Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичн≥ глобал≥зац≥€ основних проблем людства та њх зм≥ст




—еред глобальних проблем найчаст≥ше ф≥гурують сировинна, продовольча, еколог≥чна, демограф≥чна, енергетична, проблеми миру та роззброЇнн€, подоланн€ б≥дност≥ та в≥дсталост≥, €к≥ не нов≥ дл€ людства. « розвитком людськоњ цив≥л≥зац≥њ можуть виникати ≥ вже виникають нов≥ глобальн≥ проблеми. ƒо глобальних стали зараховувати проблему освоЇнн€ та використанн€ ресурс≥в —в≥тового океану,  осмосу. њх анал≥з даЇ змогу в≥дзначити, що вони т≥сно взаЇмопов'€зан≥. “ак, енергетична та сировинна проблеми сп≥вв≥днос€тьс€ з еколог≥чною, еколог≥чна - з демограф≥чною, демограф≥чна - з продовольчою ≥ т. д. ¬ажливою ознакою €к не нових, так ≥ нових проблем розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ Ї њх глобальний характер, адже вони зач≥пають життЇво важлив≥ ≥нтереси вс≥х держав ≥ народ≥в св≥ту, виступають потужним фактором посиленн€ взаЇмозалежност≥ та ц≥л≥сност≥ св≥ту, надаючи йому нових ≥нтеграц≥йних рис.

–озвиток глобал≥зац≥њ св≥тового господарства зм≥нюЇ пр≥оритети у глобальних проблемах. якщо у 70-80-х роках XX ст. головною вважалась | проблема запоб≥ганн€ св≥тов≥й €дерн≥й в≥йн≥, то нин≥ пр≥оритетною окрем≥ фах≥вц≥ вважають еколог≥чну проблему, ≥нш≥ - демограф≥чну, а трет≥ Ч проблему б≥дност≥ та в≥дсталост≥. ќднак ус≥ ц≥ проблеми можна вважати пр≥оритетними, адже вони безпосередньо пов'€зан≥ з виживанн€м людства, хоча ≥ породжен≥ д≥Їю р≥зних фактор≥в, а отже, Ї об'Їктами досл≥дженн€ таких наук, €к м≥жнародна економ≥ка, соц≥олог≥€, право, б≥олог≥€, географ≥€, еколог≥€, океанолог≥€ та ≥н.

«агостренн€ глобальних проблем людськоњ цив≥л≥зац≥њ викликане безсистемною, безконтрольною утил≥зац≥Їю природних ресурс≥в, низькою технолог≥чною культурою матер≥ального виробництва, максим≥зац≥Їю, а не оптим≥зац≥Їю темп≥в економ≥чного зростанн€, дом≥нуванн€м технократичного п≥дходу над соц≥альним, масштабним впливом людськоњ цив≥л≥зац≥њ на навколишнЇ середовище, необмеженим вторгненн€м людства в б≥осферу. —уттЇвими причинами цього загостренн€ також Ї швидка урбан≥зац≥€ населенн€ планети, зростанн€ г≥гантських мегапол≥с≥в ≥ агломерац≥й, що супроводжуЇтьс€ скороченн€м с≥льськогосподарських уг≥дь, л≥с≥в, бурхливою автомоб≥л≥зац≥Їю, поглибленн€м суперечностей м≥ж св≥товим економ≥чним розвитком та соц≥альним прогресом.

«начна к≥льк≥сть глобальних проблем, њх багатор≥вневий та багатовим≥рний характер потребують класиф≥кац≥њ.

«а походженн€м, характером ≥ способом розв'€занн€ глобальн≥ проблеми класиф≥куютьс€ на дек≥лька вид≥в.

ƒо першоњ групи належать проблеми, €к≥ виникають у сфер≥ взаЇмод≥њ природи ≥ сусп≥льства. —еред них сл≥д вид≥лити над≥йне забезпеченн€ людства сировиною, енерг≥Їю, продовольством тощо, рац≥ональне природокористуванн€ ≥ збереженн€ природного навколишнього середовища, рац≥ональне використанн€ ресурс≥в —в≥тового океану, мирне освоЇнн€ косм≥чного простору. ¬они спричинен≥ законом≥рност€ми розвитку св≥тових продуктивних сил, що створюЇ можливост≥ дл€ зростанн€ масштаб≥в господарськоњ д≥€льност≥, потребуЇ все б≥льшоњ к≥лькост≥ св≥тового видобутку сировини, використанн€ пр≥сноњ води, вирубуванн€ л≥с≥в, зб≥льшенн€ навантаженн€ на природний потенц≥ал с≥льського господарства. ÷е спри€Ї задоволенню потреб людини в засобах ≥снуванн€, зростанню старих виробничих потреб та виникненню нових.

ƒруга група проблем - це глобальн≥ проблеми у сфер≥ сусп≥льних взаЇмов≥дносин, €к≥ пов'€зан≥ ≥з роззброЇнн€м, конверс≥Їю в≥йськового виробництва ≥ збереженн€м миру, в≥дверненн€м св≥товоњ термо€дерноњ в≥йни, недопущенн€м локальних, рег≥ональних ≥ м≥жнародних криз та забезпеченн€ стаб≥льного миру; подоланн€ економ≥чноњ в≥дсталост≥ частини рег≥он≥в ≥ крањн св≥ту.

 

—еред глобальних проблем, €к≥ нин≥ постали перед людством, збереженн€ миру - найактуальн≥ша проблема, €ка потребуЇ нев≥дкладного розв'€занн€. ’оча зак≥нченн€ "холодноњ в≥йни" призвело до припиненн€ протисто€нн€ двох антагон≥стичних соц≥ально-пол≥тичних систем ≥ зн€ло гостроту та неминуч≥сть пр€моњ загрози знищенн€ людства у глобальн≥й в≥йн≥, в≥йна не зникла з арсеналу засоб≥в розв'€занн€ суперечностей м≥ж крањнами, нац≥€ми, рел≥г≥€ми. ¬ останн≥ роки XX ст. та на початку XXI ст. зросли к≥льк≥сть та масштаби в≥йськових конфл≥кт≥в локального характеру щодо територ≥альних, етн≥чних, рел≥г≥йних розходжень, що загрожують перетворитись у рег≥ональн≥ або загальносв≥тов≥ конфл≥кти з в≥дпов≥дним вт€гуванн€м нових учасник≥в. «а п≥драхунками, на к≥нець 1990-х рок≥в XX ст. у св≥т≥ нал≥чувалось близько 50 конфл≥кт≥в, де велись бойов≥ д≥њ та проливалась кров. ÷е, зокрема, конфл≥кти в ≤рац≥, јфриц≥, ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ, јфган≥стан≥, колишн≥й ёгослав≥њ, де€ких державах —Ќƒ.

ƒо найб≥льш складних глобальних проблем належить проблема соц≥ально-економ≥чного в≥дставанн€ крањн, що розвиваютьс€. ќстаннЇ в соц≥ально-економ≥чному план≥ породжене несправедливим характером взаЇмов≥дносин м≥ж ними та економ≥чно розвинутими крањнами в недалекому минулому, коли њх ресурси нещадно експлуатувалис€, та неоколон≥ал≥стською пол≥тикою в нин≥шн≥х умовах, зокрема "пол≥тикою дешевоњ сировини". ќстанн€ знекровлюЇ економ≥ку крањн, що розвиваютьс€. якщо 20 рок≥в тому дл€ придбанн€ одного трактора крањни, що розвиваютьс€, повинн≥ були продати приблизно 11 т цукру, то наприк≥нц≥ 90-х- 150 т.2

” ’’ стол≥тт≥ р≥зко загострилис€ соц≥альн≥ суперечност≥ у св≥т≥. Ўвидко зросло населенн€ планети Ц воно зб≥льшилось у 2 рази, з 800 до 1600 млн. ос≥б. «агострилис€ суперечност≥ м≥ж працею ≥ кап≥талом, соц≥ал≥змом ≥ кап≥тал≥змом, самими ≥мпер≥ал≥стичними крањнами, м≥ж колон≥€ми ≥ метропол≥€ми. –≥зн≥ суперечност≥ вир≥шувались неоднаковими способами: соц≥альними революц≥€ми /–ос≥€,  итай/, розпод≥лом власност≥ м≥ж св≥товими в≥йнами, конфл≥ктами м≥ж колон≥€ми ≥ метропол≥€ми.

¬ умовах ц≥Їњ епохи проходили глобальн≥ процеси перерозпод≥лу власност≥, багатств, прив≥лењв €к м≥ж класами ≥ соц≥альними групами в межах окремих держав, так ≥ м≥ж державами у св≥товому масштаб≥.

ѕ≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни у св≥т≥ сформувалась блокова двополюсна пол≥тика, €ка витрачала велик≥ матер≥альн≥, природн≥ ≥ ф≥нансов≥ ресурси ≥ просувала людство у б≥к всесв≥тньоњ катастрофи. јж до початку 60-х рр. Ухолодна в≥йнаФ розгорталас€ у напр€мку зростанн€: вона наближалас€ до Угар€чоњФ.  арибська криза /1962р./ св≥дчить про реальну можлив≥сть взаЇмного знищенн€ протилежних в≥йськово-пол≥тичних блок≥в.

ѕод≥њ, €к≥ в≥дбувалис€ у друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт€, особливо в останнЇ дес€тир≥чч€, значно зм≥нили пол≥тичну ситуац≥ю в св≥т≥. ÷≥ под≥њ ще не в повн≥й м≥р≥ проанал≥зован≥, але найб≥льш важлив≥ з них Ц очевидн≥.

ѕо-перше, розпад —–—– ≥ крах соц≥ал≥зму в ≥нших крањнах призв≥в до трощенн€ б≥пол€рного св≥ту, конфронтац≥йноњ р≥вноваги, €ка засновувалась на в≥йськово-пол≥тичному паритет≥ двох систем. Ќа зм≥ну б≥пол€рн≥й систем≥ м≥жнародних в≥дносин формуЇтьс€ багатополюсний св≥товий пор€док.

ѕо-друге, у св≥тового населенн€ зТ€вивс€ так званий Узолотий м≥ль€рдФ, тобто певн≥ рег≥они св≥ту, де зменшилис€ соц≥альн≥ конфл≥кти ≥ соц≥альна напруга. ™вропа, €ка була осередком двох св≥тових в≥йн, перша стала на шл€х економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ ≥нтерпретац≥њ м≥ж крањнами.

ѕо-третЇ, на м≥сц≥ колишнього соц≥ал≥стичного сп≥втовариства виникло 27 суверенних держав з п≥двищеною соц≥альною напругою ≥ п≥двищеним ризиком дл€ св≥тового сусп≥льства. Ќайб≥льш Угар€ч≥ точкиФ на планет≥ виникають саме в крањнах ≥ рег≥онах, €к≥ до недавнього часу входили до соц≥ал≥стичного табору.

ѕо-четверте, зростанн€ населенн€ у малорозвинутих в економ≥чному в≥дношенн≥ крањнах, демограф≥чний вибух спричинив зростанн€ злидност≥, б≥дност≥, загостренню конфл≥кт≥в м≥ж зб≥льшенн€м населенн€ ≥ можлив≥стю задоволенн€ потреб населенн€. Ќа ц≥й п≥дстав≥ загострилис€ м≥жетничн≥, м≥жнац≥ональн≥, рел≥г≥йн≥ конфл≥кти у де€ких рег≥онах св≥ту.

ѕо-пТ€те, загострилис€ в≥дносини м≥ж високо розвинутими державами ≥ в≥дсталими в своЇму розвитку крањнами Утретього св≥туФ; м≥ж пор≥вн€но забезпеченим Узолотим м≥ль€рдомФ ≥ незабезпечен≥стю переважноњ б≥льшост≥ населенн€ в крањнах, €к≥ розвиваютьс€. ѕоглиблюЇтьс€ розрив м≥ж Уѕ≥вн≥ччю та ѕ≥вднемФ, коли багат≥ багат≥ють, а б≥дн≥ б≥дн≥ють.

ѕо-шосте, значно зм≥нилась роль на м≥жнародн≥й арен≥ —Ўј, €к≥ стали абсолютним л≥дером сучасного св≥ту. —Ўј волод≥ють м≥цним в≥йськово-промисловим, економ≥чним ≥ ф≥нансовим потенц≥алом, €ке дозвол€Ї тиснути на будь-€ку державу. «наход€чись у положенн≥ Їдиноњ сверхдержави, —Ўј ор≥Їнтуютьс€ на збереженн€ ≥ посиленн€ в≥йськового фактора, у €кост≥ ≥нструмента забезпеченн€ свого л≥дерства. —аме у девТ€ностих роках нашого стол≥тт€ —Ўј дос€гли серйозних усп≥х≥в у розвитку своЇњ економ≥ки. “ак у пер≥од 1992-1996 рр. т≥льки прир≥ст валового внутр≥шнього продукту /¬¬ѕ/ складаЇ долю, €ка приблизно дос€гаЇ ¬¬ѕ вс≥Їњ обТЇднаноњ Ќ≥меччини, а за 1996-2000 рр. Ц обТЇму економ≥чноњ мощ≥, €ка дос€гаЇ ¬¬ѕ япон≥њ /ƒив. —Ўј Ц  анада: економ≥ка, пол≥тика, культура, 1999, є2, —.3/.

“аким чином, сучасна д≥йсн≥сть св≥ту представл€Ї собою €скраву ≥ неоднозначну картину. « одного боку, у св≥т≥ загострилис€ колишн≥ суперечност≥, а з другого Ц виникли нов≥ соц≥альн≥ труднощ≥ ≥ суперечност≥. ¬≥дбулос€ послабленн€ соц≥альних суперечностей у «ах≥дн≥й ™вроп≥ ≥ ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, але посилились ≥ загострились суперечност≥ в крањнах —ходу ≥ в Утретьому св≥т≥Ф, м≥ж ѕ≥вн≥ччю ≥ ѕ≥вднем. ќчевидно, можна казати про нову епоху всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, €ка характеризуЇтьс€ глибокими демократичними зм≥нами, затвердженн€м нового економ≥чного ≥ пол≥тичного пор€дку, локальних конфл≥кт≥в ≥ глобальних проблем.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 426 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1993 - | 1874 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.