Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Спеціалізована медична допомога і лікування.




Спеціалізована медична допомога і лікування являє собою найдосконалішу форму медичної допомоги, має вичерпний характер, надається висококваліфікованими ("вузькими") спеціалістами в спеціалізованих лікувальних закладах, що мають спеціальне лікувально-діагностичне оснащення й устаткування. Вона може надаватися в міських, обласних, республіканських лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ), в окремих спеціалізованих центрах регіонального і територіального рівнів, а також у закладах інших служб як штатними спеціалістами, так і окремими спеціалізованими бригадами, що були надіслані для посилення ЛПЗ (таб.З). Крім того, хірургічна і терапевтична спеціалізована допомога не можлива без анестезіологічно-реаніматологічної і нефрологічної допомоги.

Питання про надання спеціалізованої медичної допомоги і лікування кожного потерпілого вирішується індивідуально, проте, зважаючи на досвід, вона повинна бути надана протягом 2-3 діб з моменту травми (ураження).

На другому етапі медичної евакуації, у польових і стаціонарних закладах, розташованих на межі або за межами зони НС, значна частина (25-30%) потерпілих, що надходять, буде потребувати постійної допомоги за життєвими показниками. Надалі основна маса потерпілих передається для надання спеціалізованої медичної допомоги і лікування в умовах стаціонару. Тому наявні ЛПЗ мають бути підготовлені до приймання потерпілих у лікарнях того чи іншого профілю. За необхідності передбачається розгортання додаткових профільних ліжок, лікарень (відділень). Так, уже в підготовчий період центральні районні і міські лікарні в залежності від їхньої потужності, місця розташування стосовно прогнозованої НС готують до розгортання в них травматологічних, опікових, токсикологічних або інших необхідних відділень.

У разі виникнення НС територіальні центри ЕМД і спеціалізовані клінічні й протиепідемічні заклади виконують роль головних в організації ЕМД потерпілим. На другому етапі медичної евакуації згідно з "Планами медико-


санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях" розгортаються лікувальні заклади, сукупність яких повинна забезпечити надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги всім потерпілим.

Для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги під час НС розгортаються лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації, які визначаються Міністерством охорони здоров'я України за узгодженням з територіальними органами виконавчої влади і відомствами, незалежно від галузевої підпорядкованості лікарні, госпіталю, науково-практичного центру. Частина лікувальних закладів територіального рівня визначається МОЗ України як такі, що входять до складу державного рівня служби медицини катастроф.

Як уже відзначалося, у разі НС, незалежно від їх масштабу, першими для надання медичної допомоги до місця катастрофи прибувають і починають працювати відповідно до своїх професіональних обов'язків бригади швидкої медичної допомоги, що обслуговують місцеве населення в повсякденних умовах.

Якщо ліквідувати медико-санітарні наслідки НС силами штатної бригади швидкої медичної допомоги неможливо, згідно з чинними "Планами медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях" територіального рівня (якщо потребують обставини, то після цього -державного рівня) розгортаються сили першого етапу медичної евакуації, разом з ними лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації. Організація госпіталізації потерпілих залежить від багатьох чинників, дію яких передбачити заздалегідь дуже складно. Це об'єктивні чинники: масштаби катастрофи, кількість потерпілих, що потребують екстреної медичної допомоги, наявність транспортних засобів, санітарно-епідеміологічний стан катастрофи, стан інфраструктури енергозабезпечення, стан лікувальних закладів, а також суб'єктивні чинники для кожного потерпілого: види ураження, стан транспортабельності тощо. Принципово після надання на першому етапі медичної евакуації лікарської медичної допомоги для транспортабельного потерпілого найбільш доцільна госпіталізація в стаціонарний медичний заклад,


в якому він може отримати спеціалізовану медичну допомогу в повному обсязі і пройти курс лікування. Нетранспортабельні потерпілі госпіталізуються в найближчій стаціонар, де їм надається кваліфікована медична допомога і частина з них потім буде переведена в інші лікувальні заклади для продовження лікування. Медична допомога потерпілим при цьому надається послідовно в осередку ураження і на етапах медичної евакуації і поєднується з подальшою доставкою потерпілого в лікувальний заклад, де він отримає адекватне ураженню лікування.

Ліжкофонд установ служби медицини катастроф, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, складається з ліжок, призначених для лікування хронічних хворих і тих, що видужують, які можуть бути виписані в разі НС для продовження лікування в інші лікувальні заклади, що не належать до служби медицини катастроф, у тому числі й для амбулаторного лікування, і з ліжок, що фактично розгортаються у відповідних відділеннях.

Ліжкофонд, що розгортається в установах служби медицини катастроф для госпіталізації потерпілих у НС, розраховується заздалегідь. Профіль виділених ліжок для цього в кожній області визначається місцевими органами охорони здлров'я в залежності від періоду медико-санітарних наслідків від можливих у даному регіоні НС.

Сили служби медицини катастроф па другому етапі медичної евакуації включають:

• мобільні госпіталі і медичні загони швидкого реагування (створюються за
рахунок лікувальних установ служби медицини катастроф і відомств);

• спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги (штатні),
що формуються при територіальних центрах служби медицини катастроф,
відомчих лікувальних закладах, профільних науково-дослідних інститутах;

• спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги (позаштатні), що формуються при районних, міських лікарнях, відомчих лікувальних закладах, профільних науково-дослідних інститутах, з


висококваліфікованих спеціалістів і направляються в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації в разі надзвичайних ситуацій;

• міські і районні лікарні, визначені службою медицини катастроф;

• лікувальні заклади інших міністерств і відомств (незалежно від
підпорядкованості);

• госпіталі (незалежно від підпорядкованості);

• науково-практичні центри (медичні);

• санітарно-еиідеміологічні загони, сформовані при санітарно-
епідеміологічних станціях; виконують функції пересувних санітарно-
епідеміологічних станцій у зонах надзвичайних ситуацій;

• спеціалізовані протиепідемічні бригади, створені на базі науково-дослідних
інститутів протиепідемічного профілю, використовуються для здійснення
протиепідемічних заходів у зонах надзвичайних ситуацій у разі виникнення
осередків особливо небезпечних інфекцій.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 347 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Даже страх смягчается привычкой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2486 - | 2179 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.