Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иборче законодавство јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ та украњнське сусп≥льство 19 ст.




¬иборче законодавство встановлювало нер≥вном≥рне та непропорц≥йне сп≥вв≥дношенн€ депутатських мандат≥в в≥д р≥зних верств населенн€. Ќижн€ палата Ц палата посл≥в складалас€ з депутат≥в, €ких обирали за кур≥альною (становою) виборчою системою. —ел€нство було найб≥льш чисельною частиною польського ≥ украњнського населенн€ √аличини ≥ зазнавало пост≥йних утиск≥в з боку польськоњ шл€хти. ”крањнське населенн€ у своЇму соц≥альному склад≥ не мало представник≥в великоњ земельноњ аристократ≥њ, на €ку м≥г би опертис€ ¬≥день. —ел€ни ж були позбавлен≥ можливост≥ впливати на пол≥тичне житт€ в крањн≥.  ур≥альна система, високий виборчий ценз обмежували њх участь у виборах. ѕредставництво посл≥в у австр≥йському парламент≥ в≥д р≥зних народ≥в теж було непропорц≥йним. ƒл€ обговоренн€ завдань загальнодержавного значенн€ були створен≥ так зван≥ ƒелегац≥њ, до €ких входили представники австр≥йського та угорського парламент≥в. ¬≥д окремих коронних крањв в ƒелегац≥њ направл€лас€ точно визначена к≥льк≥сть представник≥в: в≥д „ех≥њ Ц 10; √аличини Ц 7; Ѕуковини Ц 1; з ≥нших крањв в≥д 1 до 4 представник≥в. ¬≥д √аличини до ƒелегац≥њ обиралос€ 6 пол€к≥в ≥ лише один украњнець. ќднак принцип нац≥ональноњ р≥вноправност≥ в австр≥йськ≥й конституц≥њ збер≥гавс€, що давало украњнському народов≥ можлив≥сть боротис€ за св≥й нац≥ональний розвиток.

ѕри виборах у √алицький сейм представники великоњ земельноњ власност≥ та платники високих податк≥в (0,4% загального числа населенн€) мали забезпечено 29,3% мандат≥в. ѕерш≥ три кур≥њ давали лише польських посл≥в, украњнц≥ могли пройти лише в четверт≥й в 48 пов≥тах —х≥дноњ √аличини. ¬насл≥док двоступеневих вибор≥в у сел€нськ≥й кур≥њ та виборчих зловживань галицькоњ адм≥н≥страц≥њ, украњнських посл≥в в сейм≥ н≥коли не було б≥льше €к 10-15 ос≥б, у тому числ≥ ур€дових кандидат≥в. ¬ ус≥х ≥нших украњнських пов≥тах обиралис€ польськ≥ посли. «а нац≥ональною ознакою сейм носив польський характер, а за соц≥альною був польсько-шл€хетським. ” результат≥ пол€ки ≥дентиф≥кували ≥нтереси краю з≥ своњми, хоча перепис 1910 р. засв≥дчив 7,32 млн. жител≥в краю, з них польською мовою розмовл€ли Ц близько 4 млн., украњнською Ц понад 3 млн. ос≥б. ћета: зм≥цненн€ австр≥йського впливу, переважанн€ шл€хти(близька 30 % складу при 0,4 % в≥д аг. населенн€), право представництва т≥льки Ћьвова(з 1787 Ц буковинц≥), 1775-1848, укр. ¬раховувалис€ лише в 4 кур≥њ, польсько-шл€х. ’-р, не б≥льше 10-15 укр у склад≥ представник≥в. ƒр пол. 19 ст Ц рух укр. «а зб≥льшенн€ своњх прав.  ур≥њ ≤ ¬елик≥ землевласники ≤≤ купц≥ ≥ фабриканти ≤≤≤ ћ≥щани 4 —ел€ни. —амост≥йн≥ господар≥, що платили значн≥ податки 5 «агальна кур≥€: 72 депутати (засн. ¬ 1896). 1897 ”кр становл€ть 13,2 % нас ≥мпер≥њ Ц 3 представники в парламент≥ з 353 посл≥в. Ћише до ≤ держ сейму јвстр≥њ (1848) було обрано з 393 ос≥б 35 украњнц≥в. ѕерш≥ вибори до австр≥йського парламенту 1907: зм≥на нац. —кладу: з 516 ос≥б було 32 укр Ц –усько-укр.парламентський клуб. 1907 Ц визнанн€ австр ≥снуванн€ укр. ѕитанн€. 1873 Ц введено пр€м≥ вибори в≥д кур≥й, кр≥м с≥льськоњ. 1882 Ц зниженн€ майнового цензу з 10 до 5 гульден≥в Ц зб≥льшенн€ к≥лькост≥ виборц≥в. 1907 Ц введено загальне виборче право, л≥кв≥дац≥€ кур≥й.

¬еличезна б≥льш≥сть украњнц≥в в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ проживала в √аличин≥ Ч п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ колишньоњ –еч≥ ѕосполитоњ, захопленоњ √абсбургами п≥сл€ першого под≥лу ѕольщ≥ у 1772 р. ƒвома роками п≥зн≥ше до √аличини була приЇднана Ѕуковина Ч невеликий украњнський край, що його в≥д≥брав ¬≥день у занепадаючоњ ќттоманськоњ ≥мпер≥њ. Ќарешт≥, у 1795 р., п≥сл€ третього й останнього под≥лу ѕольщ≥, до ≥мпер≥њ були також включен≥ земл≥, заселен≥ пол€ками (включаючи  рак≥в). якщо —х≥дну √аличину засел€ли переважно украњнц≥, то «ах≥дна √а- личина була головним чином польською. ѕоЇднанн€ в одн≥й адм≥н≥стративн≥й пров≥нц≥њ цих двох народ≥в стане в майбутньому причиною напружених стосунк≥в м≥ж ними.

ѕ≥д посередн≥м контролем √абсбург≥в перебував ще один заселений украњнц€ми рег≥он. –озташоване на зах≥дних схилах  арпатських г≥р «акарпатт€ з час≥в середньов≥чч€ входило до складу ”горського корол≥вства. ” XIX ст. воно лишалос€ в угорськ≥й частин≥ ≥мпер≥њ √абсбург≥в ≥ було ≥зольованим в≥д ≥нших украњнських земель.

12.ѕол≥тичне становище украњнських земель у склад≥ –ос≥йськоњ ≥ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ (перш. пол. XIX ст.)

” склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

Ћ≥вобережна ”крањна.  ≥нець XVIII-початок ’≤’ ст. Ц це пер≥од "тихоњ революц≥њ", що в≥дбувавс€ в ус≥х сферах соц≥ально-економ≥чного ≥ пол≥тичного житт€ украњнського сусп≥льства. —утн≥сть ц≥Їњ "тихоњ революц≥њ" пол€гаЇ у ц≥леспр€мован≥й пол≥тиц≥ центрального ур€ду щодо нехтуванн€ специф≥кою громадського устрою колишньоњ √етьманщини ≥ поглиненн€ його молохом рос≥йськоњ ≥мперськоњ машини. јле пол≥тика ур€ду в цьому напр€м≥ була досить обережною ≥ поступливою. ѕроцес пол≥тичноњ асим≥л€ц≥њ ”крањни-ћалорос≥њ тривав прот€гом трьох покол≥нь ≥ зрештою дос€г свого остаточного результату. —л≥д зазначити, що Ћ≥вобережна ”крањна Ц ћалорос≥€ наприк≥нц≥ XVIII-початку ’≤’ ст. виступаЇ €к найб≥льш розвинена в соц≥ально-економ≥чному ≥ пол≥тико-адм≥н≥стративному вим≥рах з ус≥х украњнських територ≥й.

—аме тут, завд€ки ≥снуванню досить стратиф≥кованоњ ≥ самобутньоњ соц≥альноњ структури (на€вн≥сть козацького стану), певноњ активност≥ сусп≥льноњ ел≥ти найдовше збер≥галис€ ≥сторичн≥ традиц≥њ та устален≥ форми традиц≥йного украњнського сусп≥льства. « огл€ду на ц≥ передумови на теренах Ћ≥вобережноњ ”крањни ≥ почалас€ "тиха революц≥€" к≥нц€ XVIII-початку ’≤’ ст., пов'€зана з≥ зм≥ною традиц≥йного соц≥ально-економ≥чного устрою з новим укладом: елементами ≥ндустр≥ального сусп≥льства. ÷ей процес в украњнських земл€х Ћ≥вобережж€ мав свою специф≥ку. ¬≥н проходив в умовах бездержавного статусу украњнського сусп≥льства, заходами пол≥тики централ≥зац≥њ та ун≥ф≥кац≥њ з боку рос≥йського ур€ду.

"“иха революц≥€", пов'€зана з≥ зм≥ною засад ≥снуванн€ традиц≥йного украњнського сусп≥льства, мала своњ особливост≥. –еформи, спр€мован≥ на ун≥ф≥кац≥ю сусп≥льного, економ≥чного, судового устрою в загально≥мперському формат≥, були ≥н≥ц≥йован≥ центральним ур€дом, але зд≥йснювалис€ вони здеб≥льшого руками украњнськоњ соц≥альноњ ел≥ти Ц шл€хти, згодом Ц двор€нства. ≈тапи "тихоњ соц≥альноњ революц≥њ" зб≥галис€ з правл≥нн€м рос≥йських самодержц≥в в≥д  атерини ≤≤ до ћиколи ≤ ≥ в≥дображали њхн≥ особист≥ переконанн€.

ѕравобережна ”крањна. «а царюванн€ ќлександра ≤ в≥дбуваЇтьс€ процес "реполон≥зац≥њ" краю, насамперед, у культурн≥й сфер≥. ”с≥ заходи зд≥йснювалис€ руками натхненника "украњнськоњ пол≥тики" ќлександра ≤, кн€з€ ј.„арторийського. ¬иходець з роду правобережних польських магнат≥в, в≥н був товаришем ќлександра ще у юнацтв≥, а згодом його сподвижником, м≥н≥стром зовн≥шн≥х справ –ос≥њ. —утн≥сть "украњнськоњ пол≥тики" ј.„арторийського пол€гала в укор≥ненн≥ польського духу, польськоњ культури, шл€хом утворенн€ розвиненоњ системи шк≥льництва та осв≥ти в правобережних губерн≥€х. ” 1803 р. був утворений ¬≥ленський учбовий округ, попечителем €кого став ј.„арторийський.

јктивно допомагав йому “адеуш „ацький, польський пом≥щик з  ињвщини, приб≥чник польськоњ нац≥ональноњ ≥дењ. ” 1805 р. в≥дкривс€ л≥цей у м. ременц≥ на ¬олин≥, €кий перетворивс€ на потужний осв≥тньо-культурний центр усього ѕравобережж€.

ѕ≥сл€ польського повстанн€ репресивна машина –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ насамперед була спр€мована на злам опору др≥бноњ шл€хти. Ѕ≥льш≥сть др≥бних шл€хтич≥в служили €к управител≥, орендар≥, п≥длегл≥ великих д≥дич≥в ≥ виступали основним руш≥Їм польського визвольного руху. 4 червн€ 1831 р. указом —енату проголошувавс€ акт "всемилостивого прощенн€ обивател≥в", €к≥ добров≥льно засв≥дчать своЇ пока€нн€ п≥дпискою про "непоколебимую впредь верность". ¬одночас були розроблен≥ положенн€ секвестру1 та конф≥скац≥њ маЇтк≥в учасник≥в повстанн€. ” 1834 р. були утворен≥ губернськ≥ спец≥альн≥ ком≥с≥њ дл€ перев≥рки двор€нського походженн€ середньоњ та др≥бноњ шл€хти на п≥дстав≥ розгл€ду актових ≥ метричних книг. ”часники повстанн€ п≥дл€гали переселенню на  авказ.

«а час≥в генерал-губернаторства ƒ.Ѕ≥б≥кова (1837-1852) була розроблена стратег≥€ русиф≥кац≥њ "ѕ≥вденно-«ах≥дного краю". ѕ≥сл€ повстанн€ посиливс€ процес наступу з боку рос≥йського ур€ду на залишки автоном≥њ в галуз≥ економ≥ки, судочинства, церковного житт€. ” крањ вводилос€ рос≥йське землеволод≥нн€.

” склад≥ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ.

–еформи австр≥йського ур€ду к≥нц€ XVIII-поч. ’≤’ ст. спри€ли налагодженню соц≥ально-економ≥чного житт€ √аличини, ≥ саме тод≥ були пос≥€н≥ перш≥ зернини розум≥нн€ того, що русини Ц це самодостатн≥й народ, в≥дм≥нний в≥д пол€к≥в. Ћьв≥вський Їпископ Ћ.Ўептицький намагавс€ довести це до австр≥йського ур€ду через греко-католицького св€щеника ≤.√удз€, €кий вчителював у ¬≥дн≥, ≥ в 1775 р. зустр≥чавс€ з ћар≥Їю-“ерезою, €ка об≥ц€ла п≥дтримку русинам.

–азом з тим запроваджен≥ австр≥йською бюрократ≥Їю реформи в √аличин≥ були непосл≥довн≥, мали обмежений характер. «адекларован≥ ≥мператорськими патентами на практиц≥ вони гальмувалис€ ≥ не всюди впроваджувалис€ у житт€. Ћеопольд ≤≤, наступник …осифа ≤≤, скасував патент, €кий зам≥н€в панщину грошовим екв≥валентом. «а час≥в ‘ранца ≤≤ почавс€ в≥дх≥д в≥д ус≥х сусп≥льних надбань попередн≥х правл≥нь. ѕросв≥тницький характер реформ означав курс на бюрократично-адм≥н≥стративну централ≥зац≥ю, впровадженн€ в адм≥н≥стративних установах ≥ д≥ловодних документах н≥мецькоњ мови. ќб'Їктивно просв≥тницька ≥деолог≥€ ≥ практика з≥ своњми космопол≥тичними, централ≥заторськими настановами була спр€мована проти нац≥ональних звичањв, культурних традиц≥й ≥ мов.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 460 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1858 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.