Лекции.Орг


Поиск:




Госпітальні види медичної допомоги.




Необхідно зазначити, що кваліфікована та спеціалізована медична допомога тісно взаємопов'язані і між ними важко провести чітку межу. Такий вид допомоги передбачає максимальне використання досягнень медичної науки в практиці лікування потерпілих в екстремальних ситуаціях, її виконанням завершується надання повного комплексу медичної допомоги потерпілим.

Провідну роль у підготовці, організації і наданні кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги повинні відігравати центри екстреної медичної допомоги. У разі виникнення необхідності до надання спеціалізованої допомоги потерпілим залучаються спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги.

Питання щодо терміну надання спеціалізованої медичної допомоги вирішується особисто з кожним потерпілим, однак, судячи з досвіду, вона повинна бути надана протягом перших двох-трьох діб з моменту ушкодження.

Кваліфікована медична допомога надається хірургами та терапевтами і являє собою комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, спрямованих на


усунення наслідків ураження, насамперед таких, що загрожують життю, запобігання можливим ускладненням та боротьбу з тими, які вже розвинулися, а також планове лікування потерпілих до повного видужання.

Виділяють кваліфіковану хірургічну та терапевтичну допомогу. Заходи цих видів допомоги за терміновістю їх виконання поділяються на невідкладні та ті, що можуть бути відстрочені.

За терміновістю надання заходи кваліфікованої хірургічної допомоги поділяються на три групи:

1. Невідкладні заходи за життєвими показниками (усунення асфіксії,
повна зупинка кровотечі, операції з приводу газової гангрени,
лапаротомії у разі поранень та закритої травми живота з ушкодженням
внутрішніх органів і кровотечі тощо);

2. Відстрочені заходи (перша підгрупа), відстрочення виконання яких, як
правило, буде призводити до важких ускладнень (ампутації у разі
відривів, деструкції та ішемічного некрозу кінцівки; накладення
надлобкової нориці у разі ушкодження сечівника та протиприродного
заднього проходу у разі позачеревного ушкодження прямої кишки;
хірургічна обробка ран, забруднених СДОР, ФОС, ФОР тощо);

3. Відстрочені заходи (друга підгрупа), відстрочка яких в умовах
застосування антибіотиків не обов'язково призведе до небезпечних
ускладнень (первинна хірургічна обробка м'яких тканин, первинна
обробка сильнозабруднених опіків тощо).

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги за терміновістю виконання поділяються на дві групи:

1. Невідкладні заходи за наявності станів, які загрожують життю потерпілих (уведення антидотів, протиботулінової сироватки, комплексна терапія гострої серцево-судинної недостатності, лікування токсичного набряку легенів);


2. Заходи, виконання яких може бути відкладено (уведення антибіотиків з профілактичною метою, застосування симптоматичних медикаментозних препаратів тощо).

За сприятливих обставин кваліфікована медична допомога повинна надаватися у повному обсязі (виконання заходів усіх груп). Скорочення обсягу кваліфікованої медичної допомоги здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої (другої) групи.

Надання кваліфікованої медичної допомоги повинно здійснюватися протягом 8-12 год з моменту отримання ушкодження.

Спеціалізована медична допомога надається відповідними фахівцями з використанням спеціального обладнання та апаратури у спеціалізованих закладах (відділеннях) з метою максимального відновлення втрачених функцій органів та систем, лікування потерпілих до повного видужання, включаючи реабілітацію.

У лікувальних закладах, розташованих за межами осередку катастрофи, виникає необхідність у наданні спеціалізованої медичної допомоги таким категоріям потерпілих:

- з ушкодженням голови, шиї, хребта та периферичних нервів;

- з ушкодженням опорно-рухового апарату;

- з ушкодженням грудної клітки, черевної порожнини;

- з опіками;

- із променевою хворобою, із отруєнням СДОР;

- інфекційним хворим;

- особам з розладами психічної діяльності та іншим.

Більш досконально обсяги видів медичної допомоги описані у наступних главах.

З викладеного матеріалу, підсумовуючи, можна скласти такий узагальнений перелік питань, які треба вирішувати під час реалізації заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов НС:


• стислий аналіз загальної обстановки та завдань щодо організації медичного
забезпечення населення;

• відомості про санітарні втрати та їх структуру;

• визначення потреби в медичних закладах, порядок їх залучення та
організацію роботи в зоні стихійного лиха;

• визначення терміну та порядку евакуації потерпілих;

• організація амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню в зоні НС
(стихійного лиха);

• організація психоневрологічної допомоги;

• контроль за санітарно-гігієнічним і протиепідемічним станом зони
стихійного лиха, на маршрутах евакуації та місцях тимчасового перебування
евакуйованого населення;

• організація медичного постачання;

• судово-медична експертиза загиблих та медична експертиза потерпілих
(оцінка тяжкості пошкоджень та ймовірності втрати працездатності);

• визначення складу резерву і порядку його використання та можливого
маневрування медичними силами і засобами;

• організація управління та взаємодії.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 433 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лаской почти всегда добьешься больше, чем грубой силой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

755 - | 693 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.