Les temps du conditionnel et leur formation

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол №..... від …05.2016

 

Запоріжжя

УДК: 811.133.1(075.8)

ББК: Ш147.11-923

Д76

 

Друга іноземна мова французька: навчальний посібник для формування граматичної компетенції у здобувачів ступеня вищої освіти бакалавра професійних спрямувань «Мова і література (англійська)», «Переклад (англійська мова)» / Укладачі: К.М. Ружин, О.О. Павлюк, Т.О. Салтикова. – Запоріжжя: ЗНУ, 2016. –120 с.

 

 

У навчальному посібнику подано у систематизованому вигляді теоретичний матеріал і різноманітні за формою і змістом вправи з аспекту «граматика». Усі пункти теоретичного матеріалу супроводжуються прикладами. Вправи до кожного пункту теорії розташовані за принципом їх поступового ускладнення. У лінгвістичному плані посібник побудований на знайомій студентам лексиці і не містить складних мовних явищ. Повторюваність лексичних одиниць сприяє закріпленню вже знайомих слів. Наприкінці кожного розділу посібника студентам пропонується виконати завдання під рубрикою Bilan, до змісту якого включено вправи: на перевірку засвоєння правил утворення та вживання часових форм, комунікативно-орієнтовані вправи, тести і вправи з перекладу.

Це видання адресується здобувачам ступеня вищої освіти бакалавра факультету іноземної філології денної і заочної форм навчання, які вивчають французьку мову як другу іноземну. Посібник рекомендується для використання як в аудиторії, так і для виконання домашніх та індивідуального завдань різного рівня складності, самопідготовки студентів.

 

Рецензент О.В. Тєлкова, кандидат філологічних наук, доцент

 

Відповідальний за випуск К.М. Ружин, завідувач кафедри викладання другої іноземної мови

SOMMAIRE
	ПЕРЕДМОВА
	RAPPEL GRAMMATICAL: LE VERBE
	Le mode
	Le temps et l’aspect
	Chapitre 1 MODE CONDITIONNEL
	LES TEMPS DU CONDITIONNEL ET LEUR FORMATION
	1.1	Le mode conditionnel
	1.2	La formation du conditionnel présent
	1.3	La formation du conditionnel passé
		Les exercices sur la formation du conditionnel
	LES VALEURS ET LES EMPLOIS DU CONDITIONNEL
	2.1	Les valeurs du conditionnel présent
	2.2	Les valeurs du conditionnel passé
	2.3	L’emploi du conditionnel dans les propositions indépendantes
		Les exercices sur l’emploi du conditionnel dans les propositions indépendantes
			Le conditionnel présent dans les propositions indépendantes
			Le conditionnel passé dans les propositions indépendantes
	2.4	L’emploi du conditionnel dans la phrase complexe avec la subordonnée de condition introduite par «si»
		Les exercices sur l’emploi des temps dans les phrases complexes avec la subordonnée de condition introduite par «si»
			L’emploi des temps de l’indicatif dans les phrases complexes avec «si» (якщо)
			Le conditionnel présent dans les phrases avec la subordonnée introduite par «si» (якщо б)
			Le conditionnel passé dans les phrases avec la subordonnée introduite par «si» (якщо б)
		Les exercices de révision sur l’emploi du conditionnel présent et du conditionnel passé
	BILAN
	Chapitre 2 MODE SUBJONCTIF
	LA FORMATION DES TEMPS DU SUBJONCTIF
	1.1	Le présent du subjonctif
	1.2	Le passé du subjonctif
	1.3	L’imparfait du subjonctif
	1.4	Le plus-que-parfait du subjonctif
		Les exercices sur la formation du subjonctif
			Les exercices sur la formation du subjonctif présent
			Les exercices sur la formation du subjonctif passé
	L’EMPLOI DU SUBJONCTIF DANS LES PROPOSITIONS INDEPENDANTES OU PRINCIPALES
		Les exercices sur l’emploi du subjonctif dans les propositions indépendantes ou principales
	L’EMPLOI DU SUBJONCTIF DANS LES PROPOSITIONS SUBORDONNÉES
	3.1	L’emploi du subjonctif dans la subordonnée complétive
		3.1.1	Le subjonctif après les verbes de volonté
		3.1.2	Le subjonctif après les verbes de commandement, de permission, de défense
		3.1.3	Le subjonctif après les verbes de doute
		3.1.4	Le subjonctif après les verbes et les expressions de sentiment
		3.1.5	Le subjonctif après les expressions impersonnelles
		Lesexercices sur l’emploi du subjonctif ou de l’indicatif
	3.2	L’emploi du subjonctif dans les subordonnées relatives
		Les exercices sur l’emploi du subjonctif dans les subordonnées relatives
	3.3	L’emploi du subjonctif dans les subordonnées circonstancielles
		3.3.1	Le subjonctif après les locutions conjonctives de temps
		3.3.2	Le subjonctif après les locutions conjonctives de but
		3.3.3	Le subjonctif après leslocutions conjonctives de conséquence
		3.3.4	Le subjonctif après les locutions conjonctives de condition
		3.3.5	Le subjonctif après les locutions conjonctives de concession
		Les exercices de révision sur l’emploi du subjonctif dans les subordonnées circonstancielles
	BILAN
	ЛІТЕРАТУРА

 

Передмова

Навчальний посібник адресується здобувачам ступеня вищої освіти бакалавра факультету іноземної філології, які вивчають дисципліну «Друга іноземна мова (французька)». Видання укладено відповідно до діючої навчальної програми із зазначеної дисципліни.

Виходячи з позицій комунікативного підходу до вивчення іноземної мови, принципу взаємопов’язаного оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності і комплексного підходу до засвоєння й оволодіння різними аспектами мови, метою даного видання є формування у студентів граматичної компетенції на прикладі засвоєння двох дієслівних способів: conditionnel i subjonctif, які є досить вживаними в усіх видах мовленнєвої діяльності, оскільки вони оформлюють зміст мовлення: розуміння і вираження різноманітних модальних відтінків – припущення, пом’якшення прохання (conditionnel), позитивні емоції, почуття невпевненості і страху, вимоги, заборони тощо (subjonctif).

Практика навчання студентів французької мови свідчить, що саме оволодіння часовими формами цих двох способів дієслова є одним з найбільш складних. Це обумовлене значними відмінностями в утворенні форм і вживанні часів французького дієслова у порівнянні не лише з рідною мовою, але й з англійською, яка вивчається як основна (перша) іноземна мова.

Доцільність підготовки та видання цього посібника обумовлена також відсутністю підручників із граматики, адресованих студентам для вивчення французької мови як другої іноземної на мовних факультетах. Навчальні підручники з французької мови для студентів, які вивчають французьку мову як основну, за критерієм теоретизованості викладу і ступенем мовних труднощів не можуть бути використані у процесі навчання без попередньої їх адаптації.

Конкретною задачею даного посібника є його використання для успішного і послідовного засвоєння студентами граматики часових форм conditionnel i subjonctif, оволодіння навичками їх використання у комунікативних видах мовленнєвої діяльності: навичками розпізнавання і розуміння у аудитивних та письмових текстах, а також їх вживання для вираження різних модальних відтінків репродуктивного мовлення. Основній меті засвоєння і оволодіння граматичними часовими формами підпорядковано виконання цілого ряду граматичних вправ, у послідовності подання яких збережено принцип ускладнення, а саме мовні вправи на засвоєння утворення граматичних форм, на розпізнавання, на їх диференціацію у вживанні на рівні речення; умовно-мовленнєві вправи, представлені завданнями на завершення речень, питально-відповідними, на трансформацію діалогічних єдностей; мовленнєві вправи, метою яких є виконання комунікативних завдань, здійснення яких ґрунтується на автоматизованих навичках вживання відповідних форм – читання речень і заповнення пропусків відповідно до змісту дієсловами необхідного часу і способу дії, підготовки в усній / письмовій формі висловлень за заданою ситуацією, презентації діалогів із вираженням різноманітних модальних відтінків. В окремих випадках вправи марковані знаками-символами (*) (**), що зазначають ступені їх складності.

RAPPEL GRAMMATICAL: LE VERBE

Le mode

Le mode (спосіб) d’un verbe permet à la personne qui parle d'exprimer son attitude à l'égard (щодо) de ce qu'elle dit.

Il y a quatre modes personnels dont les formes varient selon la personne du sujet.

L'Indicatif présente un fait comme certain (певний, встановлений). Il «indique» un moment du temps.

Alex viendra ce soir avec nous.

Le Subjonctif exprime une appréciation (думка, оцінка) sur un fait (souhait, doute, volonté, etc.).

Je suis ravi qu'Alex vienne avec nous ce soir.

Le Conditionnel présente un fait comme hypothétique (припустимий, передбачуваний, можливий).

Alex viendrait avec nous ce soir s'il avait le temps.

L'Impératif exprime un ordre (наказ).

Alex! Viens avec nous ce soir!

Il y a deux modes impersonnels dont les formes ne dépendent pas d'un sujet.

L'infinitif:

— l’infinitif présent: Nous voulons savoir la vérité.

— l'infinitif passé: Nous sommes contents d' avoir appris la vérité.

Le participe:

— le participe présent: Ne sachant pas conduire, il prend toujours des taxis.

— le participe passé: Les spectateurs sont sortis du théâtre.

Le temps et l’aspect

Le temps permet de situer un fait dans le passé, le présent et le futur.

L'aspect (вид) permet d’exprimer la manière dont le fait se déroule: le commencement, la durée ou la fin.

Un même temps peut servir à situer un fait dans la chronologie et avoir une valeur d'aspect:

Que fait Romain?

Il écrit pour le journal Libération.(aspect de durée – il est journaliste)

Il écrit une lettre à son amie. (dans le moment présent, fait ponctuel)

Chaque mode comprend des temps simples et des temps composés.

Les temps simples sont formés d'un radical et d'une terminaison.

Je parl-ais (indicatif imparfait)

Il veut que nous parl-ions (subjonctif présent)

Il parler-ait (conditionnel présent)

parl-ant (participe présent)

Les temps composés sont formés d'un auxiliaire (допоміжне дієслово) et d'un participe passé.

J ' ai parlé, il est parti } passé composé

Il aurait parlé, il serait parti } conditionnel passé

Ils présentent un fait comme terminé. C'est l'aspect accompli.

Le serveur apporte aux clients les plats qu’ils ont commandés.

(fait présent) (fait accompli)

Vous pourrez sortir de la salle d’examen dès que vous aurez rendu votre copie. (fait futur) (fait accompli avant un autre fait futur)

Comparez:

Quel beau tableau! Je suis content de voir cette exposition.

(fait présent)

et Je suis content d'avoir vu cette exposition hier.

(fait accompli)

C’est dommage que Luc ne soit pas avec nous.

(fait présent)

et C'est dommage que Luc n'ait pas pu venir hier.

(fait accompli)

Certains verbes ont une valeur d'aspect: commencer à, finir de, continuer à, devoir, être sur le point de, être en train de, etc.

Dépêchez-vous! La nuit commence à tomber.

(début d'une action)

Le Salon de l'agriculture doit ouvrir ses portes la semaine prochaine.

(aspect de futur proche)

LE CONDITIONNEL

LES TEMPS DU CONDITIONNEL ET LEUR FORMATION

Le mode conditionnel

Le conditionnel est un mode qui exprime l’éventuel (можливість), l’irréel (нереальність ) ou l’imaginaire (уявність).

Une réunion des chefs d’Etat européens aurait lieu en décembre. (éventualité: conditionnel-mode)

Le professeur a annoncé qu’il y aurait un examen à la fin de la semaine. (action réelle: futur dans le passé d’après la règle de la concordance des temps).

Le conditionnel exprime un fait dont la réalisation est éventuelle:

On pourrait aller à la piscine.

Il est différent de l’indicatif qui exprime que la réalisation de l’action est certaine ou probable:

Rentrons, il pleut! [Rentrons, il va pleuvoir!]

Le ciel est encore gris: il pourrait pleuvoir cette nuit.

Il se distingue du subjonctif qui exprime que la réalisation de l’action n’est pas certaine, elle est possible:

Il fait beau mais il se peut qu’il pleuve demain. Le temps change très vite.

Il a plu toute la nuit; le ciel est encore gris; il pourrait pleuvoir dans la journée.

Le conditionnel a deux temps: le conditionnel présent et le conditionnel passé.

1.2 La formation du conditionnel présent

Radical du futur + terminaisons de l’imparfait - ais - ions

-ais - iez

-ait -aient

Comparez:

Futur simple Conditionnel présent

je saur- ai je saur- ais

tu finir- as tu finir- ais

il viendr- a ilviendr -ait

nous manger- ons nous manger- ions

vous pourr- ez vous pourr- iez

ils jouer- ont ils jouer- aient

 

G Remarque:Le conditionnel présent a les mêmes formes que le futur dans le passé. Il pourrait venir demain (action éventuelle) Il a dit qu’il viendrait demain nous voir (action réelle, futur dans le passé)

Faire Forme affirmative Forme négative je ferais je ne feraispas tu feraistu ne feraispas il/elle/on feraitil/elle/on ne feraitpas nous ferionsnous ne ferionspas vous feriezvous ne feriezpas ils/elles feraientils/elles ne feraientpas   G Formes des verbes au conditionnel présent à retenir: ce serait il y aurait il faudrait aller — j’irais apercevoir — j’apercevrais avoir — j’aurais cueillir— je cueillerais courir — je courrais devoir — je devrais envoyer — j’enverrais être — je serais faire — je ferais mourir — je mourrais pleuvoir (il pleut) — ilpleuvrait pouvoir — je pourrais recevoir — je recevrais savoir — je saurais tenir — je tiendrais valoir (il vaut) — ilvaudrait venir —je viendrais voir — je verrais vouloir — je voudrais

Verbes pronominaux

S’occuper Forme affirmative Forme négative je m’occuperais je ne m’occuperais pas tu t’occuperais tu ne t’occuperais pas il/elle/on s’occuperait il/elle/on ne s’occuperait pas nous nous occuperions nous ne nous occuperions pas vous vous occuperiez vous ne vous occuperiez pas ils/elles s’occuperaient ils/elles ne s’occuperaient pas