Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ (специф≥чн≥) катастрофи.




ƒо соц≥альних (специф≥чних) катастроф зг≥дно з класиф≥кац≥Їю належать глобальн≥ й локальн≥ в≥йськов≥ конфл≥кти, еп≥дем≥њ, іромадськи безпор€дки, тероризм, еп≥зоот≥њ, а також еколог≥чн≥ катастрофи - пересиханн€ р≥чок ≥ озер, захворюванн€ водоймищ, глобальн≥ зм≥ни кл≥мату. Ќа певному ≥сторичному етап≥ розвитку людства, можливо, у зв'€зку з≥ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ населенн€


на планет≥, до надзвичайних €вищ додалис€ соц≥альн≥ потр€с≥нн€ - в≥йськов≥ конфл≥кти й еп≥дем≥њ.

¬≥йна завжди супроводжувалась масовим тероризмом, хворобами, пог≥ршенн€м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов дл€ арм≥й воюючих стор≥н ≥ њх населенн€.

” середин≥ XX стол≥тт€ ≥ в XVIIЧXIX стол≥тт€х в≥йни супроводжувались масовими ≥нфекц≥йними захворюванн€ми, що переростали в де€ких випадках в еп≥дем≥њ серед особового складу в≥йськ ≥ населенн€ зон бойових д≥й.

” в≥йнах минулого втрати людей в≥д ≥нфекц≥йних захворювань ≥нод≥ були б≥льш≥, н≥ж в≥д уражуючоњ д≥њ зброњ.

–озвиток цив≥л≥зац≥њ ≥ пов'€зане з цим пог≥ршенн€ умов житт€ населенн€, а також його м≥грац≥€ спри€ли виникненню масових ≥нфекц≥йних захворювань.

ќстанн≥м часом у вс≥х крахнах св≥ту набув широкого розповсюдженн€ тероризм.

–озвиток науково-техн≥чного прогресу (викиди в атмосферу у величезних к≥лькост€х в≥дход≥в промисловост≥ й життЇд≥€льност≥ людини) призводить до таких негативних €вищ, €к глобальне потепл≥нн€ на планет≥ (парниковий ефект) та ≥нших еколог≥чних катастроф.

ћедико-сан≥тарна обстановка в умовах техногенних катастроф визначаЇтьс€ чинниками, що њх викликали.

ѕри авар≥€х на рад≥ац≥йно небезпечних об'Їктах перше м≥сце пос≥дають рад≥ац≥йн≥ опром≥нюванн€ р≥зного ступен€ т€жкост≥ та забрудненн€ територ≥њ рад≥оактивними речовинами. Ќайб≥льше значенн€ дл€ характеристики великоњ рад≥ац≥йноњ катастрофи маЇ досв≥д л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й атомн≥й електростанц≥њ (1986).

Ќасл≥дком „орнобильськоњ катастрофи стало опром≥ненн€ щитовидноњ залози понад допустиме 150 тис. людей, серед них 60 тис. д≥тей. Ќайб≥льш небезпечну дозу опром≥ненн€ (понад 2000 м«в) д≥стали 18 тис. людей, у тому чмсл≥ 8 тис. д≥тей. ѕонад 120 тис. ос≥б, що брали участь у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в ц≥Їњ рад≥ац≥йноњ катастрофи, д≥стали дозу опром≥ненн€ понад 200 м«в.


«а шкалою ћј√ј“≈ авар≥ю на „орнобильськ≥й ј≈— в≥днесено до 7-го класу. ¬сього ж, зг≥дно ≥з ц≥Їю шкалою, вид≥л€ють 8 клас≥в небезпеки авар≥й на рад≥ац≥йно небезпечних об'Їктах.

 р≥м авар≥њ на ј≈—, напружена рад≥олог≥чна обстановка може виникнути в раз≥ авар≥й на досл≥дних €дерних реакторах, прискорювачах зар€джених частинок та ≥нших ≥зольованих джерелах випром≥нюванн€, виток≥в рад≥оактивних ≥зотоп≥в, включаючи актин≥ди, трит≥й, продукти под≥лу урану та плутон≥ю тощо. «а на€вними даними, у под≥бних ситуац≥€х у св≥т≥ значного опром≥ненн€ зазнало 600 людей, з €ких 37 загинули.

ћедичн≥ насл≥дки в людей, що зазнали опром≥ненн€, можуть мати р≥зний характер. ¬ид≥л€ють соматичн≥ (детерм≥нован≥ або нестохастичн≥) та стохастичн≥ (ймов≥рн≥) ефекти. ƒо першоњ групи належать ранн≥ або п≥зн≥ ефекти: променева хвороба, €ка може мати гострий або хрон≥чний характер, та рад≥ац≥йн≥ оп≥ки; до другоњ- раннЇ стар≥нн€ орган≥зму, хвороби кров≥, зло€к≥сн≥ пухлини та генетичн≥ зм≥ни.

¬важаЇтьс€, що через вибух на ј≈— сан≥тарн≥ втрати можуть становити в≥д 22% до 33% населенн€ зони забрудненн€.

«а даними де€ких досл≥дник≥в, к≥льк≥сть т€жко ушкоджених при цьому може становити 44%, середньоњ т€жкост≥ - 34%, легкого ураженн€ - 22% (дан≥ середн≥).  омб≥нован≥ ураженн€ можуть бути у 50%, гостра променева хвороба може д≥агностуватис€ у 10% потерп≥лих.

¬ орган≥зац≥њ медичного захисту персоналу ≥ населенн€ за умов Ќ— першочергове значенн€ маЇ виключенн€ впливу детерм≥нуючих фактор≥в ≥ максимальне зниженн€ впливу стохастичних фактор≥в. ѕри цьому вважаЇтьс€, що пороговою дозою опром≥ненн€ дл€ виникненн€ гостроњ променевоњ хвороби Ї 1 грей (1 √р), а дл€ виникненн€ хрон≥чноњ променевоњ хвороби Ч фракц≥йне опром≥ненн€ в 1,5 √р ≥ б≥льше прот€гом дек≥лькох рок≥в.

«а ћ≥жнародним –ег≥стром у св≥т≥ використовуЇтьс€ в промисловост≥, с≥льському господарств≥ ≥ дл€ побутових потреб велика к≥льк≥сть токсичних речовин. ћайже 500 речовин належать до групи —ƒќ– - найб≥льш токсичних


дл€ людини. —ƒќ– - це х≥м≥чн≥ сполуки, €к≥ в певних к≥лькост€х, що перевищують гранично допустим≥ концентрац≥њ, можуть негативно впливати на живий орган≥зм.

ќстанн≥м часом на територ≥њ крањни к≥льк≥сть випадк≥в, пов'€заних з авар≥€ми на об'Їктах ≥з —ƒќ–, зб≥льшилась. Ћише 1997 року сталос€ 26 надзвичайних ситуац≥й, у тому числ≥ 9 ≥з них мали м≥сцевий характер, а 17 Ч об'Їктовий. „ерез авар≥њ загинуло 4 й д≥стали ураженн€ 12 людей.

” залежност≥ в≥д виду сильнод≥ючих токсичних речовин осередки катастроф под≥л€ютьс€ на чотири типи.

¬с≥ осередки х≥м≥чних катастроф под≥л€ютьс€ в залежност≥ в≥д швидкост≥ д≥њ х≥м≥чних речовин на орган≥зм людини ≥ тривалост≥ зараженн€ м≥сцевост≥.

ƒл€ повноњ характеристики осередк≥в х≥м≥чних катастроф сл≥д в≥др≥зн€ти так≥ пон€тт€, €к зона забрудненн€ й зона ураженн€. ƒо зони забрудненн€ х≥м≥чними речовинами належить територ≥€, на €к≥й поширюЇтьс€ д≥€ токсичноњ речовини. ƒо зони ураженн€ належить частина забрудненоњ територ≥њ, на €к≥й концентрац≥€ токсичноњ речовини с€гаЇ або перевищуЇ величину токсичноњ дози ≥, €к насл≥док, спричин€Ї ураженн€ людей ≥ тварин.

¬ажливим дл€ оц≥нки медико-сан≥тарноњ обстановки в осередку х≥м≥чноњ катастрофи Ї визначенн€ величини й структури сан≥тарних втрат. —в≥товий досв≥д дозвол€Ї стверджувати, що середньостатистична структура сан≥тарних втрат може мати такий вигл€д: ≥з загальноњ к≥лькост≥ потерп≥лих в≥д х≥м≥чних катастроф 60% зазнають токсичних уражень, 20% - травматичних ушкоджень, 15% - оп≥к≥в ≥ 5% - комб≥нованих ушкоджень. «а ступенем т€жкост≥, €к св≥дчить накопичений досв≥д, майже 65% потерп≥лих можуть д≥стати легк≥ ушкодженн€, 20% - ушкодженн€ середнього ступен€ т€жкост≥, до 10% - т€жк≥ ушкодженн€, а майже 5% можуть зазнати смертельних травм. ѕроте такий розпод≥л найб≥льш ≥мов≥рний за умови знаходженн€ людей безпосередньо на територ≥њ х≥м≥чно небезпечного об'Їкта, на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥ без засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту. «а ≥нших умов структура сан≥тарних втрат може зм≥нюватись у б≥к зменшенн€ смертельних ≥ т€жких уражень. ћожлив≥ й вар≥анти зб≥льшенн€


к≥лькост≥ потерп≥лих з т€жким ступенем ураженн€, що може бути зумовлено сум≥сною д≥Їю к≥лькох токсичних речовин, а також впливом вторинних токсичних речовин.

Ќайб≥льш т€жкими в орган≥зац≥йному план≥ Ї визначенн€ й л≥кв≥дац≥€ осередк≥в х≥м≥чних катастроф, що виникають п≥д час транспортуванн€ х≥м≥чно небезпечних речовин, але саме на цю категор≥ю припадаЇ близько 60% авар≥йних ситуац≥й. ÷е, перш за все, зумовлено неможлив≥стю попереднього прогнозуванн€ м≥сц€ виникненн€ осередку та його розм≥р≥в, характеру речовин, що можуть потрапити в довк≥лл€, а також к≥лькост≥ населенн€, що може опинитис€ в зон≥ ураженн€. “ому система л≥кв≥дац≥њ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в х≥м≥чних катастроф маЇ бути ор≥Їнтована не лише на стац≥онарн≥ х≥м≥чно небезпечн≥ об'Їкти, а й на вар≥анти з рухомим складом.  р≥м того, в довк≥лл€ можуть потрапл€ти токсичн≥ речовини, д≥€ €ких нев≥дома або недостатньо вивчена. ” цьому раз≥ зд≥йсненн€ медико-сан≥тарних заход≥в повинно зд≥йснюватис€ методами, прийн€тими дл€ л≥кв≥дац≥њ авар≥й, що трапл€ютьс€ найчаст≥ше.

«начну небезпеку дл€ населенн€ мають вибухо- ≥ пожежонебезпечн≥ об'Їкти. ќсобливо велик≥ втрати виникають, коли вибухи й пожеж≥ в≥дбуваютьс€ в закритих прим≥щенн€х ≥з значною скупчен≥стю людей.

” структур≥ сан≥тарних втрат потерп≥лих у дуже т€жкому стан≥ може бути 19%, з т€жкими ураженн€ми - 61,1%, середнього ступен€ ураженн€ - 16,4%, а легко уражен≥ - 3,5%.

“ранспортн≥ катастрофи в ”крањн≥ пос≥дають одне з пров≥дних м≥сць у структур≥ катастроф техногенного характеру за к≥льк≥стю випадк≥в ≥ розм≥рами втрат. Ќасл≥дки цих Ќ— мають пр€му ≥ опосередковану д≥ю на людей. ќстанн≥ пов'€зан≥ з авар≥йними ситуац≥€ми, що супроводжуютьс€ викидом у навколишнЇ середовище рад≥оактивних та отруйних речовин, €к≥ перевоз€тьс€ р≥зними видами транспорту (зал≥зниц€, р≥чковий ≥ морський, автомоб≥льний).

ƒинам≥ка смертност≥ в≥д травм п≥д час ƒ“ѕ у ц≥лому пропорц≥йна динам≥ц≥ травматизму. –≥вень смертност≥ в≥д травм визначаЇтьс€ њх частотою та ступенем


т€жкост≥. ќстанн≥м часом в≥дзначаЇтьс€ обт€женн€ травм, тобто част≥ше в раз≥ травми пошкоджуЇтьс€ не т≥льки опорно-руховий аппарат, але й внутр≥шн≥ органи людини. —мерть на м≥сц≥ под≥њ зумовлена т€жк≥стю пошкоджень та њх ускладненн€ми - крововтратою, шоком, ураженн€м центральноњ нервовоњ системи. √ак, у раз≥ ƒ“ѕ 30% смертельних насл≥дк≥в припадаЇ на догосп≥тальний етап. ѕри цьому б≥льш≥сть потерп≥лих (96,8%) гине на м≥сц≥ пригоди.

” раз≥ катастроф на зал≥зничному транспорт≥ визначаютьс€: механ≥чн≥ травми, терм≥чн≥ оп≥ки, гостр≥ отруЇнн€ та х≥м≥чн≥ оп≥ки, рад≥ац≥йн≥ та комб≥нован≥ ураженн€. —труктуру уражень за њх видом важко прогнозувати у зв'€зку з вар≥абельн≥стю катастроф. –азом з тим, спираючись на досв≥д л≥кв≥дац≥њ авар≥й на зал≥зниц€х, можна з≥ значною в≥рог≥дн≥стю вважати, що легкоуражен≥ складатимуть 35 - 40% потерп≥лих, середнього та т€жкого ступен€ - 20 - 25%, найт€жчого ступен€ - 20%, та в терм≥нальному стан≥ - 20%.  ≥льк≥сть потерп≥лих у раз≥ катастрофи пот€га, €к й ≥нших транспортних авар≥й, зм≥нюЇтьс€ в значному д≥апазон≥.

—в≥това практика св≥дчить, що до основних вид≥в ураженн€ п≥д час ав≥ац≥йних катастроф належать механ≥чн≥ та оп≥ков≥ травми. ћожливе також кисневе голодуванн€ внасл≥док розгерметизац≥њ салону л≥така, що перебуваЇ на велик≥й висот≥.

” раз≥ ав≥акатастроф розм≥р сан≥тарних втрат може дос€гати 80 - 90% в≥д загальноњ к≥лькост≥ людей, €к≥ перебувають на пов≥тр€ному судн≥. ћаксимальна к≥льк≥сть потерп≥лих може складати: на л≥таку јн-2 - 12 людей, јн-24 - 47, як-42 - 113, “у-154 - 168, ≤л-86 - 324 людини. —еред потерп≥лих особи з механ≥чними ушкодженн€ми можуть становити 90%, у тому числ≥ в стан≥ шоку - 10%, з черепно-мозковою травмою - 40%, 10 - 20% з комб≥нованими травмами та оп≥ками. Ѕлизько половини потерп≥лих можуть мати т€жкий та дуже т€жкий ступ≥нь травми. „ерез травми близько 40% з них потребуватимуть накладанн€ пов'€зок на рани, 50 - 60% - введенн€ знеболюючих засоб≥в, 35% -≥ммоб≥л≥зац≥њ перелом≥в, 60 - 80% - евакуац≥њ на ношах або п≥дручних засобах.


” раз≥ катастроф на водному транспорт≥ розм≥ри й структура сан≥тарних втрат будуть залежати в≥д характеру розвитку под≥њ та к≥лькост≥ пасажир≥в ≥ член≥в ек≥пажу на судн≥.

«начними особливост€ми характеризуЇтьс€ медико-сан≥тарна обстановка п≥д час авар≥й на шахтах. ÷е пов'€зано з умовами прац≥ на п≥дземних виробках, обладнанн€м шахт та комплексом чинник≥в, що можуть призвести до виникненн€ Ќ—.

ѕерш за все звертаЇ на себе увагу р≥вень травматизму, що супроводжуЇ виробничий цикл. јнал≥з травматизму серед шахтар≥в св≥дчить, що, незважаючи на де€ку стаб≥л≥зац≥ю, в≥н становить 88,2% в≥д загального травматизму в ус≥х промислових галуз€х ”крањни. ѕри цьому 64,2% травм через авар≥њ на шахтах мають т€жк≥ насл≥дки. —пециф≥кою Ќ—, пов'€заних з авар≥€ми на п≥дприЇмствах вуг≥льноњ промисловост≥, Ї њх масов≥сть.

” раз≥ авар≥й на шахтах, пов'€заних з вибухами метану, за даними в≥тчизн€них та заруб≥жних досл≥дник≥в, 41,3% потерп≥лих мали отруЇнн€ оксидом вуглецю, 14% - комб≥нован≥ ураженн€, де поЇднувалис€ механ≥чн≥ травми з отруЇнн€ми вуглецю оксидом, 12% потерп≥лих мали механ≥чн≥ травми, поЇднан≥ з терм≥чними оп≥ками й отруЇнн€ми вуглецю оксидом. ѕоЇднанн€ оп≥к≥в з отруЇнн€ми вуглецю оксидом спостер≥галось у 10,7% потерп≥лих, механ≥чн≥ травми з оп≥ками - у 9,3%, а т€жк≥ механ≥чн≥ травми без ознак отруЇнн€ токсичними газами й оп≥к≥в - у 2,7% потерп≥лих. —еред потерп≥лих до 10% мали т≥льки терм≥чн≥ оп≥ки. ѕроте, що стосуЇтьс€ останньоњ групи, то на думку досл≥дник≥в, дан≥ не дуже точн≥, оск≥льки важко у€вити, щоб потерп≥л≥, опинившись у зон≥ вибуху, не мали ознак отруЇнн€. ќчевидно, при медичному огл€д≥ ≥ обстеженн≥ в потерп≥лих у даному раз≥ дом≥нувала кл≥н≥чна картина терм≥чних уражень, а симптоматика отруЇнн€ вуглецю оксидом не була р≥зко виражена ≥ залишалас€ непом≥ченою. “аким чином, п≥д час вибух≥в копального газу й вуг≥льного пилу на шахтах комб≥нован≥ ураженн€ в р≥зних поЇднанн€х (оп≥к + механ≥чн≥ ушкодженн€, оп≥к + механ≥чн≥ ушкодженн€ + отруЇнн€ —ќ тощо) становл€ть 46% ус≥х випадк≥в.


“аким чином, надзвичайна ситуац≥€ Ї насл≥дком сукупност≥ вин€ткових обставин, що склалис€ у в≥дпов≥дн≥й зон≥ в результат≥ надзвичайноњ под≥њ техногенного, природного, антропогенного та воЇнного характеру, а також п≥д впливом можливих надзвичайних умов.

—ьогодн≥ на передн≥й план виступаЇ гуманне завданн€ - звести до м≥н≥муму дл€ людей небезпеку насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й. “ому кожному фах≥вцю необх≥дн≥ в≥дпов≥дн≥ знанн€ та навички, щоб у раз≥ необх≥дност≥ в≥н зм≥г не т≥льки захистити себе, надати допомогу ураженим, але й м≥г уз€ти активну участь у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥й, катастроф, стих≥йних лих, а також при можливому застосуванн≥ сучасних засоб≥в ураженн€.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 479 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

620 - | 519 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.