Лекции.Орг


Поиск:




Тема 5. Правова охорона Конституції України




 

Мета заняття – опанування здобувачами вищої освіти теоретичними знаннями про систему засобів правової охорони конституції: конституційний контроль, конституційний нагляд, конституційно-правова відповідальність; основні гарантії системи правової охорони Конституції України (внесення змін до Конституції, конституційна відповідальність, конституційний контроль та ін.); опанування теоретичними знаннями про поняття конституційної юстиції, його основні завдання та місце в державно-правовому механізмі.

Кількість годин – 4.

Питання для самостійного опрацювання Методичні рекомендації для підготовки питань для самостійного опрацювання
Орієнтовний план 1. Поняття та сутність інституту правової охорони Конституції. 2. Системи правової охорони Конституції України. Конституційний контроль і конституційний нагляд. 3. Суб’єкти правової охорони Конституції України. Правова охорона конституції є неодмінною умовою забезпечення її верховенства і стабільності. Вона здійснюється у двох основних формах – конституційний контроль та конституційний нагляд. Існують два погляди на співвідношення цих понять: 1) контроль – це така система відносин між органами публічної влади, за якої контролюючий орган має право скасовувати акти підконтрольного органу, а нагляд - така система відносин, за якої наглядовий орган має право лише звернути увагу піднаглядного органу на його помилку та найбільше – зупинити дію його акта, але скасовувати або змінювати акт повинен сам піднаглядний орган; 2) контроль – це перевірка діяльності підконтрольного органу, що проводиться контролюючим органом або вибірково, за власною ініціативою, або за якимось сигналом, а нагляд - постійне спостереження за діяльністю піднаглядного органу. Такі відмінності розуміння зазначених понять зумовлені неоднаковим їх застосуванням у законодавстві зарубіжних країнах або ж однієї країни. Під конституційним контролем слід розуміти будь-яку форму перевірки на відповідність конституції актів та дій органів публічної влади, а також об'єднань громадян, що здійснюють публічні функції або створені для участі у здійсненні публічних функцій. Охорона конституції не відбувається сама собою. Вона вимагає серйозної організаційної роботи як щодо формування певного світогляду, загальнокультурної, політичної та правової свідомості, так і щодо створення норм та інститутів, матеріальних ресурсів, які забезпечують усебічну дію основного закону. Суб’єктами охорони конституції в такому широкому розумінні цього поняття є всі ті державні органи, об’єднання громадян, фізичні і юридичні особи, які сприяють реалізації конституційних норм. У вузькому розумінні під охороною конституції слід розуміти сукупність лише юридичних засобів, що забезпечують і гарантують дію конституційних норм. Тобто тут мова йде вже про власне правову охорону конституції. В науковій літературі вона визначається по-різному. Загалом правову охорону конституції можна визначити як сукупність правових засобів (гарантій), за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних норм і дотримання режиму конституційної законності. Завданням правової охорони конституції є контроль за правомірністю дій суб‘єктів права, а у випадку виявлення правопорушень – вжиття заходів для відновлення порушеного правопорядку, застосування державного примусу до правопорушників, створення умов для запобігання правопорушенням.  
Розглянути теоретичні засади становлення і розвитку інституту конституційної юрисдикції в Україні та країнах світу. Охарактеризувати юридичну природу Конституційного суду України як єдиного суду конституційної юрисдикції При розкритті питань даної теми необхідно проаналізувати ст. 147–153 Конституції України і ЗУ «Про Конституційний Суд України». Проблема правового захисту конституції набула актуальності з часу появи перших конституційних актів. На сьогодні у світі сформувалося кілька основних моделей спеціального правового захисту конституцій: американська модель; романо-германська модель; мусульманська моделі. Конституційний Суд України – єдиний колегіальний орган конституційної юрисдикції в України що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. За своєю сутністю Конституційний Суд України є юрисдикційним судовим органом. Він має правосудну природу і правосудний правовий статус та уповноважений здійснювати конституційне судочинство в Україні. За формою своєї діяльності КСУ є єдиним колегіальним органом конституційної юрисдикції. Його рішення і висновки є результатом професійної колективної роботи суддів КСУ, делегованих від різних гілок влади. Його діяльність ґрунтується на принципах: верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.
Охарактеризувати повноваження Конституційного суду України та правову основу його функціонування. За змістом своєї діяльності Конституційний Суд України забезпечує правовий захист Конституції України, вирішуючи питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і даючи офіційне тлумачення Конституції України та законів України; посилює юридичний захист прав і свобод людини і громадянина, виступає арбітром у вирішенні конституційних конфліктів між гілками влади. До повноважень КСУ віднесено прийняття рішень та дача висновків щодо: 1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК; 2) відповідності Конституції чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для дачі згоди на їх обов’язковість; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах визначених ст. 111, 151 Конституції; 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України; 5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157, 158 Конституції; 6) порушення Верховною Радою АР Крим Конституції або законів України. Підставами для визнання перелічених актів не конституційними, повністю чи частково є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті (ст. 15 Закону).
Розглянути склад і порядок формування Конституційного суду України; форми та суб’єктів звернення до Конституційного суду України. Орієнтовний план: 1. Порядок обрання та підстави звільнення голови та членів Конституційного Суду з посади. 4. Права та обов’язки членів та голови Конституційного Суду. Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. С уддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх 20-ти років. Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-яким числом кандидатур. Обраним на посаду Голови Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України.

Теми рефератів:

1. Актуальні проблеми конституційно-правової відповідальності в Україні.

2. Основні гарантії системи правової охорони Конституції України.

3. Конституційно-правова відповідальність посадових осіб та органів публічної влади.

4. Конституційна законність як передумова конституційного правопорядку.

5. Співвідношення конституційно-правової і політичної відповідальності як засобів відповідальності органів влади перед народом.

6. Становлення і розвиток конституційної юстиції в Україні.

7. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України.

8. Конституційна юрисдикція.

9. Виконання рішень Конституційного Суду України.

10. Офіційне тлумачення Конституції і законів України Конституційним Судом України.

11. Практика Європейського суду з прав людини як джерело інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду України.

12. Межі тлумачення Конституції та законів України.

13. Перспективи впровадження інституту конституційної скарги в Україні.

 

Аналітично-понятійне завдання

(завдання для ділових ігор, що проводяться за типом «снігової лавини»):

1. Проаналізувати і співставити поняття: «конституційно-правова відповідальність» і «політична відповідальність».

2. Проаналізувати і співставити поняття: «конституційна юстиція», «конституційна юрисдикція», «конституційне судочинство».

3. Проаналізувати і співставити поняття: «конституційне подання» і «конституційне звернення»; «конституційний контроль» і «конституційний нагляд».

Аналітичне завдання:

1. Встановіть закономірність розвитку правової думки щодо правової охорони конституції у конституційно-правових доктринах в Україні.

2. Визначте поняття правової охорони Конституції України (як системи її нормативно-правових та організаційно-правових гарантій, передбачених Конституцією і законами України).

1. У чому полягає особливість юридичних механізмів правового захисту Конституції України?

2. В чому полягають особливості конституційно-правової відповідальності?

3. Що є підставою конституційно-правової відповідальності.

4. Хто може бути суб’єктом конституційно-правової відповідальності?

1. Який із елементів правової охорони Конституції України є, на ваш погляд, найдієвішими?

2. Яку модель конституційної юстиції було взято за зразок українським законодавцем?

3. У чому полягає специфіка правового статусу Конституційного Суду України?

4. Які конституційні вимоги ставлять до претендента на посаду судді Конституційного Суду України?

5. Якими нормативно-правовими актами регламентуються організація і діяльність Конституційного Суду України?

6. На основі яких принципів суддя Конституційного Суду України реалізує свої повноваження?

7. Які повноваження має Конституційний Суд України?

8. У чому полягають процедури діяльності Конституційного Суду України?

9. Назвіть основні принципи діяльності Конституційного Суду України.

10. Які категорії справ розглядаються Конституційним Судом України? Відмежування юрисдикції Конституційного Суду України від юрисдикції адміністративних судів.

11. Хто є суб’єктом права на конституційне подання в Україні?

12. Хто в Україні є суб’єктом права на конституційне звернення?

13. Назвіть стадії конституційного судочинства.

14. Які особливості конституційного провадження?

15. Назвіть процесуальні строки конституційного провадження.

16. Як приймаються акти Конституційного Суду України?

17. Назвіть види актів Конституційного Суду України.

18. Який порядок виконання актів Конституційного Суду України?

5. Чи носять акти Конституційного Суду України нормативний характер?

6. Чи є акти КСУ обов’язковими до виконання?

7. За результатами розгляду яких справ КСУ приймає рішення?

8. З яких питань КСУ дає висновки?

9. Охарактеризуйте місце Рішень КСУ в ієрархічній системі джерел конституційного права України?

10. Яка конституційно-правова природа висновків КСУ?

11. Заповніть таблицю:

Суб’єкти правової охорони конституції

Види суб’єктів правової охорони конституції Спосіб правової охорони конституції
   

Задача

1. На пленарному засіданні Конституційного Суду України під час розгляду конституційного подання Президента України щодо офіційного тлумачення Основного Закону України суддя-доповідач заявив, що «єдиною причиною, що викликає, необхідність тлумачення Конституції та законів, є недосконалість юридичної техніки, пов’язана з неточними й неконкретними формулюваннями конституційного тексту. Якби текст цього акта був написаний чіткою й зрозумілою мовою, не допускав подвійного розуміння і не містив протиріч, усі суб'єкти державно-владних повноважень діяли б у чіткій відповідності до Конституції і жодних протиріч і суперечностей не виникало б».

Чи згодні Ви з таким твердженням?

Наскільки обґрунтованою є висловлена позиція?

 

2. Колишній народний депутат України, уважно прочитавши Закон України «Про інформацію», дійшов висновку, що деякі його норми суперечать нормам Конституції України. У зв’язку з цим він звернувся до Конституційного Суду України з конституційним зверненням, в якому просив визнати відповідні положення Закону України «Про інформацію» неконституційними.

Які форми звернення до Конституційного Суду України передбачені чинним законодавством України?

Визначте основні положення можливого рішення Конституційного Суду України за результатами розгляду конституційного звернення колишнього народного депутата України.

 

3. За Конституцією України КСУ складається з 18 суддів. Верховна Рада України призначила 6 суддів, Президент України призначив 6 суддів, а у зв’язку із затримкою зі скликанням з’їзду суддів 6 посад суддів залишилися вакантними. З метою забезпечення функціонування КСУ Президент видав Указ про тимчасове призначення на вакантні місця ще 6 суддів до їх затвердження на з’їзді суддів України. Проаналізуйте ситуацію і дайте правову оцінку формуванню складу КСУ.

 

4. Охарактеризуйте форми звернення до Конституційного Суду України – конституційне подання та конституційне звернення. Хто має право їх подавати, з яких питань та яких вимог потрібно дотримуватись при їх складенні?

5. Складіть умовний «рейтинг» суб’єктів правової охорони Конституції України за можливістю їх впливу на охорону конституції та наявністю відповідних повноважень. Укажіть ці повноваження.

 

Рекомендована додаткова література

Нормативно-правові акти

1. Про Конституційний Суд України: Закон України вiд 16.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. ‑ № 49. ‑ Ст. 272.

2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41–42, № 43, № 44–45. ‑ Ст. 529.

3. Регламент Конституційного Суду України: Затверджено Рішенням Конституційного Суду України від 5.03.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. ‑ № 20. ‑ Ст. 87.

4. Про недоторканість і імпічмент Президента України: Рішення Конституційного Суду України від 10 грудня 2003 р. № 19-рп/2003 (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) // Офіційний вісник України. – 2003. ‑ № 51. – Ст. 2704.

5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) вiд 30.09.2010 р. № 20-рп/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 72/1 (Спец. вип.).

 

Спеціальна література

1. Бабенко К. Форми конституційного контролю і гарантії стабільності системи правового регулювання в Україні / К. Бабенко // Вісник Конституцінго Суду України. – 2010. ‑№ 2. – С. 123‑129.

2. Белікова Д.Б. Принцип верховенства права у рішеннях Конституційного Суду України / Д.Б. Белікова // Актуальні питання публічного та приватного права. – 2013 – №5. – С. 18–21.

3. Бисага Ю.М. Особливості конституційного процесу в Україні / Ю.М. Бисага, Д.М. Бєлов // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія: Право. – 2007. – Вип. 7. – С. 72–73.

4. Бірюк Л.Науково-експертний висновок як засіб застосування доктринального тлумачення у рішеннях Конституційного Суду України / Л. Бірюк // Вісник Конституційного Суду України. – 2015. – № 1/2015. – С. 33–40.

5. Бовсуновська І. Г. Конституційний Суд України як суб’єкт правотворчості / І. Г. Бовсуновська // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 1. – С. 104–108.

6. Бориславська О. Роль органу конституційної юрисдикції у формуванні в Україні системи конституціоналізму європейського зразка: до постановки проблеми / О. Бориславська // Вісник Конституційного Суду України. – 2014. – № 3. – С. 62–71.

7. Бринцев В.Д. Судовий конституціоналізм в Україні: доктрина і практика формування: [у 2 кн.]. Кн 1: монографія / В.Д. Бринцев. – Х.: Право, 2013. – 392 с.

8. Веніславський Ф. Інтерпретаційна діяльність Конституційного Суду України в механізмі забезпечення стабільності конституційного ладу / Ф. Веніславський // Вісник Констиуціного Суду України. – 2010. ‑ № 2. – С. 130‑137.

9. Волощук О.Т. Конституційний суд України на шляху до доктрини реального права (проблеми та перспективи) / О. Т. Волощук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2013. – № 6. – С. 52–59.

10. Воронов М.М. Сучасний конституційний процес в Україні: спроба політико-правового аналізу / М.М. Воронов // Вісник Харківського національного університету. – Серія Право. – 2008. – Вип. № 1(3). – С. 34–37.

11. Гончаренко О.В. Актуальні питання притягнення суддів до відповідальності (Част. 2) / О.В. Гончаренко // Вісник Вищої ради юстиції. ‑ 2011. ‑ № 2 (6). – С. 19‑33.

12. Григор’єв В.А. Європейське моделювання конституційної юстиції в Україні / В.А. Григор’єв // Вісн.Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2010. – № 4. – С. 34–39.

13. Григор’єв В.А. Політико-правова природа Конституційного Суду в системі поділу влади / В.А. Григор’єв // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. ‑ 2011. – Вип. 60. – С. 305–309.

14. Гринюк Р.Ф. Конституційна юстиція як засіб забезпечення прав і свобод людини і громадянина / Р.Ф. Гринюк, Я.А. Вишневський // Правничий часопис Донецького ун-ту. – 2011. – № 1. – С. 21–28.

15. Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу: матеріали міжнар. конф. щодо захисту прав людини Конституц. Судом України, (м. Київ, 16.09.2011, Конституц. Суд України). – К.: Логос, 2011. – 605 с.

16. Кампо В. До питання меж предметної компетенції у діяльності Конституції України / В. Кампо //Вісник Конституційного Суду України. – 2008. – № 4. – С. 93–97.

17. Кампо В. Методологія досліджень конституційної юстиції в Україні: науковий огляд /В. Кампо // Право України. – 2014. – № 6. – С. 158–170.

18. Кампо В. Філософія і розвиток інноваційної методології досліджень у сфері конституційної юстиції в Україні / В. Кампо // Юридична Україна. – 2014. – № 3. – С. 33–36.

19. Кампо В.М. Конституційна юстиція в Україні: проблеми і перспектива / В.М. Кампо // Юридична наука. – 2011. – № 1 (1). – С. 43–49.

20. Кармазін Ю.А. Конституція, яку ми захищаємо виступи народних депутатів України на пленарних засіданнях Конституц. Суду України у звʼязку з прийнятими рішеннями / Ю.А. Кармазін. – К.: Логос, 2011. – 201 с.

21. Корейба І.В. Історія становлення правової охорони конституції в Україні / І.В. Корейба // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 235–240.

22. Корейба І.В. Офіційне тлумачення як повноваження Конституційного Суду України / І.В. Корейба // Право і Безпека. – 2009. – № 5. – С. 14–20.

23. Кресіна І.О. Політична відповідальність: суть, ознаки, особливості / І.О. Кресіна, С.В. Балан. ‑ К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – 68 с.

24. Кузьменко О. Про вплив Конституційного Суду України на процес законотворчості в Україні / О. Кузьменко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – №7. – С. 132-134.

25. Куненко І. Проблеми правового регулювання внесення змін до Конституції України / І. Куненко // Підприємництво, господарство і право. ‑ 2014. ‑ № 2. ‑ С. 90–93.

26. Ленгер Я.І. Відповідальність вищих органів державної влади: окремі аспекти / Я.І. Ленгер, Ю.Ю. Бисага // Форум права. – 2008. ‑ № 3. – С. 325–331.

27. Липачова Л.М. Методологічний аналіз сучасних інтерпретацій поняття «конституційно-правова відповідальність» / Л.М. Липачова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 3. – С. 107‑116

28. Лунь З. Інститут правової охорони конституції в конституційних проектах українських учених і політичних діячів другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. / З. Лунь // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Вип. 35. – Львів, 2000. – С. 171–175.

29. Лунь З. Органи конституційного правосуддя у нових державах Східної Європи: статус та компетенція / З. Лунь // Вісн. Львів. ун-ту. Серія юридична. – Вип. 37. – Львів, 2002. – С. 236‑243.

30. Майданник О.О. Статус Конституційного Суду України: характерні риси, особливості / О.О. Майданник // Вісн. Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. – 2011. – № 1 (57). – С. 53–57.

31. Мартинюк Р. Конституційний Суд України в системі стримувань і противаг / Р. Мартинюк // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2008. – Вип. 39. – С. 186–192.

32. Намясенко О.К. Співвідношення понять «конституційний контроль» та «конституційний нагляд» у характеристиці правового статусу Конституційного Суду України / О.К. Намясенко // Правове регулювання економіки: зб. наук. праць. – Вип. 6. – 2006. – С. 210–221.

33. Намясенко О.К. Теоретичні засади поняття правового статусу судді Конституційного Суду України / О.К. Намясенко // Юридична Україна. – 2007. –№9 (57). – С. 19–24.

34. Панкевич О.З. Принципи рівності й недискримінації в конституційному правосудді України / О.З. Панкевич, С.П. Рабінович // Право і громадянське суспільство. – 2014. – № 2(7). – С. 147–170.

35. Приходько Х.В. Конституційний юрисдикційний процес в Україні: динамічні та статуарні аспекти / Х.В. Приходько // Бюлет. Мініст. юстиції України. – 2009. – № 2. – С. 13‑22.

36. Проблеми конституційного транзиту в Україні / С.О. Янішевський, О.А. Фісун [та ін.]; за ред. В.М. Яблонського, С.О. Янішевського. – К.: НІСД, 2011. – 52 с.

37. Провізіон Т.О. Конституційна юстиція в Україні: до визначення змісту поняття / Т.О. Провізіон // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2010. – Вип. 47. – С. 198–204.

38. Пушкіна О. Правове регулювання внесеня змін до Конституції України / О. Пушкіна // Юридична Україна. – 2013. – № 3. – С. 27–32.

39. Рабінович П. Конституційне судочинство як інструмент тлумачення законодавства відповідно до соціальних потреб і змін / П. Рабінович // Вісник Конституційного Суду України. – 2007. – № 1. – С. 30–34.

40. Рабінович П. Охорона Конституції України засобами конституційного судочинства / П. Рабінович, В. Гончаров // Право України. – 2011. – № 6. – С. 105–112.

41. Різник С.В. Поновлення авторитету Конституційного Суду України як запорука ефективного функціонування держави / С.В. Різник, В.Л. Федоренко // Право України. – 2015. – № 5. – С. 97–110.

42. Різник С. Конституційна юстиція в Україні: першопричини проблем (у контексті конституційної реформи) / С. Різник // Право України. – 2016. - № 2 – С. 122-130.

43. Різник С.В. Реформа конституційного правосуддя в Україні: питання теорії та практики / С.В. Різник. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2014. – №26. – С. 66–69.

44. Рудик П.А. Превентивний контроль Конституційного Суду України щодо внесення змін до Основного Закону держави / П.А. Рудик // Часопис Київського університету права. – 2014. – № 1. – С. 82–86.

45. Рудик П.А. Суб’єкти внесення змін до Конституції України / П.А. Рудик // Держава і право: зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки. – 2013. – Вип. 62. – С. 90–97.

46. Савенко М.Д. Правова природа конституційного контролю / М.Д. Савенко // Наукові записки: Юридичні науки. ‑ Том 20. – 2002. – С. 50‑54.

47. Савчин М. В. Конформне тлумачення Конституції та забезпечення єдності правової системи в діяльності Конституційного Суду України / М. В. Савчин // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. – № 11. – С. 44–52.

48. Селіванов А. Доктрина «охорони Конституції України» в період активних політичних задумів про її реформування / А. Селіванов // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. ‑ № 1. – С. 75‑81.

49. Селіванов А.О. Конституційні проблеми в сучасній теорії права: доктрина стабільності та охорони Конституції України в контексті її модернізації та еффективного конституційного правосуддя / А.О. Селіванов. – К.: Логос, 2012. – 149 с.

50. Скомороха В. Судовий конституціоналізм в аспекті співвід ношення конституційної та конвенційної юрисдикції // Вісник Конституційного Суду України. – 2015. – № 1/2015. – С. 40–49.

51. Скомороха В.Є. Конституційна юрисдикція в Україні: проблеми теорії, методології і практики / В.Є. Скомороха. – К.: Леся, 2007. – 716 с.

52. Скрипнюк О. Конституційний процес як фактор демократизації суспільних відносин в Україні / О. Скрипнюк // Вісник Конституційного Суду України. – 2007. – № 2. – С. 65-69.

53. Сліденко І. Д. Феноменологія конституційного контролю. Генеза, природа і позиціонування в контексті аксіологічних, епістемологічних, синергетичних аспектів: монографія / І.Д. Сліденко. – К.: Істина, 2010. – 624 c.

54. Сліденко І.Д. Тлумачення конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду / І.Д. Сліденко. – Одеса: Фенікс, 2003. – 280 с.

55. Совгиря О. Уряд як субʼєкт конституційно-правової та політичної відповідальності / О. Совгиря // Вісник Київського національного yніверситетy імені Тараса Шевченка: Юридичні науки. – 2011. ‑ № 86. – С. 84‑86.

56. Стрижак А. Конституційний Суд України в системі органів державної влади України / А. Стрижак // Конституційний Суд у системі органів державної влади: актуальні проблеми та шляхи вирішення: матеріали міжнародної конференції, м. Київ, 16 травня 2008 р.; упор. К.О. Пігнаста [та ін.]. ‑ К.: Ін Юре, 2008. ‑ С 7‑11.

57. Тацій В.Я. Конституційний Суд України – гарант стабільності і конституційного ладу, захисту прав людини і громадянина / В.Я. Тацій // Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу. – К.: Логос, 2011. – 305 с.

58. Тесленко М. «Непорушність» Конституції як особлива гарантія її правової охорони / М. Тесленко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 10–15.

59. Тесленко М. Значення суспільства у правовій охороні Конституції / М. Тесленко // Право України. – 2004. – № 12. – С. 91–94.

60. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України / М. Тесленко // Право України. – 2009. – № 2. – С.6 – 9.

61. Тесленко М.Ф. Функції правової охорони Конституції / М. Ф. Тесленко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 9. – С. 26–35.

62. Тихий В.П. Правова природа Конституційного Суду України, його повноваження, рішення та висновки / В.П. Тихий // Право України. – 2012. – №1–2. – С. 97–110.

63. Ткачук А.П. Конституційний суд у механізмі захисту основних прав і свобод людини: модельний підхід: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / А.П. Ткачук; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2012. – 20 с.

64. Тодика Ю. М. Конституція України: проблеми теорії і практики: монографія / Ю. М. Тодика. – Харків: Факт, 2000. – 450 с.

65. Тодика Ю.М. Тлумачення Конституції і законів України: теорія та практика: монографія / Ю.М. Тодика. – Х.: Факт, 2001. – 276 с.

66. Україна: політичні стратегії модернізації: зб. науково-аналітичних доп. / за ред. М.М. Розумного (заг. ред.), О.А. Корнієвського, В.М. Яблонського, С.О. Янішевського. – К.: НІСД, 2011. – 328 с.

67. Цимбалістий Т.О. Конституційна юстиція в Україні: [навч. посіб.] – К.: Центр учб. літ., 2007. – 200 с.

68. Черняк Є.В. Роль органів конституційної юстиції в процесі внесення змін до Основних Законів (Конституцій) / Є.В. Черняк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. ‑ № 4‑5. – С. 42‑51.

69. Шаповал В. Конституційно-правовий делікт як підстава для настання конституційно-правової відповідальності в органах місцевого самоврядування / В. Шаповал // Право і суспільство. – 2014. – № 1. – С. 48–53.

70. Шаповал В. Проблема демократичності виборчої системи у контексті рішень Конституційного Суду України / В. Шаповал // Вибори та демократія. ‑ 2008. ‑ № 4 (18). – С. 82‑84.

71. Шевчук І.М. Становлення та розвиток інституту конституційного контролю в Україні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2015. – Вип. 31. – Т. 1. – С. 112–115.

72. Шевчук С. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні / С. Шевчук. ‑ К.: Реферат, 2007. ‑ 640 с.

73. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту / С. Шевчук // Право України. – 2010. – № 2. – С. 45-48.

1. Янішевський С.О. Конституція в незалежній Україні: 20 років розвитку та механізми подальших змін / С.О. Янішевський, І.С. Сало., В.М. Яблонський // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 2 (11). – С. 7–15.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 959 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Если президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © Иосиф Бродский
==> читать все изречения...

831 - | 748 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.