Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ орган≥зац≥њ л≥кувально-евакуац≥йного забезпеченн€ населенн€ в раз≥ природних катастроф




ƒосв≥д орган≥зац≥њ медичного забезпеченн€ населенн€ п≥д час авар≥йно-р€тувальних роб≥т св≥дчить, що через певн≥ особливост≥ ситуац≥њ, €ка виникаЇ внасл≥док стих≥йного лиха, великого значенн€ набуваЇ медична розв≥дка. як правило, вона зд≥йснюЇтьс€ вс≥ма медичними ланками (формуванн€ми, п≥дрозд≥лами).

ќсновними завданн€ми медико-тактичноњ розв≥дки Ї зб≥р даних щодо к≥лькост≥ структури патолог≥њ серед потерп≥лих, а також м≥сць њх розм≥щенн€, умов пошуку, збору ≥ винесенн€ з осередку катастрофи, визначенн€ стану шл€х≥в просуванн€ медичних формувань, з'€суванн€ на€вност≥ ≥ стану медичних сил ≥ засоб≥в, €к≥ опинилис€ в зон≥ стих≥йного лиха, прим≥щень, придатних дл€ розгортанн€ етап≥в медичноњ евакуац≥њ, визначенн€ шл€х≥в евакуац≥њ потерп≥лих до л≥кувальних заклад≥в.

ќсновою сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ розв≥дки с зб≥р даних щодо сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ й еп≥дем≥олог≥чноњ обстановки в осередку катастрофи, що включаЇ отриманн€ в≥домостей про еп≥дем≥чн≥ осередки, €к≥сть води, пов≥тр€, продукт≥в харчуванн€, сан≥тарний стан територ≥њ, комунальних та ≥нших об'Їкт≥в життЇзабезпеченн€ населенн€, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чний стан л≥кувально-проф≥лактичних та ≥нших заклад≥в, що можуть впливати па зд≥йсненн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних заход≥в, уточненн€ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ обстановки та ступен€ небезпеки ураженн€.


ќрган≥зац≥ю медичного забезпеченн€ в зон≥ стих≥йного лиха можна умовно под≥лити натри пер≥оди:

п Ї р ш и й - пер≥од ≥зол€ц≥њ, €кий триваЇ з початку виникненн€ ситуац≥њ до початку орган≥зованого зд≥йсненн€ р€тувальних та ≥нших нев≥дкладних роб≥т (0,5-6 год);

д р у г и й - пер≥од р€туванн€, що триваЇ з початку р€тувальних роб≥т до зак≥нченн€ остаточноњ евакуац≥њ потерп≥лих за меж≥ вогнища стих≥йного лиха (в≥д 6 ≥ год до к≥лькох д≥б);

т р е т ≥ й - пер≥од реаб≥л≥тац≥њ, що триваЇ з початку планового л≥куванн€ та реаб≥л≥тац≥њ потерп≥лих (постраждалих) до остаточного вил≥куванн€ (в≥д ≤ до 90 д≥б).

” раз≥ масових травматичних ушкоджень виникаЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж к≥льк≥стю потерп≥лих, що потребують медичноњ допомоги та к≥льк≥стю медичних прац≥вник≥в, €ких можна залучити до реал≥зац≥њ заход≥в другого пер≥оду.

ѕерший етап медичноњ евакуац≥њ розгортаЇтьс€ залежно в≥д обставин. Ќа€вн≥сть придатних дл€ розм≥щенн€ буд≥вель, в≥дсутн≥сть вторинних чинник≥в ураженн€ (—ƒќ–, рад≥оактивного забрудненн€, нелокал≥зованих осередк≥в пожеж тощо) передбачаЇ його розгортанн€ безпосередньо в зон≥ стих≥йного лиха. ¬ ≥ншому раз≥ етап розгортаЇтьс€ на меж≥ осередку ураженн€.

ƒругий етап медичноњ евакуац≥њ формуЇтьс€ за рахунок л≥кувальних заклад≥в, що вход€ть до складу державноњ служби медицини катастроф, та за потреби перепроф≥льованих шл€хом посиленн€ спец≥ал≥зованих бригад пост≥йноњ готовност≥ ≥нших л≥кувальних заклад≥в адм≥н≥стративноњ територ≥њ.

ќрган≥зац≥€ медичноњ евакуац≥њ покладаЇтьс€ на органи управл≥нн€ охорони здоров'€ в≥дпов≥дного р≥вн€ ≥з залученн€м засоб≥в державноњ служби медицини катастроф територ≥ального та за необх≥дн≥стю державного р≥вн€.

” першу чергу потребують медичноњ допомоги та евакуац≥њ д≥ти, ваг≥тн≥ ж≥нки, особи з неспиненою зовн≥шньою або внутр≥шньою кровотечею, у стан≥


асф≥кс≥њ, шоку ≥з синдромом тривалого стисненн€, з в≥дкритим пораненн€м грудноњ або черевноњ порожнини, у несв≥домому або конвульсивному стан≥, а також т≥, що зазнають впливу вторинних фактор≥в, €к≥ обт€жують ураженн€.

—л≥д визначати, що серед потерп≥лих в≥д стих≥йних лих значну частину населенн€ складають д≥ти. «а даними де€ких автор≥в њх в≥дсоток в≥д загальноњ к≥лькост≥ потерп≥лих зм≥нюЇтьс€ в межах 12,6-23.2. “ому при орган≥зац≥њ медичного забезпеченн€ д≥тей треба враховувати так≥ фактори:

- у д≥тей виключаЇтьс€ такий вид медичноњ допомоги, €к самодопомога (у
б≥льшост≥ випадк≥в ≥ взаЇмодопомога), через це медична допомога
насамперед надаЇтьс€ д≥т€м, ≥ за однакового ступен€ т€жкост≥ ураженн€
вони мають перевагу перед дорослими €к в осередку ураженн€, так ≥ на
наступних етапах медичноњ евакуац≥њ;

- винесенн€ д≥тей та њх евакуац≥€ в л≥кувальн≥ заклади зд≥йснюЇтьс€ обов'€зково
в супровод≥ родич≥в (сус≥д≥в, знайомих), затримка њх на першому етап≥
евакуац≥њ вкрай небажана;

- починаючи з першого етапу, треба передбачити створенн€ 20-25%
л≥жком≥сць дл€ д≥тей, а також створенн€ умов дл€ тимчасовоњ њх
госп≥тал≥зац≥њ, використовуючи медичне майно дит€чих л≥карень.

Ќеобх≥дно враховувати так≥ особливост≥ переб≥гу уражень у д≥тей, пов'€зан≥ з њх анатомо-ф≥з≥олог≥чними особливост€ми:

- чутлив≥сть д≥тей до крововтрати, нав≥ть незначноњ: лаб≥льний артер≥альний
тиск спри€Ї швидкому розвитку шокового стану;

- схильн≥сть слизових оболонок дихальних шл€х≥в до набр€к≥в; тому
напружене функц≥онуванн€ нирок п≥двищуЇ ризик утворенн€ легеневих
набр€к≥в, г≥перг≥дратац≥њ або зневодненн€ орган≥зму дитини;

- еластичн≥сть к≥стковоњ системи у д≥тей зменшуЇ частоту перелом≥в, але
обумовлюЇ властив≥ дл€ дит€чого в≥ку пошкодженн€ к≥сток (тр≥щина,
п≥дк≥сний перелом тощо).


як св≥дчить досв≥д орган≥зац≥њ роб≥т з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йних лих, усп≥шне зд≥йсненн€ заход≥в щодо наданн€ екстреноњ допомоги потерп≥лим в осередках катастроф обумовлене, передус≥м, узгодженими д≥€ми особового складу медичних ≥ авар≥йно - р€тувальних формувань, €к≥ там працюють.

” раз≥ виникненн€ перешкод дл€ доставки медичних формувань у зону стих≥йного лиха автотранспортом через руйнуванн€ шл€х≥в, мост≥в, утворенн€ завал≥в, зон затопленн€ њх доц≥льно доставл€ти пов≥тр€ним транспортом.

¬ажливим Ї виб≥р м≥сц€ дл€ розгортанн€ ≥ роботи медичних формувань у зон≥ стих≥йного лиха. ¬оно повинно в≥дпов≥дати таким вимогам:

бути максимально наближене до осередку масових сан≥тарних втрат;

розташоване на незначний в≥дстан≥ в≥д основних маршрут≥в евакуац≥њ

населенн€;

забезпечувати захист потерп≥лих та особового складу формувань в≥д

впливу негативних фактор≥в навколишнього середовища та виключити

його пост≥йну передислокац≥ю.

ѕри землетруса х категорично заборон€Їтьс€ розм≥щувати медичн≥ формуванн€ ≥ заклади в буд≥вл€х що лишалис€ неушкодженими через можлив≥сть њх руйнуванн€ п≥д час повторних поштовх≥в. “реба широко використовувати намети або пневмокаркасн≥ модул≥. ”с≥ м≥сц€ розташуванн€ медичних формувань обов'€зково позначаютьс€ покажчиками, а в темну пору доби осв≥тлюютьс€.

ѕ≥д час проведенн€ р€тувальних роб≥т перша медична допомога зд≥йснюЇтьс€ шл€хом само- та взаЇмодопомоги, безпосередньо особовим складом р€тувальник≥в, а пот≥м вже медичними прац≥вниками бригад швидкоњ медичноњ допомоги. якщо к≥льк≥сть потерп≥лих значна, визначаютьс€ м≥сц€ њх збору. –озгортаютьс€ тимчасов≥ медичн≥ пункти. Ќа ц≥ пункти направл€Їтьс€ сан≥тарний транспорт загального призначенн€. «в≥дти


зд≥йснюЇтьс€ евакуац≥€ потерп≥лих (п≥сл€ наданн€ њм певного обс€гу медичноњ допомоги) у медичн≥ заклади дл€ подальшого л≥куванн€.

«начне м≥сце в структур≥ заход≥в медичного забезпеченн€ потерп≥лих при землетрусах пос≥даЇ проф≥лактика ≥ припиненн€ масових псих≥чних реакц≥й та наданн€ психоневролог≥чноњ допомоги.

—татистичн≥ дан≥ св≥дчать, що в середньому в зон≥ землетрусу 52% потерп≥лих отримували першу медичну допомогу шл€хом само- ≥ взаЇмодопомоги, а в 35% випадк≥в вона надавалас€ р€тувальниками ≥ медичними прац≥вниками. ѕершу л≥карську допомогу, без попередньоњ першоњ медичноњ, отримували близько 10% потерп≥лих.

ƒосв≥д роботи медичних формувань п≥д час землетрус≥в доводить, що орган≥зац≥€ њх постачанн€ медичним майном у достатн≥й к≥лькост≥ необх≥дна вже з перших годин роботи. “ому при орган≥зац≥њ медичного забезпеченн€ населенн€ в сейсмонебезпечних зонах передбачаЇтьс€ створенн€ певного резерву медичного майна на баз≥ л≥кувальних та аптечних заклад≥в на спец≥альних складах.

ѕри повен€х наданн€ медичноњ допомоги орган≥зовуЇтьс€ €к на затоплен≥й, так ≥ на прилегл≥й територ≥њ. Ќаданн€ першоњ медичноњ допомоги в зон≥ затопленн€ зд≥йснюЇтьс€ силами р€тувальних груп. «а певних обставин до складу таких груп бажано включати медичного прац≥вника. ѕерша медична допомога надаЇтьс€ потерп≥лим безпосередньо на плавзасобах ≥ передбачаЇ з≥гр≥ванн€, штучну вентил€ц≥ю легень, непр€мий масаж серц€, тимчасову ≥ммоб≥л≥зац≥ю перелом≥в, введенн€ знеболюючих препарат≥в.

ƒл€ наданн€ першоњ л≥карськоњ допомоги потерп≥лим поблизу зони затопленн€ розгортаютьс€ разом з пунктами збору та сортуванн€ тимчасов≥ медичн≥ пункти. Ќаданн€ цього виду допомоги, €к правило, обмежуЇтьс€ заходами, спр€мованими на п≥дтримку життЇвих функц≥й орган≥зму: введенн€ серцево-судинних препарат≥в, транкв≥л≥затор≥в, дихальних аналептик≥в, проведенн€ кисневоњ терап≥њ, транспортноњ ≥ммоб≥л≥зац≥њ тощо. ѕодальша


евакуац≥€ зд≥йснюЇтьс€ в стац≥онари л≥кувальних заклад≥в, €к≥ в≥дпов≥дно до плану виконують функц≥њ прийманн€ ≥ наданн€ квал≥ф≥кованоњ (спец≥ал≥зованоњ) медичноњ допомоги потерп≥лим через пов≥нь.

ќкремо треба зазначити: пор€д з травмами, переломами к≥нц≥вок б≥льш≥сть потерп≥лих у раз≥ повеней належить до терапевтичного проф≥лю. Ќайчаст≥шим насл≥дком перебуванн€ людей у вод≥, особливо в холодну пору року, Ї розвиток пневмон≥й. ” свою чергу, гострий характер порушенн€ життЇвих функц≥й орган≥зму потребуЇ негайного запровадженн€ комплексу необх≥дних заход≥в медичноњ допомоги.

ќсновним зм≥стом роботи л≥кувальних заклад≥в другого етапу медичноњ евакуац≥њ в зазначен≥й ситуац≥њ буде виведенн€ потерп≥лих ≥з стану, що загрожуЇ життю. ÷е передбачаЇ завчасну п≥дготовку медичного персоналу з питань реан≥мац≥њ та протишоковоњ терап≥њ, розгортанн€ реан≥мац≥йних в≥дд≥лень або перепроф≥л≥зац≥ю л≥жок за рахунок ≥нших в≥дд≥лень, а також п≥дсиленн€ њх анестез≥ологами ≥ спец≥ал≥стами з ≥нтенсивноњ терап≥њ. ћожливе також п≥дсиленн€ л≥кувальних заклад≥в за рахунок бригад спец≥ал≥зованоњ медичноњ допомоги в≥дпов≥дного проф≥лю.

ѕри пожежах, особливо на значних територ≥€х, у населенн€ виникають не лише терм≥чн≥ оп≥ки та отруЇнн€ монооксидом вуглецю, а й морально-психолог≥чн≥ травми. Ќаданн€ медичноњ допомоги при пожежах маЇ особливост≥, оск≥льки розшук потерп≥лих ускладнюЇтьс€ через задимлен≥сть територ≥њ або буд≥вель, а також виникненн€ комб≥нованих уражень: оп≥ки + травма, оп≥ки + отруЇнн€ димом, оп≥ки + псих≥чний шок тощо.

ƒо наданн€ першоњ медичноњ допомоги населенню п≥д час пожеж окр≥м п≥дрозд≥л≥в пожежегас≥нн€ та особового складу р€тувальних ланок, негайно залучаютьс€ бригади швидкоњ медичноњ допомоги ≥ в раз≥ поодиноких, незначних за розм≥ром пожеж вони впораютьс€ з≥ своњм завданн€м.

ќкремо треба зазначити, що пор€док введенн€ медичних формувань до об'Їкт≥в з метою зд≥йсненн€ р€тувальних роб≥т визначаЇтьс€ старшим начальником, €кий орган≥зовуЇ пожежегас≥нн€. ћ≥сце збору (винесенн€)


потерп≥лих визначаЇтьс€ в кожному випадку окремо з обов'€зковим урахуванн€м прогнозу розвитку пожеж≥.

ѕерша л≥карська допомога мас бути надана в максимально стислий терм≥н неподал≥к в≥д м≥сц€ пожеж≥. ѕри значн≥й к≥лькост≥ оп≥кових хворих та отруЇних монооксидом вуглецю л≥кувальн≥ заклади посилюютьс€ спец≥ал≥зованими бригадами пост≥йноњ готовност≥ другоњ черги (оп≥ковими, токсикотерапевтичними) ≥ повинн≥ мати певний запас л≥к≥в та перев'€зувальних засоб≥в.

¬раховуючи особливост≥ ураженн€ ≥ наданн€ квал≥ф≥кованоњ ≥ спец≥ал≥зованоњ медичноњ допомоги потерп≥лим, другий етап медичноњ евакуац≥њ розгортаЇтьс€ на баз≥ обласних оп≥кових ≥ токсиколог≥чних центр≥в (в≥дд≥лень).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 380 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1474 - | 1301 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.