Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2.  ласиф≥кац≥њ у м≥жнародн≥й економ≥чн≥й статистиц≥




ћета теми: розгл€нути та вивчити основн≥ класиф≥кац≥њ м≥жнародноњ економ≥чноњ статистики, та њњ роль ≥ функц≥њ.

«авданн€ теми: надати характеристику класиф≥кац≥йним характеристикам в м≥жнародн≥й економ≥чн≥й статистиц≥. –озгл€нути статистичну класиф≥кац≥ю ќќЌ.

ќсновн≥ терм≥ни ≥ пон€тт€ теми: групуванн€ ≥ класиф≥кац≥њ €к складовий елемент м≥жнародних з≥ставлень. ѕринципи побудови м≥жнародноњ галузевоњ класиф≥кац≥њ. —тандартна м≥жнародна торгова класиф≥кац≥€: сутн≥сть та значенн€.

ѕЋјЌ

1. ѕринципи та критер≥њ класиф≥кац≥њ галузей нац≥ональноњ економ≥ки.

2. ћ≥жнародн≥ класиф≥кац≥њ галузей економ≥ки.

3. —истема класиф≥кац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥.

1. ¬ивченн€ динам≥ки ≥ структури сусп≥льного виробництва передбачаЇ на€вн≥сть науковоњ, економ≥чно доц≥льноњ класиф≥кац≥њ його галузей.  ласиф≥кац≥€ Ц розпод≥л сукупност≥ €вищ обТЇкт≥в на класи, групи, розд≥ли, п≥дрозд≥ли, €к≥ у своњй основ≥ мають загальну ознаку та в≥дпов≥дають певним критер≥€м.

ƒл€ систематизац≥њ статистичноњ ≥нформац≥њ на загальних методолог≥чних принципах, узгоджених м≥ж певною групою крањн, будуютьс€ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ класиф≥кац≥њ: групуванн€ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ, €к≥ займаютьс€ однор≥дною д≥€льн≥стю. ” багатьох крањнах у цих класиф≥кац≥€х вид≥л€ють 2 сфери господарства (виробничу та невиробничу) ≥ два п≥дрозд≥ли сусп≥льного виробництва Ц засоб≥в виробництва та предмет≥в споживанн€.

 ласиф≥кац≥€ ќќЌ вид≥л€Ї так≥ критер≥њ:

Ј характер вироблених товар≥в ≥ послуг;

Ј використанн€ товар≥в ≥ послуг;

Ј процес технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва.

 

2. ѕитанн€ми м≥жнародних стандартних класиф≥кац≥й поруч ≥з ћ≥жнародним статистичним ≥нститутом почали займатис€ м≥жур€дов≥ орган≥зац≥њ Ц Ћ≥га Ќац≥й, ќќЌ, ћ≥жнародна орган≥зац≥€ прац≥ та ≥нш≥. «а час свого ≥снуванн€ ќќЌ видала 4 м≥жнародн≥ стандартн≥ господарськ≥ класиф≥кац≥њ ус≥х вид≥в економ≥чноњ д≥€льност≥.

—татистичн≥ органи ќќЌ застосовують класиф≥кац≥ю, €ка в б≥льшост≥ випадк≥в сп≥впадаЇ з галузевою класиф≥кац≥Їю де€ких Ївропейських крањн ≥ —Ўј. ” класиф≥кац≥њ ќќЌ ус€ нац≥ональна економ≥ка складаЇтьс€ з 17 основних розд≥л≥в:

Ј с≥льське господарство, полюванн€ ≥ л≥сове господарство;

Ј рибальство;

Ј г≥рничодобувна промислов≥сть ≥ розробка карТЇр≥в;

Ј обробна промислов≥сть;

Ј газо- ≥ водопостачанн€;

Ј буд≥вництво;

Ј оптова та роздр≥бна торг≥вл≥, ремонт автомоб≥л≥в;

Ј готел≥ та ресторани;

Ј транспорт, складське господарство ≥ зв'€зок;

Ј ф≥нансове посередництво;

Ј операц≥њ з нерухомим майном, оренда ≥ комерц≥йна д≥€льн≥сть;

Ј державне управл≥нн€ ≥ оборона;

Ј осв≥та;

Ј охорона здоровТ€ ≥ соц≥альн≥ послуги;

Ј ≥нш≥ комунальн≥, соц≥альн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ послуги;

Ј приватн≥ домашн≥ господарства;

Ј ≥нш≥ орган≥зац≥њ та органи.

ƒана класиф≥кац≥€ даЇ змогу робити м≥жнародн≥ сп≥вставленн€ випуску продукц≥њ, ц≥н, витрат виробництва, доход≥в ≥ т.д. ѕроте вищезазначена класиф≥кац≥€ несп≥вставна з галузевою класиф≥кац≥Їю народного господарства ”крањни.

ќсновою системи нац≥ональних рахунк≥в (—Ќ–) ќќЌ Ї використанн€ двох тип≥в класиф≥кац≥њ економ≥чних одиниць ≥ п≥дрозд≥л≥в нац≥ональноњ економ≥ки: за галуз€ми та секторами.

√рупуванн€ за галуз€ми використовують дл€ вивченн€ процес≥в виробництва ≥ балансу м≥ж ресурсами та використанн€м продукт≥в ≥ послуг. √рупуванн€ за секторами виконують дл€ вивченн€ поток≥в доход≥в ≥ витрат, ф≥нансових актив≥в та пасив≥в.

 

3. ќбТЇктом класиф≥кац≥њ торг≥вл≥ Ї вс≥ товари, що обертаютьс€ у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ѓх групують за ш≥стьма п≥дрозд≥лами: 21 розд≥л, 96 груп, 33 п≥дгрупи, 1241 товарна позиц≥€, 3558 п≥дпозиц≥й ≥ 5019 субпозиц≥й. ¬ основу побудови системи класиф≥кац≥њ торг≥вл≥ (— “) покладено сукупн≥сть р≥зних ознак товар≥в. –озд≥ли — “ формують за такими ознаками:

Ј походженн€ матер≥алу, з €кого виготовлено товар;

Ј призначенн€ товару;

Ј х≥м≥чний склад товар≥в.

« метою кращого розум≥нн€ класиф≥кац≥й ≥ прискоренн€ пошуку потр≥бних товар≥в було розроблено: ѕоложенн€ до гармон≥зованоњ системи та јлфав≥тний покажчик до √армон≥зованоњ системи опису ≥ кодуванн€ товар≥в ≥ по€сненн€ до нењ.

 онтрольн≥ запитанн€:

1. яка р≥зниц€ м≥ж класиф≥кац≥Їю та групуванн€м?

2. „им в≥др≥зн€Їтьс€ класиф≥катор в≥д класиф≥кац≥њ?

3. –оль номенклатур у м≥жнародн≥й економ≥чн≥й статистиц≥.

4. як≥ функц≥њ  ¬≈ƒ?

5. ƒл€ чого використовують класиф≥катор сектор≥в економ≥ки.

–еферати:

1.ќсновн≥ класиф≥кац≥њ м≥жнародноњ економ≥чноњ статистики.

2.ћ≥жнародна стандарстна класиф≥кац≥€, принципи њњ побудови та основн≥ розд≥ли.

3.—тандартна м≥жнародна торгова класиф≥кац≥€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 401 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

718 - | 581 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.