Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јктуальн≥ проблеми зовн≥шньоњ пол≥тики молодови.




ѕр≥оритетними завданн€ми своЇњ зовн≥шньоњ пол≥тики ћолдова визначила розвиток в≥дносин взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва з крањнами-сус≥дами (”крањною ≥ –умун≥Їю), поглибленн€ рег≥ональних ≥нтеграц≥йних процес≥в, ≥нтеграц≥ю до ™вропейського —оюзу, знаходженн€ балансу у взаЇминах з –ос≥Їю ≥ —Ўј, вих≥д на €к≥сно новий р≥вень двостороннього сп≥вроб≥тництва з крањнами јз≥њ, јфрики ≥ Ѕлизького —ходу, виг≥дну дл€ себе д≥€льн≥сть у м≥жнародних орган≥зац≥€х. ” реал≥зац≥њ цих завдань зроблено розрахунок на допомогу впливових представник≥в молдавськоњ д≥аспори, €ка Ї досить чисельною в ≤зрањл≥, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ,  анад≥, —Ўј, ѕортугал≥њ, Ѕолгар≥њ та √рец≥њ.

2001 p. y —Ўј, спонукали кер≥вництво ћолдови зайн€ти ло€льн≥ -шу позиц≥ю до Ќј“ќ ≥ шукати вигоди в≥д зм≥н, що в≥дбулис€ в м≥жнародн≥й пол≥тиц≥. ћолдова поставила перед Ќј“ќ питанн€ про те, щоб прир≥вн€ти сепаратизм ѕридн≥стровського рег≥ону до тероризму та залучити ѕ≥вн≥чноатлантичний аль€нс до врегулюванн€ придн≥стровськоњ проблеми. Ќа розвитку в≥дносин ћолдови з –умун≥Їю негативно позначаЇтьс€ зат€гуванн€ з румунського боку ратиф≥кац≥њ базового пол≥тичного ƒоговору про прив≥лейоване партнерство м≥ж двома державами, парафованого у кв≥тн≥ 2000 p., та виношуванн€ окремими пол≥тичними силами ц≥Їњ крањни план≥в щодо приЇднанн€ ћолдови до –умун≥њ на п≥дстав≥ сп≥льност≥ мови, культури та ≥сторичного минулого.

- Ѕуклет нового музею –еспубл≥ки.
ѕрот€гом вересн€-жовтн€ 2005 р. була продовжена кампан≥€ з просуванн€ нац≥онального туристичного продукту на Ївропейському ринку. ÷е було реал≥зовано ≥ за допомогою де€ких специф≥чних заход≥в, €кими наприклад Ї Ќац≥ональне св€то вина, в €кому брали участь багато економ≥чних агент≥в сфери туризму, представл€ючи своњ пропозиц≥њ. «а час проведенн€ —в€та ћолдову в≥дв≥дало близько 7784 гостей з крањн член≥в ™— та крањн кандидат≥в.
« метою просуванн€ ћолдови €к туристичного напр€мку, в пер≥од 9-11 лютого 2006 р. в ћолдов≥ була орган≥зована 11-а ћ≥жнародна спец≥ал≥зована виставка ЂTourism. Leisure. Hotelsї. Ѕула проведена 10-а ћ≥жнародна спец≥ал≥зована виставка ЂTOURISM. LEISURE - 2005ї, €ка вм≥стила близько 60 учасник≥в з 16 крањн. ѕросуванн€ –ћ, €к туристичного напр€мку з використанн€м оф≥ц≥йн≥й ≥нтернет стор≥нки www.turism.md, на €к≥й розташовуЇтьс€ ≥ пер≥одично оновлюЇтьс€≥нформац≥€ про нац≥ональний туристичний продукт, а також ≥ на ≥нших порталах, що дозвол€Ї б≥льш великому обм≥ну ≥нформац≥Їю з крањнами ™—, в≥зитери з крањн ™— займають 2 м≥сце, складаючи 23% в≥д загального числа гостей.
ѕочинаючи з 2000 р. ћолдова вважаЇтьс€ державою зв≥дки йде траф≥к людей, а також транзитним в цьому план≥. ” той же час прот€гом 6 рок≥в ”р€д –ћ розпочало значних зусиль з метою зменшенн€ цього феномена. “ак у 2001 р. був створений Ќац≥ональний  ом≥тет по Ѕоротьб≥ з “раф≥ком Ћюдей, ÷ентр по боротьб≥ з траф≥ком людей був заснований при ћ¬—, був розроблений план д≥й по запоб≥ганню цього феномена, був прийн€тий спец≥альний закон ≥ ћолдова Ї першою державою ратиф≥кувала ≥ вже почали зд≥йсненн€ ™вропейською  онвенц≥њ щодо заход≥в боротьби з людським траф≥ком. « метою реал≥зац≥њ рекомендац≥й ћ≥с≥њ ќЅ—™ в –ћ щом≥с€чно орган≥зовуютьс€ техн≥чн≥ зас≥данн€ з координац≥њ д≥й щодо запоб≥ганн€ та боротьби з траф≥ком людей.
ѕроцес боротьби проти людського траф≥ку проходить на 3 операц≥ональних р≥вн€х:
1) запоб≥ганн€, 2) боротьба, 3) реаб≥л≥тац≥€ жертв траф≥ку. ” цьому контекст≥ молдовська влада сп≥льно з OIM в ћолдов≥, UNICEF ћолдова, за п≥дтримки ”р€ду —Ўј та крањн член≥в ™— зробили сер≥ю необх≥дних заход≥в дл€ консол≥дац≥њ зусиль на вс≥х операц≥ональних р≥вн€х.
”св≥домлюючи необх≥дн≥сть мульт≥≥нст≥туц≥онального п≥дходу в д≥€льност≥ боротьби з траф≥ком, 6 вересн€ 2005 р. м≥ж ”р€дом –ћ ​​≥ ”р€дом —Ўј була п≥дписана ѕоправка III до угоди, у в≥дпов≥дност≥ з €кою –ћ буде надана додаткова допомога дл€ р€ду проект≥в, €к:
- ќрган≥зац≥€ д≥€льност≥ ÷ентру по боротьб≥ з траф≥ком людей (CCTP);
- —творенн€ в рамках ÷ентру м≥жнародного анал≥тичного в≥дд≥лу анти-траф≥к;
- «апуск програми ≥з захисту жертв / св≥дк≥в у крим≥нальних справах по траф≥ку людей.
як результат, прот€гом 2005 р. було ви€влено 396 правопорушень в≥днос€тьс€ до траф≥ку людей, з €ких:
239 крим≥нальних справ, траф≥к людей;
53 крим≥нальних справ, траф≥к д≥тей;
104 крим≥нальних справ, зв≥дництво;
6 крим≥нальних справ, траф≥к орган≥в;
4 крим≥нальн≥ справи, створенн€ або управл≥нн€ крим≥нальним угрупованн€м.
Ѕуло л≥кв≥довано 39 ф≥л≥й траф≥кантов, €к≥ д≥€ли в крањнах куди пр€мували жертви траф≥ку: –ос≥€, “уреччина, ќб'Їднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати [64].
“ак само було розпочато процедуру переговорного процесу щодо проекту ”годи м≥ж –ћ ≥ Ќ≥меччиною про сп≥впрацю в област≥ боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю, незаконним об≥гом наркотичних ≥ психотропних речовин, тероризмом та ≥нших про€вах злочинноњ д≥€льност≥. « метою ефективного запоб≥ганн€ траф≥ку наркотик≥в та людей, регул€рно провод€тьс€ сп≥льн≥ м≥жнародн≥ операц≥њ, так≥ €к: ЂMirajї, ЂNistruї, ЂCanalї, ЂSafe Heаvenї, ЂSafe Roadї, ЂContainmentї. « метою п≥двищенн€ ефективност≥ та ≥нтенсиф≥кац≥њ сп≥вроб≥тництва м≥ж правовими органами та ≥ншими ≥нститутами –ћ був створений ¬≥ртуальний Ќац≥ональний ÷ентр SECI / GUAM дл€ боротьби з тероризмом, орган≥зованою злочинн≥стю, незаконним об≥гом наркотик≥в, траф≥ком людей, €к спец≥ал≥зована ≥нтер≥нст≥туц≥ональна€ структура на баз≥ ћ≥н≥стерства ¬нутр≥шн≥х —прав –еспубл≥ки ћолдова.
ѕ≥сл€ в≥зиту 4 травн€ 2006 експерт≥в енергетичного сектора з Ѕрюссел€, експерти ™вропейськоњ  ом≥с≥њ п≥дказали актуальн≥сть дл€ ћолдови ≈нергетичноњстратег≥њ ≥ про€вили готовн≥сть допомогти в розробц≥ плану дл€ дос€гненн€ завдань стратег≥њ. ћолдова почала розробку ц≥Їњ стратег≥њ в перспектив≥ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ, €к≥ належать њм за планом, €кий опише етапи проходженн€ ћолдови до приведенн€ нац≥онального законодавства до положень ƒоговору≈нергетичних —п≥втовариств в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й ™вроп≥. Ѕули зроблен≥ д≥њ дл€ пост≥йноњ участ≥ –ћ в €кост≥ держави спостер≥гача у вс≥х под≥€х јф≥нського процесу щодо створенн€ рег≥онального енергетичного ринку в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й ™вроп≥. Ќа зустр≥ч≥ ћ≥н≥стерського ради енергетичних сп≥льнота 9 грудн€ 2005 р., €кий проходив у —оф≥њ, був п≥дтверджений статус нашоњ крањни €к спостер≥гача на обмежений пер≥од з часу п≥дписанн€ ≥ до ратиф≥кац≥њ договору. ѕри вступ≥ в силу цього договору ћолдова направило за€ву дл€ присутност≥ в €кост≥ спостер≥гача, за €ким посл≥дуЇ за€ву про набутт€ статусу повноправного члена. [54, c. 101]
” контекст≥ пол≥тичних вимог дл€ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ заснованоњ на систем≥ €к≥сного виконанн€, важливим кроком у цьому напр€мку Ї приЇднанн€ до Ѕолонського процесу. “ак, прот€гом останн≥х двох рок≥в була перегл€нута ≥ прийн€та законодавчо-нормативна база, а будова вищоњ осв≥ти республ≥ки було засноване на Ївропейському, структурованому у двох ун≥верситетських циклах ≥ обов'€зкове впровадженн€ у вищих навчальних закладах ™вропейськоњ —истеми передавальних  редит≥в (ECTS). “ “акож був введений ƒодатковий ƒиплом, Їдиноњ Ївропейськоњ модел≥, заповнений на державному та англ≥йською мовами, ≥ видаЇтьс€ в обов'€зковому пор€дку кожному випускнику, починаючи з 2005 р. ” 2006 р. ƒодатковий ƒиплом вже став видаватис€ ≥ маг≥страту.
ўодо зд≥йсненн€ реформ тривалого характеру та обумовленн€ пр≥оритетних напр€м≥в у сфер≥ осв≥ти була розроблена ѕрограма модернизировани€ осв≥тньоњ системи –еспубл≥ки ћолдова на 2005-2008 рр.. Ѕула розроблена  онцепц≥€ системи осв≥ти в –еспубл≥ц≥ ћолдова, €ка встановлюЇ принципи ≥ завданн€ розвитку вищоњ осв≥ти. Ќа баз≥ концепц≥њ було розроблено нац≥ональне законодавство в дан≥й област≥. « метою гармон≥зац≥њ законодавства в галуз≥ осв≥ти з Ївропейським, був розроблений вар≥ант проекту ѕакета закон≥в про осв≥ту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 427 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1552 - | 1235 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.