Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ розпод≥лених систем




ѕереваги розпод≥лених систем

+ Ћегко масштабуютьс€.

+ ≤снуюч≥ р≥шенн€ ≥нтегруютьс€.

+ —амост≥йне управл≥нн€ компонентом.

+ јвтономн≥ складов≥ частини –—.

+ √нучка й легко адаптована система.

+ ѕоступове розширенн€.

Ќедол≥ки розпод≥лених систем

⁻ —кладне програмне забезпеченн€.

⁻ —лабкий захист даних.

⁻ «боњ при п≥дключенн≥ нових компонент≥в.

⁻ —кладн≥сть доступу до даних.

ј–ћ фах≥вц€

Ќайважлив≥ший елемент децентрал≥зованих ј≤— Ч ј–ћи фах≥вц≥в р≥зного проф≥лю (непрограм≥ст≥в) та ≥н≠формац≥йне обслуговуванн€ масового споживача дл€ ви≠конанн€ поставлених завдань. «авд€ки цьому реал≥зу≠Їтьс€ комплекс забезпечувальних ≥ функц≥ональних ≤“, що п≥дтримують реал≥зац≥ю функц≥й фах≥вц€-непрограм≥ста.

јвтоматизоване робоче м≥сце Ч сукупн≥сть ≥нструментальних засоб≥в к≥нцевого користувача, що включаЇ ≥нформац≥йне, прог≠рамне, техн≥чне ≥ методичне забезпеченн€, призначене дл€ про≠фес≥йноњ д≥€льност≥ користувача на ≈ќћ, та працюЇ €к автономно, так ≥ в склад≥ мереж≥.

ј–ћи повинн≥ мати розвинену систему перифер≥йного обладнанн€ та прилади ≥нтерфейсу з Ћќћ. ј–ћ Ч це пев≠на частина ≤—, в≥докремлена зг≥дно з≥ структурою управ≠л≥нн€ обТЇктом та системою розпод≥лу мети й оформлена у вигл€д≥ самост≥йного програмно-апаратного комплексу.

 онцептуальна в≥дм≥нн≥сть ј–ћу на основ≥ ѕ≈ќћ в≥д просто ѕ≈ќћ пол€гаЇ в тому, що в ј–ћ≥ в≥дкрита арх≥тек≠тура. ѕ≈ќћ функц≥онально, ф≥зично та ергоном≥чно на≠строюЇтьс€ на конкретного користувача (персональне ј–ћ) або на групу користувач≥в (групове ј–ћ).

ƒл€ ц≥Їњ технолог≥њ характерними Ї: робота користува≠ча в режим≥ ман≥пулюванн€ даними, а не програмуванн€, коли користувач бачить (екран, принтер) ≥ д≥Ї (клав≥атура, "миша", сканер), а не знаЇ ≥ памТ€таЇ; безпаперовий про≠цес обробленн€ документа, за €кого на папер≥ ф≥ксуЇтьс€ т≥льки остаточний вар≥ант документа; наскр≥зна ≥нформа≠ц≥йна п≥дтримка на вс≥х етапах проходженн€ ≥нформац≥њ з використанн€м ≥нтегрованих Ѕƒ; ≥нтерактивний режим розвТ€зуванн€ задач≥; можлив≥сть колективного створен≠н€ документ≥в на основ≥ мереж ѕ≈ќћ; можлив≥сть адаптивноњ перебудови форми та способу поданн€ ≥нформац≥њ п≥д час розвТ€зуванн€ задач≥.

ѕеревагами обробленн€ ≥нформац≥њ на ј–ћ≥ Ї: просто≠та створенн€ ≥ веденн€ Ѕƒ; Їдиний опис даних, њхн≥ над≥й≠н≥сть та захист; модульна побудова ѕ«; технолог≥чна спе≠ц≥ал≥зац≥€ програм; функц≥ональна повнота; застосуванн€ стандартних процедур; близька до природноњ мова сп≥лку≠ванн€ з ≈ќћ; спец≥альна п≥дготовка до роботи на ≈ќћ; в≥дсутн≥сть рел€ц≥йноњ Ѕƒ або сховища даних (багатови≠м≥рноњ Ѕƒ).

ќсновними функц≥€ми ј–ћу можуть бути: введенн€, накопиченн€ та збер≥ганн€ ≥нформац≥њ; њњ пошук за зада≠ними ознаками; виконанн€ прикладних програм оброб≠ленн€ ≥нформац≥њ; видача здобутих результат≥в у потр≥бно≠му вигл€д≥; контроль ус≥х етап≥в обробленн€ ≥нформац≥њ; автоматичне протоколюванн€ робочих процес≥в; в≥добра≠женн€ ≥нформац≥њ та результат≥в њњ обробленн€ на екран≥ ѕ≈ќћ.

ќсновн≥ характеристики ј–ћу: розвинений д≥алог з користувачем; високий ступ≥нь автоматизац≥њ профес≥йноњ д≥€льност≥ користувача, зайн€того обробленн€м ≥нформа≠ц≥њ; пр€м≥ розрахунки за дов≥льним алгоритмом; в≥добра≠женн€ ≥ документуванн€ результат≥в обробленн€ ≥нфор≠мац≥њ; на€вн≥сть засоб≥в управл≥нн€ Ѕƒ; оптим≥зац≥€ вико≠ристанн€ обчислювальних та ≥нформац≥йних ресурс≥в; €к≥сть ≥нформац≥йного обслуговуванн€; щ≥льн≥сть даних, що циркулюють в ≥нформац≥йних каналах; рентабель≠н≥сть програм.  ≥нцевий користувач виконуЇ два види д≥й: запит потр≥бноњ йому ≥нформац≥њ та прийн€тт€ р≥шень що≠до подальшого обробленн€ даних. ѕ≥сл€ прийн€тт€ р≥шен≠н€ користувач може перейти до наступних д≥й: в≥дкоригувати дан≥ в ≤Ѕ, виконати розрахунок, вивести ≥нформац≥ю на машинний нос≥й.

”провадженн€ ј–ћ≥в л≥кв≥дуЇ розрив у час≥ м≥ж ви≠робничо-господарським процесом, здобутт€м первинноњ ≥нформац≥њ, њњ обробленн€м ≥ видачею результат≥в, що даЇ змогу активно впливати на процес управл≥нн€.

“ехнолог≥€ обробленн€ ≥нформац≥њ в ј–ћ≥ м≥стить два етапи: первинний обл≥к ≥ формуванн€ вих≥дноњ ≥нформац≥њ. Ќа етап≥ первинного обл≥ку вико≠ристовують ун≥ф≥кований зас≥б реЇстрац≥њ даних, що даЇ змогу автоматизувати введенн€ та обробленн€ первинних документ≥в на основ≥ запиту. ќстанн≥й включаЇ наб≥р фор≠мал≥зованих процедур, що забезпечують: введенн€ даних зг≥дно з≥ структурою первинного документа; контроль рекв≥зит≥в, €к≥ ввод€тьс€; контроль збалансованост≥ доку≠мента; друкуванн€ протоколу введенн€ даних первинного обл≥ку; алгоритм≥чне обробленн€ показник≥в документа; орган≥зац≥ю хронолог≥чного файлу даних; друкуванн€ форми первинного документа.

“ехнолог≥чний процес обробленн€ ≥нформац≥њ на ј–ћ≥ Ї безпаперовим ≥ характеризуЇтьс€ ≥нтерактивним режи≠мом введенн€ даних в ≈ќћ та формуванн€м вих≥дних до≠кумент≥в.

ƒо ≥нструментальних засоб≥в ј–ћ≥в належать: Ѕƒ, Ѕ«, —”Ѕƒ, текстов≥ редактори, табличн≥ процесори, граф≥чн≥ редактори, операц≥йн≥ оболонки, ≈—, ѕѕѕ.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. як≥ переваги ≥ недол≥ки централ≥зованих систем

2. ƒайте визначенн€ пон€ттю розпод≥лена система?

3. яким Ї основне завданн€ розпод≥леноњ системи?

4.  оли та чим була викликана в≥дмова в≥д централ≥зац≥њ?

5. ѕерерахуйте переваги розпод≥лених систем.

6. як≥ недол≥ки мають розпод≥лен≥ системи?

7. як≥ переваги обробленн€ ≥нформац≥њ на ј–ћ≥?

8. ѕерерахуйте характеристики ј–ћу

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на лекц≥йних зан€тт€х.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.


 

—амост≥йна робота є11





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 381 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1981 - | 1890 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.