Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„исельн≥сть ≥ соц≥альна структура украњнського населенн€ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ у 19 ст.




850 тис. кв.км-заг.площа.

9\10 -–ос≥€

до 1863р.-13,4 млн. 1863-1890 24.

‘ормуванн€ украњнськоњ ел≥ти Ц двор€нства, мало своњ рег≥ональн≥ та соц≥оетн≥чн≥ особливост≥. ѕо-перше, пров≥дна верства украњнського сусп≥льства Ц козацька старшина, ≥снувала лише в —лоб≥дськ≥й та Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥. ѕо-друге, процес соц≥альноњ трансформац≥њ козацькоњ старшини у двор€нство в≥дбувавс€ п≥д впливом обставин, створених рос≥йським ур€дом.

Ѕ≥льша його частина, збер≥гаючи любов ≥ повагу до р≥дного краю (в≥дчутт€ украњнського патр≥отизму), демонстрували в≥рноп≥дданськ≥ настроњ.  райн≥м ви€вом ≥мперськоњ св≥домост≥ украњнськоњ ел≥ти Ї позиц≥€ в≥це-канцлера ¬. очубе€, украњнц€ за походженн€м, €кий стверджував: Ђхот€ € по рождению и хохол, но € более русский, чем кто другой и по моим принципам, и по моему состо€нию, и по моим привычкамї. ”кр двор€ни Ц €дро адм.-бюрокр. јпарату в укр.

ƒвор€нство ѕ≥вдн€. «емл≥ за службу. ЂЌоворос≥йська знатьї була дуже строкатою за своњм етн≥чним складом. ƒо новорос≥йського двор€нства входили рос≥€ни, украњнц≥, н≥мц≥, французи та ≥нш≥. —еред п≥вденноњ ел≥ти сл≥д в≥дм≥тити ур€довц≥в ≥ноземного походженн€, €к≥ багато зробили дл€ господарського ≥ культурного освоЇнн€ ѕ≥вдн€. –ег≥ональна св≥дом≥сть. ≤дењ автоном≥њ п≥вдн€.

 упецтво ≥ торгово-промисловий люд Ц м≥ське м≥щанство становили повноц≥нну складову соц≥альноњ структури украњнського сусп≥льства к≥нц€ XVIII Ц першоњ пол. ’≤’ ст.

÷≥ дв≥ соц≥альн≥ групи на украњнському грунт≥ мали свою специф≥ку. Ќайб≥льш заможною ≥ впливовою соц≥альною верствою було купецтво. ¬ залежност≥ в≥д кап≥талу воно традиц≥йно под≥л€лос€ на 3 г≥льд≥њ: ≤ г≥льд≥€ Ц 50 тис. крб., ≤≤ г≥льд≥€ Ц понад 20 тис. крб., ≤≤≤ г≥льд≥€ Ц понад 8 тис. крб. ” звТ€зку з розвитком господарського житт€ (с≥льського господарства ≥ мануфактурного виробництва, ремесла) зростала торг≥вл€, зб≥льшувалас€ к≥льк≥сть купецького стану. ѕрот€гом 1816-1859 рр. спостер≥галась позитивна динам≥ка чисельност≥ купецтва в украњнських земл€х з 31,8 тис. до 104 тис. ос≥б. Ѕ≥льш≥сть украњнського за походженн€м купецтва через брак кошт≥в належала до ≤≤≤ г≥льд≥њ. ќсновними формами торг≥вл≥ у цей пер≥од були €рмарки, базари; пост≥йна торг≥вл€ Ц лавки, крамниц≥, магазини, корчми. ™врењ. ¬н торг≥вл€ Ц укр., рос., Їврењ. «н Ц греки, в≥рмени,н≥мц≥ тощо. “ерещенки, яхненки, —емиренки тощо. Ќ≥жин Ц 2-й п≥сл€  иЇва Ц греки. ѕорти(одеса Ц в≥льна гавань).

 озацтво: втрата ел≥ти. Ќамаганн€ в≥дновитис€ 1788 Ц проект  апн≥ста, безбородько проти. 1803 Ц право визн.  озаками мали виборн≥ козаки. ≈м≥грац≥€ на  убань. ≈коном≥чн≥ права. 1812 Ц 3 тис. в≥йська Ц були перетворен≥ на уланськ≥ полки. Ћ≥вий берег: 18 тис. 1823 Ц п≥дтвердженн€ власност≥ земл≥, а не користуванн€. 1830- 8 полк≥в Ц 15 (а не 25) р. служби. «емл≥ у дов≥чну власн≥сть.

ћ≥щанство. ¬ажливою характеристикою купецтва й м≥щанства в ”крањн≥ був њх пол≥етн≥чний склад. ћ≥щанство, €к найчисленн≥ша група м≥ського населенн€, складалас€ з украњнц≥в. ” „ерн≥г≥вськ≥й губерн≥њ наприк≥нц≥ XVIII ст. з 19 тис. зареЇстрованих м≥щан лише 650 були рос≥€нами.

Ќа початку 30-х рр. ’≤’ ст. нац≥ональний склад м≥щанства почав зм≥нюватис€. ¬ 1834 р. ћиколою ≤ були скасован≥ рештки магдебурзького права у  иЇв≥, €к≥ на той час застар≥ли ≥ гальмували розвиток м≥ського виробництва. « метою русиф≥кац≥њ краю та ун≥ф≥кац≥њ особливого становища кињвського м≥щанства ћикола ≤ надав 3-р≥чн≥ п≥льги (зв≥льненн€ в≥д податк≥в) м≥щанському люду, €кий осел€вс€ в  иЇв≥. ћ≥сто поглинула хвил€ новоприбульц≥в, переважно рос≥€н. Ѕули переселен≥ й рос≥йськ≥ купц≥, €к≥ заснували кињвськ≥ купецьк≥ династ≥њ ћасал≥тинових, ™лисеЇвих, ƒегт€рьових, Ѕогатирьових та ≥н.

ƒо складу м≥щанства в украњнських земл€х входили також Їврењ. якщо в 1786 р. у  иЇв≥ мешкав один Їврей, ≥ то поза межами м≥ста, то в 1796 р. Їврейська громада вже зробила спробу отримати монопол≥ю на виробництво ≥ торг≥влю спиртними напо€ми.

—ел€ни. —ел€нство становило найчисельн≥ший, найб≥дн≥ший ≥ безправний стан украњнського сусп≥льства. —оц≥альна структура украњнського сел€нства була досить р≥зноман≥тною, що зумовлювалос€ рег≥ональною специф≥кою господарчого житт€, в≥дсталими формами землекористуванн€, розм≥ром над≥л≥в, характером повинностей. ”крањнське сел€нство под≥л€лось на так≥ соц≥альн≥ групи: 1.державн≥ або скарбов≥ (входили до державноњ скарбниц≥) сел€ни, €к≥ були особисто в≥льн≥; 2.пом≥щицьк≥ сел€ни (за даними 10-њ рев≥з≥њ 1858 р. в ”крањн≥ 50,1% становили державн≥ сел€ни, а 49,9% Ц пом≥щицьк≥); 3.монастирськ≥ сел€ни; 4.уд≥льн≥ сел€ни, €к≥ належали ≥мператорськ≥й родин≥ й проживали компактними групами на Ћ≥вобережж≥ та  атеринославщин≥; 5.заводськ≥ сел€ни, €к≥ працювали на казенних заводах ≥ мануфактурах; 6.в≥йськов≥ поселенц≥, котр≥ поЇднували с≥льськогосподарську працю з в≥йськовою службою; 7.безземельн≥ сел€ни Ц дворов≥; 8.безземельн≥ сел€ни, €к≥ були переведен≥ на пост≥йну панщину з видачею м≥с€чного утриманн€ натурою, Ц так зван≥ м≥с€чники, що перебували Ђна сам≥й гран≥ м≥ж кр≥посним станом ≥ рабствомї, а також наймити Ц нап≥вжел€ри, халупники 9.оброчн≥ сел€ни Ц т≥, що йшли на оброк; вони сплачували панов≥ суму гр≥шми ≥ мешкали, де хот≥ли, працювали в м≥стах рем≥сниками, в≥зниками, служниками. 3-4 дн≥ панщини, рекрутство, подушне(чинш) та дес€тина, госп. –оботи, забез. ѕанського двору.

ќсобливост≥ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ сел€нства п≥вдн€ ”крањни пол€гали в тому, що б≥льш≥сть с≥льського населенн€ становили державн≥ сел€ни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 494 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2546 - | 2140 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.