Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 14.  онституц≥йн≥ основи народного волеви€вленн€ в ”крањн≥




ћета зан€тт€ Ц опануванн€ здобувача вищоњ осв≥тими теоретичними знанн€ми про конституц≥йн≥ основи пр€мого (безпосереднього) народовладд€, характерн≥ ознаки безпосередньоњ демократ≥њ.

 ≥льк≥сть годин Ц 2.

ѕитанн€ дл€ самост≥йного опрацюванн€ ћетодичн≥ рекомендац≥њ дл€ п≥дготовки питань дл€ самост≥йного опрацюванн€
’арактеристика конституц≥йн≥ основи пр€мого (безпосереднього) народовладд€, характерн≥ ознаки безпосередньоњ демократ≥њ. ќр≥Їнтовний план 1. Ќарод €к нос≥й суверен≥тету ≥ Їдине джерело влади в ”крањн≥. 2. ‘орми демократ≥њ: безпосередн€ (пр€ма) та представницька (репрезентативна, опосередкована, непр€ма). 3. ѕон€тт€ та конституц≥йн≥ основи пр€мого (безпосереднього) народовладд€. —уверен≥тет народу (громад€н вс≥х нац≥ональностей, що проживають на територ≥њ певноњ крањни) означаЇ верховенство народу €к джерела ≥ нос≥€ влади, його право самому вир≥шувати свою долю, безпосередньо чи через представницьк≥ органи брати участь у формуванн≥ пол≥тики своЇњ держави, складу њњ орган≥в, контролювати д≥€льн≥сть адм≥н≥стративних та ≥нших орган≥в держави.   ≤де€ суверен≥тету народу €к нос≥€ державноњ влади остаточно сформувалас€ у XVIII ст., знайшла вираженн€ при утворенн≥ нац≥ональних держав в ™вроп≥, про що св≥дчить ст. « ƒекларац≥њ прав людини ≥ громад€нина 1789 р.; нин≥ визначенн€ народу нос≥Їм (джерелом) державноњ влади м≥ститьс€ в конституц≥€х Ѕельг≥њ, ≤спан≥њ, Ћюксембургу, ѕольщ≥, “уреччини та ≥н.). ” ст. 5  онституц≥њ ”крањни записано: "Ќос≥Їм суверен≥тету ≥ Їдиним джерелом влади в ”крањн≥ Ї народ. Ќарод зд≥йснюЇ владу безпосередньо ≥ через органи державноњ влади ≥ органи м≥сцевого самовр€дуванн€". —уверен≥тет народу (народовладд€), закр≥плений у конституц≥њ,- це €к≥сна характеристика демократ≥њ, демократичного режиму в держав≥; в≥н передбачаЇ забезпеченн€ кожному громад€нину пол≥тичноњ свободи ≥ р≥вност≥. Ѕез свободи ≥ р≥вност≥ громад€н суверен≥тет народу, задекларований в конституц≥€х, перетворюЇтьс€ на ф≥кц≥ю.   ќсновн≥ права народу: 1) бути джерелом ≥ нос≥Їм верховноњ влади в держав≥; 2) формувати представницьк≥ органи влади; 3) делегувати своњ повноваженн€ представницьким органам влади; 4) мати св≥й статус у держав≥, що закр≥плюЇтьс€ в конституц≥њ; 5) брати участь у законотворч≥й д≥€льност≥ та ≥н.
’арактеристика сутност≥ та вид≥в основних форм представницькоњ демократ≥њ. ѕредставницьк≥ органи в ”крањн≥: юридична природа, види, повноваженн€ . ѕредставницька демократ≥€, (репрезентативне народовладд€) Ц це форма народовладд€, за €коњ право приймати р≥шенн€ громада реал≥зуЇ через обраних нею представник≥в, €к≥ повинн≥ в≥дстоювати ≥нтереси тих, хто њх обрав. ѕредставницька демократ≥€ стаЇ абсолютно необх≥дною дл€ великих громад, оск≥льки, починаючи з певного розм≥ру, просто неможливо забезпечити регул€рне з≥бранн€ ус≥х громад€н, що Ї обов'€зковим елементом дл€ цього виду демократ≥њ. як опосередкована, представницька демократ≥€ Ї власне менш демократичною н≥ж пр€ма. ≤з розвитком ≥ зм≥цненн€м держав, ускладненн€м њх пол≥тичних систем стало неможливо вир≥шувати ус≥ питанн€ загальнодержавного значенн€ шл€хом залученн€ до цього всього населенн€, к≥льк≥сть €кого пост≥йно зб≥льшувалась. «а цих умов зародилась ≥ набула поширенн€ така форма народовладд€ Ч €к представницька. ѕредставницька форма - основна форма зд≥йсненн€ державноњ влади в демократичному сусп≥льств≥, коли через конкретних ос≥б ≥ виборн≥ органи громад€ни зд≥йснюють своЇ конституц≥йне право брати участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства. —истемою таких орган≥в Ї народне представництво. Ѕезпосередн€ форма демократ≥њ допускаЇ пр€ме волеви€вленн€ народу при виробленн≥ ≥ прийн€тт≥ державних р≥шень. ÷е - р≥зного роду референдуми, опитуванн€, народн≥ збори, м≥тинги, демонстрац≥њ тощо. √ромад€ни демократичноњ держави, висловлюючись безпосередньо або делегуючи владу своњм представникам, беруть на себе обов'€зок поважати ≥ п≥дтримувати њњ, п≥дкор€тис€ њњ р≥шенн€м. ¬лада ж в≥дпов≥дальна перед народом ≥ п≥дконтрольна йому. ѕриродно, пол≥тичний режим ≥снуЇ €к система взаЇмних пол≥тичних обов'€зк≥в влади та народу. —аме ≥нститути представницькоњ демократ≥њ в≥д≥грають першочергову роль у процес≥ ухваленн€ р≥шень. ќсобливо вагоме значенн€ в систем≥ ц≥Їњ демократ≥њ мають парламенти, склад €ких формуЇтьс€ через загальн≥ вибори ≥ €ким громад€ни делегують своњ повноваженн€ дл€ зд≥йсненн€ функц≥й вищоњ законодавчоњ влади.  р≥м парламентськоњ форми €к великого надбанн€ цив≥л≥зац≥њ нос≥€ми представницькоњ демократ≥њ Ї й ≥нш≥ виборн≥ органи влади.

“еми реферат≥в:

1. ћ≥жнародно-правов≥ стандарти безпосереднього народовладд€.

2. —учасн≥ форми демократ≥њ та особливост≥ њх про€ву в ”крањн≥.

3. ‘орми впливу громадськост≥ на прийн€тт€ нормативно-правових акт≥в.

4. ≤нститути представницькоњ демократ≥њ в ”крањн≥.

5. ѕон€тт€ ≥ конституц≥йно-правова регламентац≥€ референдум≥в.

6.  онцепц≥€ народного представництва.

јнал≥тичне завданн€:

1. ¬ чому пол€гаЇ р≥зниц€ ≥нституту представницькоњ демократ≥њ в≥д ≥нституту безпосередньоњ демократ≥њ?

2. “еоретичн≥ та конституц≥йно-правов≥ основи демократ≥њ.

3. Ѕезпосередн€ демократ≥€: пон€тт€, конституц≥йна природа, форми.

4. Ќазв≥ть характерн≥ ознаки безпосередньоњ демократ≥њ.

5. ѕор€док призначенн€, орган≥зац≥њ ≥ проведенн€ референдум≥в.

6. ƒайте характеристику пон€тт€ Ђпр€ме волеви€вленн€ народуї.

7. ƒайте характеристику пон€тт€ Ђприйн€тт€ р≥шенн€ обовТ€зкового, ≥мперативного характеруї.

8. як в≥дмежовуютьс€ форми безпосереднього народовладд€ в≥д ≥нших форм участ≥ громад€н в управл≥нн≥ державними справами.

4. ѕредставницьк≥ органи, в межах своњх повноважень уповноважен≥ приймати обовТ€зков≥ р≥шенн€ в≥д ≥мен≥ народу.

5. «аповн≥ть таблицю:

 

‘орми пр€мого народовладд€ Ќа€вн≥сть в ”крањн≥ ≈фективн≥сть
ви€вленн€ громадськоњ думки плеб≥сцити народн≥ обговоренн€ народн≥ ≥н≥ц≥ативи петиц≥њ збори м≥тинги походи демонстрац≥њ ≥нш≥Е    

 

6. «аповн≥ть таблицю:

¬иди представницьких орган≥в ѕовноваженн€ приймати обовТ€зков≥ р≥шенн€ в≥д ≥мен≥ народу
   

«адач≥

 ом≥тетом ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань державного буд≥вництва, рег≥ональноњ пол≥тики та м≥сцевого самовр€дуванн€ було ≥н≥ц≥йовано розробку низки проект≥в «акон≥в ”крањни, котр≥ б детал≥зували ст. 69  онституц≥њ ”крањни. «окрема, зг≥дно з даною нормою, народне волеви€вленн€ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ окр≥м проведенн€ вибор≥в та референдум≥в також через ≥нш≥ форми безпосередньоњ демократ≥њ.

як≥ саме ¬и можете назвати ≥нш≥ форми безпосередньоњ демократ≥њ?

Ќаск≥льки широко вони практикуютьс€ в ”крањн≥?

„и д≥йсно Ї потреба у њх нормативн≥й детал≥зац≥њ у нац≥ональному конституц≥йному законодавств≥?

–екомендована додаткова л≥тература

Ќормативно-правов≥ акти

1. ѕро всеукрањнський референдум: «акон ”крањни в≥д 06.11.2012 // ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ц 2012. ‑ є 92. ‑ —т. 3729.

2. ѕро ÷ентральну виборчу  ом≥с≥ю ”крањни: «акон ”крањни в≥д 30.06.2004 // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2004. Ц є 36. Ц —т. 448.

3. ѕро вибори народних депутат≥в ”крањни: «акон ”крањни в≥д 17.11.2011 // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2012. ‑ є 10. ‑ —т. 73.

4. ѕро вибори ѕрезидента ”крањни: «акон ”крањни вiд 05.03.1999 // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 1999. ‑ є 14. ‑ —т. 8.

5. ѕро м≥сцев≥ вибори: «акон ”крањни в≥д 14.07.2015 // √олос ”крањни в≥д 07.08.2015. Ц є 143-144.

6. ѕро особливост≥ забезпеченн€ в≥дкритост≥, прозорост≥ та демократичност≥ вибор≥в народних депутат≥в ”крањни 28.10.2012 р.: «акон ”крањни в≥д 05.07.2012 // ќф≥ц. в≥сн. ”крањни. Ц 2012. Ц є 60. Ц —т. 2411.

7. ѕро ƒержавний реЇстр виборц≥в: «акон ”крањни в≥д 22.02.2007 // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2007. ‑ є 20. ‑ —т. 282.

8.  одекс адм≥н≥стративного судочинства ”крањни в≥д 06.07.2005 // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2005. Ц є 35‑36, є 37. Ц —т.446.

9.  одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ в≥д 07.12.198 // [≈лектронний ресурс] Ц –ежим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

10.  рим≥нальний кодекс ”крањни в≥д 05.04.2001 // [≈лектронний ресурс] Ц –ежим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

 

—пец≥альна л≥тература

1. Ѕарабаш ё.  онституц≥йний вим≥р украњнськоњ демократ≥њ (≥сторико-теоретичн≥ нотатки) / ё. Ѕарабаш // ѕраво ”крањни. Ц 2014. Ц є 7. Ц —. 137Ц145.

2. Ѕерназюк ≤.ћ.  онституц≥йно-правов≥ основи опозиц≥йноњ д≥€льност≥ в ”крањн≥: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / ≤.ћ. Ѕерназюк; ƒерж. вищ. навч. заклад Ђ ињв. нац. економ. ун-т ≥м. ¬. √етьманаї. Ц  ., 2010. Ц 19 с.

3. Ѕондарева  .¬. ≤нститути народовладд€ у функц≥онуванн≥ демократичних пол≥тичних режим≥в /  .¬. Ѕондарева // ƒержава ≥ право. —ер≥€: ёрид. ≥ пол≥т. науки. Ц 2013. Ц є58. Ц —. 31-37.

4. Ѕорденюк ¬. ¬ерховна –ада ”крањни ≥ представницьк≥ органи м≥сцевого самовр€дуванн€ в механ≥зм≥ держави / ¬. Ѕорденюк // ¬≥сник  онституц≥йного —уду ”крањни. Ц 2005. Ц є 1. Ц —. 58Ц69.

5. ¬асильченко ќ. ё. Ќародне представництво €к ≥нститут демократичноњ держави: теоретико-методолог≥чний анал≥з / ќ. ё. ¬асильченко // ≈коном≥ка та держава. Ц 2013. Ц є7. Ц —. 110-113.

6. √алус ќ. ќ. ћ≥жнародно-правов≥ стандарти безпосереднього народовладд€ / ќ. ќ. √алус // ƒержава ≥ право. —ер≥€: ёридичн≥ ≥ пол≥тичн≥ науки. Ц 2013. Ц є62. Ц —. 115Ц122.

7. √алус ќ.ќ. ѕон€тт€ та види форм безпосереднього народовладд€ в ”крањн≥ / ќ.ќ. √алус // ”н≥верситетськ≥ науков≥ записки: часоп. ’мельниц. ун-ту управл≥нн€ та права. Ц 2005. Ц є 4. Ц —. 51Ц56.

8. √амбург Ћ.—. —учасн≥ форми демократ≥њ та особливост≥ њх про€ву в ”крањн≥ / Ћ.—. √амбург, —.ќ. ∆иленко // ¬лада. Ћюдина. «акон. Ц 2011. Ц є 3. Ц —. 21-30.

9. √оловатий —. “р≥ада Ївропейських ц≥нностей Ц верховенство права, демократ≥€, права людини Ц €к основа украњнського конституц≥йного ладу. „астина друга: демократ≥€ (ст. 1  онституц≥њ ”крањни) / —. √оловатий // ѕраво ”крањни. Ц 2013. Ц є8. Ц —. 13-39.

10. ƒемократичний потенц≥ал пропорц≥йних виборчих систем / —.  онончук, ќ. ярош, —. √оробчишина. Ц  .: [јгентство Ђ”крањнаї], 2009. Ц 80 с.

11.  удерська Ќ. ѕарламентська демократ≥€ €к основа д≥€льност≥ орган≥в державноњ влади / Ќ.  удерська // ¬≥сник ÷ентральноњ виборчоњ ком≥с≥њ. Ц 2009. Ц є2Ц3. Ц —. 35Ц40.

12. ћ≥рошниченко ё. ѕроблеми конституц≥йно-правового регулюванн€ реал≥зац≥њ принципу народного суверен≥тету народовладд€ в ”крањн≥ / ё. ћ≥рошниченко // ѕраво ”крањни. Ц 2011. Ц є8. Ц —. 262-273.

13. ћ≥рошниченко ё. “еоретичн≥ засади та проблеми конституц≥йно-правового регулюванн€ форм народовладд€ в ”крањн≥ / ё. ћ≥рошниченко // ѕраво ”крањни. Ц 2012. Ц є1-2. Ц —. 329Ц335.

14. ќснови демократ≥њ: пос≥бник / за ред. јнтон≥ни  олод≥й. Ц  .: јй Ѕ≥, 2002. Ц 684 с.

15. Ќестерович ¬. ‘.  онституц≥йно-правове регулюванн€ форм впливу громадськост≥ на прийн€тт€ нормативно-правових акт≥в / ¬. ‘. Ќестерович // ѕраво ≥ сусп≥льство. Ц 2014. Ц є 1. Ц —. 31Ц36.

16. Ќ≥колаЇнко Ќ. ¬. ‘орми правл≥нн€ в умовах конституц≥онал≥зму: ≥сторична ретроспектива та сучасний стан / Ќ. ¬. Ќ≥колаЇнко // Ќауков≥ записки ≤нституту законодавства ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2014. Ц є 2. Ц —. 26Ц31.

17. ѕетришин ќ. Ќародовладд€ Ц основа демократичноњ правовоњ держави / ќ. ѕетришин // ¬лада в ”крањн≥: шл€хи до ефективност≥: [зб. наук. праць] / [гол. ред. ради: ќ.ƒ. —в€тоцький та ≥н.]. Ц  .: ѕраво ”крањни; ≤н ёре, 2010. Ц —. 291Ц302.

18. —ел≥ванов ј. ѕраво народу управл€ти своЇю крањною / ј. —ел≥ванов // ¬≥сник  онституц≥йного —уду ”крањни. Ц 2014. Ц є 3. Ц —. 80Ц87.

19. —крипнюк ќ.  атегор≥њ Ђнародний суверен≥тетї, Ђнародне волеви€вленн€ї, Ђбезпосередн€ демократ≥€ї, Ђформа безпосередньоњ демократ≥њї: теоретико-методолог≥чн≥ аспекти / ќ. —крипнюк, ¬. ‘едоренко // ѕраво ”крањни. Ц 2012. Ц є9. Ц —. 281-290.

20. —крипнюк ќ. —учасна теор≥€ демократ≥њ: питанн€ генези та досл≥дженн€ у правов≥й традиц≥њ / ќ. —крипнюк // ѕраво ”крањни. Ц 2013. Ц є8. Ц —. 40-52.

21. “олстенко ¬. ≤нститути безпосереднього народовладд€ у визначенн≥ форми сучасноњ держави: правов≥ аспекти / ¬. “олстенко // ѕраво ”крањни. Ц 2014. Ц є3. Ц —. 171-179.

22. “олстенко ¬. ≤нститути представницькоњ демократ≥њ €к фактор розвитку форми держави / ¬. “олстенко // ѕраво ”крањни. Ц 2014. Ц є6. Ц —. 187-196.

23. Ўарий ¬. ћ≥сцева демократ≥€ та њњ роль у трансформац≥њ пол≥тики орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ / ¬. Ўарий // ¬≥сник державноњ служби ”крањни. Ц 2011. Ц є4. Ц —. 75-79.

24. Ўвець ё.¬.  онституц≥йно-правовий статус ÷ентральноњ виборчоњ ком≥с≥њ: досв≥д ”крањни: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / ё.¬. Ўвець; ’арк. нац. ун-т внутр. справ. Ц ’., 2012. Ц 18 с.

25. ёщик ќ. ¬лада народу ≥ конституц≥йний процес в ”крањн≥ / ќ. ёщик // ¬≥че. Ц 2014. Ц є 3. Ц —. 19Ц21.

26. янчук ј.ќ. ЅезпосереднЇ зд≥йсненн€ влади народом в ”крањн≥ (конституц≥йно-правовий анал≥з): монограф≥€ / ј.ќ. янчук; ≤н-т законодавства ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч  амТ€нець-ѕод≥льський: “ќ¬ Ђƒрукарн€ –утаї, 2014. Ч 489 с.

27. янчук ј.ќ. “еоретико-нормативн≥ п≥дходи до визначенн€ пон€тт€ ЂбезпосереднЇ зд≥йсненн€ влади народомї (конституц≥йно-правовий аспект) / ј.ќ. янчук // Ќауков≥ записки ≤нституту законодавства ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 2012. Ц є1. Ц —. 49Ц51.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1794 - | 1453 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.