Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тановище украњнського двор€нства на початку 19 ст.




‘ормуванн€ украњнськоњ ел≥ти Ц двор€нства, мало своњ рег≥ональн≥ та соц≥оетн≥чн≥ особливост≥. ѕо-перше, пров≥дна верства украњнського сусп≥льства Ц козацька старшина, ≥снувала лише в —лоб≥дськ≥й та Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥.

¬ ≥нших украњнських земл€х ел≥та була денац≥онал≥зована, в √аличин≥ Ц спольщена та он≥мечена, в ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ Ц зрумун≥зована та он≥мечена, в «акарпатт≥ Ц мад€ризована та он≥мечена. ѕо-друге, процес соц≥альноњ трансформац≥њ козацькоњ старшини у двор€нство в≥дбувавс€ п≥д впливом обставин, створених рос≥йським ур€дом. ÷ей процес став складовою системноњ кризи, €ку переживало украњнське сусп≥льство в к≥н. XVIIIЦпоч. ’≤’ ст., що зумовлювалас€ зм≥ною форм власност≥ та соц≥альноњ структури.

—початку украњнська верх≥вка не бажала шукати двор€нства, а в≥ддавала перевагу статусу литовсько-польського шл€хтича. —права в тому, що за Ћитовським статутом шл€хта мала б≥льше прав н≥ж рос≥йське двор€нство, а саме: зв≥льненн€ в≥д державноњ служби, квартируванн€ в≥йська, отриманн€ власност≥, заснуванн€ м≥ст ≥ с≥л, в≥льноњ торг≥вл≥, заборона конф≥скац≥њ; кр≥м того шл€хтич не п≥дл€гав ф≥зичним тортурам ≥ не засуджувавс€ до страти.

ѕрава шл€хти ≥ рос≥йського двор€нства були фактично зр≥вн€н≥  атериною ≤≤. ” день свого народженн€, 21 кв≥тн€ 1785 р., вона видала Ђ∆алувану грамоту двор€нствуї, €ка заборон€ла т≥лесн≥ покаранн€, зв≥льн€ла в≥д обовТ€зковоњ державноњ служби, податк≥в ≥ в≥йськового розквартируванн€, та надавала право волод≥нн€ маЇтком, кр≥паками, майном у м≥ст≥; також двор€нин мав право судитис€ судом р≥вних (становим), утворювати своњ орган≥зац≥њ Ц двор€нськ≥ збори, подорожувати за кордон ≥ поступати на в≥йськову службу.

” 1797 р. цар видав указ про створенн€ нового родов≥дника, ≥ вс≥ двор€нськ≥ пр≥звища повинн≥ були п≥дтвердити своњ права. Ѕула утворена √ерольд≥€1 Ц герольдмейстерська контора, €ка стала остаточним арб≥тром, до €коњ повинн≥ були звертатис€ м≥сцев≥ ком≥с≥њ двор€нства. √ерольд≥€ визнала ус≥ польськ≥ ранги ≥ герби, що було виг≥дно украњнському двор€нству. ќднак герольдмейстерська контора не вважала службу в украњнських ≥нституц≥€х п≥дставою дл€ зарахуванн€ до реЇстру знат≥. Ћегко отримували п≥дтвердженн€ двор€нського статусу т≥ вих≥дц≥ з украњнськоњ шл€хти, котр≥ служили вже в ≥мперських установах.

«агалом, до 90-х рр. XVIII ст. к≥льк≥сть украњнського двор€нства становила 23-25 тис. ос≥б. –азом з тим, боротьба нащадк≥в украњнськоњ старшини за ноб≥л≥тац≥ю тривала аж до 30-х рр. ’≤’ ст. ” 1835 р. двор€нськ≥ ранги були визнан≥ за бунчуковими та в≥йськовими товаришами.

“рансформац≥€ укр. ел≥ти у двор€нство мало велике значенн€. ”крањнське сусп≥льство мало свою соц≥альну ел≥ту, €ка в≥д≥грала важливу роль ≥ в житт≥ ≥мпер≥њ, ≥ на ранн≥х стад≥€х украњнського нац≥онального в≥дродженн€. ќсобливост≥ соц≥альноњ трансформац≥њ украњнськоњ знат≥ в напр€мку компром≥су м≥ж ≥мперською ≥ рег≥ональною ел≥тами призвели до формуванн€ ≥мперськоњ св≥домост≥ украњнського двор€нства. Ѕ≥льша його частина, збер≥гаючи любов ≥ повагу до р≥дного краю (в≥дчутт€ украњнського патр≥отизму), демонстрували в≥рноп≥дданськ≥ настроњ.  райн≥м ви€вом ≥мперськоњ св≥домост≥ украњнськоњ ел≥ти Ї позиц≥€ в≥це-канцлера ¬. очубе€, украњнц€ за походженн€м, €кий стверджував: Ђхот€ € по рождению и хохол, но € более русский, чем кто другой и по моим принципам, и по моему состо€нию, и по моим привычкамї (1830). ѕеретворенн€ козацькоњ старшини на двор€нство означало процес модерн≥зац≥њ соц≥альноњ структури украњнського сусп≥льства. —утн≥сть процесу модерн≥зац≥њ пол€гала в ун≥ф≥кац≥њ соц≥ального статусу ≥мперськоњ ≥ рег≥ональноњ украњнськоњ ел≥т, а також ун≥ф≥кац≥њ владних структур у Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥. ”н≥ф≥кац≥€ апарату управл≥нн€ зд≥йснювалас€ м≥сцевою ел≥тою. “ак, представники украњнського двор€нства становили €дро адм≥н≥стративно-пол≥тичноњ бюрократ≥њ краю: ј.√удович з 1798 р. об≥ймав посаду губернатора ћалорос≥йськоњ губерн≥њ, ј.ћилорадович з 1781 р. був правителем „ерн≥г≥вського нам≥сництва, ћ.ћиклашевський з 1797 р. став цив≥льним губернатором ћалорос≥йськоњ губерн≥њ, а з 1801 р. Ц  атеринославським цив≥льним губернатором; нам≥сником Ќовгород-—≥верського нам≥сництва був ≤.∆урман, в≥це-губернатором Ц ¬.“уманський. Ќа Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ д≥€ли особи, €к≥ ставили своњм завданн€м допомагати сучасникам доводити своњ права на двор€нство. ÷ю справу вважали вони за Ђподвигї дл€ слави ”крањни. ¬≥домо багато людей, €к≥ присв€тили себе ц≥й справ≥: ј. „епа, ¬, ѕолетика, –. ћаркевич, ¬. „арниш, ћ. ћилорадович, “.  алинський та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 738 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2025 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.