1) взяти участь в підготовці чи проведенні загальношкільної справи _________________________________ (моральне виховання)
2) організувати чи підготувати учнів до участі в ______________
_______________________________(розумове виховання)
3) розпочати підготовку чи провести екскурсію (куди, на яку тему) (трудове виховання)
4) розпочати підготовку чи провести годину спілкування на тему: __________________________________(громадянське виховання)
5) провести (свято, вечір, конкурс) _______________________________
6) взяти участь в спортивних змаганнях школи: _____________
_______________________________ (фізичне виховання).
7) провести індивідуальну бесіду з ________________________, щодо ____________.
8) відвідати виховний захід ____________________________
9) перевірити щоденники та проаналізувати____________________
10) провести навчання з активом, щодо____________________
11) ознайомитися з особливостями діяльності органів самоврядування.
12) Тощо.
ІІІ. Методична робота:
1) для вивчення учнів, класного колективу чи особливостей ходу навчально-виховного процесу провести анкетування, чи вивчення документації, тощо.
2) взяти участь у нараді класних керівників.
3) ознайомитися з планами роботи інших класних керівників тощо.
4) підготуватися до участі в батьківських зборах.
Завдання 3. Окреслення не менше трьох проблемних педагогічних ситуацій, їх аналіз та формулювання і розв’язання педагогічних задач.
Виявлення педагогічних проблемних ситуацій, формулювання і рішення педагогічних задач є одним з важливих методів формування професійного мислення студентів.
Педагогічна діяльність – це розв’язання низки педагогічних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій. Педагогічна ситуація – це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості окремого учня (чи колективу). Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі (хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив негарний непродуманий вчинок) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).
Для педагога важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету. Як і всяка діяльність, педагогічна розпочинається з постановки мети (педагогічної задачі). У кожній педагогічній ситуації учителю треба, пам’ятаючи про загальну мету, розв’язувати ще й негайні завдання, тактичні й оперативні: швидко відреагувати, дати певні настанови, виробити доцільні засоби впливу, організувати діяльність.
В процесі професійного рішення педагогічних задач студенти вчаться управляти педагогічними проблемами, знаходити вихід з важкої ситуації. Тому дається завдання – скласти умову і рішення педагогічної задачі з ситуації, яка мала місце під час практики в діяльності вчителя, іншого студента або своїй власній.
Педагогічне завдання складається з умови і питання. В умові описується педагогічна проблема, що виникла під час практики. Умова повинна включати необхідні і достатні для вирішення завдань дані. До них відносяться:
· передумови і обставини (внутрішні та зовнішні), при яких відбувається дія;
· вік учнів; які вікові та індивідуальні особливості учнів проявляються в їх діях;
· об'єкти і суб'єкти виховання, дії учасників, від яких залежить рішення ситуації: ситуація очима учня (учнів) та вчителя;
· місце педагогічної ситуації в цілісному педагогічному процесі;
При описі ситуації не указуються прізвища учнів, а також прізвища вчителів. В той же час дані повинні бути достатніми, щоб зрозуміти суть проблеми. Питання педагогічного завдання є одне або декілька питань-пропозицій.
Алгоритм рішення педагогічної задачі
· детальна розробка проекту рішення (висунення гіпотези: вибір напрямів дій педагога, видів діяльності, загальних методів виховання; прогнозування їх результативності; розгляд різних варіантів дій педагога та їх виховний потенціал (впливовість);
· його практичну реалізацію (послідовність методів виховання, прийоми та засоби для їх реалізації);
· аналіз результату (зміни, які відбулися в учасників);
Завдання 4. Підготовка, проведення, самоаналіз залікового виховного заходу (Колективної творчої справи).
Під час практики студент проводить різні форми виховної роботи (тематичні класні години, свята, змагання, КВК, розвиваючі і пізнавальні ігри, дискусії і т.д.) Один виховний захід він представляє як заліковий (рекомендується година спілкування). Будь-яка форма виховної роботи повинна переслідувати триєдину мету: пізнавальну, виховну, розвиваючу. Ефективність виховного заходу залежить від того, наскільки повно реалізуються ці цілі. Практикант повинен прагнути до того, щоб будь-яка справа, що проводиться ним, була творчою і колективною. При цьому рекомендується керуватися основними принципами організації колективної творчої справи, розробленими І.П. Івановим.
Підготовку залікового заходу практиканти мають розпочинати з аналізу педагогічної ситуації (заплановані заходи класним керівником; діагностування рівня вихованості учнів їх морально-етичної освіченості, ставлень, інтересів, прагнень, поглядів, переконань, світоглядних цінностей, моральних звичок тощо; аналіз традицій школи, класу; свята, визначні дати на період практики; свої інтереси, сфери обізнаності, рівень сформованості елементів педагогічної техніки тощо).
Аналіз педагогічної ситуації дозволить здійснити цілепокладання (визначитися з цілями і завданнями) і перейти до прогнозування і конструювання виховного заходу (планування). Практиканту необхідно попередньо визначитися з: темою; формою проведення; метою (виховна; пізнавальна; розвиваюча); завданнями; обладнанням і оформленням приміщення; необхідними джерелами інформації. І тільки після цього розпочати безпосередню підготовку заходу.
Тема повинна бути лаконічною, цікавою і точно відображати зміст. Мета формулюється як загальний напрям роботи, а завдання повинні бути направлені на усвідомлення сутності моральних норм, формування почуттів, ставлень, поглядів, переконань, загальної спрямованості особистості, розвиток особистісних якостей учнів, інтересів, здібностей, між особистісних взаємин в класі тощо.
До обладнання відносяться всі засоби, які використовуються при проведенні виховної справи. Хід виховної справи включає докладний опис змісту, методів виховання.
Сценарій, що представляється на оцінку, можна проілюструвати фотографіями, малюнками, схемами і т.д.
Поради щодо організації години спілкування:
1. Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від “наочної” інформації до її оцінки, від загальних оцінок – до розгорнених думок.
2. Бути уважним до виступів учнів, корегувати, акцентувати увагу на важливих моментах, роздумувати разом з ними, допомогти знайти правильні розв’язання проблеми.
3. Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття учнів.
4. Тон вчителя повинен бути доброзичливим, що сприяє відкритому довірливому спілкуванню.
5. Запропонувати учням самим вибрати зручне місце і приємного сусіда.
6. Поступово накопичувати свої традиції проведення класної години.
