Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬заЇмозв'€зки в модел≥ даних




¬≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми встановлюють зв'€зок м≥ж даними, що знаход€тьс€ у р≥зних таблиц€х бази даних.

«вТ€зки м≥ж таблиц€ми встановлюютьс€ шл€хом обТЇднанн€ сп≥впадаючих значень ключових пол≥в

¬≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми визначаютьс€ в≥дношенн€м м≥ж групами об'Їкт≥в в≥дпов≥дного типу. Ќаприклад, один автор може написати к≥лька книг ≥ видати њх у р≥зних видавництвах, або видавництво може опубл≥кувати к≥лька книг р≥зних автор≥в. ќтож, м≥ж авторами ≥ назвами книг Ї в≥дношенн€ один-до-багатьох, а м≥ж видавництвами ≥ авторами Ї в≥дношенн€ багато-до-багатьох.

¬≥дношенн€ один-до-одного

якщо м≥ж двома таблиц€ми Ї в≥дношенн€ один-до-одного, то це означаЇ, що кожний запис в одн≥й таблиц≥ в≥дпов≥даЇ лише одному запису в ≥нш≥й таблиц≥.

ѕрикладом такого в≥дношенн€ може служити в≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми јвтори, що м≥стить коротку ≥нформац≥ю про автор≥в (пр≥звище, ≥мТ€ по батьков≥, р≥к народженн€) ≥ ќсоба, що м≥стить персональну ≥нформац≥ю про автор≥в (домашн€ адреса, телефон, осв≥та тощо).

ћ≥ж таблиц€ми јвтори ≥ ќсоба Ї в≥дношенн€ один-до-одного, оск≥льки один запис, що ≥дентиф≥куЇ автора, однозначно в≥дпов≥даЇ лише одному запису в таблиц≥ ќсоба, що м≥стить персональн≥ дан≥ про автора.

«в'€зок м≥ж таблиц€ми визначаЇтьс€ за допомогою сп≥впадаючих значень пол≥в:  од автора в таблиц≥ јвтори ≥ в таблиц≥ ќсоба.

¬≥дношенн€ один-до-багатьох

√арним прикладом в≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми один-до-багатьох Ї в≥дношенн€ м≥ж авторами ≥ назвами книг (таблиц≥ јвтори ≥ ѕубл≥кац≥њ), оск≥льки кожний автор може мати в≥дношенн€ до створенн€ к≥лькох книг.

јналог≥чне в≥дношенн€ Ї м≥ж видавництвами ≥ назвами виданих книг, орган≥зац≥Їю ≥ працюючими в н≥й сп≥вроб≥тниками, автомоб≥лем ≥ детал€ми, з €ких в≥н складаЇтьс€, тощо. «розум≥ло, що такий тип в≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми в проектуванн≥ структури баз даних зустр≥чаЇтьс€ найчаст≥ше.

¬≥дношенн€ багато-до-одного

¬≥дношенн€ багато-до-одного повн≥стю аналог≥чне розгл€нутому вище в≥дношенню один-до-багатьох.

¬≥дношенн€ багато-до-багатьох

” в≥дношенн≥ м≥ж двома таблиц€ми багато-до-багатьох кожний запис в одн≥й таблиц≥ пов'€заний з к≥лькома записами в ≥нш≥й таблиц≥ ≥ навпаки.

≤люстрац≥Їю такого в≥дношенн€ може служити в≥дношенн€ м≥ж таблиц€ми ¬идавництва ≥ јвтори. « одного боку, кожне видавництво може публ≥кувати книги р≥зних автор≥в, а з ≥ншого боку, кожен автор може публ≥куватис€ в р≥зних видавництвах.

ƒл€ зручност≥ роботи з таблиц€ми, що мають в≥дношенн€ багато-до-багатьох, зазвичай в базу даних додають ще одну таблицю, €ка знаходитьс€ у в≥дношенн≥ один-до-багатьох ≥ багато-до-одного до в≥дпов≥дних таблиць.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. як≥ типи моделей даних ¬и знаЇте?

2. яку модель даних називають рел€ц≥йною?

3. ўо називають первинним ключем?

4. ƒл€ чого призначен≥ первинн≥ ключ≥?

5. ƒл€ чого призначен≥ зовн≥шн≥ ключ≥?

6. як≥ функц≥њ виконуЇ адм≥н≥стратор бази даних?

7..’то може бути адм≥н≥стратором бази даних?

8. « чого починають проектуванн€ бази даних?

9. „ому ун≥версальне в≥дношенн€, зазвичай не можна використовувати €к таблицю бази даних?

10. ўо ¬и розум≥Їте п≥д нормал≥зац≥Їю в≥дношень?

11. « €кою метою виконують нормал≥зац≥ю в≥дношень?

12. який проект бази даних називають "чистим"?

13. як звТ€зуютьс€ м≥ж собою таблиц≥ бази даних?

14. як≥ типи в≥дношень ¬и знаЇте?

 

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на лекц≥њ.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.

 


 

—амост≥йна робота є10





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 341 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2060 - | 1860 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.