Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јдм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й украњнських земель у склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.




Ћ≥вобережж€ Ђ”чреждение дл€ управлени€ губернией ¬серос.империейї - статут дл€ губерн≥й 1775, в ”кр. Ц з 1779. 1781 Ц 3 нам≥сництва:  ињвське, „ерн≥г≥вське, Ќовогород-—≥верське, пов≥ти. ѕавло ≤: вплив укр., Ђнап≥вреформиї, ћалорос≥йська губерн≥€, „ерн≥г≥в. ќлександр ≤: 1802 Ц ћалорос≥йське генерал-губернаторство. ћикола ≤: скас. ћагдебур≥ю. 1834 Ц полтавська ≥ черн≥г≥вська губерн≥њ, скасовано п≥дкоморський суд, 1843 Ц скасовано д≥њ Ћитовських статут≥в. ѕд. 1764 Ц перша новорос≥йська губерн≥€ ≥ «апорозьк≥ вольност≥. 1774 Ц новорос. ≤ јзовська губ. Ц 1782 Ц вони утворили  атеринославське нам≥сництво Ц ѕотьомк≥н. 1795 Ц вознесенське нам≥сництво(«убов). ѕавло ≤ Ќоворос. √уберн≥€. ќлександр ≤: ћиколањвська, “авр≥йська,  атеринославська губерн≥њ. 1812 Ц новорос≥йське ≥ бессарабське генерал-губернаторство.

” 60Ч80-х роках XVIII ст. царський ур€д л≥кв≥дував залишки ”крањнськоњ козацькоњ держави. Ѕуло л≥кв≥довано гетьманство, скасовано под≥л на козацьк≥ полки й взагал≥ козацько-старшинський та впроваджено новий адм≥н≥стративний устр≥й за рос≥йським зразком, козацьк≥ полки перетворен≥ на регул€рн≥ полки рос≥йськоњ арм≥њ. 1796 р. зам≥сть нам≥сництв були створен≥ губерн≥њ ≥з звичайною дл€ ≥нших губерн≥й –ос≥њ системою адм≥н≥страц≥њ: ћалорос≥йська (Ћ≥вобережж€), —лоб≥дсько-”крањнська (—лобожанщина), Ќоворос≥йська (ѕ≥вдень ≥  рим),  ињвська, ѕод≥льська ≥ ¬олинська (ѕравобережж€). ” перш≥й половин≥ XIX ст. утвердивс€ такий адм≥н≥стративний под≥л —х≥дноњ ”крањни: „ерн≥г≥вська, ѕолтавська, ’арк≥вська,  ињвська, ѕод≥льська, ¬олинська,  атеринославська, ’ерсонська ≥ “авр≥йська губерн≥њ. ƒл€ посиленн€ своЇњ влади й проведенн€ реакц≥йноњ пол≥тики, боротьби проти прогресивних сил царський ур€д систему управл≥нн€ будував за в≥йськовим зразком. Ѕули утворен≥ генерал-губернаторства: ћалорос≥йське (1802 p.), з 1835 р. Ч ’арк≥вське й „ерн≥г≥вське з губерн≥€ми ’арк≥вською, ѕолтавською ≥ „ерн≥г≥вською, Ќоворос≥йсько-Ѕессарабське з губерн≥€ми ’ерсонською,  атеринославською, “авр≥йською ≥ Ѕессарабською областю,  ињвське з губерн≥€ми  ињвською, ¬олинською й ѕод≥льською. Ќа чол≥ генерал-губернаторств сто€ли в≥йськов≥ генерал-губернатори, €к≥ користувалис€ майже необмеженою владою ≥ з ус≥х сил проводили в житт€ гнобительську пол≥тику царизму.

ѕрот€гом першоњ половини XIX ст., внасл≥док природного приросту й швидкоњ колон≥зац≥њ малозаселених район≥в ѕ≥вдн€, зростало населенн€ ”крањни. ” 1795 р. у —х≥дн≥й ”крањн≥ нал≥чувалос€ 8,2 млн. чол. (по –ос≥њ в ц≥лому 36 млн. чол.), а в 1858 р. стало 13,5 млн. чол. (≥з 67 млн.). ћ≥ське населенн€ зросло з 5 до 11 %. ” склад≥ всього населенн€ ”крањни частка окремих стан≥в, за даними дес€тоњ рев≥з≥њ (1857Ч1859 pp.), була такою: двор€нство складало 2,01 %, дух≥вництво Ч 0,97 %, м≥ськ≥ стани (купц≥, м≥щани, цехов≥) Ч10,5%, с≥льський стан (кр≥посн≥ ≥ державн≥ сел€ни, колон≥сти, в≥йськов≥ поселенц≥) Ч 80,99%, в≥йськовий стан Ч 4,19%, р≥зночинц≥ та ≥н. Ч 1,34%.

ќсобливо швидко зростало населенн€ —теповоњ ”крањни. якщо на початку XIX ст. ц€ територ≥€ була малолюдною, то напередодн≥ реформи лише в двох п≥вденних губерн≥€х Ч ’ерсонськ≥й ≥  атеринославськ≥й Ч нал≥чувалос€ понад 2 млн. чол. ”сього ж за 75 рок≥в, з 1787 р. по 1862 p., населенн€ трьох степових губерн≥й Ч  атеринославськоњ, ’ерсонськоњ й “авр≥йськоњ Ч зб≥льшилос€, за рахунок природного приросту ≥ припливу переселенц≥в з ≥нших украњнських ≥ великоруських губерн≥й, в чотири рази.

9. —тановище пол€к≥в уѕравобережн≥й ”крањн≥ та реформи рос≥йського ур€ду першоњ половини 19 ст.

Ќа в≥дм≥ну в≥д Ћ≥вобережноњ ”крањни, ѕравобережж€ не п≥дл€гало довший час реформам, €к≥ б ставили соб≥ за мету т≥сн≥шу ≥нтеграц≥ю цього краю у склад –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ѕетербург мовчазно визнавав УпольськийФ характер ѕравобережноњ ”крањни ≥ залишив практично незм≥нними права ≥ прив≥лењ м≥сцевоњ польськоњ шл€хти. «начна частина правобережних шл€хтич≥в були потомками украњнських род≥в, спол€чених п≥сл€ прийн€тт€ католицькоњ в≥ри у XVII-XVIII cт.јле њхн≥й патр≥отизм не мав локального характеру, €к серед двор€нства Ћ≥вобережноњ ”крањни. ¬они мр≥€ли про в≥дновленн€ –еч≥ ѕосполитоњ з-перед 1772 р. “ому у перш≥й третин≥ XIX cт. ѕравобережна ”крањна була тереном активного польського руху.ѕольська пан≥вна верства перш за все скористалас€ з≥ своЇњ гегемон≥њ у галуз≥ осв≥ти. ¬≥ленський ун≥верситет став найб≥льшим осв≥тн≥м осередком не т≥льки на колишн≥х польських земл€х, але й у вс≥й –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ. ” 1809 р. у г≥мназ≥€х ≥ школах ¬≥ленського осв≥тнього округу вчилос€ б≥льше школ€р≥в, ан≥ж у 4 разом вз€тих рос≥йських шк≥льких реі≥онах. ѕравобережн≥ земл≥ входили у склад ¬≥ленськоњ шк≥льноњ округи. ќднак м≥сцева шл€хта не дуже охоче в≥дправл€ла своњх д≥тей на навчанн€ до ¬≥ленського ун≥верситету. ¬она вол≥ла розвивати своњ власн≥ ел≥тарн≥ навчальн≥ заклади. «авд€ки старанн€м куратора в≥ленськоњ округи кн€з€ јдама „арторийського та його пом≥чника, пом≥щика з  ињвщини “адеуша „ацького, весь край покривс€ с≥ткою середн≥х шк≥л, €к≥ виховували учн≥в у польському нац≥ональному дус≥. ¬≥нцем њхн≥х заход≥в було заснуванн€ у 1805 р. л≥цею в  ременц≥ на ¬олин≥.–ос≥йська адм≥н≥страц≥€ н≥чого не робила дл€ того, щоб з допомогою украњнських сел€н поборювати польськ≥ нац≥ональн≥ асп≥рац≥њ. Ќатом≥сть польськ≥ змовники були св≥дом≥, що без п≥дтримки народних мас њхн€ боротьба з самодержавством приречена на поразку. ÷≥ настроњ €кнайточн≥ше передав поет «игмунт  рас≥цкий, €кий у своњх Уѕсалмах майбутньогоФ (1845) писав, що спасти ѕольщу може УЇдине т≥льки, Їдине чудо: з польською шл€хтою Ц польський людФ. ѓх не зупин€ла та перешкода, що м≥сцеве населенн€ розмовл€Ї не польською, а украњнською мовою. ћовн≥ в≥дм≥нност≥ вони вважали лише р≥зницею у д≥алектах, €к≥ не мали самост≥йного пол≥тичного значенн€. Ќереальн≥сть розрахунк≥в польськоњ шл€хти на п≥дтримку украњнських мас про€вилас€ сповна п≥д час польського повстанн€ 1830-1931 рр.  омандуючий рос≥йськоњ арм≥њ на ѕравобережн≥й ”крањн≥ фельдмаршал —ахен у травн≥ 1831 р. закликав м≥сцевих сел€н вступати у новосформован≥ козацьк≥ загони, об≥ц€ючи в≥дновленн€ козацтва. ћалорос≥йський генерал-губенатор ћикола –епн≥н сформував в≥с≥м загон≥в по 1000 чол. у кожному. –ос≥йський ур€д заохочував сел€н з ѕравобережноњ ”крањни арештовувати своњх пом≥щик≥в ≥ передавати њх влад≥, назам≥ну за це сел€нству було об≥ц€но зв≥льненн€ в≥д пом≥щик≥в.

—ел€нство з ентуз≥азмом в≥дгукувалос€ на заклики рос≥йськоњ влади, видаючи њй польських повстанц≥в. јле рос≥йський ур€д не виконав вс≥х об≥ц€нок. ѕ≥сл€ розгрому повстанн€ ш≥сть козацьких полк≥в було перетворено на регул€рн≥ в≥йськов≥ полки, два ≥нш≥ переведено на  авказ.  озак≥в, €к≥ протестували проти цього, було суворо покарано.  н€зь –епн≥н, що настоював на в≥дновленн≥ козацтва, був звинувачений в украњнському сепаратизм≥ ≥ 1834 р. зв≥льнений з≥ свого посту. ÷арський ур€д закрив ¬≥ленський ун≥верситет та  ременецький л≥цей, створивши на њхн≥й баз≥ 1834 р.  ињвський ун≥верситет. ” 1839 р. на ѕравобережж≥ було скасовано церковну ун≥ю, а вс≥х греко-католицьких в≥руючих насильно перевели у православТ€.

ќсновним обТЇктом репрес≥й стала польська шл€хта. —початку рос≥йська адм≥н≥страц≥€ думала про депортац≥ю ц≥Їњ чисельноњ верстви у —иб≥р чи на  авказ, але це ви€вилос€ неможливим. “од≥ ѕетербург вдавс€ до ≥ншоњ тактики Ц декласац≥њ, тобто позбавленн€ шл€хтич≥в њхн≥х станових прав ≥ прив≥лењв. ѕрот€гом 1832-1850 рр. бл. 340 тис. безземельних шл€хтич≥в було виключено з родословних книг й або перетворено в сел€н, або вислано у м≥сто. “≥, що залишилис€ у селах, майже повн≥стю розчинилас€ у м≥сцевому сел€нському середовищ≥ ≥ зукрањн≥зувалас€.¬≥дпов≥ддю рос≥йськоњ влади було дальше посиленн€ репрес≥й. ўоб послабити позиц≥њ польськоњ шл€хти, у 1847-1848 рр. кињвський генерал-губернатор Ѕ≥б≥ков пров≥в т.зв. ≥нвентарну реформу. Ќов≥ ≥нвентар≥ правила обмежували панщину до трьох дн≥в; пом≥щики не мали права самов≥льно здавати сел€н у рекрути або засилати на —иб≥р, втручатис€ в особисте житт€ своњх п≥дданих ≥ карати њх без суду. –еформи полегшили становище украњнського сел€нства, але польським пом≥щикам завд€ки своњм впливам вдалос€ у припинити д≥ю цих нововведень. Ќ≥коли утиски над сел€нами ѕравобережж€ не були такими сильними, €к у т≥ часи. ” результат≥, м≥ж 1845 ≥ 1848 рр. на ѕравобережн≥й ”крањн≥ було заф≥ксовано 55 сел€нських повстань.

ѕравобережна ”крањна прот€гом 1830-1840-х рр. була полем битви м≥ж рос≥йськими ≥ польськими впливами. ќбидв≥ сторони сходилис€ м≥ж собою у запереченн≥ прав украњнського народу на в≥льний самост≥йний розвиток. јле сам факт, що ѕравобережж€ стало тереном взаЇмного поборюванн€ польських ≥ рос≥йських вплив≥в, не дозволив перетворити украњнське питанн€ у внутр≥шню проблему –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ÷€ обставина мала вин€тково важливе значенн€ дл€ дальшого формуванн€ украњнського нац≥онального руху.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1574 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1934 - | 1812 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.