Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема недопущенн€ третьоњ св≥товоњ в≥йни та роль у цьому процес≥ привентивноњ дипломат≥њ




” друг≥й половин≥ XX ст. склалас€ система колективноњ безпеки в ™вроп≥. ¬она заснована на механ≥зм≥ функц≥онуванн€р€ду систем, у тому числ≥ ќрган≥зац≥њ з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ќЅ—™) та ќрган≥зац≥њ ѕ≥вн≥чноатлантичного договору (Ќј“ќ).

 олективна Ївропейська безпека в рамках ќЅ—™ почала формуватис€ в 1975 р., коли 33 Ївропейських держави, а також —Ўј ≥  анада на вищому р≥вн≥ п≥дписали «аключний акт Ќаради з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ЌЅ—™). ƒл€ Ївропейського континенту п≥дписанн€ «аключного јкта ЌЅ—™ було важливо з двох причин.

ѕо-перше, у XX ст. ™вропа була вогнищем двох св≥тових воЇн, €к≥ забрали понад 55 млн людських житт≥в. ≤н≥ц≥атор обох св≥тових воЇн - Ќ≥меччина п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни б≥льше двох дес€тил≥ть проводила пол≥тику реваншизму, тобто прагнула до перегл€ду п≥дсумк≥в в≥йни, що завершилас€ в 1945 р. ™вропейськ≥ держави повинн≥ були зробити все, щоб ™вропа не стала вогнищем ≥ театром третьоњ св≥товоњ в≥йни.

ѕо-друге, незважаючи на пол≥тичне, економ≥чне, соц≥альне, культурний розвиток ™вропи, вона представл€лас€ одним з найб≥льш нестаб≥льних рег≥он≥в, де один проти одного розташовувалис€ два потужних в≥йськових блоку - ќрган≥зац≥€ ¬аршавського договору (ќ¬ƒ) ≥ Ќј“ќ. ¬≥дносини м≥ж ними часом складалис€ на меж≥ початку воЇнних д≥й (наприклад, в 1961 р., коли була споруджена Ѕерл≥нська ст≥на).

” рамках ЌЅ—™ / ќЅ—™ вдалос€ домовитис€ про заходи в≥йськового дов≥ри м≥ж державами двох блок≥в, знизити в≥йськовий потенц≥ал обох аль€нс≥в. ƒол€ розпор€дилас€ так, що один з двох в≥йськовихсп≥лок - ќ¬— - розпавс€ в 1991 р.

¬ даний час членами ќЅ—™ Ї 55 держав, у тому числ≥ вс≥ центрально-аз≥йськ≥ - колишн≥ республ≥ки —–—–, а також —Ўј та  анада. ” рамках ќЅ—™ в≥дбулос€ ш≥сть зустр≥чей на вищому р≥вн≥ ≥ дес€ть зустр≥чей на р≥вн≥ м≥н≥стр≥в закордонних справ. ѓх результатом стало прийн€тт€ великоњ к≥лькост≥ документ≥в, у тому числ≥ ≥ в сфер≥ забезпеченн€ колективноњ безпеки. —еред цих документ≥в сл≥д вид≥лити ’арт≥ю Ївропейськоњ безпеки (1999 р.), в €к≥й нам≥чено шл€хи, засоби ≥ методи забезпеченн€ безпеки в ™вроп≥.

25-26 червн€ 2003 р. у ¬≥дн≥ в≥дбулас€ перша ўор≥чна конференц≥€ ќЅ—™ з огл€ду проблем в област≥ безпеки.  онференц≥€ дозволила обм≥н€тис€ думками з ключових напр€мк≥в взаЇмод≥њ держав у таких галуз€х, €к боротьба з тероризмом, запоб≥ганн€ конфл≥ктам, миротворч≥сть, контроль над озброЇнн€ми та заходи зм≥цненн€ дов≥ри та безпеки, включаючи ƒогов≥р про обмеженн€ збройних сил у ™вроп≥ ≥ ƒогов≥р з в≥дкритого неба, безпека гран≥ц1.

 олективна Ївропейська безпека забезпечуЇтьс€ також ≥ в рамках Ќј“ќ. ÷€ система безпеки маЇ одну незаперечну перевагу перед ќЅ—™. Ќј“ќ у своЇму розпор€дженн≥ потужн≥ збройними силами, €к≥ можуть бути приведен≥ в д≥ю в раз≥ загрози безпец≥ держав - член≥в Ќј“ќ або, €к показуЇ практика, виникненн€ рег≥он≥в нестаб≥льност≥ в ™вроп≥. ” 2004 р. в Ќј“ќ входили 26 держав ™вропи, втому числ≥ б≥льш≥сть €к≥ ран≥ше були членами ќ¬—.

–ос≥€ не в≥таЇ таке розширенн€. “им не менше вона сп≥впрацюЇ з Ќј“ќ по найб≥льш важливих питань забезпеченн€ безпеки. « ц≥Їю метою в травн≥ 2002 р. було п≥дписано в≥дпов≥дну угоду м≥ж –ос≥Їю ≥ Ќј“ќ, п≥сл€ чого в –им≥ пройшло перше зас≥данн€ нового органу вза≥модейств≥€≥ сп≥вроб≥тництва –ос≥€ - Ќј“ќ.

≤стотне значенн€ дл€ забезпеченн€ Ївропейськоњ безпеки маЇ ƒогов≥р обогран≥чен≥≥ збройних с€ в ™вроп≥ (ƒ««—™) 1990р. …ого уклали держави ™вропи, розташован≥ по обидв≥ сторони в≥д л≥н≥њ, що розд≥л€ла держави ќ¬— ≥ держави Ќј“ќ. ¬ даний час, коли немаЇ ќ¬—, цей ƒогов≥р повинен д≥€ти в адаптованому вигл€д≥, чого добиваЇтьс€ –ос≥€. ¬≥дпов≥дно до положень адаптованого ƒ««—™ держави, розташован≥ в ÷ентральн≥й ™вроп≥, не повинн≥ перевищувати параметри озброЇнь, обумовлен≥ ƒоговором.

ќдним з приклад≥в створенн€ основ рег≥ональноњ колективноњ безпеки служить п≥дписанн€ 25 кв≥тн€ 2002 ƒокумента про заходи зм≥цненн€ дов≥ри ≥ безпеки на „орному мор≥. ” поЇднанн≥ з ”годою про створенн€ „орноморськоњ в≥йськово-морськоњ групи оперативноњ взаЇмод≥њ ЂЅлекс≥форї, €ке чорноморськ≥ крањни п≥дписали також у кв≥тн≥ 2002 р., ƒокумент про заходи дов≥ри формуЇ ц≥л≥сний механ≥зм в≥йськово-морського взаЇмод≥њ в рег≥он≥. ”часниками ƒокумента Ї ш≥сть причорноморських держав: –ос≥€, Ѕолгар≥€, √руз≥€, –умун≥€, “уреччина та ”крањна. ќсобливе значенн€ ƒоговору пол€гаЇ в тому, що вперше в практиц≥ контролюв≥йськовоњ сфери заходами дов≥ри буде охоплена в≥йськово-морська д≥€льн≥сть. «окрема, передбачаЇтьс€ обм≥н р≥зною ≥нформац≥Їю, в тому числ≥ щор≥чними планами в≥йськово-морськоњ д≥€льност≥ та попередн≥ми пов≥домленн€ми про проведен≥ заходи. –€д розд≥л≥в документа присв€чений розвитку в≥йськово-морського сп≥вроб≥тництва м≥ж чорноморськими державами. ƒокумент набув чинност≥ з початку 2003 р.

≤нший приклад формуванн€ рег≥ональноњ системи колективноњ безпеки - в рамках Ўанхайськоњ орган≥зац≥њ сп≥вроб≥тництва (Ўќ—). ѓњ учасниками Ї ш≥сть держав:  азахстан,  иргиз≥€,  итай, –ос≥€, “аджикистан ≥ ”збекистан. Ўќ— веде активну д≥€льн≥сть в област≥ забезпеченн€ безпеки в рег≥он≥ розташуванн€ держав-учасник≥в.

ўе одним прикладом забезпеченн€ колективноњ безпеки в певному рег≥он≥ Ї д≥€льн≥сть створеноњ на початку XXI ст. ќрган≥зац≥њ ƒоговору про колективну безпеку держав - учасниць —Ќƒ. ÷€ орган≥зац≥€ не могла затребуваною народами держав-учасник≥в, оск≥льки в пер≥од зростанн€ виклик≥в ≥ загроз м≥жнародноњ та рег≥ональноњ стаб≥льност≥ в≥дпов≥даЇ кор≥нним ≥нтересам забезпеченн€ в≥йськово-пол≥тичноњ безпеки в ™вро-јз≥атському рег≥он≥.

21 травн€ 2003 в —токгольм≥ в≥дбулос€ п≥дписанн€ ”годи про багатосторонню €дерно-еколог≥чну програму в –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ (ћЌ≈ѕ–). ÷€ ”года в≥дкриваЇ новий етап у сп≥льних зусилл€х держав п≥вн≥чного заходу ™вропи з р≥шенн€м таких актуальних завдань, €к утил≥зац≥€ списаних атомних п≥дводних човн≥в ≥ суд≥в атомного технолог≥чного обслуговуванн€ на п≥вн≥чно-заход≥ –ос≥њ. ƒержави - учасниц≥ ”годи будуть взаЇмод≥€ти у створенн≥ ≥нфраструктури дл€ безпечного поводженн€ з в≥дпрацьованим €дерним паливом ≥ рад≥оактивними в≥дходами.

ѕринципово важливо, що тепер створюЇтьс€ основа дл€ використанн€ ц≥Їњ ”годи в €кост≥ ор≥Їнтира дл€ виробленн€ двосторонн≥х домовленостей з глобального партнерства в рамках Ђв≥с≥мкиї найб≥льш розвинених держав. «окрема, це стосуЇтьс€ –ос≥йсько-британського додатковоњ угоди про сп≥вроб≥тництво в €дерно-еколог≥чноњ област≥, €ка буде п≥дписана найближчим часом. –ос≥€ готуЇтьс€ укласти ≥ ≥нш≥ под≥бн≥ угоди, в тому числ≥ з Ќ≥меччиною, ≤тал≥Їю,  анадою та япон≥Їю.

¬ажливе значенн€ у справ≥ забезпеченн€ м≥жнародноњ, рег≥ональноњ ≥ нац≥ональноњ безпеки мають двосторонн≥ домовленост≥ м≥ж державами. ÷е добре видно на приклад≥ –ос≥њ та ‘ранц≥њ. ƒл€ поглибленн€ взаЇмод≥њ двох держав з проблем м≥жнародноњ безпеки ≥ в област≥ двосторонн≥х в≥дносин в≥дпов≥дно до р≥шенн€ президент≥в двох крањн був створений –ос≥йсько-французький рада сп≥впрац≥ з питань безпеки. ќсновн≥ теми на пор€дку денному –ади - проблеми глобальноњ та рег≥ональноњ безпеки, боротьба з тероризмом, протид≥€ розповсюдженню зброњ масового знищенн€. ” рамках –ади сформован≥ сп≥льн≥ робоч≥ групи з нерозповсюдженн€ зброњ масового знищенн€ ≥ боротьби з новими загрозами та викликами. « п≥дключенн€м експерт≥в ведетьс€ проробленн€ р€ду конкретних напр€мк≥в двостороннього сп≥вроб≥тництва та узгоджених ≥н≥ц≥атив у цих област€х.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 329 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1962 - | 1805 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.