Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћедичне сортуванн€ уражених п≥д час катастроф та




ѓ’ ≈¬ј ”ј÷≤я.

¬ раз≥ виникненн€ середовища при Ќ—, €к правило, виникають масов≥ сан≥тарн≥ втрати та нестача медичних сил ≥ засоб≥в, щоб своЇчасно орган≥зувати допомогу вс≥м ураженим. ƒоводитьс€ запроваджувати чергов≥сть у наданн≥ медичноњ допомоги та евакуац≥њ. ѕотребуЇтьс€ медичне сортуванн€.

ћедичне сортуванн€ - це метод под≥лу потерп≥лих та хворих на групи, що грунтуЇтьс€ на потреб≥ в однор≥дних л≥кувально-проф≥лактичних ≥ евакуац≥йних заходах залежно в≥д медичних показань та конкретних обставин Ќ—.

ћедичне сортуванн€ проводитьс€ починаючи з моменту наданн€ першоњ медичноњ допомоги на м≥сц≥ ураженн€ ≥ продовжуЇтьс€ п≥д час наданн€ ус≥х догосп≥тальних ≥ госп≥тальних вид≥в медичноњ допомоги.

«алежно в≥д завдань, що вир≥шуютьс€, розр≥зн€ють два види медичного сортуванн€:

1. ¬нутр≥шньопунктове сортуванн€ визначаЇ пор€док проходженн€
потерп≥лого у середин≥ л≥кувально-проф≥лактичного закладу (пункту
наданн€ медичноњ допомоги);

2. ≈вакотранспортне сортуванн€, що проводитьс€ з метою под≥лу потерп≥лих
на однор≥дн≥ групи за чергою евакуац≥њ, видами евакотранспорту,
положенн€м потерп≥лого (сид€чи, лежачи) та евакуац≥йним призначенн€м
(пунктом пр€муванн€).


ѕ≥д час наданн€ першоњ медичноњ допомоги у процес≥ медичного сортуванн€ вид≥л€ють так≥ групи:

1) ќсоби, €к≥ потребують медичноњ допомоги у першу чергу (на€вн≥сть

палаючого од€гу; зовн≥шн€ або внутр≥шн€ артер≥альна кровотеча; шок; асф≥кс≥€; судоми; колапс; втрата св≥домост≥; травматична ампутац≥€ к≥нц≥вок; випаданн€ петель кишок; в≥дкритий пневмоторакс; мимов≥льне вид≥ленн€ сеч≥ та калу; р≥зка зм≥на кольору шк≥ри та слизових оболонок; виражена задишка тощо);

2) ”ражен≥ особи, допомога €ким може бути надана у другу чергу, тобто

в≥дстрочена на найближчий час (продовженн€ впливу уражаючого чинника, €кий обт€жуЇ ураженн€ орган≥зму - тл≥ючий од€г, на€вн≥сть —ƒќ– на в≥дкритих частинах т≥ла, п≥двищений вм≥ст окису вуглецю у навколишньому атмосферному пов≥тр≥; перебуванн€ частин т≥ла п≥д конструкц≥€ми зруйнованоњ будови тощо). «атримка у наданн≥ њм допомоги може обт€жити стан, але не створюЇ безпосередньоњ загрози дл€ житт€.

3) ”с≥ ≥нш≥ потерп≥л≥;

4) ѕотерп≥л≥, €к≥ потребують винесенн€ або вивезенн€ у найближчий

л≥кувально-проф≥лактичний заклад у першу чергу (потерп≥л≥, €ким була надана медична допомога у першу чергу) ≥ в другу чергу (вс≥ ≥нш≥ уражен≥);

5) Ћегкоуражеп≥ (ход€ч≥), €к≥ можуть самост≥йно або ≥з стороннього допомогою

д≥статис€ до л≥кувально-проф≥лактичного закладу.

ќсновою сортуванн€ прийн€т≥ так≥ основн≥ сортувальн≥ ознаки: Ќебезпечн≥сть дл€ оточуючих визначаЇ ступ≥нь потреби уражених в сан≥тарн≥й чи спец≥альн≥й обробц≥, в ≥зол€ц≥њ. ” залежност≥ в≥д цього уражених розпод≥л€ють на групи:

- т≥, що потребують спец≥альноњ (сан≥тарноњ) обробки (частковоњ чи повноњ);

- т≥, що п≥дл€гають тимчасов≥й ≥зол€ц≥њ (в ≥нфекц≥йному чи

психоневролог≥чному ≥зол€тор≥);


- т≥, що не потребують спец≥альноњ (сан≥тарноњ) обробки.

Ћ≥кувальна ознака Ч ступ≥нь потреби потерп≥лих у медичн≥й допомоз≥, черговост≥ та м≥сц≥ (л≥кувальний п≥дрозд≥л) њњ наданн€.

«а ступенем потреби в медичн≥й допомоз≥ у в≥дпов≥дних п≥дрозд≥лах етапу евакуац≥њ вид≥л€ють уражених:

- €к≥ потребують нев≥дкладноњ медичноњ допомоги;

- не потребують медичноњ допомоги (допомога може бути в≥дкладена);

- уражен≥ з травмою, що не сум≥сна з житт€м, потребують симптоматичноњ
допомоги, тобто полегшенн€ стражданн€.

≈вакуац≥йна ознака - необх≥дн≥сть, чергов≥сть евакуац≥њ, вид транспорту та положенн€ ураженого в транспорт≥. «а ц≥Їю ознакою уражених розпод≥л€ють на групи:

- т≥, що п≥дл€гають евакуац≥њ за меж≥ осередку (зони ураженн€) в ≥нш≥
територ≥альн≥, рег≥ональн≥ л≥кувальн≥ заклади чи центри крањни з
урахуванн€м евакуац≥йного призначенн€, черговост≥, способу евакуац≥њ
(лежачи, сид€чи), виду транспорту;

- т≥, €ких необх≥дно залишити в даному л≥кувальному заклад≥ (за т€жк≥стю
стану, нетранспортабельн≥стю) тимчасово чи до одужанн€;

- т≥, що п≥дл€гають поверненню за м≥сцем проживанн€ (розселенн€) чи
короткочасн≥й затримц≥ на медичному етап≥ дл€ медичного спостереженн€.

” приймальних в≥дд≥ленн€х л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в (Ћѕ«) дл€ проведенн€ медичного сортуванн€ формуютьс€ сортувальн≥ бригади. ќптимальний склад л≥карськоњ сортувальноњ бригади такий: л≥кар, фельдшер (медична сестра), медична сестра, два реЇстратори, ланка носильник≥в (чотири особи). —ортуванн€ звичайно грунтуЇтьс€ на даних зовн≥шнього огл€ду потерп≥лих, њх опитуванн≥, ознайомленн≥ з медичною документац≥Їю (€кщо вона Ї), без використанн€ трудом≥стких метод≥в обстеженн€.

ћедичний персонал сортувальноњ бригади спочатку проводить виб≥ркове сортуванн€ з метою ви€вленн€ уражених, небезпечних дл€ оточуючих, та тих,

 

 

хто насамперед потребуЇ медичноњ допомоги (на€вн≥сть зовн≥шньоњ кровотеч≥, асф≥кс≥њ, пород≥лл≥, д≥ти та ≥н.). ѕ≥сл€ виб≥ркового методу сортуванн€ персонал бригади переходить до "конвеЇрного" огл€ду потерп≥лих. ќдночасно огл€дають двох ос≥б: б≥л€ одного з них знаходитьс€ л≥кар, медична сестра та реЇстратор; б≥л€ ≥ншого - фельдшер (медична сестра) та реЇстратор. ѕрийн€вши сортувальне р≥шенн€ щодо першого потерп≥лого, л≥кар переходить до другого, отримуЇ в≥д фельдшера ≥нформац≥ю, за необх≥дност≥ додатково огл€даЇ потерп≥лого. ѕот≥м, прийн€вши сортувальне р≥шенн€ щодо другого потерп≥лого, л≥кар переходить до третього, отримуЇ в≥д медичноњ сестри ≥нформац≥ю про його стан, у раз≥ необх≥дност≥ доповнюЇ њњ ще й особистим огл€дом, приймаЇ р≥шенн€. ‘ельдшер разом з реЇстратором у цей час огл€дають четвертого потерп≥лого, ≥ таким чином продовжуЇтьс€ процес медичного сортуванн€.

«а необх≥дност≥ потерп≥лим надаЇтьс€ медична допомога. –езультати сортуванн€ ф≥ксуютьс€ сортувальними марками (рис.5), на основ≥ €ких носильники реал≥зують сортувальн≥ р≥шенн€ л≥кар€. ”раховуючи нер≥вном≥рн≥сть надходженн€ потерп≥лих, за на€вност≥ значноњ њх к≥лькост≥ формуютьс€ додатков≥ сортувальн≥ бригади ≥з ≥нших в≥дд≥лень л≥карн≥.

ќдна сортувальна бригада за 1 год. роботи може розсортувати в≥д 20 до 40 потерп≥лих травматолог≥чного проф≥лю або уражених —ƒќ– з наданн€м нев≥дкладноњ медичноњ допомоги.

Ќин≥ увага сучасноњ медицини зосереджена на пошуку методик прискоренн€ д≥агностики ≥ прогнозуванн€ дл€ групуванн€ уражених з метою диференц≥йованого п≥дходу за терм≥нов≥стю наданн€ допомоги ≥ пор€дку евакуац≥њ. ¬изначен≥ р≥зноман≥тн≥ напр€ми ц≥Їњ роботи. ¬ основу одного з них покладено математичне моделюванн€ з використанн€м математичних формул, алгоритм≥в, бальноњ системи багатофакторноњ оц≥нки ступен€ т€жкост≥ травми, симптом≥в њњ ви€вленн€ ≥ де€ких ускладнень. –екомендуютьс€ таблиц≥ оц≥ночних бал≥в, величини травматолог≥чних ≥ндекс≥в, параметричн≥ шкали


бальноњ оц≥нки, а також номограми дл€ розрахунку ≥ндекс≥в ≥ прогнозу ураженн€ дорослого ≥ дит€чого населенн€.

≤нший напр€м прискоренн€ сортуванн€ уражених - використанн€ диференц≥йно-д≥агностичних таблиць оц≥нки можливого прогнозу в уражених за к≥льк≥стю ви€влених найб≥льш ≥нформативних ознак про ступ≥нь т€жкост≥ стану в раз≥ оп≥ковоњ травми, травми черева та грудей, а також гостроњ променевоњ хвороби, гн≥йно-септичних ускладнень.

ќднак, €к показуЇ досв≥д навчань та практика роботи медичного персоналу в пер≥од великоњ к≥лькост≥ надходженн€ умовно уражених на навчанн€х ≥ реально потерп≥лих (при смерчах, ураганах, землетрусах, катастрофах та авар≥€х), медичний персонал не використовуЇ в процес≥ сортуванн€ н≥ номограми, н≥ математичн≥ формули, н≥ ≥ндекси. јле вони можуть бути застосован≥ дл€ уточненн€ ступен€ ураженн€ та визначенн€ прогнозу в подальших пер≥одах роботи етап≥в медичноњ евакуац≥њ.

 р≥м того, за в≥дпов≥дноњ п≥дготовки середн≥й медичний персонал сортувальних бригад може з≥брати дан≥ видимих анатом≥чних ≥ доступних функц≥ональних порушень в уражених з урахуванн€м бальноњ оц≥нки дл€ пов≥домленн€ л≥кар€ сортувальноњ бригади про стан ураженого, а л≥кар, уточнивши за необх≥дност≥ додатков≥ кл≥н≥чн≥ симптоми ураженн€, приймаЇ к≥нцеве сортувальне р≥шенн€. ÷≥ методики з позитивними результатами можуть бути застосован≥ в госп≥тальному та операц≥йно-перев'€зувальному в≥дд≥ленн≥ дл€ визначенн€ л≥кувальноњ тактики стосовно кожного т€жкоураненого (оперативне, консервативне, симптоматичне та ≥нш≥ л≥куванн€).

Ѕезумовне практичне значенн€ дл€ медичного сортуванн€ мають табличн≥ методи визначенн€ ступен€ т€жкост≥ рад≥ац≥йного ураженн€ (гостроњ променевоњ хвороби), прогнозу терм≥чного ураженн€, а також показники об'Їму кровотеч≥ та де€к≥ ≥нш≥.

¬ажливим елементом в орган≥зац≥њ екстреноњ медичноњ допомоги населенню при масових ураженн€х Ї медична евакуац≥€.


ћедична евакуац≥€ Ч це система заход≥в щодо видаленн€ ≥з зони катастрофи уражених, €к≥ потребують медичноњ допомоги ≥ л≥куванн€ за њњ межами. ¬она починаЇтьс€ з орган≥зованого винесенн€, виведенн€ та вивезенн€ потерп≥лих ≥з зони катастрофи ≥ зак≥нчуЇтьс€ доставкою њх у л≥кувальн≥ заклади, €к≥ надають повний обс€г медичноњ допомоги та забезпечують к≥нцеве л≥куванн€. Ўвидка доставка уражених на перший ≥ к≥нцевий етапи медичноњ евакуац≥њ Ї одним з головних засоб≥в дос€гненн€ своЇчасност≥ в наданн≥ медичноњ допомоги ураженим.

¬ умовах катастроф сан≥тарний та непристосований автотранспорт (таб.2), €к правило, Ї одним з основних засоб≥в евакуац≥њ уражених у ланц≥ - зона катастрофи - найближчий л≥кувальний заклад, де надаЇтьс€ повний обс€г медичноњ допомоги. «а необх≥дност≥ евакуац≥њ уражених у спец≥ал≥зован≥ центри рег≥ону зазвичай використовуЇтьс€ ав≥ац≥йний транспорт.

ѕ≥д час евакуац≥њ важливо правильно розм≥стити уражених у салон≥ автобуса чи кузов≥ автомоб≥л€. “€жкоуранених, €к≥ потребують обережних умов транспортуванн€, розм≥щують на носилках переважно в передн≥х секц≥€х ≥ не вище другого €русу. ”ражен≥ на носилках з транспортними шинами, з г≥псовими пов'€зками розм≥щуютьс€ на верхн≥х €русах салону. √оловний к≥нець носилок повинен бути обернений до каб≥ни ≥ знаходитись на 10 - 15 см вище ножного, щоб зменшити поздовжнЇ перем≥щенн€ уражених п≥д час руху транспорту- Ћегкоуражен≥ (сид€ч≥) розм≥щуютьс€ в автобусах в останню чергу на в≥дкидних сид≥нн€х, а у вантажних автомоб≥л€х на дерев'€них лавах (дошках), що закр≥плен≥ м≥ж боковими бортами. Ўвидк≥сть руху автомоб≥л≥в визначаЇтьс€ станом дорожнього покритт€, видим≥стю на дорогах, порою року, часом доби та ≥нше ≥ звичайно встановлюЇтьс€ в межах 30 Ч 40 км/год.

ƒе€к≥ перваги перед автомоб≥льним транспортом, пор€д ≥з зал≥зничним, маЇ також р≥чковий (морський) транспорт (товаропасажирськ≥ судна, барж≥, швидк≥сн≥ катери, риболовн≥ та вантажн≥ судна).

≤з пов≥тр€них засоб≥в дл€ евакуац≥њ уражених можуть бути використан≥ р≥зноман≥тн≥ типи л≥так≥в цив≥льноњ та в≥йськово-транспортноњ ав≥ац≥њ, а також


спец≥ально обладнан≥ јн-2, як-40 та ≥н. ” салонах л≥так≥в встановлюютьс€ пристроњ дл€ носилок, дл€ розм≥щенн€ сан≥тарно-господарського обладнанн€, медичного оснащенн€. Ќайб≥льш зручними Ї реан≥мац≥йно-операц≥йн≥ л≥таки јн-26ћ, "–€тувальник" з операц≥йною, палатою ≥нтенсивноњ терап≥њ тощо.

як показав досв≥д роботи служб у зонах катастроф, найб≥льш складною дл€ зд≥йсненн€ в орган≥зац≥йному≥ техн≥чному в≥дношенн≥ Ї евакуац≥€ (винесенн€, вивезенн€) уражених через завали, осередки пожеж та ≥н. якщо немаЇ можливост≥ подати транспорт≥ засоби до м≥сць знаходженн€ уражених, орган≥зуЇтьс€ винесенн€ уражених на носилках, ≥мпров≥зованими засобами (дошки) до м≥сц€ можливого навантаженн€ на транспорт (методом естафети).

ѕри масов≥й евакуац≥њ уражених зал≥зничним (водним) транспортом (евакуац≥йно-сан≥тарними поњздами, зал≥зничними летючками) у м≥сц€х навантаженн€ обладнуютьс€ п≥д'њздн≥ шл€хи, найпрост≥ш≥ пристосуванн€ дл€ забезпеченн€ повантаженн€ (вивантаженн€) потерп≥лих (сходн≥, м≥стки та щитки). ≤з ц≥Їю метою використовують також платформи, трапи, пристан≥. «а непогоди зд≥йснюютьс€ заходи щодо захисту уражених в≥д дощу, сн≥гу, холоду тощо.

≈вакуац≥€ зд≥йснюЇтьс€ за принципом "на себе" (машини швидкоњ медичноњ допомоги, л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, рег≥ональних, територ≥альних центр≥в екстреноњ медичноњ допомоги тощо) ≥ "в≥д себе" (транспортом об'Їкта, що потерп≥в, р€тувальних загон≥в та ≥н.). «агальним правилом при транспортуванн≥ уражених на носилках Ї незм≥нн≥сть носилок, з њх зам≥ною з обм≥нного фонду.

ƒуже важливо орган≥зувати керуванн€ евакуац≥Їю з метою р≥вном≥рного та одномоментного навантаженн€ медичних загон≥в (госп≥тал≥в) л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в, а також забезпеченн€ направленн€ потерп≥лих у л≥кувальн≥ заклади в≥дпов≥дного проф≥лю (в≥дд≥ленн€ л≥кувальних заклад≥в), скоротивши до м≥н≥муму перем≥щенн€ уражених за призначенн€м м≥ж л≥кувальними закладами району (м≥ста).


“аким чином, основне значенн€ системи Ћ≈« уражених у раз≥ катастроф пол€гаЇ в забезпеченн≥ правильних д≥й медичних кадр≥в в умовах катастроф з метою усп≥шного виконанн€ основного завданн€ медичноњ служби. Ўл€хом до цього Ї п≥двищенн€ соц≥альноњ та профес≥йноњ компетенц≥њ спец≥ал≥ст≥в, доведенн€ практичних павичок до автоматизму, забезпеченн€ впевненост≥ кожного медичного прац≥вника у своњх д≥€х ≥ висока в≥дпов≥дальн≥сть за них у надзвичайних ситуац≥€х, готовн≥сть населенн€ надати само- та взаЇмодопомогу потерп≥лим п≥д час катастроф.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 479 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

547 - | 427 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.