Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льно-пол≥тичне житт€. «м≥цненн€ тотал≥тарного режиму




—уперечлив≥сть пол≥тичного розвитку

Ќадзвичайно складним ≥ суперечливим наприк≥нц≥ 1920-х Ц у 1930-х рок≥в у —–—–, у тому числ≥ в ”крањн≥, було сусп≥льно-пол≥тичне житт€. Ќа словах за умов рад€нськоњ влади широк≥ маси та труд€щ≥ мали залучатис€ до управл≥нн€ державою, брати участь у робот≥ рад, громадських орган≥зац≥й, розвитку економ≥ки й культури. јле за умов формуванн€ й утвердженн€ тотал≥тарноњ системи й режиму особистоњ влади —тал≥на участь народних мас в управл≥нн≥ державою ≥ сусп≥льно-пол≥тичному житт≥ набула суто формального характеру, вс≥ д≥њ парт≥йних, рад€нських орган≥в, громадських орган≥зац≥й ставилис€ у вузьк≥ рамки ≥ жорстко регламентувалис€ згори, з боку вищепоставлених апаратних кер≥вник≥в. ѕарт≥йн≥ орган≥зац≥њ ”крањни, повн≥стю п≥дпор€дкован≥ ÷  та ≥ншим кер≥вним органам, були зобовТ€зан≥ проводити пост≥йну орган≥заторську й масово-пол≥тичну роботу серед труд€щих, передус≥м у виробничих колективах, - на заводах, фабриках, шахтах, у колгоспах, ћ“—, радгоспах та ≥нших, спр€мовувати њх на виконанн€ пТ€тир≥чних план≥в.  ѕ(б)” була одн≥Їю з найб≥льших орган≥зац≥й ¬ ѕ(б). јбсолютна б≥льш≥сть член≥в  ѕ(б)”, працюючи на р≥зних д≥л€нках господарського ≥ культурного буд≥вництва, в≥рою та правдою утверджували адм≥н≥стративно-командн≥, директивн≥ методи управл≥нн€, спри€ли зосередженню влади в руках —тал≥на, але не вбереглис€ в≥д масових репрес≥й. ” проведених у 1929-1930 рр. ≥ в 1933-1934 рр. чистках парт≥њ та при перев≥рц≥ ≥ обм≥н≥ парт≥йних документ≥в, що в≥дбувалис€ в 1935-1936 рр., з парт≥њ було виключено немало цих Усолдат≥вФ парт≥њ. ¬они поплатилис€ за свою в≥ддан≥сть режиму. ќф≥ц≥йно в р≥шенн€х зТњзд≥в парт≥њ ≥ ѕленум≥в ÷  проголошувалась необх≥дн≥сть розширенн€ внутр≥парт≥йноњ демократ≥њ, а на практиц≥ безперервно посилювалась влада парт≥йного апарату, вс≥л€ко обмежувались права комун≥ст≥в. ¬ладу все б≥льше зосереджував у своњх руках парт≥йний апарат, €кий командував радами й ус≥ма державними установами. тѕрофсп≥лки прот€гом 30-х рок≥в чисельно зростали. ” 1928 р. в ”крањн≥ вони обТЇднували 2,1 млн. член≥в, а в 1941 р. Ц 4,3 млн., або 82% загальноњ чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ќчолювала профсп≥лки ¬сеукрањнська рада профес≥йних сп≥лок (¬”–ѕ—), д≥€ли 73 галузевих профсп≥лки. «а р≥шенн€м ур€ду в 1933 р. профсп≥лкам було передано функц≥њ охорони прац≥ ≥ соц≥ального страхуванн€, €кими ран≥ше в≥дав Ќаркомат прац≥. Ќаркомат прац≥ був злитий з ¬÷–ѕ—, а на ”крањн≥ Ц з ¬”–ѕ—. ” в≥данн€ профсп≥лок перейшло кер≥вництво ус≥м державним ≥ соц≥альним страхуванн€м ≥ контроль за виконанн€м законодавства про працю ≥ техн≥ку безпеки. ѕрофсп≥лкам було передано також функц≥њ секрец≥й –—≤ на п≥дприЇмствах ≥ громадський контроль за роботою п≥дприЇмств торг≥вл≥, громадського харчуванн€ та комунально-побутового обслуговуванн€. јле реальних прав профсп≥лки не мали ≥ не захищали людей найманоњ прац≥ перед всевладд€м б≥льшовицького режиму. „астина молод≥ обТЇднувалась у комсомольськ≥ орган≥зац≥њ, р€ди €ких безперервно зростали. якщо на початок 1928 р. комсомол ”крањни нал≥чував 369 тис. юнак≥в ≥ д≥вчат, то на початок 1941 р. Ц 1626 тис.  омсомол проводив роботу з вихованн€ молод≥ в дус≥ в≥дданост≥ парт≥њ ≥ рад€нськ≥й влад≥. ѕевна роль у громадському ≥ культурно-пол≥тичному житт≥ належала масовим добров≥льним товариствам. ” 1929 р. в ”крањн≥ д≥€ло 61 добров≥льне товариство. ÷е були “соав≥ах≥м, “овариство „ервоного ’реста, У√еть неписьменн≥стьФ, Уƒруз≥ д≥тейФ, У“ехн≥ка Ц масамФ, Уƒруз≥ рад≥оФ, У“овариство винах≥дник≥вФ, У“овариство старих б≥льшовик≥в, колишн≥х пол≥ткаторжан ≥ зсильнопоселенц≥вФ та ≥н. јле у 30-т≥ роки, з посиленн€м тиску тотал≥тарноњ системи, з обмеженн€м громадських засад у всьому житт≥, багато товариств було л≥кв≥довано. ј т≥ товариства, що залишилис€, були п≥дпор€дкован≥ вол≥ адм≥н≥стративного апарату, ≥ вони швидко бюрократизувалис€, перетворювалис€ на слухн€них виконавц≥в вказ≥вок парт≥йних ≥ рад€нських кер≥вник≥в. ќтже, вже наприк≥нц≥ 1920-х Ц на початку 1930-х рок≥в тотал≥тарна система своњм впливом стала охоплювати вс≥ сфери економ≥чного, сусп≥льно-пол≥тичного ≥ духовного житт€ крањни. ќбТЇктивн≥ передумови, що спри€ли складанню тотал≥тарноњ адм≥н≥стративно-командноњ системи, насамперед криютьс€ в ≥сторичному минулому –ос≥њ. “ривале ≥снуванн€ кр≥пацтва ≥ самодержавства виховувало в сусп≥льств≥ рабол≥пство, дог≥длив≥сть ≥ страх перед власт€ми. —амодержавний лад, нерозвинен≥сть парламентаризму, низький р≥вень соц≥ально-економ≥чного ≥ особливо культурного розвитку зумовили майже повну в≥дсутн≥сть демократичних традиц≥й, звичайноњ цив≥л≥зованост≥. ¬елика роль у революц≥йному рус≥ ≥ революц≥њ та громадськ≥й в≥йн≥ належала ≥нтел≥генц≥њ, €ка визначала р≥вень пол≥тичноњ св≥домост≥ в крањн≥ ≥ мала велику ≥дейну силу. јле кер≥вництво парт≥њ, передус≥м —тал≥н ≥ його найближч≥ соратники, щодо ≥нтел≥генц≥њ зайн€ли р≥зко негативну позиц≥ю, уже в 1930-х роках ф≥зично винищили б≥льш≥сть дореволюц≥йних ≥нтел≥гент≥в. ” 1920-х роках ≥ на початку 1930-х рок≥в на кер≥вних посадах у парт≥йних ≥ державних органах ≥ громадських орган≥зац≥€х перебували в основному учасники революц≥њ ≥ √ромад€нськоњ в≥йни, €к≥ були вихован≥ на адм≥н≥стративно-командних принципах пер≥оду УвоЇнного комун≥змуФ. “ому не дивно, що в них було м≥цним переконанн€, що й мирн≥, зокрема господарськ≥ завданн€ можна розвТ€зувати наказним, директивним, силовим способом, через що вони здеб≥льшого не протисто€ли формуванню тотал≥тарноњ системи й п≥дтримували порушенн€ законност≥ ≥ волюнтаристське розвТ€занн€ питань. Ќ≥г≥л≥стичне ставленн€ до закон≥в ≥ законност≥, в≥дкрите запереченн€ необх≥дност≥ њх суворого дотриманн€, в≥ра в можлив≥сть розвТ€занн€ ус≥х складних питань Ц ≥ економ≥чних, ≥ пол≥тичних, ≥ культурних Ц шл€хом команд, директив зверху, з центру, €кою були охоплен≥ широк≥ верстви кер≥вних прац≥вник≥в ≥ член≥в парт≥њ, њх упевнен≥сть у необх≥дност≥ ≥ правом≥рност≥ застосуванн€ примусу, революц≥йного насильництва готували ірунт дл€ обмеженн€ демократ≥њ ≥ наростанн€ централ≥стських принцип≥в у д≥€льност≥ парт≥йних ≥ державних орган≥в. Ќегативно впливали на парт≥ю, що була правл€чою, зм≥ни у к≥льк≥сному ≥ €к≥сному њњ склад≥, що сталис€ п≥д кер≥вництвом —тал≥на ≥ його оточенн€ у 1920-х Ц на початку 1930-х рок≥в. ” цей час чисельн≥сть парт≥њ стр≥мко зростала. “ак, у  ѕ(б)” на 1 с≥чн€ 1924 р. було близько 57,4 тис. член≥в ≥ кандидат≥в, на початок 1928 р. Ц 196,7 тис., на початок 1933 р. Ц 550 тис. чол. «а таких умов у парт≥йному апарат≥ зайн€ли пан≥вне становище члени парт≥њ, €к≥ вступили в парт≥ю у 1924 р. ≥ п≥зн≥ше (на XV зТњзд≥ ¬ ѕ(б) у 1927 р. вони становили 9/10 делегат≥в). —воњй карТЇр≥ вони завд€чували —тал≥ну ≥ сл≥по п≥дтримували л≥н≥ю генсека, €ка характеризувалась €к Їдина правильна генеральна л≥н≥€ парт≥њ, що мала начебто забезпечити в найближчий час побудову вимр≥€ного щасливого майбутнього Ц соц≥ал≥зму. Ќа формуванн€ тотал≥тарноњ системи ≥ режиму особистоњ влади —тал≥на впливало ≥ м≥жнародне становище —–—–, що був Їдиною пролетарською державою в оточенн≥ кап≥тал≥стичних крањн. —тал≥н ≥ його оточенн€, п≥д≥гр≥ваючи в≥дчутт€ Уобложеноњ фортец≥Ф, нагн≥таючи небезпеку нападу й в≥йни, використовували його дл€ звуженн€ демократ≥њ в крањн≥, дл€ посиленн€ централ≥зац≥њ ≥ зосередженн€ влади в своњх руках. Ќарешт≥, в —–—– не було вироблено такоњ системи, такого механ≥зму, за допомогою €ких громадськ≥сть могла б активно ≥ своЇчасно втручатис€ в управл≥нн€ державою, реально впливати на склад ≥ д≥њ кер≥вного складу парт≥њ ≥ крањни, попереджувати наростанн€ централ≥стських, авторитарних засад у верхньому ешелон≥ влади. Ќа формуванн€ адм≥н≥стративно-командноњ системи наклали св≥й т€жкий в≥дбиток особист≥ риси —тал≥на Ц його сильна вол€ ≥, в той же час, його безмежна жадоба влади, нетерпл€ч≥сть, хвороблива п≥дозр≥л≥сть, заздр≥сн≥сть, груб≥сть, жорсток≥сть, озлоблен≥сть, в≥длюдкуват≥сть, повна аморальн≥сть у пол≥тиц≥ ≥ житт≥. јле головною причииною, що спри€ла становленню тотал≥тарноњ адм≥н≥стративно-командноњ системи, була сама б≥льшовицька парт≥€ Ц парт≥€ Унового типуФ, побудована на тотал≥тарних, антидемократичних принципах. Ѕ≥льшовики насильницьким шл€хом, €к сказав Ћен≥н Увсерйоз ≥ надовгоФ захопили владу ≥ н≥ з ким не збиралис€ њњ д≥лити. ¬они усунули, вигнали з крањни або ф≥зично знищили своњх пол≥тичних конкурент≥в ≥ правили крањною диктаторськими, терористичними методами. ” створен≥й б≥льшовиками систем≥ не було м≥сц€ демократ≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 324 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1700 - | 1374 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.