Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«авершенн€ формуванн€ тотал≥тарноњ системи




як уже говорилос€ ран≥ше, тотал≥тарна система формувалась поступово з перших дн≥в приходу парт≥њ б≥льшовик≥в до влади. ” друг≥й половин≥ 1920-х Ц на початку 1930-х рок≥в цей процес п≥д≥йшов до свого лог≥чного завершенн€. —тал≥н, видаючи себе за посл≥довного захисника лен≥н≥зму ≥ борц€ за соц≥ал≥зм, використавши резолюц≥ю ’ зТњзду – ѕ(б) про Їдн≥сть парт≥њ, спочатку з допомогою «≥новТЇва,  аменЇва та ≥нших розправивс€ з “роцьким, пот≥м за участ≥ Ѕухар≥на, –икова, “омського Ц з «≥новТЇвим ≥  аменЇвим. ѕ≥сл€ цього у 1929-1930 рр. ≥з ѕол≥тбюро були усунут≥ Ѕухар≥н, –иков, “омський. Ќа XVI зТњзд≥ ¬ ѕ(б) у 1930 р. вже не було в≥дкритоњ дискус≥њ, критичноњ атмосфери. ” парт≥њ наступили парадне монол≥тне однодумство, повне п≥дпор€дкуванн€ вс≥х комун≥ст≥в вол≥ парт≥йного апарату, нижчепоставлених парт≥йних орган≥в Ц вищепоставленим ≥ вс≥х њх Ц вождю —тал≥ну. ¬иход€чи з≥ своЇњ позиц≥њ, висловленоњ ще в 1921 р., про те, що компарт≥€ Ї Усвого роду орден мечоносц≥в усередин≥ держави –ад€нськоњ, €кий спр€мовуЇ органи останньоњ ≥ одухотвор€Ї њх д≥€льн≥стьФ, —тал≥н пов≥в посл≥довну л≥н≥ю на повне й безумовне п≥дпор€дкуванн€ всього державного й сусп≥льного житт€ парт≥йному апаратов≥, йому особисто. ¬с≥ державн≥ й господарськ≥ органи стали простими виконавц€ми вол≥ вожд€, директив ÷  та ≥нших парт≥йних орган≥в, а громадськ≥ орган≥зац≥њ труд€щих перетворилис€ лише на УприводиФ в≥д парт≥њ до мас. ѕарт≥€ в особ≥ њњ апарату вз€ла на себе не т≥льки роль пол≥тичного авангарду роб≥тничого класу, а й розпор€дч≥ функц≥њ в ус≥х сферах д≥€льност≥ й житт€ держави та сусп≥льства. Ѕудучи безпосередньо п≥дпор€дкованим парт≥йним органам, що командували його вс≥ма д≥€ми, державний апарат дедал≥ б≥льше розроставс€ ≥ ставав всеохоплюючим. ѕри цьому, хоча формально рекламувалась влада труд€щих в особ≥ њх виборних орган≥в Ц рад, на д≥л≥ ус≥м розпор€джались виконавч≥ органи й в≥домства. Ўвидко зростала к≥льк≥сть р≥зноман≥тних в≥домств та установ ≥ чисельн≥сть у них службових ос≥б. ѕарт≥йно-державний апарат, видаючи себе за виразника ≥нтерес≥в роб≥тничого класу й ус≥х труд€щих ≥ д≥ючи в≥д њхнього ≥мен≥, монопол≥зував у своњх руках усю владу, п≥дпор€дкувавши своњй вол≥ економ≥ку, культуру, все сусп≥льне житт€. —творилась величезна, строго ≥Їрарх≥чна п≥рам≥да влади, на чол≥ €коњ сто€в вождь Ц —тал≥н. ” ц≥й п≥рам≥д≥ кожна нижча ланка була лише виконавцем вол≥ вищоњ, при цьому дол€ кожного функц≥онера, чиновника залежала не в≥д результат≥в його роботи, а в≥д ставленн€ вищепоставленого кер≥вника. ƒемократ≥€ лише проголошувалась, на д≥л≥ вс≥ члени сусп≥льства були в≥длучен≥ в≥д влади ≥ залишались т≥льки УгвинтикамиФ в адм≥н≥стративн≥й ≥Їрарх≥њ. ќск≥льки така бюрократична система не створювала стимул≥в до високопродуктивноњ, сумл≥нноњ прац≥, а також могла викликати незадоволенн€, кер≥вна верх≥вка, щоб змусити беззаперечно виконувати њњ перш≥-л≥пш≥ накресленн€, в ус≥й крањн≥ нагн≥тала атмосферу страху, дл€ чого розширювала ≥ зм≥цнювала каральн≥ органи Ц ќƒѕ”-Ќ ¬—-ћЅƒ, €к≥ були п≥дпор€дкован≥ безпосередньо —тал≥ну ≥ п≥д його кер≥вництвом розгорнули масов≥ репрес≥њ й тотальний терор. “отал≥тарна адм≥н≥стративно-командна пол≥тична структура мала й свою економ≥чну основу, €кою стала державна форма власност≥, що вважалась найб≥льш соц≥ал≥стичною ≥ загальнонародною, а насправд≥ була в≥дчужена в≥д народу. ”с≥ труд€щ≥ Ц роб≥тники, службовц≥ й сел€ни, п≥сл€ створенн€ радгосп≥в ≥ колгосп≥в, повн≥стю п≥дпор€дкованих парт≥йним ≥ рад€нським органам, стали не господар€ми, не сп≥ввласниками земл≥ й засоб≥в виробництва, а звичайними найманц€ми держави. Ќац≥онал≥зац≥€ й одержавленн€ природних багатств, знар€дь ≥ засоб≥в виробництва створили в умовах повсюдноњ централ≥зац≥њ всеос€жну монопол≥зац≥ю парт≥йно-державним апаратом ус≥х ресурс≥в житт€, можлив≥сть дл€ сп≥вроб≥тник≥в цього апарату безконтрольно ними розпор€джатис€, а, отже, ≥ влаштовувати соб≥ р≥зноман≥тн≥ прив≥лењ, в тому числ≥ й економ≥чн≥. ”мови особистого житт€ парт≥йних ≥ державних прац≥вник≥в у значн≥й м≥р≥ залежали не в≥д р≥вн€ компетенц≥њ й к≥лькост≥ та €кост≥ прац≥, а в≥д службовоњ посади, а зайн€тт€ посади Ц в≥д вищепоставленого кер≥вника. «а цих умов багато сп≥вроб≥тник≥в апарату турбувалис€ не ст≥льки про доручену справу, а б≥льше про те, щоб €кнайкраще в≥дзв≥тувати й сподобатис€ УначальствуФ. —творювавс€ Укульт посадиФ. ѕовн≥стю одержавлена економ≥ка, п≥дпор€дкована парт≥йно-державному апаратов≥, заснована на централ≥зованому плануванн≥, на ≥гноруванн≥ економ≥чних метод≥в господарюванн€, передус≥м на згортанн≥ товарно-грошових, ринкових в≥дносин, на в≥дчуженн≥ труд€щих в≥д власност≥ ≥ њхн≥й незац≥кавленост≥ у прац≥, побудована на затратному принцип≥ ≥ широко розповсюджен≥й безгосподарност≥, залишалас€ неефективною ≥ не могла забезпечити своЇчасного запровадженн€ дос€гнень науки ≥ науково-техн≥чного прогресу, достатньо швидкого ≥ збалансованого розвитку народного господарства. Ѕюрократизм тотал≥тарноњ системи, нерац≥ональне витраченн€ нею величезних кошт≥в, зокрема на р≥зн≥, часто непотр≥бн≥ або нав≥ть шк≥длив≥ Убудови в≥куФ, надто дороге утриманн€ розбухлого державно-бюрократичного апарату, загальна екстенсивн≥сть економ≥ки зумовлювали стагнац≥ю низького життЇвого р≥вн€ населенн€, б≥льше того Ц його загальне зниженн€. “отал≥тарна система охопила ≥ духовне житт€ сусп≥льства. ¬оно було п≥дпор€дковане диктату бюрократичних структур. Ѕ≥льш≥сть квал≥ф≥кованих, самост≥йно мисл€чих, талановитих ≥нтелектуал≥в, зокрема дореволюц≥йних вчених, ≥нженер≥в, письменник≥в, художник≥в та ≥нших прац≥вник≥в, була вислана з крањни або ославлена чи репресована. ѕеред ≥нтел≥генц≥Їю, зокрема сусп≥льнознавц€ми, ставилос€ головне завданн€ Ц теоретично обірунтувати б≥льшовицький режим, прославл€ти —тал≥на €к Увожд€ вс≥х час≥в ≥ народ≥вФ. ќтже, на початок 1930-х рок≥в у крањн≥ склалас€ тотал≥тарна система, €ка €вл€ла собою строго централ≥зовану п≥рам≥ду влади, нагор≥ €коњ сто€в вождь —тал≥н. ÷€ система п≥дпор€дковувала своњй влад≥ економ≥ку, культуру, все житт€ сусп≥льства. “отал≥таризм (в≥д лат. totus Ц Уц≥лийФ, УвесьФ, ≥тал. totalita, totalitariо Уохоплююче всеФ) в —–—– ≥ ”крањн≥ зокрема мав основн≥ риси, характерн≥ дл€ тотал≥тарних режим≥в узагал≥. ÷е Ц п≥дпор€дкуванн€ всього сусп≥льства Їдин≥й ≥деолог≥њ, однопарт≥йна пол≥тична система, зосередженн€ влади в руках одн≥Їњ парт≥њ, €к≥й п≥дконтрольн≥ вс≥ сфери житт€ сусп≥льства, Їдиновладд€ верховного кер≥вника держави, вожд€, всеос€жний централ≥зм ≥ м≥л≥тарний, репресивний характер управл≥нн€ державою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 344 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1388 - | 1400 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.