Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: Ќос≥њ ≥нформац≥њ, њхн≥й склад та характеристика




ћета: самост≥йно вивчити матер≥ал, що не розг€давс€ на лекц≥њ. ѕознайомитись ≥з класиф≥кац≥Їю нос≥њв економ≥чноњ ≥нформац≥њ

Ћ≥тература: —итник ¬.‘., ѕисаревська “.ј., ™рьом≥на Ќ.¬.,  раЇва ќ.—. ќснови ≥нформац≥йних систем: Ќавч. пос≥бник / «а ред. ¬.‘. —итника. Ч  .:  Ќ≈”, 1997. Ч 252 с.

«авданн€:

вивчити теоретичн≥ питанн€, оск≥льки з метою перев≥рки вони будуть внесен≥ до п≥дсумковоњ контрольноњ роботи та ≥спиту; в письмов≥й форм≥ виконати два завданн€:

1. —класти опорний конспект;

2. Ќакреслити схему Ђ ласиф≥кац≥€ нос≥њв економ≥чноњ ≥нформац≥њї

ћатер≥ал дл€ вивченн€:

≤нформац≥€ (дан≥) п≥д час руху та перетворенн€ (обробки) завжди розм≥щуЇтьс€ на певних нос≥€х.  ожний нос≥й даних Ч це матер≥альний обТЇкт, €кий м≥стить в≥домост≥, доступн≥ або лише людин≥, або лише ≈ќћ, або одночасно ≥ людин≥ ≥ ≈ќћ.

ќтже, нос≥њ ≥нформац≥њ €вл€ють собою засоби реЇстрац≥њ даних, €к≥ забезпечують звТ€зок м≥ж ≥нформац≥Їю та людиною, ≥нформац≥Їю та ≈ќћ, людиною та ≈ќћ.

” компТютерних системах використовуютьс€ р≥зноман≥тн≥ види нос≥њв ≥нформац≥њ. ¬иб≥р нос≥€ ≥нформац≥њ залежить в≥д р≥вн€ використанн€ структурного складу техн≥чних засоб≥в збору, реЇстрац≥њ, передач≥ ≥ обробки первинних даних, а також загального р≥вн€ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ задач управл≥нн€. Ќаприклад, за умов автоматизованоњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ €к нос≥њ ≥нформац≥њ можуть бути використан≥ первинн≥ документи, перфокартки, пер≠фостр≥чки, магн≥тн≥ стр≥чки, магн≥тн≥ диски, магн≥тн≥ картки ≥ т.≥н.

”с≥ нос≥њ економ≥чноњ ≥нформац≥њ можна класиф≥кувати за к≥лькома ознаками (рис. 1). “ак, за ф≥зичною структурою нос≥њ ≥нформац≥њ бувають паперов≥, магн≥тн≥, оптичн≥, нап≥впров≥д≠ников≥.

—ьогодн≥ використовуютьс€ три типи нос≥њв, у €ких застосовуЇтьс€ магн≥тний спос≥б запису та зчитуванн€ ≥нформац≥њ. ÷е так≥ нос≥њ, €к:

Ј гнучк≥ диски;

Ј жорстк≥ диски;

Ј магн≥тн≥ стр≥чки.

√нучк≥ диски (дискети, флопп≥-диски) бувають двох тип≥в: 5,25й ≥ 3,5" з Їмн≥стю J,2 ≥ 1,44 ћбайт в≥дпов≥дно. ѕроте вони вже майже вижили себе. —тановл€ть ≥нтерес гнучк≥ диски, що використовують ефект Ѕернулл≥, ≥ так зван≥ ZIP-диски. Ќа них можна збер≥гати до 250 ћбайт ≥нформац≥њ.

∆орстк≥ диски (в≥нчестери) Ї незйомними ≥ поставл€ютьс€ разом з комп'ютером у склад≥ дисководу. ™мн≥сть таких диск≥в становить до к≥лькох дес€тк≥в √байт.

ћагн≥тн≥ стр≥чки (картридж≥) використовуютьс€ т≥льки дл€ резервуванн€ та арх≥вац≥њ ≥нформац≥њ.

 

 

–ис. 1.  ласиф≥кац≥€ нос≥њв економ≥чноњ ≥нформац≥њ

Ѕурхливо розвиваютьс€ останн≥м часом нос≥њ, в €ких використовуЇтьс€ пром≥нь лазера. Ћазерн≥ диски под≥л€ютьс€ на звичайн≥ цифров≥ компакт-диски та цифров≥ багатосторонн≥ диски.

 омпакт-диски (англ. compact disk - CD) вперше почали застосовуватис€ не в комп'ютерн≥й техн≥ц≥, а в сфер≥ звукозапису. ™мн≥сть њх с€гаЇ 700 ћбайт.

–озр≥зн€ють два основних типи комп'ютерних компакт-диск≥в:

♦ т≥, що т≥льки читаютьс€, - CD-ROM (в≥д англ. read опту memory). Ќа них ≥нформац≥€ наноситьс€ на фабриц≥;

♦ т≥, на €к≥ можна ще й записати: одноразово - CD-R (в≥д англ. recordable) або багаторазово - CD-RW (в≥д англ. rewritable).

ќстанн≥м часом з'€вилис€ цифров≥ багатосторонн≥ диски (англ. digital versatile disk - DVD). ¬≥д звичайного компакт-диска так≥ диски в≥др≥зн€ютьс€ тим, що мають к≥лька робочих поверхонь. —початку DVD використовувалис€ дл€ запису в≥деопрограм. ™мн≥сть њх дос€гаЇ 17 √байт.

ƒуже пл≥дно позначаЇтьс€ на нос≥€х об'Їднанн€ двох технолог≥й - "магн≥та" ≥ "св≥тла". ¬арто вид≥лити два типи такого об'Їднанн€:

♦ магн≥тооптичн≥ диски (Їмн≥сть дос€гаЇ 2,6 √байт);

♦ floptical-диски (120 ћбайт).

Ќайважлив≥шою характеристикою нос≥€ нар≥вн≥ з Їмн≥стю Ї над≥йн≥сть та довготривал≥сть збереженн€ ≥нформац≥њ. ¬≥домо, що в≥чних нос≥њв ≥нформац≥њ не ≥снуЇ. ѕроте де€к≥ нос≥њ можуть протриматис€ довше за ≥нш≥. Ќижче наведено гарант≥йн≥ терм≥ни збереженн€ ≥нформац≥њ на р≥зних нос≥€х:

♦ дискети - 5 рок≥в;

♦ ZIP-диски - 10 рок≥в;

♦ ауд≥о-, в≥деокасети - 30 рок≥в;

♦ лазерн≥ диски (CD, DVD) - 50 рок≥в;

♦ пап≥р - 300 рок≥в (при в≥дпов≥дн≥й реставрац≥њ - ще довше).

«а формою поданн€ ≥нформац≥њ Ч друкован≥ та рукописн≥ документи, нос≥њ з магн≥тним записом ≥ перфорац≥йн≥; за конструк≠тивним виконанн€м Ч дов≥льноњ форми, стр≥чков≥, картков≥, дисков≥ тощо; за можлив≥стю використанн€ Ч одноразового ≥ багаторазового використанн€; за кратн≥стю запису Ч ≥з записом, що витираЇтьс€, та записом, що не витираЇтьс€; за способом обробки Ч ручн≥, машинн≥ та зм≥шаноњ обробки тощо.

«алежно в≥д способу ф≥ксуванн€ та обробки нос≥њ ≥нформац≥њ можна умовно под≥лити на три групи:

1) не придатн≥ дл€ автоматичного вводу до ≈ќћ;

2) придатн≥ дл€ автоматичного вводу до ≈ќћ;

3) результатноњ ≥нформац≥њ.

ƒо 1-њ групи (див. рис. 1) належать р≥зноман≥тн≥ первинн≥ документи (обл≥ков≥, планов≥, статистичн≥ тощо). “ак≥ документи призначен≥ дл€ реЇстрац≥њ первинних даних. ” них знаход€ть в≥дбитт€ певн≥ к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ характеристики обТЇкта управл≥нн€, результати виконанн€ господарських та ≥нших операц≥й.

Ќос≥њ 2-њ групи, у свою чергу, под≥л€ютьс€ на дв≥ п≥дгрупи: перфорац≥йн≥ ≥ нос≥њ з магн≥тним записом. ѕ≥дгрупа перфонос≥њв м≥стить перфокартки та њх р≥зновиди ≥ перфостр≥чки. ѕерфокартки ≥ перфостр≥чки широко застосовувались в ≥нформац≥йних системах обробки даних першого ≥ другого етап≥в розвитку, а в сучасних I— перфонос≥њ майже не використовуютьс€. ѓм на зм≥ну прийшли маг≠н≥тн≥ нос≥њ запису Ч диски, картки, стр≥чки тощо.

ƒл€ збер≥ганн€ р≥зноман≥тноњ документальноњ ≥нформац≥њ все ширше застосовуютьс€ фотохромн≥ нос≥њ даних, що €вл€ють собою касетн≥ ≥ картков≥ м≥кроф≥льми. Iнформац≥йна Їмн≥сть м≥кроф≥льму завширшки 3,5 см ≥ завдовжки 1 м становить, наприк≠лад, близько 20 млн. байт. «асоби памТ€т≥, €к≥ використовують м≥кроф≥льми, особливо ефективн≥ в ≥нформац≥йно-пошукових системах дл€ збер≥ганн€ технолог≥чноњ та проектно-конструктор≠ськоњ документац≥њ, нормативно-техн≥чних даних, стандарт≥в тощо.

” компТютерних ≥нформац≥йних системах використовуютьс€ в≥деотерм≥нальн≥ засоби (дисплењ) дл€ оперативного вводу ≥ виводу даних. Ќос≥Їм ≥нформац≥њ в такому раз≥ Ї екран електронно-променевоњ трубки, на €кому ≥ндиц≥юЇтьс€ €к алфав≥тно-цифрова, так ≥ граф≥чна ≥нформац≥€. —истема поданн€ знак≥в диспле€ грунтуЇтьс€ на телев≥з≥йному растр≥.

Iнод≥ дл€ оперативноњ ф≥ксац≥њ певних сталих даних виг≥дно користуватис€ жетонними нос≥€ми (пластмасовими, металевими тощо) з пробитт€ми, €к≥ читаютьс€ спец≥альними засобами. ѕрикладом таких нос≥њв можуть бути перепустки прац≥вник≥в, €к≥ використовуютьс€ в автоматизованих системах табельного обл≥ку, обладнаних комплексом техн≥чних засоб≥в автоматизованоњ прох≥дноњ п≥дприЇмства.

Ќос≥€ми результатноњ ≥нформац≥њ можуть бути вс≥ р≥зновиди перфорац≥йних та магн≥тних нос≥њв.  р≥м того, результатна ≥нфор≠мац≥€ може бути виведена на рулонний пап≥р, бланки друкарськоњ форми, на екран мон≥тор≥в.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. ƒл€ чого призначен≥ нос≥њ ≥нформац≥њ?

2. як≥ нос≥њ ≥нформац≥њ бувають за за ф≥зичною структурою?

3. Ќавед≥ть приклади магн≥тних нос≥њв ≥нформац≥њ

4. Ќа €к≥ групи под≥л€ютьс€ нос≥њ ≥нформац≥њ залежно в≥д способу обробки ≥нформац≥њ?

5. Ќа €ких нос≥€х може бути результативна ≥нформац≥€?

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на лекц≥њ.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.

—амост≥йна робота є 8

“ема: ’арактеристика ≥нфолог≥чноњ та даталог≥чноњ модел≥ баз даних

ћета: самост≥йно вивчити матер≥ал, що не розг€давс€ на лекц≥њ. ѕознайомитись ≥з зовн≥шн≥м, ≥нфолог≥чним, даталог≥чним та внутр≥шн≥м р≥внем поданн€ даних у Ѕƒ.

Ћ≥тература: —итник ¬.‘., ѕисаревська “.ј., ™рьом≥на Ќ.¬.,  раЇва ќ.—. ќснови ≥нформац≥йних систем: Ќавч. пос≥бник / «а ред. ¬.‘. —итника. Ч  .:  Ќ≈”, 1997. Ч 252 с.

«авданн€:

вивчити теоретичн≥ питанн€, оск≥льки з метою перев≥рки вони будуть внесен≥ до п≥дсумковоњ контрольноњ роботи та ≥спиту; в письмов≥й форм≥ виконати два завданн€:

1. —класти опорний конспект;

2. Ќакреслити схему взаЇмозвТ€зку р≥вн≥в поданн€ даних у Ѕƒ.

ћатер≥ал дл€ вивченн€:

ѕроектуванн€ даних повТ€зане з багатор≥вневим њх поданн€м: зовн≥шн≥м, ≥нфолог≥чним, даталог≥чним, внутр≥шн≥м (рис. 6.3).

«овн≥шн≥й р≥вень €вл€Ї собою вимоги до даних з боку користувач≥в ≥ прикладних програм. ¬имоги користувач≥в до зовн≥шнього поданн€ охоплюють сукупн≥сть даних, €к≥ потр≥бн≥ дл€ виконанн€ запит≥в користувач≥в. ¬имоги з боку прикладних прог≠рам до зовн≥шнього р≥вн€ поданн€ даних Ч це перел≥к даних з описом њх взаЇмозвТ€зк≥в, €к≥ необх≥дн≥ дл€ реал≥зац≥њ певних функ≠ц≥ональних задач.


–ис. 6.3. —хема взаЇмозвТ€зку р≥вн≥в поданн€ даних у Ѕƒ

«овн≥шн≥й р≥вень €вл€Ї собою, €к правило, словесний опис даних та њх взаЇмозвТ€зк≥в ≥ в≥дбиваЇ ≥нформац≥йн≥ потреби користувач≥в ≥ прикладних програм. ≤нод≥ дл€ опису зовн≥шнього р≥вн€ використовуютьс€ матричн≥ або ≥нш≥ формал≥зован≥ методи. ќпис зовн≥шнього р≥вн€ не виключаЇ на€вност≥ дублюванн€, надлишковост≥, неузгодженост≥ тощо.

ƒл€ того щоб спроектувати зовн≥шню модель Ѕƒ, необх≥дно виконати обстеженн€ ѕќ, вивчити систему вх≥дноњ ≥ вих≥дноњ документац≥њ, досл≥дити й вивчити вс≥ фукц≥ональн≥ обовТ€зки майбутн≥х користувач≥в Ѕƒ.

јмериканський ком≥тет CODASYL пропонуЇ три р≥вн≥: зовн≥шн≥й, концептуальний, внутр≥шн≥й. ≤нод≥ дл€ зручност≥ проектуванн€ ввод€ть допом≥жний р≥вень (пром≥жний), €кий називають ≥нфолог≥чним. ¬≥н може бути самост≥йним або функц≥онувати €к складова зовн≥шнього р≥вн€.

≤нтеграц≥€ вс≥х зовн≥шн≥х представлень даних виконуЇтьс€ на ≥нфолог≥чному р≥вн≥. Ќа цьому р≥вн≥ формуЇтьс€ ≥нфолог≥чна (канон≥чна) модель даних, €ка не Ї простою сумою зовн≥шн≥х представлень даних.

≤нфолог≥чний р≥вень €вл€Ї собою ≥нформац≥йно-лог≥чну модель (≤Ћћ) предметноњ област≥, в €к≥й виключена надм≥рн≥сть даних ≥ в≥дображен≥ ≥нформац≥йн≥ особливост≥ обТЇкта управл≥нн€, без урахуванн€ особливостей ≥ специф≥ки конкретноњ —”Ѕƒ.

ћета ≥нфолог≥чного проектуванн€ Ч створити структуровану ≥нформац≥йну модель ѕќ, дл€ €коњ розробл€тиметьс€ Ѕƒ. ѕ≥д час проектуванн€ на ≥нфолог≥чному р≥вн≥ створюЇтьс€ ≥нформац≥йно-лог≥чна модель, €ка маЇ в≥дпов≥дати таким вимогам:

Ј коректн≥сть схеми Ѕƒ, тобто адекватне в≥дображенн€ модельованоњ ѕќ;

Ј простота ≥ зручн≥сть використанн€ на наступних етапах проектуванн€, тобто ≤Ћћ маЇ легко в≥дображатис€ в модел≥ Ѕƒ, що п≥дтримуЇтьс€ в≥домими —”Ѕƒ (с≥тков≥, ≥Їрарх≥чн≥, рел€ц≥йн≥);

Ј ≤Ћћ маЇ бути описана мовою, зрозум≥лою проектувальникам Ѕƒ, програм≥стам, адм≥н≥стратору ≥ майбутн≥м користувачам јЅ.

–ис. 1. ≤нфолог≥чна модель даних

 

ќсновною складовою ≥нфолог≥чноњ модел≥ Ї атрибути, €к≥ потр≥бно проанал≥зувати ≥ де€ким чином згрупувати дл€ подальшого збер≥ганн€ в Ѕƒ.

—утн≥сть ≥нфолог≥чного моделюванн€ пол€гаЇ у виокремленн≥ ≥нформац≥йних обТЇкт≥в ѕќ (файл≥в), €к≥ п≥дл€гають збер≥ганню в Ѕƒ, а також визначенн≥ характеристик обТЇкт≥в ≥ звТ€зк≥в м≥ж ними. ’арактеристиками обТЇкт≥в Ї атрибути.

ƒаталог≥чний (лог≥чний, концептуальний) р≥вень формуЇтьс€ з урахуванн€м специф≥ки ≥ особливостей конкретноњ —”Ѕƒ. Ќа цьому р≥вн≥ будуЇтьс€ концептуальна модель даних, тобто спец≥альним способом структурована модель ѕќ, €ка в≥дпов≥даЇ особливост€м ≥ обмеженн€м вибраноњ —”Ѕƒ. ћодель лог≥чного р≥вн€, €ка п≥дтримуЇтьс€ засобами конкретноњ —”Ѕƒ, ≥нод≥ називають даталог≥чною. «алежно в≥д тип≥в моделей, €к≥ п≥дтримуютьс€ засобами —”Ѕƒ, Ї ≥Їрарх≥чн≥, с≥тков≥ ≥ рел€ц≥йн≥ модел≥ баз даних. Ќайпоширен≥шими на сучасному ринку програм≠них продукт≥в Ї рел€ц≥йн≥ —”Ѕƒ.

¬нутр≥шн≥й р≥вень повТ€заний з ф≥зичним розм≥щенн€м даних у памТ€т≥ ≈ќћ. Ќа цьому р≥вн≥ формуЇтьс€ ф≥зична модель Ѕƒ, €ка м≥стить структури збер≥ганн€ даних у памТ€т≥ ≈ќћ, включаючи опис формат≥в даних, пор€док њх лог≥чного чи ф≥зичного упор€дкуванн€, розм≥щенн€ за типами пристроњв, а також характеристики ≥ шл€хи доступу до даних.

¬≥д параметр≥в ф≥зичноњ модел≥ залежать так≥ характеристики функц≥онуванн€ Ѕƒ: обс€г памТ€т≥ ≥ час реакц≥њ системи. ‘≥зичн≥ параметри Ѕƒ можна зм≥нювати у процес≥ њњ експлуатац≥њ (не зм≥нюючи при цьому опису ≥нших р≥вн≥в) з метою п≥двищенн€ ефективност≥ функц≥онуванн€ системи.

—труктура файл≥в Ѕƒ визначаЇтьс€ на етапах ≥нфолог≥чного ≥ лог≥чного проектуванн€, а формуванн€ структури Ч на етап≥ ф≥зичного проектуванн€ Ѕƒ.

—труктура файла Ч це пойменована сукупн≥сть лог≥чно взаЇмозвТ€заних атрибут≥в.

«апитанн€ дл€ самоконтролю:

1. ўо €вл€Ї собою зовн≥шн≥й р≥вень?

2. ўо розум≥ють п≥д ≥нфолог≥чною моделлю даних?

3. ¬ чому сутн≥сть ≥нфолог≥чного проектуванн€?

4. ўо розум≥ють п≥д датолог≥чною моделлю даних?

5. ўо €вл€Ї собою внутр≥шн≥й р≥вень?

‘орми контролю:

ѕоточний -перев≥рка конспект≥в, усне опитуванн€ на лекц≥њ.

ѕ≥дсумковий - п≥дсумкова контрольна робота, екзамен.

 


 

—амост≥йна робота є 9





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1234 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1864 - | 1821 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.