Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ таблиць, €к≥ повинн≥ м≥стити база даних.




ќдним ≥з найскладн≥ших етап≥в у процес≥ проектуванн€ бази да≠них Ї розробка таблиць, тому що результати, €к≥ повинна видава≠ти база даних (зв≥ти, вих≥дн≥ форми тощо), не завжди дають по≠вне у€вленн€ про структуру таблиц≥. ” раз≥ проектуванн€ таблиць зовс≥м не обов'€зково використовувати —”Ѕƒ. —початку краще розробити структуру на папер≥. ќтже, у раз≥ проектуванн€ таб≠лиць сл≥д керуватис€ такими основними принципами:

Ј ≥нформац≥€ в таблиц≥ не повинна дублюватис€. Ќе повинно бути повторень ≥ м≥ж таблиц€ми.  оли певна ≥нформац≥€ збер≥га≠Їтьс€ лише в одн≥й таблиц≥, то ≥ зм≥нювати њњ доведетьс€ лише в одному м≥сц≥. ÷е робить роботу ефективн≥шою, а також виклю≠чаЇ можлив≥сть розб≥жност≥ ≥нформац≥њ в р≥зних таблиц€х. Ќа≠приклад, в одн≥й таблиц≥ мають м≥ститис€ адреси й телефони кл≥≠Їнт≥в;

Ј кожна таблиц€ повинна м≥стити ≥нформац≥ю лише на одну тему. ƒан≥ на кожну тему опрацьовуютьс€ набагато легше, €кщо вони утримуютьс€ в незалежних одна в≥д ≥ншоњ таблиц€х. Ќаприклад, адреси та замовленн€ кл≥Їнт≥в збер≥гаютьс€ в р≥зних табли≠ц€х, щоб у раз≥ вилученн€ замовленн€ ≥нформац≥€ про кл≥Їнта за≠лишилас€ в баз≥ даних.

3. ¬изначенн€ необх≥дних у таблиц≥ пол≥в.  ожна таблиц€ м≥стить ≥нформац≥ю на окрему тему, а кожне поле в таблиц≥ м≥с≠тить окрем≥ дан≥ по тем≥ таблиц≥. Ќаприклад, у таблиц≥ з даними про кл≥Їнта можуть бути пол€ з назвою компан≥њ, адресою, м≥с≠том, крањною ≥ номером телефону. ѕ≥д час розробки пол≥в дл€ кожноњ таблиц≥ необх≥дно пам'€тати:

Ч кожне поле маЇ бути пов'€зане з темою таблиц≥;

Ч не рекомендуЇтьс€ включати до таблиц≥ дан≥, що Ї резуль≠татом виразу;

Ч у таблиц≥ маЇ бути вс€ необх≥дна ≥нформац≥€;

Ч ≥нформац≥ю варто розбивати на найменш≥ лог≥чн≥ одиниц≥ (наприклад, пол€ Ђ≤м'€ї ≥ Ђѕр≥звищеї, а не загальне поле Ђ≤м'€ї).

4. «авданн€ ≥ндив≥дуального значенн€ кожному полю. « тим, щоб —”Ѕƒ могла зв'€зати дан≥ з р≥зних таблиць, наприклад дан≥ про кл≥Їнта ≥ його замовленн€, кожна таблиц€ повинна м≥стити поле чи наб≥р пол≥в, що задаватимуть ≥ндив≥дуальне значенн€ кожного запису в таблиц≥. “аке поле чи наб≥р пол≥в називають основним ключем.

5. ¬изначенн€ зв'€зк≥в м≥ж таблиц€ми. ѕ≥сл€ розпод≥лу да≠них по таблиц€х ≥ визначенн€ ключових пол≥в необх≥дно вибрати схему дл€ зв'€зку даних у р≥зних таблиц€х. ƒл€ цього потр≥бно визначити зв'€зки м≥ж таблиц€ми. Ѕажано вивчати зв'€зки м≥ж таблиц€ми в уже ≥снуюч≥й баз≥ даних. ƒл€ перегл€ду зв'€зк≥в у вибран≥й баз≥ даних в≥дкриваЇмо њњ ≥ вибираЇмо в≥дпов≥дн≥ команди.

¬≥дновленн€ структури бази даних.

ѕ≥сл€ проектуванн€ таблиць, пол≥в ≥ зв'€зк≥в необх≥дно ще раз перегл€нути структуру бази даних ≥ ви€вити можлив≥ недол≥ки. Ѕажано це зробити на даному етап≥, поки таблиц≥ не заповнен≥ даними. ƒл€ перев≥рки необх≥дно створити к≥лька таблиць, ви≠значити зв'€зки м≥ж ними та ввести к≥лька запис≥в у кожну таб≠лицю, пот≥м подивитис€, чи в≥дпов≥даЇ база даних поставленим вимогам. –екомендуЇтьс€ також створити чернетков≥ вих≥дн≥ фо≠рми та зв≥ти й перев≥рити, чи видають вони необх≥дну ≥нформа≠ц≥ю.  р≥м того, необх≥дно виключити з таблиць ус≥ можлив≥ по≠вторенн€ даних.

7. ƒодаванн€ даних ≥ створенн€ ≥нших об'Їкт≥в бази даних. якщо структури таблиць в≥дпов≥дають поставленим вимогам, то можна вводити вс≥ дан≥. ѕот≥м можна створювати будь-€к≥ запи≠ти, форми, зв≥ти, макроси та модул≥.

8. ¬икористанн€ засоб≥в анал≥зу в —”Ѕƒ. Ќаприклад, у —”Ѕƒ Microsoft Access Ї два ≥нструменти дл€ вдосконаленн€ структури баз даних. ћайстер анал≥зу таблиць досл≥джуЇ таб≠лицю, в раз≥ потреби пропонуЇ нову њњ структуру та зв'€зки, а та≠кож переробл€Ї њњ. јнал≥затор швидкод≥њ досл≥джуЇ всю базу даних, даЇ рекомендац≥њ з њњ пол≥пшенн€, а також реал≥зуЇ њх.

¬исновки

ќтже, основне призначенн€ системи управл≥нн€ базами даних Ц створенн€ та п≥дтримка в актуальному стан≥ бази даних, а також зв'€зок њњ з програмами розв'€зуванн€ економ≥чних завдань (прикладн≥ програми користувач≥в).

ќрган≥зац≥€ Їдиноњ бази даних стала можливою лише завд€ки тому, що були створен≥ спец≥альн≥ програмн≥ продукти Ц системи управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ).

—истема управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ) поЇднуЇ в≥домост≥ з р≥зних джерел в одн≥й рел€ц≥йн≥й баз≥ даних. —творюван≥ форми, запити ≥ зв≥ти дозвол€ють швидко й ефективно обновл€ти дан≥, отримувати в≥дпов≥д≥ на питанн€, зд≥йснювати пошук потр≥бних даних, анал≥зувати дан≥, друкувати зв≥ти, д≥аграми ≥ поштов≥ наклейки.

” св≥т≥ ≥снуЇ безл≥ч —”Ѕƒ. Ќезважаючи на те, що вони можуть по-р≥зному працювати з р≥зними об'Їктами ≥ надають користувачу р≥зн≥ функц≥њ й засоби, б≥льш≥сть —”Ѕƒ спираютьс€ на Їдиний усто€ний комплекс основних пон€ть. ÷е даЇ нам можлив≥сть розгл€нути одну систему й узагальнити њњ пон€тт€, прийоми й методи на весь клас —”Ѕƒ. Ќайпоширен≥шими —”Ѕƒ Ї Visual FoxPro та Microsoft Access. јле кр≥м цих на ринку зТ€вилас€ така система управл≥нн€ базами даних Microsoft SQL Server 2000, €ка Ї зак≥нченою пропозицЇю в област≥ баз даних ≥ анал≥зу даних ≥ призначена дл€ швидкого створенн€ масштабних вир≥шень електронноњ комерц≥њ, бизнесу ≥ сховищ даних.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. як≥ переваги —”Ѕƒ?

2. як≥ Ї способи управл≥нн€ даними у систем≥ Acсess?

3. ѕерерахуйте основн≥ етапи створенн€ бази даних у середовищ≥ Microsoft Access

4. ѕризначенн€ об'Їкт≥в Access

5. Ќазв≥ть етапи проектуванн€ бази даних та дайте њх стислу характеристику.

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на практичних зан€тт€х.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.


 

—амост≥йна робота є13





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 912 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2016 - | 1988 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.