Тема 9. Основи конституційно-правового статусу людини в Україні

Мета заняття – опанування здобувача вищої освітими теоретичними знаннями про правовий статус людини та громадянина як інститут конституційного права, види правового статусу людини; принципи конституційно-правового статусу людини.

Кількість годин – 2.

Питання для самостійного опрацювання	Методичні рекомендації для підготовки питань для самостійного опрацювання
1. Поняття і сутність конституційно-правового статусу людини та громадянина 2. Структура конституційного статусу людини 3. Основні принципи конституційно-правового статусу людини в Україні	При розкритті питань даної теми необхідно виходити з загального поняття статусу людини – це сукупності прав, свобод і обовʼязків особи і громадянина встановлених чи визнаних державою. Конституційні права і свободи – це найбільш важливі права і свободи людини і громадянина, що розкривають природній стан свободи і отримують з боку держави найвищий юридичний захист. Принципи конституційного статусу особи – це керівні (доктринальні) положення, начала, засадничі ідеї та уявлення які лежать в основі зваємовідносин громадян між собою, а також між окремими громадянами і державою вцілому. До основних принципів конституційного статусу особи і громадянина в Україні (за чинною Конституцією та законодавством України) сьогодні відносять наступне: принцип невідчужуваності та непорушності прав, і свобод; принцип невичерності прав і свобод; принцип рівності людей у своїх правах; принцип єдності прав, свобод і обовʼязків; принцип гарантованості прав і свобод. Ознаками правового статусу є такі: 1) залежить від сутності соціального ладу, в умовах якого він складається і функціонує; зазнає впливу безлічі чинників, основними з яких є праця і власність як основа формування громадянського суспільства; 2) виступає як юридична міра соціальної свободи суб'єкта права; 3) установлюється спеціально уповноваженими органами держави, його зміст змінюється з волі законодавця, а не окремих суб'єктів права, на яких він поширюється; 4) відображається у правових нормах і принципах, формально закріплених у приписах нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів та в інших джерелах (формах) права; 5) має визначену структуру, ядро якої становлять суб'єктивні права, законні інтереси, обов'язки, що є однаковими для всіх його носіїв одного виду; 6) встановлює межі, за які не повинні виходити діяльність і поведінка людини в суспільстві.
1. Основні права, свободи та конституційні обов’язки людини: загальна характеристика	Правовий статус людини ґрунтується на сучасному вченні про свободу, в основі якого лежать ціннісні ідеї: 1) усі люди вільні від народження, і ніхто не має права відчужувати їх природні права. Забезпечення реалізації, охорони і захисту цих прав - головний обов'язок держави; 2) свобода особи полягає у можливості робити все, що не завдає шкоди іншій особі; 3) межі свободи можуть бути визначені законом, який відповідає праву (природженим правам людини), а право є мірою свободи, достатньою для повного самовираження людини; 4) обмеження прав можливе винятково з метою сприяння досягненню загального добробуту в демократичному суспільстві та перешкоджання усяким спробам особи використовувати надану їй свободу на шкоду суспільству, державі, співгромадянам. Суспільство, забезпечуючи свободу особи, не може допускати анархії, беззаконня, обмеження прав і законних інтересів інших громадян, свавілля держави. Ці ідеї є витоками і осердям принципу верховенства права. Права і свободи людини і громадянина окреслюють певну сферу автономного існування індивіда, його життєдіяльності як члена суспільства. Ці правові можливості мають розцінюватися як своєрідні юридичні блага, зміст яких полягає у встановленні і гарантуванні певних меж свободи чи несвободи особи. Тому права і свободи людини і громадянина є органічною складовою юридичною частиною особистості як соціальної характеристики людини, входять до її структури. Конституційні обов’язки людини і громадянина – це закріплена Конституцією України і гарантована відвідним механізмом їх здійснення необхідність вчинення дій, покладена на людину чи громадянина України і безумовна для виконання ними.

Теми рефератів:

1. Людина і громадянин у системі категорій конституціоналізму.

2. Міжнародно-правові стандарти та конституційне законодавство про правовий статус людини та громадянина.

3. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове становище людини.

4. Покоління прав людини: загальна характеристика.

 

Аналітично-понятійне завдання

(завдання для ділових ігор, що проводяться за типом «снігової лавини»):

1. Як конституційно-правовий статус людини співвідноситься із правовим та суспільним статусом людини?

2. Охарактеризуйте співвідношення понять: «людина», «громадянин», «особа».

Аналітичне завдання:

1. Чому конституційний статус особи називають основоположним?

2. Які елементи утворюють структуру конституційного статусу людини?

3. Що включає в себе поняття «правоздатність»?

4. Що включає в себе поняття «дієздатність»?

5. Охарактеризуйте принцип належності людині основних прав і свобод від народження і їх невідчужуваність.

6. Охарактеризуйте принцип відповідність правового статусу особи в Україні вимогам і стандартам, які склалися в міжнародному співтоваристві.

7. Охарактеризуйте принцип поєднання індивідуальних інтересів особи з інтересами інших осіб, держави і суспільства;

8. Охарактеризуйте принцип загальності та загальнодоступності конституційних прав, свобод і обов’язків.

9. Охарактеризуйте принцип юридичної рівності громадян України, їх рівноправності.

10. Охарактеризуйте принцип гарантованості конституційного статусу особи.

11. Охарактеризуйте принцип заборони на незаконне обмеження конституційних прав і свобод людини в Україні.

12. Охарактеризуйте принцип гуманістичної спрямованості основ правового статусу особи.

13. Назвіть характерні риси сучасного конституційно-правового статусу особи в Україні.

 

Задачі

1. Охарактеризуйте зміст принципів конституційно-правового статусу людини і громадянина:

1.1.свободи людини(ст.21 Конституції України)

1.2.рівності людей у їх гідності та правах (ст.21 Конституції України)

1.3.невідчужуваності прав і свобод людини (ст.21 Конституції України)

1.4.непорушності прав людини (ст.21 Конституції України)

1.5.невичерпності прав людини і громадянина (ч.1 ст.22 Конституції України)

1.6.гарантованості конституційних прав та свобод (ч.2 ст.21 Конституції України)

1.7.недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3 ст.21 Конституції України)

1.8.рівноправності та рівності громадян перед законом (ст.24 Конституції України).

Рекомендована додаткова література

Нормативно-правові акти

1. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 52. – Ст. 561.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 89.

3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 16 грудня 1966 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

4. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Урядовий курʼєр вiд 17.11.2010 р. – № 215.

 

Спеціальна література

1. Коцан-Олинець Ю.Я. До питання про гарантії прав і свобод людини та громадянина: сучасне теоретико-правове узагальнення / Ю.Я. Коцан-Олинець // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – № 2. – С. 12–16.

2. Малієнко О. Свобода, рівність і гідність особи в контексті правового захисту / О. Малієнко // Віче. – 2013. – №11. – С. 18–19

3. Нагорний Є. Удосконалення законодавства України про громадянство –запорука захисту прав людини право України / Є. Нагорний // Право України. – 2006. – № 10. – С. 33-35.

4. Петров Є.Ю. Принципи конституційно-правового статусу іноземців в Україні / Є.Ю. Петров // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 767–775.

5. Рабінович П.М. Конституційне забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні: можливості ефективізації / П.М. Рабінович // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2014. – № 5. – С. 68–78.

6. Рабінович П. До модернізації конституційно-правового статусу людини і громадянина (львівські пропозиції) / П. Рабінович // Право України. – 2014. – №7. – С. 146-156.

7. Рабінович П. Конституційно-правовий статус людини і громадянина: можливості оптимізації / П. Рабінович // Вісник Національної академії правових наук України. – 2014. – № 1. – С. 19–31.

8. Рабінович С. Критерії конституційності обмежень прав людини: можливості уточнення в Основному Законі України / С. Рабінович // Право України. – 2012. – №8. – С. 139-145.

9. Размєтаєва Ю.С. Права людини як фундаментальна цінність громадянського суспільства: монографія / Ю.С. Размєтаєва. – X.: Финарт. – 196 с.

10. Сидорець Б.В. Правомірність втручання держави у права людини: поняття, структура, межі / Б.В. Сидорець // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 6(9). – С. 28–32.

11. Стефанюк Ю.В.Структура правового статусу особи: теоретичний аспект / Ю.В. Стефанюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. – 2016. – Випуск 2. – Том 1.– С. 26–31.

12. Шмітт А. Правовий статус особи в Україні: де-юре та де-факто / А. Шмітт // Право України. – 2005. – № 2. – С. 19–21.