Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди медичноњ допомоги та основн≥ вимоги до




них.

ќрган≥зац≥€ медичноњ допомоги потерп≥лим у надзвичайних ситуац≥€х т≥сно пов'€зана з фазовим розвитком процес≥в у зонах стих≥йних лих.

1. ‘аза ≥зол€ц≥њ починаЇтьс€ з моменту виникненн€ Ќ— ≥ до початку
орган≥зованного проведенн€ р€тувальних роб≥т.

2. ‘аза р€туванн€ триваЇ в≥д початку р€тувальних роб≥т до завершенн€
евакуац≥њ потерп≥лих за меж≥ осередку катастрофи.

3. ‘аза в≥дновленн€ характеризуЇтьс€ проведенн€м планового л≥куванн€
уражених до к≥нцевих насл≥дк≥в та њх реаб≥л≥тац≥њ у Ћѕ« за межами
осередку. —тосовно цьому медицинська служюа працюЇ в можливому
режим≥ вида медичноњ допомоги. ћедицина катастроф використовуЇ
так≥ види медичноњ допомоги, €к: перша медична допомога;
дол≥карська допомога; перша л≥карська допомога; квал≥ф≥кована.
медична допомога; спец≥ал≥зована медична допомога.

ѕерш≥ три види медичноњ допомоги надаютьс€ безпосередньо в осередках катастроф або поблизу них, вони належать до догосп≥тальних вид≥в допомоги.


√осп≥тальн≥ види допомоги - квал≥ф≥кована та спец≥ал≥зована медична допомога - надаютьс€ за межами осередку в л≥кувально-проф≥лактичних закладах, куди евакуюютьс€ потерп≥л≥. ” де€ких випадках елементи квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги можуть надаватис€ п≥д час догосп≥тального пер≥оду.

ƒо наданн€ медичноњ допомоги та л≥куванн€ потерп≥лих зг≥дно ≥з сучасною системою л≥кувально-евакуац≥йних заход≥в висуваютьс€ так≥ основн≥ вимоги:

1. —падкоЇмн≥сть у наданн≥ медичноњ допомоги та л≥куванн≥
потерп≥лих.
¬она дос€гаЇтьс€:

Їдиним розум≥нн€м вс≥ма медичними прац≥вниками, €к≥ беруть участь у наданн≥ медичноњ допомоги, патолог≥чних процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в орган≥зм≥ людини в результат≥ впливу на нього в≥домих чинник≥в ураженн€ п≥д час катастрофи;

знанн€м Їдиних метод≥в проф≥лактики ≥ л≥куванн€ р≥зних уражень.

2. ѕосл≥довн≥сть у наданн≥ медичноњ допомоги та л≥куванн≥ потерп≥лих
дос€гаЇтьс€ €к≥сним заповненн€м документац≥њ.

3. —воЇчасн≥сть медичноњ допомоги потерп≥лим. ѕередбачаЇ наданн€
р≥зних вид≥в медичноњ допомоги в оптимальн≥ терм≥ни стосовно
вр€туванн€ житт€ потерп≥лих та наступного в≥дновленн€ (в≥дтворенн€)
њх здоров'€.

ѕо зв≥там ¬03, 20% загиблих унасл≥док надзвичайних ситуац≥й у мирний час могли б бути вр€тован≥, €кби вони вчасно отримали першу медичну допомогу. ѕ≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни (1941 - 1945 р.р.) серед загиблих воњн≥в на пол≥ бою 2,6% померло в≥д зовн≥шньоњ кровотеч≥ ≥з дистальних в≥дд≥л≥в к≥нц≥вок, хоча дл€ њњ зупинки достатньо було накласти найпрост≥шу закрутку.

«начна частина уражених у таких випадках може загинути в≥д невчасно наданоњ медичноњ допомоги. ¬≥домо, що в≥дсутн≥сть допомоги важко


потерп≥лим прот€гом 1 год. п≥сл€ ушкодженн€ зб≥льшуЇ к≥льк≥сть смертельних насл≥дк≥в на 30%, до 3 год. - на 60%, до 6 год. Ч на 90%.

ѕерша медична допомога - це комплекс найпрост≥ших медичних заход≥в, що виконуютьс€ на м≥сц≥ одержанн€ ушкоджень, здеб≥льшого у пор€дку само- ≥ взаЇмодопомоги, а також учасниками р€тувальних роб≥т, €к≥ прибули до осередку катастрофи.

ќсновна мета першоњ медичноњ допомоги - вр€туванн€ житт€ потерп≥лого, усуненн€ впливу уражаючого чинника, що продовжуЇ д≥€ти, та швидка евакуац≥€ ≥з зони катастрофи.

ќптимальний терм≥н наданн€ першоњ медичноњ допомоги - до 30 хв п≥сл€ отриманн€ ушкодженн€. ” раз≥ зупиненн€ диханн€ та ураженн€ отруюючими речовинами цей час скорочуЇтьс€ до 5 - 10 хв. ¬ажлив≥сть чинника часу п≥дкреслюЇтьс€ тим, що в ос≥б, €к≥ отримали першу медичну допомогу прот€гом 30 хв п≥сл€ травми, ускладненн€ виникають у два рази р≥дше, н≥ж в ос≥б, €ким цей вид допомоги був наданий п≥зн≥ше зазначеного терм≥ну.

ƒол≥карська допомога доповнюЇ першу медичну допомогу ≥ надаЇтьс€ з метою запоб≥ганн€ загрозливим дл€ житт€ насл≥дкам впливу уражаючих чинник≥в або боротьби ≥з ними, а також дл€ запоб≥ганн€ важким ускладненн€м.

ЌадаЇтьс€ безпосередньо в осередках катастроф або поблизу њх фельдшерськими (сестринськими) бригадами швидкоњ медичноњ допомоги (ЅЎћƒ), персоналом фельдшерсько-акушерських пункт≥в та медичних пункт≥в промислових п≥дприЇмств.

ќптимальний терм≥н наданн€ дол≥карськоњ допомоги - прот€гом 1-њ години п≥сл€ отриманн€ ушкодженн€.

ѕерша л≥карська допомога.

ѕ≥д час Ќ—, незалежно в≥д њх масштабу, €к правило, першими дл€ наданн€ медичноњ допомоги до осередку катастрофи прибувають ≥ починають д≥€ти ЅЎћƒ, €к≥ обслуговують населенн€ ц≥Їњ територ≥њ у повс€кденних умовах.


¬они надають першу л≥карську (фельдшерськ≥ бригади - дол≥карську) допомогу потерп≥лим ≥ евакуюють њх у стац≥онарн≥ медичн≥ заклади.

¬≥дпов≥дно до "≤нструкц≥њ про д≥њ вињзноњ ЅЎћƒ в осередку з великою к≥льк≥стю потерп≥лих", затвердженоњ наказом ћќ« ”крањни за є 175 в≥д 19.06.96 р., перша вињзна ЅЎћƒ, що прибула до осередку з великою к≥льк≥стю потерп≥лих, з'€совуЇ на м≥сц≥ характер осередку ураженн€, к≥льк≥сть потерп≥лих, важк≥сть њх стану ≥ негайно пов≥домл€Ї про це старшого медичного прац≥вника станц≥њ Ўћƒ. Ќа кер≥вника ц≥Їњ бригади покладаЇтьс€ в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю медичного сортуванн€ та наданн€ екстреноњ медичноњ допомоги потерп≥лим до прибутт€ в≥дпов≥дальноњ кер≥вноњ особи, €ка представл€Ї територ≥альний орган управл≥нн€ охорони здоров'€.

якщо л≥кв≥дувати медико-сан≥тарн≥ насл≥дки надзвичайноњ ситуац≥њ силами штатних ЅЎћƒ неможливо, до району надзвичайноњ ситуац≥њ додатково до д≥ючих штатних ЅЎћƒ направл€ютьс€ бригади пост≥йноњ готовност≥ першоњ черги. Ќадати першу л≥карську допомогу може медичний персонал в≥йськових частин, €кий залучаЇтьс€ до роботи в осередку в раз≥ великоњ к≥лькост≥ уражених. ќдночасно поблизу осередку розгортаЇтьс€ пункт збору потерп≥лих, де за показанн€ми може надаватис€ дол≥карська ≥ перша л≥карська допомога та зд≥йснюватис€ евакуац≥€ потерп≥лих.

ѕерша л≥карська допомога надаЇтьс€ також силами л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, що зберегли працездатн≥сть в осередках ураженн€. “ака допомога повинна бути надана €комога ран≥ше. ќптимальний терм≥н њњ зд≥йсненн€ - перш≥ 4-6 год з моменту одержанн€ травми.

«аходи першоњ л≥карськоњ допомоги за терм≥нов≥стю виконанн€ под≥л€ютьс€ на дв≥ групи - нев≥дкладн≥ та в≥дстрочен≥.

ƒо в≥дстрочених заход≥в першоњ л≥карськоњ допомоги належать:

- усуненн€ недол≥к≥в першоњ та дол≥карськоњ медичноњ допомоги;

- зм≥на пов'€зки у раз≥ забрудненн€ рани рад≥оактивними речовинами;

- дегазац≥€ рани у раз≥ забрудненн€ њњ ст≥йкими —ƒќ– (Ѕќ–);


- уведенн€ знеболювальних засоб≥в ≥ проведенн€ новокањнових блокад у

раз≥ ушкодженн€ середньоњ важкост≥ тощо.

ћедичн≥ заходи можуть зм≥нюватис€ залежно в≥д обставин: к≥лькост≥ потерп≥лих, €к≥ прибули, терм≥ну њх доставки, в≥дстан≥ до найближчого л≥кувально-проф≥лактичного закладу, забезпеченост≥ транспортом дл€ евакуац≥њ та ≥нших чинник≥в.

” раз≥ масових уражень наданн€ першоњ л≥карськоњ допомоги буде включати виконанн€ нев≥дкладних заход≥в - скорочений обс€г першоњ л≥карськоњ допомоги.

ѕовний обс€г першоњ л≥карськоњ допомоги зд≥йснюЇтьс€ у тому раз≥, коли к≥льк≥сть потерп≥лих, €к≥ прибули, не перевищуЇ можливостей формувань

дсмк.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 652 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

540 - | 459 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.