?
- Які звірі діють в опері?
- Чим різниться музика їх пісень?
Вокально-хорова робота.
Якщо в опері багато персонажів і кожен з них має власну пісеньку, отже, є пісні, створені за казковим сюжетом.
-Прослухайте пісеньку «Круть і Верть», музику і слова до якої написав С.Дяченко, і скажіть, сюжет якої казки в основі цієї пісні.
Слухання пісні С.Дяченка «Круть і Верть»
- Яку казку розповіла нам пісня?
- Чому мишенята Круть і Верть не допомагали Півникові?
- Чому їм стало соромно і вони почали працювати разом із Півником?
Розспівування. Розучування пісні С.Дяченка «Круть і Верть» ( робота над образним змістом )
V. Підбиття підсумків.
Отже,
