Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблеми св≥тового пол≥тичного л≥дерства




—проби зТ€сувати сутн≥сть ≥ природу пол≥тичного л≥дерства. …ого роль в орган≥зац≥њ сусп≥льного житт€ с€гають сивоњ давнини ≥ не припин€ютьс€ й сьогодн≥. —в≥й початок вони беруть у культу героњв м≥фолог≥чноњ св≥домост≥. ÷≥Їю проблемою займалис€ мислител≥ —тародавнього сходу, античн≥ ≥сторики ≥ ф≥лософи, зокрема √еродот, ѕлутарх, ƒемокр≥т, —ократ, ѕлатон ≥ јр≥стотель, мислител≥ —ередньов≥чч€, Ќового ≥ Ќов≥тн≥х час≥в.

ѕол≥тичне л≥дерство стало одним ≥з основних питань ус≥х ел≥тарних теор≥й в≥д Ќ. ћак≥авелл≥ до його сучасних посл≥довник≥в ≥ критик≥в. ≤детьс€ про персон≥ф≥кац≥ю влади, авторитет ≥ вплив, пануванн€ й п≥дпор€дкуванн€, п≥дкоренн€, вираженн€ й представництво сп≥льних ≥нтерес≥в та ≥н.

„≥льне м≥сце у св≥тов≥й пол≥тичн≥й науц≥, зокрема щодо л≥дерства, належить украњнськ≥й пол≥тичн≥й думц≥ Ц в≥д Ђѕовчанн€ ¬олодимира ћономахаї до ел≥тарних концепц≥й ƒ. ƒонцова ≥ ¬. Ћипинського 20ст. ”с≥ етапи ≥стор≥њ ”крањни персон≥ф≥кован≥, повТ€зан≥ з видатними особистост€ми, л≥дерами в ус≥х сферах житт€.

ѕроблема пол≥тичного л≥дерства особливо загострюЇтьс€ в кризов≥ пер≥оди ≥стор≥њ у звТ€зку з пошуками й утвердженн€ми нових форм житт€, посиленн€м пол≥тичноњ активност≥ ус≥х верств сусп≥льства, ≥з з≥ткненн€м позиц≥њ, ≥нтерес≥в ≥ воль. ¬иразити сп≥льн≥ ≥нтереси, зд≥йснити авторитетне кер≥вництво у сфер≥ пол≥тики Ц саме в цьому пол€гаЇ сенс пол≥тичного л≥дерства.

ѕрирода пол≥тичного л≥дерства складна ≥ суперечлива. ¬она стало обТЇктом ірунтовного досл≥дженн€ р≥зних соц≥альних наук. ” сучасн≥й пол≥толог≥њ ≥снуЇ широкий спектр концептуальних ≥нтерпретац≥й даного феномену ≥ причини його виникненн€. —еред причин виникненн€ пол≥тичного л≥дерства можна вид≥лити так≥. Ќайдавн≥шою й найпоширен≥шою концепц≥Їю л≥дерства Ї концепц≥€ особистих €костей, р≥зновидами €коњ виступають волюнтаристська (Ќ. ћак≥авелл≥, “.  арлейль, ‘. Ќ≥цше, ƒ. ƒонцов та ≥н.) й аристократична (јр≥стотель, ќртега-≥-√ассет, ¬. Ћипинський). ¬ основ≥ концепц≥й особистих €костей л≥дера лежить у€вленн€ про л≥дерство €к про результат д≥њ особливих €костей окремих ос≥б, €кими вони волод≥ють чи то в≥д Ѕога, чи то в≥д ѕрироди, чи в насл≥док самовдосконаленн€. ѕри цьому вважаЇтьс€, що дан≥ €кост≥ спрацьовують незалежно в≥д обставин ≥ бажань мас людей, повед≥нкою й д≥€льн≥стю €ких керують л≥дери.

Ќезважаючи на надзвичайну важлив≥сть дл€ л≥дерства необх≥дних €костей, такий п≥дх≥д до розум≥нн€ природи л≥дерства багато досл≥дник≥в вважають одноб≥чним. ѕо-перше, в≥н не враховуЇ зумовленост≥ л≥дерства обТЇктивними обставинами, прагненн€ми ≥ настро€ми мас. ѕо-друге, завжди проблематичним лишаЇтьс€ питанн€, €к≥ риси Ї найхарактерн≥шими дл€ пол≥тичного л≥дера. ÷е св≥дчить про те, що дана концепц≥€ не може достатньою м≥рою зТ€сувати природу ≥ суть л≥дерства.

ƒругою поширеною концепц≥Їю Ї функц≥ональна концепц≥€ л≥дерства. јмериканський учений –. “акер, наприклад, розгл€даЇ л≥дерство €к здатн≥сть особи визначити проблемну ситуац≥ю з погл€ду своЇњ позиц≥њ або власноњ передбачуваноњ д≥€льност≥.

ƒе€к≥ досл≥дники, так≥, €к ћ. √ерман, “. ѕарсонс ≥ ё. ƒженн≥нгс, вважають, що л≥дерство Ц це функц≥€ групи ≥ що можливост≥ л≥дера жорстко детерм≥нован≥ ≥нтересами групи, до €коњ в≥н належить.

—воЇр≥дне тлумаченн€ л≥дерства дають класики марксизму, визначаючи л≥дера €к особу,. ўо маЇ наб≥р певних особистих €костей, таких, €к ум≥нн€, знанн€, авторитет, орган≥заторський талант, та Ї виразником ≥нтерес≥в ≥ вол≥ певного класу, зокрема пролетар≥ату.

—лабким м≥сцем функц≥онального п≥дходу до вир≥шенн€ проблеми пол≥тичного л≥дерства ц≥лком слушно вважаЇтьс€ недооц≥нка його приб≥чниками активноњ рол≥ субТЇктивних чинник≥в л≥дерства. ”т≥м, практика сусп≥льно Ц пол≥тичного житт€ показуЇ, що пол≥тичне л≥дерство €вл€Ї собою складний обТЇктивно Ц субТЇктивний процес взаЇмод≥њ субТЇкта й обТЇкта пол≥тики, зумовлений характер певноњ епохи, конкретноњ ситуац≥њ, традиц≥€ми ≥ ментал≥тетом народу, р≥внем розвитку пол≥тичноњ св≥домост≥ мас та ≥ншими чинниками. Ћ≥дером здеб≥льшого виступаЇ той, хто не т≥льки найусп≥шн≥ше ор≥ЇнтуЇтьс€ в ситуац≥њ, оволод≥ваЇ нею, виражаЇ сп≥льний ≥нтерес, скеровуЇ ≥ веде своњх посл≥довник≥в, а й пристрасно прагне п≥дкорити ≥ вести за собою пасивн≥ маси. ¬одночас л≥дерство характеризуЇтьс€ ≥ тим, що посл≥довники або веден≥ (маси) не просто п≥дкор€ютьс€, йдучи за л≥дером, а й бажають ≥ти за ним. ”с≥ ц≥ аспекти враховуютьс€ у ф≥лософсько-онтолог≥чному п≥дход≥ до розум≥нн€ сут≥ пол≥тичного л≥дерства, €кий найповн≥ше розкриваЇ його ≥нтегральну природу ≥ багатофункц≥ональн≥сть.

¬≥дправним пунктом дл€ розум≥нн€ соц≥альноњ природи пол≥тичного л≥дерства Ї усв≥домленн€ того, що л≥дерство €вл€Ї собою процес складноњ взаЇмод≥њ м≥ж людьми в соц≥альних системах ≥ виростаЇ ≥з потреб њхньоњ сп≥льноњ д≥€льност≥ в орган≥зац≥њ ≥ кер≥вництв≥, що ор≥ЇнтуЇтьс€ на авторитетно-лег≥тимному навТ€зуванн≥ вол≥ та на п≥дкоренн≥. «м≥ст пон€тт€ Ђл≥дерствої складають так≥ важлив≥ ознаки: сп≥льна сол≥дарна д≥€льн≥сть людей, на€вн≥сть сп≥льних ≥нтерес≥в ≥ загальноњ мети, перевага нос≥€ авторитету в €кост€х ≥ повноваженн€х.

Ћ≥дерство завжди повТ€зане з ≥дентиф≥кац≥Їю ≥ндив≥дуальних, групових ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в. ÷е результат персон≥ф≥кац≥й ≥дентиф≥кованих групових ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в. …ого сенс пол€гаЇ в зд≥йсненн≥ авторитетного кер≥вництва з орган≥зац≥њ сусп≥льно-пол≥тичного житт€. ¬идатний украњнський пол≥тичний мислитель ¬. Ћипинський справедливо стверджував, що Ђт≥льки тод≥, коли Ї загальновизнан≥ громадськ≥, церковн≥, воЇнн≥, родинн≥ ≥ класов≥ авторитети, на €к≥ може опиратис€ влада, народжуЇтьс€ на територ≥њ даного громад€нства його власна державаї.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1964 - | 1928 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.