Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онфл≥ктн≥сть у зовн≥шньопол≥тичному середовищ≥ €к ≥з дом≥нуючих тенденц≥й сучасного св≥ту




ѕол≥тичний конфл≥кт Ч це з≥ткненн€, протиборство пол≥тич≠них с\>б 'Їкт≥Ї, обумовлене протилежн≥стю њх пол≥тичних ≥нтерес≥в, ц≥нностей, ц≥лей ≥ погл€д≥в. ÷е р≥зновид ≥ результат конфл≥ктноњ взаЇмод≥њ двох ≥ б≥льше стор≥н (груп, держав, ≥ндив≥д≥в), €к≥ спере≠чаютьс€ м≥ж собою шодо розпод≥лу владних повноважень ≥ ресурс≥в.
«овн≥шньопол≥тичн≥ (конфл≥кти м≥ж державами, €к≥ можуть виникати €к на воЇнн≥й, так ≥ на ≥нш≥й основ≥ (наприклад, Умитн≥ в≥йниФ, Уф≥нансов≥ в≥йниФ, вс≥л€к≥ зовн≥шньопол≥тичн≥ та зовн≥шньоторгов≥ акц≥њ). ѕричинами њх можуть бути €к порушенн€ тих чи ≥нших державних ≥нтерес≥в, що базуютьс€ на загальнонац≥ональн≥й основ≥, так ≥ ≥нтерес≥в правл€чих к≥л цих держав;

ƒругу велику групу конфл≥кт≥в становл€ть зовн≥шньопол≥тичн≥ {м≥жнародн≥) конфл≥кти. «алежно в≥д сутност≥, зм≥сту ≥ форми конфл≥кту, мети його учасник≥в, застосовуваних засоб≥в, вт€гуванн€ ≥нших або вих≥д д≥ючих учасник≥в, ≥ндив≥дуального переб≥гу ≥ сп≥льних м≥жнародних умов розвитку конфл≥кт може проходити р≥зн≥ фази. ‘ази конфл≥кту здатн≥ спресовуватись у час≥, зливатись або розпадатис€ на др≥бн≥ш≥.
ѕершою фазою м≥жнародного конфл≥кту Ї економ≥чне, ≥деолог≥чне, м≥жнародно-правове або т≥льки дипломатичне ставленн€ стор≥н до певноњ суперечност≥ чи групи суперечностей, €к≥ виражен≥ в конфл≥ктн≥й форм≥.
ƒругою фазою конфл≥кту Ї визначенн€ своњх ≥нтерес≥в, ц≥лей, стратег≥њ та форм боротьби за вир≥шенн€ об'Їктивних чи суб'Їктивних суперечностей з урахуванн€м свого потенц≥алу ≥ можливостей застосуванн€ мирних чи немирних засоб≥в, використанн€ союзник≥в, оц≥нка загальноњ внутр≥шньоњ ≥ м≥жнародноњ ситуац≥њ.
“рет€ фаза пов'€зана ≥з вт€гуванн€м у конфл≥кт у т≥й чи т≥й форм≥ ≥нших держав.
„етверта фаза Ч наростанн€ боротьби до найвищого пол≥тичного р≥вн€ Ч м≥жнародноњ пол≥тичноњ кризи, €ка охоплюЇ не т≥льки держави, що конфл≥ктують, а й ц≥л≥ рег≥они. Ќа ц≥й фаз≥ вже можливий перех≥д до практичного застосуванн€ в≥йськовоњ сили.
ѕ'€та фаза Ч м≥жнародний збройний конфл≥кт, завершенн€м €кого Ї перемога одн≥Їњ ≥з стор≥н або переговори.
” сучасн≥й зах≥дн≥й пол≥толог≥њ методолог≥чною основою вивченн€ м≥жнародних конфл≥кт≥в (з'€суванн€ сут≥, зм≥сту) Ї загальна теор≥€ конфл≥кт≥в Ѕоулд≥нга. ќстанн≥м часом Ђзагальну теор≥ю конфл≥ктуї досить енерг≥йно опрацьовують у р≥зних модиф≥кац≥€х соц≥ологи, соц≥альн≥ психологи, пол≥тологи, ≥сторики, м≥жнародники та ≥н.
÷€ теор≥€ претендуЇ на створенн€ ун≥версальноњ методолог≥њ досл≥дженн€, що однаковою м≥рою застосовуЇтьс€ €к до конфл≥кту м≥ж двома ≥ндив≥дами, €к≥ випадково чи не випадково зустр≥лис€ на вулиц≥, до конфл≥кт≥в у с≥м'њ чи в груп≥, м≥ж п≥дприЇмц€ми одн≥Їњ чи р≥зних галузей виробництва, так ≥ до вс≥х тип≥в м≥жнародних конфл≥кт≥в, незалежно в≥д њхньоњ конкретно-≥сторичноњ, соц≥ально-пол≥тичноњ природи ≥ зм≥сту, в≥д ситуац≥њ у св≥т≥.
Ђ«агальну теор≥ю конфл≥ктуї довгий час не сприймали пол≥тологи ≥ вчен≥ б≥льшост≥ крањн колишньоњ соц≥ал≥стичноњ системи, в тому числ≥ й в≥тчизн€н≥ вчен≥. ¬они виходили з того, що Ђзагальна теор≥€ конфл≥ктуї не враховуЇ системи, структури ≥ процесу м≥жнародних в≥дносин, у рамках €ких виник конфл≥кт, в≥дносин, притаманних ц≥й систем≥ законом≥рностей ≥ тенденц≥й розвитку, сп≥вв≥дношенн€ сил двох соц≥ально-економ≥чних систем. “обто було намаганн€ по€снювати, обірунтовувати м≥жнародн≥ конфл≥кти з класових позиц≥й, з позиц≥й визначенн€ зм≥сту сучасноњ епохи, що розкривалась у матер≥алах ≥ документах св≥тового комун≥стичного руху. Ќин≥шн€ переор≥Їнтац≥€ на Ђзагальну теор≥ю конфл≥ктуї даЇ змогу п≥д≥йти до анал≥зу м≥жнародних конфл≥кт≥в об'Їктивн≥ше, науково, ун≥версально. —аме ун≥версальн≥сть ц≥Їњ теор≥њ робить њњ життЇвою, методолог≥чною основою досл≥дженн€ м≥жнародного конфл≥кту.
≤нколи м≥жнародний (зовн≥шньопол≥тичний) конфл≥кт розгл€даЇтьс€ дуже широко. Ѕудь-€ка суперечн≥сть на м≥жнародн≥й арен≥, об'Їктивна чи суб'Їктивна, ≥стотна чи незначна стосовно практичного житт€, економ≥чна, пол≥тична, ≥деолог≥чна або ≥нш≥ видаЇтьс€ за готовий м≥жнародний конфл≥кт.
≈коном≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥деолог≥чн≥, територ≥альн≥, нац≥онально-рел≥г≥йн≥ та ≥нш≥ суперечност≥ мають безпосереднЇ в≥дношенн€ до м≥жнародних конфл≥кт≥в, €к≥ виникають. “ак≥ суперечност≥ можуть виступати €к об'Їктивна основа, причина ≥ руш≥йн≥ сили конфл≥кт≥в. –еально ≥снуюч≥ суперечност≥ знаход€ть пр€ме чи опосередковане, адекватне чи суб'Їктив≥стськи спотворене в≥дображенн€ в сутност≥ ≥ в тип≥ конфл≥кту, в ≥нтересах, стратег≥њ, тактиц≥ ≥ в засобах зд≥йсненн€ його державами, пол≥тичними силами, у зовн≥шн≥х умовах розвитку м≥жнародного конфл≥кту.
ќкреме м≥сце серед конфл≥кт≥в займають м≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти. Ћанцюгова реакц≥€ конфл≥кт≥в цього типу охопила ц≥л≥ крањни ≥ нав≥ть рег≥они, привернувши до себе увагу св≥товоњ громадськост≥. ѕо€снити те, що в≥дбуваЇтьс€, знайти шл€хи до подоланн€ м≥жнац≥ональноњ напруженост≥, запоб≥гти дальш≥й ескалац≥њ ворожнеч≥ м≥ж народами, виробити механ≥зм розв'€занн€ конфл≥кт≥в, що виникли, Ч основне завданн€ учених ≥ пол≥толог≥в.
ћ≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти Ї специф≥чною формою ви€ву конфл≥кт≥в соц≥альних. ” њхн≥й основ≥ лежить несприйн€тт€ дом≥нуванн€ одного етносу над ≥ншим. ÷е стосуЇтьс€ економ≥ки, влади ≥ доступу до культурних ц≥нностей. “аке несприйн€тт€ про€вл€Їтьс€ в р≥зних формах Ч €к мирних, так ≥ насильницьких.
як≥ основн≥ причини виникненн€ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в, напруженост≥ в стосунках м≥ж людьми р≥зних нац≥ональностей? ƒо таких причин сл≥д в≥днести: помилки в нац≥ональн≥й пол≥тиц≥, €к≥ було допущено в р≥зн≥ пер≥оди житт€ крањни; м≥грац≥€ з ≥нших рег≥он≥в; зневажливе ставленн€ до мови, звичањв ≥ культури людей ≥нших нац≥ональностей; пог≥ршенн€ економ≥чного становища в крањн≥; нездатн≥сть центральноњ влади стаб≥л≥зувати обстановку в крањн≥; нездатн≥сть м≥сцевоњ влади вир≥шувати проблеми, що виникли в рег≥он≥; штучне роздуванн€ р≥зними силами нац≥ональних незгод; д≥€льн≥сть корумпованих, злочинних елемент≥в. «начний вплив на розвиток м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в мають засоби масовоњ ≥нформац≥њ. “аким чином, серед причин нац≥ональноњ конфл≥ктност≥ на перше м≥сце виходить економ≥чний чинник Ч пог≥ршенн€ економ≥чного становища, на друге Ч помилки в нац≥ональн≥й пол≥тиц≥, на третЇЧ нездатн≥сть центральноњ влади стаб≥л≥зувати ситуац≥ю в крањн≥ ≥ в рег≥онах (пол≥тичний чинник). ”с≥ три чинники т≥сно взаЇмопов'€зан≥.
—пираючись на причини виникненн€ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в, оц≥нюючи стан м≥жнац≥ональних в≥дносин, можна виробити механ≥зми запоб≥ганн€ њм ≥ локал≥зац≥њ њх. —еред таких механ≥зм≥в локал≥зац≥њ конфл≥кт≥в можна було б визначити ≥ створенн€ сп≥льноњ економ≥чноњ децентрал≥зованоњ ≥нфраструктури сп≥вроб≥тництва; створенн€ культурноњ ≥нфраструктури консенсусу нац≥ональноњ культури товариства, фестивал≥ народноњ творчост≥ та ≥н.); це зб≥льшенн€ в≥дкритост≥ рег≥ону, пол≥тика розширенн€ контакт≥в не т≥льки економ≥чних ≥ культурних, а й ≥нших (туризм, спорт, науковий обм≥н тощо); залученн€ третьоњ сторони до подоланн€ конфл≥кту. ” випадку, коли конфл≥кт набуваЇ зат€жного характеру ≥ сторони не можуть домовитис€ м≥ж собою, виникаЇ потреба в Ђтретейському суд≥ї; спец≥альн≥ заходи, що вит≥сн€ють насилл€ з м≥жнац≥ональних в≥дносин, перевод€ть конфл≥кт у мирне русло; пол≥тико-адм≥н≥стративний механ≥зм, €кий передбачаЇ введенн€ федерал≥зму ≥ рег≥ональноњ автоном≥њ; механ≥зм надзвичайного реагуванн€ означаЇ обов'€зкове введенн€ надзвичайного стану на територ≥њ, де розвиток м≥жнац≥онального конфл≥кту набув загрозливоњ форми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 445 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2263 - | 2066 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.