Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–еволюц≥њ 1848 - 1849 рр. та њх вплив на ”крањну.




ѕерший етап нац≥онально-демократичноњ революц≥њ розпочавс€ з осен≥ 1848 р.  ульм≥нац≥йною под≥Їю стала революц≥€ в ”горщин≥ п≥д проводом Ћ. ошута. 6 жовтн€ почалос€ повстанн€ у ¬≥дн≥. 1-2 листопада спалахнуло повстанн€ у Ћьвов≥, €ке мало пропольський характер Ц ним керувала ÷ентральна Ќародна –ада. ѕ≥сл€ придушенн€ повстанн€ у листопад≥ 1848 р. були заборонен≥ й ÷ентральна Ќародна –ада ≥ –уський —обор Ц польськ≥ нац≥онально-пол≥тичн≥ представництва. ƒл€ цього етапу характерн≥ так≥ форми: орган≥зац≥€ м≥тинг≥в, поданн€ петиц≥й до крайового ≥ центрального ур€д≥в, збиранн€ п≥дпис≥в п≥д петиц≥€ми. “ак, у жовтн≥ 1848 р. √оловна –уська –ада подала до рейхсрату петиц≥ю, €ку п≥дписали 200 тис. ос≥б, де на першому план≥ була вимога под≥лу √аличини. √оловна –уська –ада займалас€ також формуванн€м загон≥в нац≥ональноњ гвард≥њ та батальйону г≥рських стр≥льц≥в, €к≥ брали участь у боротьб≥ проти революц≥йноњ ”горщини. √оловна –уська –ада прид≥л€ла увагу ≥ вибору украњнськоњ нац≥ональноњ символ≥ки Ц нац≥онального прапора, нац≥онального герба ≥ нац≥онального г≥мну. 2 грудн€ австр≥йський ≥мператор ‘ердинанд ≤ зр≥кс€ престолу на користь свого молодшого брата ‘ранца-…осифа. ” грудн≥ австр≥йський ур€д разом з рос≥йським царизмом перейшов у наступ з метою придушенн€ революц≥њ.

ƒругий пер≥од революц≥њ припадаЇ на веснуЦл≥то 1849 р. 4 березн€ 1849 р. новий ≥мператор ‘ранц-…осиф видав конституц≥ю, €ка ур≥зала демократичн≥ свободи, проголошен≥ на початку революц≥њ. 8 березн€ був розпущений рейхсрат. ¬л≥тку кап≥тулювала угорська революц≥йна арм≥€.

20 липн€ 1849 р. √оловна –уська –ада звернулас€ з ман≥фестом до закарпатських украњнц≥в, у €кому закликала до злуки «акарпатт€ з √аличиною ≥ Ѕуковиною Ц обТЇднанн€ вс≥х етн≥чних украњнських земель у межах австр≥йськоњ монарх≥њ з метою створенн€ окремоњ украњнськоњ пров≥нц≥њ.

Ђ¬есна народ≥вї була досить бурхливою на Ѕуковин≥: тут точилас€ боротьба м≥ж румунською та украњнською парт≥€ми за в≥дд≥ленн€ Ѕуковини в≥д √аличини. ѕрорумунськ≥ сили, €к≥ створили Ђѕарт≥ю патр≥от≥вї Ц великих землевласник≥в на чол≥ з бароном ™.√урмузак≥, намагалис€ в≥д≥рвати Ѕуковину в≥д √аличини, щоб здобути не ст≥льки автоном≥ю крањни, а щоб прилучити Ѕуковину до украњнських територ≥й у склад≥ јвстр≥йськоњ держави. ” березн≥ 1849 р. на п≥дстав≥ конституц≥њ ‘ранца-…осифа Ѕуковина була в≥дд≥лена в≥д √аличини ≥ визнана автономною пров≥нц≥Їю. –еволюц≥йн≥ под≥њ на Ѕуковин≥ вилилис€ у сел€нське повстанн€ п≥д проводом Ћ. обилиц≥, що дало де€ким ≥сторикам п≥дстави стверджувати, що Ђвесна народ≥вї з найб≥льшою силою ви€вилас€ на Ѕуковин≥.

Ќа «акарпатт≥ п≥д час революц≥њ 1848 р. найпом≥тн≥шою постаттю був ј.ƒобр€нський, €кий ув≥йшов до складу √оловноњ –уськоњ –ади √аличини, брав участь у робот≥ —ловТ€нського зТњзду в ѕраз≥. ј.ƒобр€нський п≥дтримував ≥дею галицьких украњнц≥в про обТЇднанн€ вс≥х украњнських земель в јвстр≥йськ≥й монарх≥њ ≥ вилученн€ њх в окрему адм≥н≥стративну одиницю. ÷е була програма-максимум, м≥н≥мальн≥ вимоги закарпатського украњнства зводилис€ до створенн€ окремого руського дистрикту на правах автоном≥њ у склад≥ ”горщини, под≥бно до серб≥в, словак≥в та ≥нших словТ€нських народ≥в. ” жовтн≥ 1848 р. ј.ƒобр€нський особисто передав ‘ранцу-…осифу мемор≥ал з пропозиц≥Їю под≥лу ”горщини на нац≥ональн≥ дистрикти (округи), дл€ кожноњ нац≥њ, в тому числ≥ дл€ украњнц≥в. Ќа п≥дстав≥ загальноњ конституц≥њ ‘ранца-…осифа був створений –уський дистрикт, його губернатором з досить широкими повноваженн€ми став ј.ƒобр€нський

–еволюц≥йн≥ под≥њ, а також зм≥ни пол≥тичного, соц≥ального характеру в јвстр≥йськ≥й ≥мпер≥њ впродовж наступних двох дес€тил≥ть спри€ли модерн≥зац≥њ сусп≥льно-пол≥тичного житт€ на зах≥дноукрањнських земл€х.

ќсновним насл≥дком революц≥њ 1848Ц1849 рр. було набутт€ виборчих прав ≥ скасуванн€ панщини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 524 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2212 - | 1937 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.