Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди медичноњ допомоги та њњ обс€ги.




4.1. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ≤ «ј’ќƒ» ѕ≈–Ўќѓ ћ≈ƒ»„Ќќѓ,

ƒќЋ≤ ј–—№ ќѓ ≤ ѕ≈–Ўќѓ Ћ≤ ј–—№ ќѓ ћ≈ƒ»„Ќќѓ ƒќѕќћќ√»

Ќј—≈Ћ≈ЌЌё, ўќ ѕќ—“–ј∆ƒјЋќ ¬Ќј—Ћ≤ƒќ 

Ќјƒ«¬»„ј…Ќ»’ —»“”ј÷≤….

ќрган≥зац≥€ ≥ заходи першоњ медичноњ, дол≥карськоњ ≥ першоњ л≥карськоњ

ћедичноњ допомоги.

ѕерша медична допомога - це комплекс найпрост≥ших медичних заход≥в, вжитих на м≥сц≥ ураженн€ або поблизу нього в пор€дку само- ≥ взаЇмодопомоги особовим складом авар≥йно-р€тувальних формувань з використанн€м табельних або п≥дручних медичних засоб≥в, з метою усуненн€ подальшого впливу уражаючого фактора, пор€тунку житт€ потерп≥лим, зниженн€ ≥ попередженн€ т€жких ускладнень. ќптимальними терм≥нами наданн€ першоњ медичноњ допомоги Ї перш≥ 3ќ хв п≥сл€ травмуванн€. ¬одночас при де€ких станах (припиненн≥ диханн€, зовн≥шн≥й кровотеч≥) цей час значно скорочуЇтьс€.  онкретн≥ заходи першоњ медичноњ допомоги залежать в≥д уражаючих фактор≥в, що д≥ють п≥д час катастрофи, стих≥йного лиха, ≥ ушкоджень, що д≥стали люди.

«аходи першоњ медичноњ допомоги розпод≥л€ютьс€ в залежност≥ в≥д виду уражень, до €ких в≥днос€ть:

1. “равми (у тому числ≥ —ƒ–), переломи к≥сток, кровотеч≥.

2. “ерм≥чн≥ оп≥ки.

3. –ад≥ац≥йн≥ ураженн€.

4. √остр≥ х≥м≥чн≥ отруЇнн€.

5. ѕсихоемоц≥йн≥ розлади.

6. ћасов≥ ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€.

7. ѕереохолодженн€, перегр≥ванн€.


8.  омб≥нован≥ ураженн€ (механо-терм≥чн≥, рад≥ац≥йно-терм≥чн≥,

рад≥ац≥йно-механ≥чн≥ та ≥нш≥).

”с≥ види уражень умовно можуть бути под≥лен≥ на 2 проф≥л€ - х≥рург≥чний ≥ терапевтичний.

” раз≥ катастроф ≥з переважною к≥льк≥стю механ≥чних (динам≥чних) уражаючих чинник≥в:

- д≥стають потерп≥лих з-п≥д завал≥в зруйнованих будинк≥в, захисних споруд;

- в≥дновлюють прох≥дн≥сть верхн≥х дихальних шл€х≥в (видаленн€ з порожнини
рота сторонн≥х предмет≥в: вибитих зуб≥в, згустк≥в кров≥, земл≥ тощо), штучну
вентил€ц≥ю леген≥в методом "≥з рота в рот" або "≥з рота в н≥с";

- надають ф≥з≥олог≥чно виг≥дне положенн€ потерп≥лому;

- намагаютьс€ тимчасово припинити зовн≥шню кровотечу вс≥ма доступними
методами (пальцевим притисненн€м судини, накладанн€м джгута);

- робл€ть непр€мий закритий масаж серц€; накладанн€ пов'€зок на рван≥ й
оп≥ков≥ поверхн≥;

- ≥ммоб≥л≥зують к≥нц≥вки при переломах, великих оп≥ках ≥ розтрощенн€х
м'€ких тканин;

- ф≥ксують тулуб до дошки в раз≥ травм хребта;

- дають велику к≥льк≥сть теплого питва (за в≥дсутност≥ блювоти ≥ на€вн≥сть
даних про травму орган≥в черевноњ порожнини) ≥з додаванн€м по!/2 чайноњ
ложки соди ≥ сол≥ на 1 л р≥дини;

- з≥гр≥вають потерп≥лого.

¬ осередках катастроф з переважанн€м у структур≥ сан≥тарних втрат терм≥чноњ травми на додаток до перел≥ченого:

- гас€ть палаючий од€г;

- закутують потерп≥лого чистим простирадлом.

” раз≥ катастроф ≥з викидом у навколишнЇ середовище сильнод≥ючих отруйних речовин (—ƒќ–) у пор€дку першоњ медичноњ допомоги:

- захищають органи диханн€, зору й шк≥ри в≥д безпосереднього впливу на них
—ƒќ– шл€хом застосуванн€ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту, ватно-марлевих


пов'€зок, накриванн€м обличч€ ватно-марлевою пов'€зкою, хусткою, рушником;

- €кнайшвидше винос€ть ураженого ≥з зони отруЇнн€;

- у раз≥ попаданн€ —ƒќ– у шлунок з метою промиванн€ шлунка дають
молоко, сорбенти;

- робл€ть часткову сан≥тарну обробку в≥дкритих д≥л€нок шк≥ри проточною
водою з милом, 2%-вим розчином соди, дегазуючою р≥диною
≥ндив≥дуального протих≥м≥чного пакета;

- робл€ть часткову дегазац≥ю од€гу й взутт€.

” раз≥ авар≥й на атомних реакторах у зон≥ лиха, кр≥м того, зд≥йснюЇтьс€:

- йодна проф≥лактика;

- прийманн€ рад≥опротектор≥в;

- часткова дегазац≥€ од€гу й взутт€;

- евакуац≥€ населенн€ з м≥сць ураженн€ ≥ наданн€ њм у ход≥ евакуац≥њ першоњ
медичноњ допомоги.

ѕри масових ≥нфекц≥йних захворюванн€х в осередках бактер≥олог≥чного (б≥олог≥чного) ураженн€ перша медична допомога включаЇ:

- використанн€ п≥дручних ≥ табельних засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту;

- активне ви€вленн€ й ≥зол€ц≥ю хворих з високою температурою, п≥дозр≥лих
на ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€;

- застосуванн€ засоб≥в екстреноњ проф≥лактики; проведенн€ частковоњ або

повноњ сан≥тарноњ обробки.

«аходи першоњ медичноњ допомоги спр€мован≥ у першу чергу на р€туванн€ житт€ потерп≥лого ≥ виключенн€ важких насл≥дк≥в (ускладнень).

ѕри травмах, переломах к≥сток, кровотечах проводитьс€: тимчасова зупинка кровотеч≥ за допомогою джгута ≥ здавлюючоњ пов'€зки, найпрост≥ша ≥ммоб≥л≥зац≥€ при переломах к≥сток ≥ великих ураженн€х м'€ких тканин за допомогою шин, накладенн€ асептичноњ пов'€зки на рану, введенн€ знеболюючих засоб≥в, виконанн€ найпрост≥ших протишокових заход≥в (спок≥й,


з≥гр≥ванн€, захист в≥д переохолодженн€, тепле питт€ й ≥н.), усуненн€ асф≥кс≥њ, штучне диханн€ ручним способом, непр€мий масаж серц€, винесенн€ до м≥сць посадки на транспорт ≥ евакуац≥€ у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри терм≥чних оп≥ках Ч гас≥нн€ палаючого од€гу, накладанн€ асептичноњ пов'€зки на оп≥кову поверхню, введенн€ знеболюючого засобу, у тому числ≥ ≥ за допомогою шприц-тюбика, найпрост≥ш≥ протишоков≥ заходи (спок≥й, з≥гр≥ванн€, тепле питт€, захист в≥д переохолодженн€ й ≥н.), винесенн€ до м≥сць посадки на транспорт ≥ евакуац≥€ у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри рад≥ац≥йних ураженн€х - часткова сан≥тарна обробка, прийом рад≥озахисних препарат≥в (–«-1, кал≥€ йод≥д) з ј≤-2, застосуванн€ протиблювотних засоб≥в при нудот≥ ≥ блювот≥ (етапераз≥н) з ј≤-2, над€ганн€ респ≥ратора (протипильова тканьова маска (ѕ“ћ), ватно-марлева пов'€зка), укритт€ в≥д д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн€, евакуац≥€ у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри гострих х≥м≥чних отруЇнн€х Ч часткова сан≥тарна обробка, над€ганн€ протигазу, введенн€ антидот≥в, штучне викликанн€ блювоти беззондовим засобом при застосуванн≥ зараженоњ води ≥ њж≥, штучне диханн€ ручним способом (по показникам), евакуац≥€ у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри психоемоц≥йних розладах - прийом психотропних засоб≥в (триоксаз≥н, елен≥ум, мепротаи й ≥н.), тепле питт€, препарати брому, валер≥ани усередину, обмеженн€ руховоњ активност≥ при збудженн≥ ≥ агресивн≥й повед≥нц≥, евакуац≥€ у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри масових ≥нфекц≥йних захворюванн€х - застосуванн€ усередину протибактер≥олог≥чних засоб≥в ≥з ј≤-2 (сульфадиметоксин, хлортетрацикл≥н), часткова сан≥тарна обробка, ≥зол€ц≥€ хворих ≥ проведенн€ ≥зол€ц≥йно-


обмежуючих заход≥в серед населенн€, евакуац≥€ хворих спец≥альним транспортом у спец≥ал≥зовану бригаду (л≥карню).

ѕри переохолодженн€х Ч з≥гр≥ванн€, укритт€ в≥д холоду, тепле питт€, евакуац≥€ у л≥кувальний заклад.

ѕри перегр≥ванн≥ Ч вологе обертанн€ бавовн€ними тканинами, спок≥й, евакуац≥€ у л≥кувальний заклад.

ѕри комб≥нованих ураженн€х - засоби, €к≥ використовуютьс€ при тих чи ≥нших ураженн€х, симптоми €ких спостер≥гаютьс€ у потерп≥лих.

« прибутт€м в зону катастроф медичних сил ≥ засоб≥в обс€г екстреноњ медичноњ допомоги розширюЇтьс€. ѕерел≥к планованих медичних ман≥пул€ц≥й залежить в≥д р≥вн€ квал≥ф≥кац≥њ персоналу медичних формувань, що прибули в зону Ќ—, њхньоњ оснащеност≥ медичним та ≥ншим майном. ѕри цьому обс€г медичноњ допомоги може бути розширений до дол≥карськоњ, першоњ л≥карськоњ ≥ квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги. ƒл€ наданн€ першоњ медичноњ допомоги використовуютьс€ формуванн€ ÷ќ, сан≥тарн≥ дружини, сан≥тарн≥ пости, р€тувальн≥ загони.

ƒол≥карська допомога - комплекс медичних ман≥пул€ц≥й, що зд≥йснюютьс€ медичним персоналом (медична сестра, фельдшер, фармацевт, пров≥зор) ≥з використанн€м табельних медичних засоб≥в. ¬она спр€мована на пор€тунок житт€ потерп≥лого й попередженн€ р≥зноман≥тних ускладнень.

Ќа додаток до заход≥в, вжитих п≥д час першоњ медичноњ допомоги, обс€г дол≥карськоњ допомоги за показанн€ми включаЇ:

- уведенн€ 8-под≥бноњ трубки-пов≥троводу, штучну вентил€ц≥ю леген≥в за допомогою апарат≥в штучного диханн€;


- над≥ванн€ протигазу (ватно-марлевоњ пов'€зки, респ≥ратора) на
ураженого п≥д час перебуванн€ його на заражен≥й м≥сцевост≥;

- контроль серцево-судинноњ д≥€льност≥ (вим≥р артер≥ального тиску,
п≥драхунок к≥лькост≥ серцевих скорочень, визначенн€ напруженн€ ≥
наповненн€ пульсу) ≥ функц≥њ орган≥в диханн€ (частота ≥ глибина
диханн€) в ураженого;

- вливанн€ ≥нфуз≥йних розчин≥в;

- уведенн€ знеболюючих ≥ серцево-судинних препарат≥в;

- уведенн€ антиб≥отик≥в, протизапальних препарат≥в; введенн€
седативних, протисудомних ≥ протиблювотних засоб≥в; даванн€
сорбент≥в ≥ антидот≥в;

- контроль правильност≥ накладенн€ джгут≥в, пов'€зок, шин ≥ за
необх≥дност≥ њх виправленн€ й доповненн€ з використанн€м табельних
медичних засоб≥в;

- накладанн€ асептичних ≥ оклюз≥йних пов'€зок. ќптимальний терм≥н
наданн€ дол≥карськоњ допомоги - 1,5-2 год п≥сл€ травмуванн€.

ѕерша медична ≥ дол≥карська допомога ураженим може надаватис€ поза розгорнутими (пристосованими) медичними пунктами. “аким чином, наведений вище перел≥к заход≥в (обс€г допомоги) може зм≥нюватис€ уб≥к розширенн€ або зменшенн€ в залежност≥ в≥д тих чи ≥нших конкретних обставин, що складаютьс€ п≥д час р≥зноман≥тних катастроф. Ќезм≥нним залишаЇтьс€ одне: кожному спец≥ал≥сту потр≥бно завжди намагатис€ надати медичну допомогу €комога ран≥ше, у повному обс€з≥ ≥ найб≥льш≥й к≥лькост≥ потерп≥лих. —аме це ≥ буде визначати в к≥нцевому п≥дсумку ефективн≥сть роботи служби медицини катастроф.

ѕерша л≥карська медична допомога ураженим надаЇтьс€ л≥карськими бригадами швидкоњ медичноњ допомоги, спец≥ал≥зованими медичними бригадами пост≥йноњ готовност≥ першоњ ≥ другоњ черги, окремими бригадами екстремальноњ медичноњ допомоги, а також збереженими в осередку ураженн€


л≥кувально-проф≥лактичними закладами, медичними п≥дрозд≥лами в≥йськових частин ÷ќ. ¬она надаЇтьс€ в перш≥ 3-4 години п≥сл€ травмуванн€. ÷≥льове призначенн€ першоњ л≥карськоњ допомоги Ч усуненн€ або ослабленн€ насл≥дк≥в уражаючих фактор≥в, що загрожують життю потерп≥лих у перш≥ години, попередженн€ розвитку ускладнень або зменшенн€ њх важкост≥, а також п≥дготовка потерп≥лих (у раз≥ потреби) до наступноњ евакуац≥њ.

Ћ≥кувальн≥ заклади рег≥ону ≥ територ≥альний центр ≈ћƒ готуютьс€ до прийому потерп≥лих дл€ наданн€ њм квал≥ф≥кованоњ (спец≥ал≥зованоњ) медичноњ допомоги.

” район≥ Ќ— силами медичних п≥дрозд≥л≥в виконуютьс€ загальн≥ задач≥:

- медичне обстеженн€ на маршрутах руху ≥ в район≥ Ќ—;

- евакуац≥€ уражених з об'Їкт≥в р€тувальних роб≥т ≥ порушених л≥карень;

- прийом, медичне сортуванн€ ≥ тимчасове розм≥щенн€ потерп≥лих;

- наданн€ потерп≥лим першоњ л≥карськоњ допомоги (поперед усього
нев≥дкладноњ);

- дозиметричний контроль, часткова сан≥тарна обробка заражених ––,
ќ–, —ƒќ–, Ѕ« ≥ дезактивац≥€ (дегазац≥€, дез≥нфекц≥€) њх од€гу, взутт€;

- тимчасова ≥зол€ц≥€ ос≥б з гострими псих≥чними розладами ≥ ≥нфекц≥йних
хворих;

- п≥дготовка потерп≥лих до евакуац≥њ ≥ евакуац≥€ транспортабельних у
спец≥ал≥зован≥ заклади;

- тимчасова (2-3 доби) госп≥тал≥зац≥€ нетранспортабельних пац≥Їнт≥в з
посл≥дуючою евакуац≥Їю;

- участь у проведенн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ протиеп≥дем≥чних заход≥в в
район≥ Ќ—;

- захист уражених в≥д неспри€тливих фактор≥в зовн≥шнього середовища
(рад≥ац≥€, ––, —ƒќ–, ќ–, Ѕ« ≥ ≥нш.).

Ћ≥карськ≥ бригади при розгортанн≥ на м≥сц≥ враховують сл≥дуюч≥ фактори:

- на€вн≥сть шл€х≥в п≥д'њзду;


- можлив≥сть використанн€ м≥сцевих будинк≥в та водопостачальних
об'Їкт≥в;

- виключенн€ зараженн€ ––, —ƒќ–, ќ–, Ѕ« уражених ≥ персоналу;

- метеофактори.

ѕри орган≥зац≥њ роботи л≥карськ≥ бригади розгортають за типовим планом:

- майданчик сортуванн€ з розпод≥льним постом;

- сортувально-евакуац≥йн≥ палати (в≥дд≥ленн€);

- перев'€зочн≥ та операц≥йн≥;

- протишоков≥ ≥ реан≥мац≥йн≥ палати;

- майданчик спец≥альноњ обробки;

- палати дл€ нетранспортабельних потерп≥лих;

- прим≥щенн€ дл€ полог;

- ≥зол€тори дл€ тимчасового розм≥щенн€ ≥нфекц≥йних ≥ псих≥чних хворих;

- стерил≥зац≥йну ≥ аптеку;

- транспортний майданчик;

- господарч≥ прим≥щенн€.

ўо стосуЇтьс€ заход≥в першоњ л≥карськоњ допомоги, то за терм≥нов≥стю

Д виконанн€ й обс€гом наданн€ медичноњ допомоги њх доц≥льно розд≥лити на дв≥

групи: нев≥дкладн≥ заходи (заходи щодо життЇвих показник≥в) ≥ т≥ з них,

виконанн€ €ких може бути в≥дкладене. «розум≥ло, нев≥дкладн≥ заходи

вживаютьс€ в тих випадках, коли Ї загроза життю потерп≥лих.

Ќев≥дкладн≥ заходи першоњ л≥карськоњ допомоги:

- припинити зовн≥шню кровотечу (ввести тампон у рану з накладенн€м шк≥рних шв≥в, промити рани, накласти затискач на судину, що кровоточить, проконтролювати правильн≥сть ≥ доц≥льн≥сть накладенн€ джгута ≥ накласти джгуг за на€вност≥ показань);


- усунути гостру дихальну недостатн≥сть (в≥дсмоктувати слиз, блювотн≥ маси ≥

кров з верхн≥х дихальних шл€х≥в, ввести пов≥тров≥д, прошити €зик, в≥дс≥кти або п≥дс≥кти шматки п≥днеб≥нн€, що звисають, ≥ б≥чн≥ в≥дд≥ли глотки, зробити штучну вентил€ц≥ю леген≥в, ≥нгал€ц≥ю кисню, ≥нгал€ц≥ю пар≥в етилового спирту в раз≥ набр€ку леген≥в, накласти оклюз≥йну пов'€зку в раз≥ в≥дкритого пневмотораксу, зробити пункц≥ю або торакоцентез при напруженому пневмоторакс≥);

- зробити переливанн€ кров≥ й кровозам≥нник≥в у раз≥ важкого шоку ≥ значноњ
крововтрати;

- зробити новокањнову блокаду ≥ ввести знеболююч≥ засоби в раз≥ т€жкого
шоку; транспортну ≥ммоб≥л≥зац≥ю (або њњ пол≥пшенн€) при переломах
к≥нц≥вок ≥ великих ураженн€х м'€ких тканин, що загрожують розвитку
небезпечних дл€ житт€ ускладнень, накласти стандартну транспортну шину
при переломах, щелепи; в≥дс≥кти к≥нц≥вки, що вис€ть на шматку м'€ких
тканин (транспортна ампутац≥€);

- зробити катетеризац≥ю або кап≥л€рну пункц≥ю сечового м≥хура в раз≥
затримки сечовипусканн€;

- зробити часткову сан≥тарну обробку в≥дкритих д≥л€нок шк≥ри, дегазац≥ю
пов'€зок ≥ од€гу; зам≥нити од€г, заражений —ƒќ–, ‘ќ– та ≥ншими
х≥м≥чними ≥ рад≥оактивними речовинами, зн€ти протигази з
т€жкопоранених;

- промити оч≥ в раз≥ попаданн€ —ƒќ–, ‘ќ–, ќ–, –– з наступним
застосуванн€м спец≥альних очних мазей ≥ крапель;

- ввести за показанн€ми антидоти, антиб≥отики, протисудомн≥, серцево-
судинн≥, бронхорозширювальн≥, протиблговотн≥, десенсиб≥л≥зуюч≥ й ≥нш≥
засоби;

- застосувати антитоксичну сироватку при отруЇнн€х бактер≥альними
токсинами ≥ зробити неспециф≥чну проф≥лактику при ураженн≥
бактер≥олог≥чною (б≥олог≥чною) зброЇю;


- промити шлунок за допомогою зонда в раз≥ попаданн€ отруйних речовин у шлунок ≥ дати сорбенти.

ƒо заход≥в першоњ л≥карськоњ допомоги, що (у раз≥ потреби) можуть бути в≥дкладен≥, належать: виправленн€ пов'€зок ≥ пол≥пшенн€ транспортноњ ≥ммоб≥л≥зац≥њ; новокањнов≥ блокади ≥ введенн€ знеболюючих засоб≥в при ураженн€х середньоњ т€жкост≥; дегазац≥€ рани при зараженн≥ њњ ст≥йкими —ƒќ–, ‘ќ–, ќ–; ≥н'Їкц≥њ антиб≥отик≥в ≥ с≥ркопроф≥лактика правц€ при в≥дкритих травмах ≥ переломах, проведенн€ дез≥нтоксикац≥йноњ терап≥њ ≥ застосуванн€ антиб≥отик≥в при рад≥ац≥йних ≥ х≥м≥чних ураженн€х; зм≥на пов'€зки в раз≥ забрудненн€ рани рад≥оактивними речовинами; призначенн€ симптоматичних медикаментозних засоб≥в.

якщо конкретизувати заходи першоњ л≥карськоњ допомоги, то при травмах, переломах, зовн≥шн≥х кровотечах, —ƒ– зд≥йснюютьс€: гемостаз, забезпеченн€ адекватного диханн€, протишоков≥ заходи (з≥гр≥ванн€, введенн€ знеболюючих засоб≥в, поповненн€ ќ÷ , новокањнов≥ блокади), накладенн€ або виправленн€ пов'€зок ≥ шин, ампутац≥€ нежиттЇздатних шматк≥в, к≥нц≥вок, застосуванн€ дихальних та серцево-судинних, проти судомних засоб≥в, антиб≥отик≥в широкоњ д≥њ, виведенн€ сеч≥ катетером, евакуац≥€ у спец≥ал≥зован≥ заклади.

ѕри рад≥ац≥йних ураженн€х - часткова сан≥тарна обробка, застосуванн€ рад≥озахисних ≥ протиблювотних засоб≥в, антиб≥отик≥в (амп≥цил≥н, оксацил≥н по 0,5 г 4 рази у добу), ристом≥цина (по 1,5 г/доб.), н≥статина (по 500000 од/доб.), серцево-судинних засоб≥в, транкв≥л≥затор≥в, евакуац≥€ у спец≥ал≥зован≥ заклади.

ѕри гострих х≥м≥чних отруЇнн€х - часткова сан≥тарна обробка, зондове промиванн€ шлунку (при необх≥дност≥), застосуванн€ антидот≥в, серцево-судинних, дихальних, протисудомних препарат≥в, киснева терап≥€, терап≥€ набр€ку леген≥в, введенн€ глюкози, в≥там≥н≥в групи ¬ ≥ аскорб≥новоњ кислоти, евакуац≥€ у спец≥ал≥зован≥ заклади.

ѕри психоемоц≥йних розладах - медичне сортуванн€ ≥ ≥зол€ц≥€ (при необх≥дност≥), прийом транкв≥л≥затор≥в, психотропних та тон≥зуючих засоб≥в,


обмеженн€ активност≥ збуджених хворих, психотерапевтична д≥€, евакуац≥€ у спец≥ал≥зован≥ заклади.

ѕри ≥нфекц≥йних захворюванн€х Ч часткова сан≥тарна обробка, введенн€ антиб≥отик≥в широкоњ д≥њ, гамма-глобул≥на, дез≥нтоксикац≥йн≥ заходи: введенн€ глюкози, в≥там≥н≥в, серцево-судинних засоб≥в, евакуац≥€ в ≥нфекц≥йн≥ л≥карн≥.

ѕри комб≥нованих ураженн€х: поЇднанн€ синдром≥в ураженн€ (травми + оп≥ки + гостра променева хвороба + гостре отруЇнн€ + псих≥чн≥ розлади + терм≥чна травма) викликаЇ синдром взаЇмного обт€женн€, що значно посилюЇ важк≥сть стану хворих ≥ потребуЇ нев≥дкладноњ ≥нтенсивноњ терап≥њ.

ѕовний обс€г допомоги, що розгл€даЇтьс€, включаЇ вживанн€ заход≥в обох груп. ѕроте, у певних ситуац≥€х скороченн€ обс€гу допомоги зд≥йснюЇтьс€ за рахунок заход≥в другоњ групи. ѕ≥д обс€гом медичноњ допомоги потерп≥лим варто розум≥ти перел≥к конкретних л≥кувальпо-проф≥лактичних заход≥в, вжитих у конкретних Ћѕ« (етапах медичноњ евакуац≥њ) залежно в≥д конкретних обставин. ѕон€тт€ "обс€г медичноњ допомоги" €к надзвичайно важливий орган≥зац≥йно-медичний зах≥д вв≥йшло вимушено в теор≥ю ≥ практику орган≥зац≥њ медичного забезпеченн€ бойових д≥й в≥йськ ≥ населенн€, що постраждало в Ќ—.

—права в тому, що в раз≥ виникненн€ масових сан≥тарних втрат, €к правило, складаютьс€ так≥ обставини, коли к≥льк≥сть потерп≥лих, що потребують т≥Їњ чи ≥ншоњ медичноњ допомоги, ≥стотно перевищуЇ можливост≥ њњ наданн€ на€вними силами ≥ засобами. “ому сучасна система Ћ≈« (л≥кувально-евакуац≥йного забезпеченн€) передбачаЇ групуванн€ заход≥в першоњ л≥карськоњ ≥ квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги за терм≥нов≥стю њх наданн€. “акий вимушений маневр ≥ д≥став назву "обс€г медичноњ допомоги". Ќа його зм≥ну можуть впливати багато причин (чинник≥в): масштаби самоњ катастрофи, розм≥р ≥ структура сан≥тарних втрат, характер патолог≥њ, на€вн≥сть л≥карського й ≥ншого медичного складу в конкретному Ћѕ« (етап≥ медичноњ евакуац≥њ), на€вн≥сть конкретного комплектно-табельного медичного майна, умови роботи


Ћѕ«. що склалис€, можливост≥ старшого медичного начальника посилити р≥зноман≥тними силами ≥ засобами Ћѕ« ≥ багато ≥нших причин.

ћожлив≥сть виникненн€ Ќ— обумовлена, насамперед, територ≥ально, ≥ першими дл€ л≥кв≥дац≥њ њњ медико-сан≥тарних насл≥дк≥в завжди братимуть участь медичн≥ сили ≥ засоби територ≥ального р≥вн€.

Ќаданн€ медичноњ допомоги в умовах Ќ— передбачаЇ систему етапного л≥куванн€ потерп≥лих, €ке зд≥йснюЇтьс€ посл≥довно безпосередньо в осередку ураженн€ ≥ на етапах медичноњ евакуац≥њ. ¬ осередку ураженн€ - важлива самодопомога, взаЇмодопомога, але перша медична допомога маЇ надаватис€ спец≥ально п≥дготовленими дл€ цього учасниками р€тувальних роб≥т, авар≥йно-р€тувальних формувань ÷ќ. ѕотерп≥лих вивоз€ть (винос€ть) з осередк≥в ураженн€ ≥ доставл€ють на пункти збору першого етапу медичноњ евакуац≥њ,





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 663 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

759 - | 701 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.048 с.