Лекции.Орг


Поиск:




Римського принципату в І–ІІІ ст. н. е.




 

1. Характеристика джерел.

2. Імператори і сенат.

3. Розвиток бюрократичних принципів управління.

4. Політика імператорів по відношенню до плебеїв і рабів.

5. Провінційна політика імператорів упродовж I-IІI ст. і розвиток рабовласницької полісної системи.

6. Занепад системи принципату в ІІІ ст. н. е.: причини та наслідки (доба солдатських імператорів).

 

Тематика рефератів:

 

1. Ідеальний принцепс за “Діяннями Божественного Августа” (моральні якості, ставлення до релігії, традицій).

2. Соціально-економічні, політичні і культурні складові системи принципату.

3. Державний апарат у світлі “Діянь…” і за даними Діона Кассія.

4. Бюрократизація державного управління в епоху принципату та її наслідки.

 

Тематика есе:

1. Наведіть аргументи відносно посилення ролі армії у політичному житті Риму в І ст. н.е.

2. Чому Октавіана Августа підтримували різні прошарки населення?

3. Які громадянські та жрецькі посади обіймав Цезар Август під час свого правління згідно з “Діяннями Божественного Августа”?

4. Наведіть різні погляди істориків щодо політичної суті принципату Августа.

 

Рекомендовані джерела та література:

  1. Цезарь Август. Деяния божественного Августа // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 166–176.
  2. Эдикт Августа о киренцах (7–6 гг. до н. э.) // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. С. Л. Утченко. – М., 1963. – С. 540–544.
  3. Дион Кассий. Римская история // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. Кузищин В. И. – М., 1987 (кн. LXIII 1, 11–33). – С. 176–187.
  4. Светоний Транквилл Гай. Жизнь двенадцати цезарей / Пер. М. Л. Гаспарова. – М., 1988. см. электронную версию: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Svet/index.php
  5. Беликов А. П. Пределы влияния сословия всадников в поздней Римской республике // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 149-152 (см. Электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/belikov.htm)
  6. Вержбицкий К. В. К вопросу о характере власти Августа // Античное общество-3. Тезисы докладов научной конференции 22-23 марта 1999 г. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1999-05/verzshb.htm
  7. Вержбицкий К. В. Правовое оформление и реальные основы власти Августа // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/2003/verzhb.htm
  8. Вержбицкий К. В. Laesa maiestas et auctoritas augusti. “Авторитет принцепса” в судебной практике времени Августа // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 163-168 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/verzhb.htm)

9. Вулих Н. В. Овидий и Август // ВДИ. – 1968. – № 1.

10. Егоров А. Б. Вопрос о роли римского сената в политической системе принципата в историографии XIX-XX вв. / Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/egorov.htm

11. Егоров А. Б. Культ личности и культ государства в религиозном почитании императоров I в. н.э. // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып. 3. – СПб, 2004 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/egorov.htm

12. Егоров А. Б. Цезарь, Август и римский сенат // Античное государство. Политические отношения и государственные формы в античном мире. Сборник научных статей. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru

13. Егоров А. Б. Рим на грани эпох. Проблема рождения и формирования принципата. – Л., 1985.

14. Геров Б. К вопросу о включении рабов в римское войско при Августе // Антично еобщество. – М., 1967.

15. Гольденберг В. А. Очерки по истории римской империи в I в. н. э. Гражданская война 69 г. н. э. – Харьков, 1958.

16. История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 3. – М., 1983. – Лекция 3.

17. Заслуженно ли причисляют принципат Августа к более счастливым эпохам римского государства? Гимназическое экзаменационное сочинение Карла Маркса на латинском языке (15 августа 1835 г.) http://static.traditio.ru/mordukhay/marxgymnasist31.html

18. Кнабе Г. С. Древний Рим - история и повседневность. - М., 1986.

19. Кнабе Г. С. Корнелий Тацит. – М., 1981.

20. Колосовская Ю. К. К вопросу о социальной структуре римского общества I-III в. н. э. // ВДИ. – 1969. – № 4.

21. Лесницкая М. М. Статуя Августа. – Л., 1962.

22. Машкин H. A. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность. – М.-Л., 1949. (см. электронную версию: http://ancientrome.ru/publik/maschkin/pa/index.htm)

23. Мухтасипов И. Н.Военная политика Римской империи в Германии при Августе и Тиберии http://www.roman-glory.com/04-01-10

24. Щетинин М. Н. Разделение провинций между принцепсом и сенатом 54 года // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 168-173 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/schetin.htm)

25. Парфенов В. Н. Рим от Цезаря до Августа. – Саратов, 1987.

26. Петречко О. М. Зовнішня політика Августа та тиберія у сучасній англо-американській історіографії // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1996. – Вип. 31.

27. Портнягина И. П. Сенат и сенаторское сословие в период раннего принципата – Л., 1982.

28. Портнягина И. П. Друзья принцепса: общественный статус и отношение к власти // Античное общество-3 Тезисы докладов научной конференции 22-23 марта 1999 г. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1999-05/portniag.htm

29. Портнягина И. П. Интеграция неформальных общественных связей в систему принципата: совет друзей принцепса // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып 2. – СПб., 2003. http://www.centant.pu.ru

30. Принципат Августа как монархическая система http://pstgu.ru/download/1180511604.august.pdf

31. Поляков Г. П. Витрувий и Август (к проблеме Витрувия как исторического источника) // Xlegio. – Vol. 1.5 http://www.xlegio.ru/index.htm

32. Ранович А. Восточные провинции Римской империи в I—III вв. – М.: АН СССР, 1948. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/ran/index.php

33. Сергеев Д. Д. Представления о государстве и государственной власти римских писателей эпохи Августа // Античный мир. Проблемы истории и культуры. Сборник начуных статей к 65-летию со дня рождения проф. Э.Д.Фролова. Под ред. д-ра ист. наук. И.Я.Фроянова. – СПб., 1998. http://www.centant.pu.ru

34. Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М, 1965.

35. Шифман И. Ш. Сирийское общество в эпоху принципата. – Л., 1977.

36. Штаерман Е. М. Социальные основы религии Древнего Рима. – Л., 1987.

37. Штаерман Е. М., Трофимова М. К. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи (Италия). – М., 1971.

38. Щетинин М. Н. Император Август и распространение римского гражданства в провинциях // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып. 3. – СПб., 2004. http://centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon04.htm

39. Федорова Е. Императорский Рим в лицах http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/fedor/index.php

40. Фролов Э. Д. Греческая тирания и римский принципат (опыт типологического сопоставления) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/frolov2.htm

 

Методичні рекомендації

У процесі розгляду даної теми з’ясуйте основи соціальної та політичної суті принципату як нового державного ладу, що прийшов на зміну сенаторській республіці. Визначте, як при збереженні республіканських форм правління Август і подальші принцепси фактично зосередили у своїх руках усю повноту влади?

Проаналізувавши відносини принцепсів з різними верствами суспільства – сенатом, вершниками, плебсом, італійськими і провінційними укажіть на “найперспективніші” в значенні зміцнення монархії соціальні групи. Розкрийте чинники, що свідчать про прагнення зміцнити рабовласницький устрій.

Порівнявши територію Італії з територією римських провінцій, подумайте, які вигоди і водночас труднощі були пов’язані з володінням такими обширними землями. Дайте відповідь на запитання: як Діон Касій оцінював провінційну політику Августа з погляду його відносин із сенатом та інтересів провінційного населення? Що нового ввів Август у систему призначення намісників у провінції? Які цілі переслідував при цьому принцепс? Чи одержали провінції які-небудь переваги від нових порядків? Що змінилося в системі стягнення податків? Які повинності несли елліни Кіренаїки, які одержали права римських громадян? Під час опрацювання уривків з “Анналів” Тацита і написами, у яких розповідається про правління імператора Клавдія, зверніть увагу на ухвали відносно прокураторів. Чи була у імператорів політична опора в сенаті? Яку роль відігравали відмінності прав римського громадянства і заснування нових міст у зміцненні рабовласницького ладу та консолідації імперії? Які проблеми поставали перед імператорами і бюрократією у відносинах з полісами? В чому проявилися внутрішні суперечності і штучність системи принципату і неминучість кризи рабовласницької імперії?

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 909 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Слабые люди всю жизнь стараются быть не хуже других. Сильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Борис Акунин
==> читать все изречения...

571 - | 532 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.