Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќапалеон≥вськ≥ в≥йни та зах≥дноукр. «емл≥.




√аличина поставила до арм≥њ 100 тис. рекрут≥в. 1809 Ц Ћьв≥вщина ≥ “ерноп≥льщина приЇднан≥ до ¬аршавського герцогства. јрешт јнгеловича ≥ св€щенник≥в за те, що не виголошували наказ≥в Ќапалеона. Ќапучуванн€ галицьких сел€н на боротьбу з пол€ками: г≥рко було, коли п≥сл€ Ќапалеона пол€ки повернулис€. Ќапалеон приЇднав до ¬аршавського герцогства ’олмщину ≥ ѕ≥дл€шш€. √аличани воювали ≥ на боц≥ рос≥€н Ц братовбивча в≥йна. Ќам≥р обм≥н€ти польськ≥ пров≥нц≥њ на —≥лез≥ю: в т.ч. ≥ «х. √аличину Ц у волод≥нн€ ‘р.: приховуванн€ цього в≥д пол€к≥в. ћета: загострити айстро-пруськ≥ в≥дносини: €к барїЇр м≥ж јвстр≥Їю ≥ –ос≥Їю. ≤нтел≥генц≥€ п≥дтримала јвстр≥ю. 1809- Ќапалеон зайн€в Ћьв≥в Ц нам≥сник (пол€ки зайн€ли).

7. јдм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й украњнських земе.'::- в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ.

¬еличезна б≥льш≥сть украњнц≥в в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ проживала в √аличин≥ Ч п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ колишньоњ –еч≥ ѕосполитоњ, захопленоњ √абсбургами п≥сл€ першого под≥лу ѕольщ≥ у 1772 р. ƒвома роками п≥зн≥ше до √аличини була приЇднана Ѕуковина Ч невеликий украњнський край, що його в≥д≥брав ¬≥день у занепадаючоњ ќттоманськоњ ≥мпер≥њ. Ќарешт≥, у 1795 р., п≥сл€ третього й останнього под≥лу ѕольщ≥, до ≥мпер≥њ були також включен≥ земл≥, заселен≥ пол€ками (включаючи  рак≥в). якщо —х≥дну √аличину засел€ли переважно украњнц≥, то «ах≥дна √аличина була головним чином польською. ѕ≥д посередн≥м контролем √абсбург≥в перебував ще один заселений украњнц€ми рег≥он. –озташоване на зах≥дних схилах  арпатських г≥р «акарпатт€ з час≥в середньов≥чч€ входило до складу ”горського корол≥вства. ” XIX ст. воно лишалос€ в угорськ≥й частин≥ ≥мпер≥њ √абсбург≥в ≥ було ≥зольованим в≥д ≥нших украњнських земель. Ќова австр≥йська влада, так само, €к ≥ колишн€ польська, не зважала на етн≥чний склад населенн€, коли на св≥й розсуд зд≥йснювала адм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л. √аличина разом з частиною польських земель була вид≥лена в одну адм≥н≥стративно-територ≥альну структуру Ч корол≥вство √ал≥ц≥њ ≥ Ћодомер≥њ (√аличини ≥ ¬олодимирщини) з центром у Ћьвов≥.

—х≥дний кордон нового австр≥йського краю прол≥г по р. «бруч, €ка б≥льш н≥ж на п≥втора стол≥тт€ стала символом розчленованост≥ украњнських земель двома ≥мпер≥€ми. ” крањ панувала австр≥йська бюрократична система управл≥нн€ ≥ судочинства. ¬с€ адм≥н≥стративно-пол≥тична влада належала губернаторов≥, €кого призначав австр≥йський ≥мператор. јвстр≥йський ур€д призначав ≥ член≥в маг≥страт≥в, €к≥ керували соц≥ально-економ≥чним житт€м м≥ст. ” селах адм≥н≥стративна ≥ пол≥цейсько-судова влада належала великим землевласникам та њхн≥м управител€м.

Ђ орол≥вство √ал≥ц≥њ ≥ Ћодомер≥њї под≥л€лось на 12 округ≥в (дистрикт≥в). ќкремим округом до цього Ђкорол≥встваї входила Ѕуковина (також без етн≥чного под≥лу, хоча вже й тод≥ на ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ переважало украњнське населенн€, а на ѕ≥вденн≥й б≥льш≥сть становили румуни). адм≥н≥стративно-пол≥тичним центром Ѕуковинського округу стало м.„ерн≥вц≥.

«акарпатська ”крањна входила до складу ѕожонського (Ѕратиславського) нам≥сництва ”горського корол≥вства. «она под≥л€лас€ на чотири  ом≥тети (жупи). ѕризначен≥ королем адм≥н≥стратори (переважно з великих землевласник≥в) прозивалис€ жупанами. „ерез п≥дпор€дкован≥ њм управл≥нн€ вони зд≥йснювали адм≥н≥стративну, ф≥нансову, судову ≥ нав≥ть в≥йськову владу.

Ќайвищ≥ австро-угорськ≥ власт≥ розгл€дали украњнськ≥ земл≥ €к колон≥альний сировинний додаток до промислово розвинутих центральних ≥ зах≥дних пров≥нц≥й ≥мпер≥њ. «деб≥льшого феодально залежн≥ в≥д великих землевласник≥в ≥ держави украњнськ≥ сел€ни, €к≥ становили абсолютну б≥льш≥сть населенн€ —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини ≥ «акарпатт€, були найзнедолен≥шою верствою јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ.¬дала в≥йськова операц≥€ –ос≥њ занепокоњла јвстр≥ю, €ка у 1771 р. погодилас€ на пропозиц≥ю “уреччини виступати посередником м≥ж нею та –ос≥Їю. Ќагородою јвстр≥њ за виг≥дний мир мала бути територ≥€ ћалоњ ¬алах≥њ (ќльтен≥€). ÷≥ претенз≥њ обгрунтовувалис€ давн≥м правом угорських корол≥в на ц≥ земл≥. ѕочалис€ довготривал≥ переговори з –ос≥Їю. ” 1772 р. до јвстр≥њ за першим под≥лом ѕольщ≥ в≥д≥йшла √аличина, €ка межувала з Ѕуковиною на п≥вноч≥ ≥ заход≥. «а  ючук- айнардж≥йським миром “уреччина визнавала незалежн≥сть  риму ≥ зр≥калас€ чорноморських територ≥й, а рос≥йськ≥ в≥йська залишали ћолдав≥ю та ¬алах≥ю.

≤де€ приЇднанн€ Ѕуковини до јвстр≥њ належала …осифу ≤≤, сп≥врегенту ћар≥њ-“ерези. —тратег≥€ пол€гала в тому, щоб поЇднати √аличину з австр≥йськими територ≥€ми через Ѕуковину.

“аким чином, в ≥сторичному розвитков≥ Ѕуковини у склад≥ јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ можна вид≥лити 3-и пер≥оди:

1775-1786 рр. Ц пер≥од в≥йськового управл≥нн€; 1786-1849 рр. Ц пер≥од об'Їднанн€ Ѕуковини з √аличиною; 1849-1918 рр. Ц Ѕуковина, €к (окрема пров≥нц≥€ ≥мпер≥њ) коронний край.

« 1775 р. на Ѕуковин≥ була впроваджена тимчасова в≥йськова адм≥н≥страц≥€. јдм≥н≥стративним центром краю стали „ерн≥вц≥. ѕриродн≥ умови тут були складними, б≥льш≥сть територ≥њ краю була вкрита л≥сами, що не спри€ло розвитку землеробства ≥ скотарства. Ѕуковина була в≥дсталою пров≥нц≥Їю, де економ≥ка була в занедбаному стан≥, соц≥альний склад населенн€ здеформований. Ќегативн≥ насл≥дки мало довготривале управл≥нн€ краЇм турецько-молдавською адм≥н≥страц≥Їю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 573 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1934 - | 1812 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.