Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ‘ормулюванн€ та анал≥з вимог до бази даних




ћета: самост≥йно вивчити матер≥ал, що не розг€давс€ на лекц≥њ. –озгл€нути вимога до Ѕƒ та властивост≥ Ѕƒ.

Ћ≥тература:

ѕономаренко ¬.—. ≤нформац≥йн≥ системи ≥ технолог≥њ в економ≥ц≥.  ињв. 2002 р.

«авданн€:

вивчити теоретичн≥ питанн€, оск≥льки з метою перев≥рки вони будуть внесен≥ до п≥дсумковоњ контрольноњ роботи та ≥спиту; в письмов≥й форм≥ виконати завданн€:

1. скласти опорний конспект матер≥алу;

2. записати вимоги до Ѕƒ;

3. перел≥чити властивост≥ Ѕƒ.

ћатер≥ал дл€ вивченн€:

ѕри розробц≥ новоњ ≥нформац≥йноњ системи њњ розробник мимовол≥ використовуЇ досв≥д обробленн€ ≥нформац≥њ вручну або за допомогою комплек≠су ≥нструментальних засоб≥в попереднього покол≥нн€.

ќсобливо це стосуЇтьс€ обробленн€ економ≥чноњ ≥нфор≠мац≥њ, €ку в≥д техн≥чноњ в≥др≥зн€Ї не т≥льки на€вн≥сть ве≠ликих текстових масив≥в ≥ даних, що часто повторюютьс€, а й на€вн≥сть багатого досв≥ду ручного або автоматизованого обробленн€..

“ому надзвичайно важливим ≥ в≥дпов≥дальним етапом проектуванн€ €к ≤—, так ≥ Ѕƒ, Ї перед проектна стад≥€, на €к≥й провод€тьс€ сп≥вбес≥ди з виконавц€ми роб≥т, що п≥д≠л€гають автоматизац≥њ. ¬ласне вони в перспектив≥ й бу≠дуть користувачами ≤— та Ѕƒ.

” процес≥ проектуванн€ Ѕƒ (€к ≥ при проектуванн≥ ≤—) потр≥бно дотримуватись принцип≥в системноњ Їдност≥, роз≠витку, сум≥сност≥, стандартизац≥њ.

«авданн€ створенн€ Їдиноњ системи Ѕƒ дл€ великого п≥дприЇмства неймов≥рно складне. ¬ин€ток становл€ть пор≥вн€но невелик≥ п≥дприЇмства й установи.

„асто р≥зн≥ п≥дрозд≥ли орган≥зац≥њ використовують р≥зн≥ позначенн€ дл€ одних ≥ тих самих елемент≥в даних ≥ по-р≥зному орган≥зовують процес обробленн€ цих даних. ѕоетапне впровадженн€ ≤— на п≥дприЇмств≥ за таких обс≠тавин зводитьс€ до трудом≥сткого та хворобливого проце≠су узгодженн€ розробок локальних ≤— р≥зних п≥дрозд≥л≥в.

—фера застосуванн€ Ѕƒ мас визначатис€ незалежно в≥д будь-€коњ прикладноњ задач≥ в межах певноњ ѕ—, а при зм≥≠н≥ меж ѕредметноњ —фери повинна в≥дбивати ≥нформац≥йн≥ потреби €ко≠мога вс≥х п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства чи установи. ≤ншими словами, Ѕƒ маЇ бути ун≥версальною, придатною дл€ розвТ€занн€ багатьох прикладних задач ≥ в≥дкритою дл€ подальшого нарощуванн€ њњ структури. ƒл€ цього вона маЇ бути лог≥чно та ф≥зично незалежною.

ѕроте орган≥зац≥њ часто не мають кошт≥в дл€ розроб≠ленн€ лог≥чноњ модел≥ ѕ—, що охоплювала б ≥нтереси вс≥х п≥дрозд≥л≥в. як правило, Ѕƒ розробл€ють ≥ впроваджують поетапно.

« метою визначенн€ сфери потенц≥йного застосуванн€ Ѕƒ рекомендуЇтьс€ використовувати функц≥ональну схему п≥дприЇмства та схему ≥нформац≥йних поток≥в м≥ж п≥д≠розд≥лами.

¬имоги до Ѕƒ

¬имоги до Ѕƒ, що розроблюЇтьс€, або властивост≥, €к≥ вона повинна мати, на сьогодн≥ Ї класичними. ƒо них на≠лежать:

Х функц≥ональна повнота Ч властив≥сть Ѕƒ, що забез≠печуЇ повноту в≥дпов≥дей на ≥нформац≥йн≥ запити користу≠вач≥в ≤—. «абезпечуЇтьс€ повнотою збиранн€ ≥нформац≥њ про стан ѕ— ≥ запити потенц≥йних користувач≥в ≤—;

Х м≥н≥мальна (керована) надм≥рн≥сть Ч властив≥сть Ѕƒ, що даЇ змогу мати в н≥й понад необх≥дний м≥н≥мум да≠них т≥льки т≥, €к≥ використовуютьс€ дл€ звТ€зуванн€ за≠пис≥в, що описують р≥зноман≥тн≥ обТЇкти ѕ—. Ќадм≥рн≥сть даних Ї причиною аномал≥й (включенн€, вилученн€, реда≠гуванн€ даних) ≥, €к насл≥док, стаЇ причиною порушенн€ таких важливих властивостей Ѕƒ, €к ц≥л≥сн≥сть, несупе речлив≥сть, лог≥чна ≥ ф≥зична незалежн≥сть, розширюва≠н≥сть. ћ≥н≥мальна надм≥рн≥сть дос€гаЇтьс€ вилученн€м елемент≥в даних, що дублюютьс€, обчислювальних еле≠мент≥в даних, нормал≥зац≥Їю лог≥чного поданн€ даних;

Х ц≥л≥сн≥сть Ѕƒ Ч властив≥сть Ѕƒ, що даЇ змогу збер≥≠гати певн≥ обмеженн€ значень даних при вс≥х модиф≥кац≥≠€х Ѕƒ. ” Ѕƒ розр≥зн€ють так≥ види ц≥л≥сност≥: ц≥л≥сн≥сть домену; ц≥л≥сн≥сть таблиц≥; ц≥л≥сн≥сть посиланн€; ц≥л≥с≠н≥сть, обумовлену правилами б≥знесу;

ўе одним джерелом суперечливост≥ даних Ї помилки введенн€. ¬ цьому раз≥ спрацьовуЇ в≥доме правило "ўо вв≥в, те й одержав".

Ќайпотужн≥шим засобом вилученн€ помилок введен≠н€ Ї його дублюванн€. ѕроте такий зах≥д потребуЇ дуб≠люванн€ обчислювальних потужностей ≥ виконавц≥в, спец≥альних процедур пор≥вн€нн€ введених даних, що не завжди доц≥льно з ф≥нансових м≥ркувань. „аст≥ше вико≠ристовують спец≥альн≥ процедури перев≥рки даних, €к≥ ввод€тьс€.

ќдним ≥з важливих заход≥в зменшенн€ к≥лькост≥ по≠милок Ї запоб≥ганн€ повторному введенню даних ≥з клав≥≠атури. ѕовторно необх≥дн≥ значенн€ ввод€ть вибором њх ≥з ран≥ше орган≥зованих дов≥дник≥в. « метою зниженн€ к≥лькост≥ помилок введенн€ там, де це можливо, передбачають п≥д≠становку обчислених (наприклад, нарощуваних за л≥чиль≠ником) значень зам≥сть њх введенн€ з клав≥атури.

Ќайб≥льш очевидним дл€ розробника-програм≥ста джерелом суперечливост≥ даних Ї повторенн€ даних у ключових пол€х файл≥в, €ке ≥нтерпретуЇтьс€ €к порушен≠н€ ц≥л≥сност≥ таблиц≥.

—творенн€ ун≥кального ≥ндексного або ключового фай≠ла чи спец≥альноњ процедури, що запоб≥гатиме дублюван≠ню запис≥в з однаковим ключем, Ї недостатн≥м заходом за≠хисту в≥д суперечливост≥ даних. ” раз≥ повторенн€ значен≠н€ ун≥кального ключа у спец≥альному в≥кн≥ треба вивести пов≥домленн€ дл€ користувача про дублюванн€ даних ≥ пе≠редбачити можлив≥сть вибору: залишити попереднЇ зна≠ченн€ чи ввести нове.

Ќаступним джерелом суперечливост≥ даних Ї несинхронне поновленн€ ≥нформац≥њ у файлах Ѕƒ, €ке ≥нтерпре≠туЇтьс€ €к порушенн€ ц≥л≥сност≥ посилань.

—инхронн≥сть поновленн€ даних забезпечуЇтьс€ роз≠робленн€м спец≥альних програмних процедур.

¬ажливим фактором забезпеченн€ несуперечливост≥ даних Ї врахуванн€ часу. ƒан≥, що збер≥гаютьс€, актуаль≠н≥ прот€гом певного пром≥жку часу. Ќав≥ть €кщо при ручному обробленн≥ ≥нформац≥њ параметр "ƒата" в доку≠ментах в≥дсутн≥й, сл≥д його включити в модель даних, ос≠к≥льки в≥н може в≥д≥грати значну роль у процес≥ введенн€ даних у Ѕƒ.

Ќе менш суттЇвим Ї уточненн€ системноњ дати обчислю≠вальноњ системи перед початком роботи з нею, тому що ц€ дата часто не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. ƒл€ цього сл≥д надати можлив≥сть користувачев≥ за потреби зм≥нити поточну дату;

Х узгоджен≥сть Ѕƒ Ч властив≥сть, що даЇ змогу забез≠печити видачу однаковоњ в≥дпов≥д≥ на один ≥ той самий за≠пит ус≥м користувачам ≤—. «абезпечуЇтьс€ спец≥альними процедурами розмежуванн€ доступу користувач≥в до да≠них ≥ в≥дпов≥дною орган≥зац≥Їю ≥нтерфейсу користувача;

Х в≥дновлюван≥сть Ѕƒ Ч властив≥сть, що даЇ змогу за≠безпечити в≥дновленн€ даних п≥сл€ будь-€коњ нештатноњ ситуац≥њ в систем≥. «абезпечуЇтьс€ спец≥альними процеду≠рами регул€рного страхового коп≥юванн€ файл≥в даних ≥ допом≥жних файл≥в на в≥нчестер та пер≥одичним коп≥ю≠ванн€м даних на √ћƒ або стримерн≥ магн≥тн≥ стр≥чки;

Х безпечн≥сть Ѕƒ Ч властив≥сть, що даЇ змогу забезпе≠чити захист даних в≥д навмисного чи випадкового доступу до даних, њх модиф≥кац≥њ або руйнуванн€. «абезпечуЇтьс€ спец≥альними процедурами паролюванн€ доступу до да≠них або процедурами аутентиф≥кац≥њ;

Х ефективн≥сть Ѕƒ Ч властив≥сть, що даЇ змогу забез≠печити м≥н≥мальний час в≥дгуку системи на запити корис≠тувач≥в при обмеженн€х Їмност≥ памТ€т≥ та виконанн≥ вс≥х вимог до Ѕƒ. «абезпечуЇтьс€ оптимальним вибором тех≠н≥чного ≥ програмного забезпеченн€, ќ—, —”Ѕƒ, побудо≠вою оптимальноњ лог≥чноњ та ф≥зичноњ моделей даних;

-лог≥чна ≥ ф≥зична незалежн≥сть Ч властив≥сть, що забезпечуЇ можлив≥сть зм≥ни загальноњ лог≥чноњ структу≠ри даних без зм≥ни поданн€ прикладних програм про дан≥ та зм≥ни ф≥зичноњ структури даних без зм≥ни њхньоњ лог≥ч≠ноњ структури. «абезпечуЇтьс€ нормал≥зац≥Їю лог≥чного поданн€ даних й орган≥зац≥Їю на ф≥зичному р≥вн≥ ун≥вер≠сальних програмних модул≥в, що в≥дпов≥дають принци≠пам структурного п≥дходу до програмуванн€;

Х розширюван≥сть (в≥дкрит≥сть) Ѕƒ Ч властив≥сть, що забезпечуЇ зм≥ну лог≥чноњ та ф≥зичноњ моделей даних при зм≥н≥ меж ѕ— т≥льки завд€ки доданню нових струк≠турних компонент≥в Ѕƒ. «абезпечуЇтьс€ оптимальною ор≠ган≥зац≥Їю даних на лог≥чному та ф≥зичному р≥вн€х;

Х дружн≥сть ≥нтерфейсу користувача Ч властив≥сть Ѕƒ, що забезпечуЇ користувачев≥ комфортний доступ до даних в ≥нтерактивному режим≥. ÷€ вимога не належить до класичних. ¬она зумовлена необх≥дн≥стю роботи корис≠тувача ≤— в ≥нтерактивному режим≥, задовольн€Їтьс€ ре≠тельним розробленн€м сценар≥ю д≥алогу: меню, вх≥дних ≥ вих≥дних екранних форм, твердих коп≥й документ≥в, ек≠ранних форм серв≥сного обслуговуванн€ Ѕƒ.

Ѕ≥льш≥сть вимог до Ѕƒ повТ€зан≥ м≥ж собою. ¬они задо≠вольн€ютьс€ на р≥зних етапах проектуванн€ Ѕƒ р≥зними засобами. «агальна вимога до вс≥х етап≥в проектуванн€ по≠л€гаЇ в недопущенн≥ дублюванн€ даних.

÷≥л≥сн≥сть Ѕƒ повТ€зана з несуперечлив≥стю або в≥рог≥д≠н≥стю та м≥н≥мальною надм≥рн≥стю, несуперечлив≥сть Ч ≥з м≥н≥мальною надм≥рн≥стю. Ћог≥чна та ф≥зична незалеж≠н≥сть повТ€зана з м≥н≥мальною надм≥рн≥стю, несуперечли≠в≥стю, ц≥л≥сн≥стю Ѕƒ. ≈фективн≥сть залежить в≥д м≥н≥маль≠ноњ надм≥рност≥, несуперечливост≥, лог≥чноњ та ф≥зичноњ незалежност≥ Ѕƒ. –озширюван≥сть повТ€зана з лог≥чною та ф≥зичною незалежн≥стю ≥ м≥н≥мальною надм≥рн≥стю Ѕƒ.

√оловним засобом забезпеченн€ таких вимог до Ѕƒ, €к м≥н≥мальна надм≥рн≥сть, ц≥л≥сн≥сть, несуперечлив≥сть, ло≠г≥чна та ф≥зична незалежн≥сть, Ї нормал≥зац≥€ лог≥чного поданн€ даних.

ѕринципово важливими с виб≥р техн≥чного та прог≠рамного забезпеченн€ €к середовища розробки й експлуа≠тац≥њ п≥дсистеми, що проектуЇтьс€. “ехн≥чн≥ засоби виби≠рають з урахуванн€м оч≥куваного обс€гу ≥нформац≥њ, складност≥ задач ≥ вимог замовника. «окрема, вибирають локальний або розпод≥лений вар≥ант ≤—. ÷ей виб≥р прин≠ципово визначаЇ д≥апазон сп≥льного ѕ« (ќ— ≥ мов програ≠муванн€), Ѕƒ та —”Ѕƒ.

”с≥ прийн€т≥ р≥шенн€ Ї попередн≥ми, але вони дають змогу оц≥нити ф≥нансов≥ та часов≥ витрати на розробленн€ ≥ впровадженн€ ≤—, д≥йти висновку щодо доц≥льност≥ по≠дальшоњ роботи.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. яких принцип≥в потр≥бно дотримуватис€ при проектуванн≥ Ѕƒ?

2. як≥ вимоги до Ѕƒ, €к≥ проектуютьс€?

3. як≥ властивост≥ повинна мати Ѕƒ?

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на лекц≥йних зан€тт€х.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.

—амост≥йна робота є12

“ема: ¬иб≥р системи управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ)

ћета: самост≥йно вивчити матер≥ал, що не розг€давс€ на лекц≥њ. ќц≥нити переваги децентрал≥зованих систем дл€ автоматизованоњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

ѕлан:

1. ¬ступ

2. —истема управл≥нн€ базами даних MICROSOFT ACCESS

3. ѕроектуванн€ бази даних

Ћ≥тература:

ѕономаренко ¬.—. ≤нформац≥йн≥ системи ≥ технолог≥њ в економ≥ц≥.  ињв. 2002 р.

«авданн€:

вивчити теоретичн≥ питанн€, оск≥льки з метою перев≥рки вони будуть внесен≥ до п≥дсумковоњ контрольноњ роботи та ≥спиту; в письмов≥й форм≥ виконати завданн€:

1. скласти опорний конспект матер≥алу;

2. дати стислу характеристику централ≥зованим та децентрал≥зованим системам;

3. записати переваги та недол≥ку розпод≥лених систем.

ћатер≥ал дл€ вивченн€:

¬ступ

—истеми управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ) Ї набором програмних засоб≥в, необх≥дних дл€ створенн€, використанн€ ≥ п≥дтримки баз даних.

—истема управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ) поЇднуЇ в≥домост≥ з р≥зних джерел в одн≥й рел€ц≥йн≥й баз≥ даних. —творюван≥ форми, запити ≥ зв≥ти дозвол€ють швидко й ефективно обновл€ти дан≥, отримувати в≥дпов≥д≥ на питанн€, зд≥йснювати пошук потр≥бних даних, анал≥зувати дан≥, друкувати зв≥ти, д≥аграми ≥ поштов≥ наклейки.

ѕереваги —”Ѕƒ:

Ј —короченн€ надлишку даних;

Ј Ѕез баз даних неможливо уникнути збер≥ганн€ надлишкових даних;

Ј ѕри на€вност≥ центрального контролю баз даних де€к≥ надлишков≥ дан≥ можна усунути;

Ј Ќадлишков≥ дан≥ не можуть бути повн≥стю усунен≥, оск≥льки велику роль в —”Ѕƒ в≥д≥грають питанн€ часу ≥ достов≥рност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 570 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2350 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.