Мета теми: вивчити процес аналізу сукупності статистичних показників міжнародної торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності.
Завдання теми: розкрити зміст і головні завдання міжнародної торгівлі імпорту та експорту. Ознайомитись із системою статистичних показників міжнародної торгівлі
Основні терміни і поняття теми: статистична оцінка імпорту та експорту. Система показників міжнародної статистики торгівлі. Статистика міжнародної торгівлі товарами та послугами. Основні види цін, які застосовуються в міжнародній статистиці торгівлі.
ПЛАН
1. Основні засади міжнародної торгівлі (МТ) імпорту та експорту.
2. Система статистичних показників міжнародної торгівлі.
3. Статистика міжнародної торгівлі товарами.
4. Статистика міжнародної торгівлі послугами.
5. Основні види цін у міжнародній статистиці торгівлі.
1. Статистика міжнародної торгівлі (СМТ) базується на угоді СОТ „Про статистичну оцінку імпорту та експорту зовнішньої торгівлі”, яка дозволяє країнам включати або виключати з митної оцінки такі елементи, як:
· вартість транспортування імпортних товарів до порту;
· вартість вантажно-розвантажувальних робіт та обробки, пов’язаних з транспортуванням імпортних до порту;
· вартість страхування.
Це означає, що в основному згідно з угодою країни можуть надавати перевагу цінам FOB або CIF. Показники FOB включають операційну вартість товарів та вартість послуг з доставки товарів до кордону країни-експортера. Показники CIF включають операційну вартість товарів, вартість послуг з доставки товарів до кордону країни-експортера та вартість послуг доставки товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.
Більшість товарів, охоплених СМТ, перетинають кордони в результаті торговельних операцій. Контракт на реалізацію включає ціну на товари (контрактна ціна).
Вартість торговельних операцій може бути первинно виражена у багатьох валютах або в інших стандартах вартості. Від розробників вимагають конвертувати ці вартості в єдину (базову) одиницю обліку для розробки повної та аналітично значущої національної статистики з метою визначення торговельних потоків і складання національних рахунків та платіжного балансу. Конвертацій ний підхід необхідно застосовувати щодо імпорту та експорту. У випадках, коли є курси продажу та придбання (офіційні/ринкові), використовувати необхідно їх середній курс таким чином, щоб будь-яка плата за послугу виключалася. Якщо курс відсутній на дату ввезення або вивезення, рекомендується використовувати середній курс за найкоротший близький до цієї дати період.
Вартісна оцінка експорту (імпорту) залежить від коливання внутрішніх цін або кон’юнктури ринку. Оцінка товарів здійснюється за цінами контрактів з уточненням фактичних цін. Вартість товарів, проданих через брокерів, наводиться зі зменшенням на суму брокерської комісії.
2. До системи абсолютних показників МТ входять:
1. Загальний імпорт охоплює весь обсяг ввезення іноземних товарів на митні склади, вільні зони та відкриті порти країни. Загальний експорт – сума обсягів товарів, що вивозяться з країни, за підзвітний період.
2. Прямий транзит здійснюється транспортом через територію країни без зупинки в ній та обминаючи її митні склади, не враховується в імпорті цієї країни.
3. Побічний транзит – товари, що імпортуються проходять через митні склади країни з подальшим їхнім вивезенням за кордон без будь-якої переробки.
4. Спеціальний експорт складається з вивезених товарів вітчизняного виробництва, іноземних товарів, які пройшли переробку зі зміною їхніх властивостей або якостей.
5. Спеціальний імпорт розраховується відніманням від загального імпорту побічного транзиту.
6. Реекспорт включає вивезення націоналізованих закордонних товарів, які пройшли митну очистку, товарів з приписних митних складів і вільних гаваней.
7. Чистий експорт одержують тоді, коли різниця між експортом та імпортом у натуральному виразі має додатне значення.
8. Чистий імпорт – додатна різниця між імпортом та експортом у натуральному виразі.
9. Оборот світової торгівлі – сума експорту чи імпорту усіх країн світу: О=∑Е; О=∑І. Для окремої країни зовнішньоторговельний оборот (О) визначається сумою обсягів експорту (Е) й імпорту (І).
10. Зовнішньоторговельний баланс (В) – різниця між експортом та імпортом країни: В=Е–І.
До системи відносних показників МТ входять:
1. Коефіцієнт покриття імпорту експортом: Кп.=Е/І. Його значення може бути більше 1 при додатному сальдо торговельного балансу, менше 1 при від’ємному сальдо.
2. Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації країни: Км.с.=(Е–І)/(Е+І). Може коливатися від -1 (країна є виключно імпортером окремого товару) до +1 (країна є чистим експортером).
3. Ступінь участі країни в міжнародному розподілі праці характеризує коефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг: Ке.с.=Еі/Е/∑Еі/∑Е=dij/di, де
Е і Еі – відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту і-того товару чи послуги;
∑Е і ∑Еі – відповідно обсяг світового експорту та експорту і-того товару чи послуги;
di, dij – відповідно частка і-того товару в обсязі світового експорту та конкретної країни j.
Якщо Ке.с.>1, то це свідчить, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві й експорті цього товару чи послуги.
3. Статистика міжнародної торгівлі товарами вивчає тенденції розвитку МТ товарами, стан торговельного балансу, структуру світового експорту за видами товарів, за територіями, динаміку цін, фізичного обсягу експорту та імпорту, умов торгівлі, її ефективності.
Для аналізу тенденцій показників зовнішньоекономічної діяльності використовуються індекси фізичного обсягу зовнішньоторговельного обороту та індекси цін експорту та імпорту; шляхом порівняння додатково обчислюються індекси умов торгівлі.
Абсолютні показники вимірюються як у натуральних фізичних одиницях, так і у вартісних. Розрізняють 3 види ваги: брутто, нетто і нетто-легальна. Брутто – вага враховує тару, нетто – чиста вага товару. Вага нетто-легальна розраховується шляхом віднімання від ваги брутто певних норм знижок на тару. Це показник використовується в разі неможливості від ділення товарів від тари. Найчастіше в міжнародній практиці використовується вага нетто.
Товар, який обертається в зовнішній торгівлі, може бути куплений та проданий декілька разів, у міжнародній практиці переважно застосовується 3 методи обліку: країна виробництва – країна споживання; країна відвантаження – країна постачання; країна закупок – країна продажу.
Індекс умов торгівлі розраховується шляхом відношення середніх цін експорту до індексу цін імпорту, залежить від товарної структури і рівня цін на товари в окремих країнах. Аналогічно розраховується індекс цінових співвідношень з окремою країною та індекс цінових співвідношень відносно експорту.
Для аналізу рівня спеціалізації країни у світовому господарстві використовують коефіцієнт експортної спеціалізації – відношення питомої ваги експорту товару в загальній сумі експорту країни до питомої ваги експорту товару в загальному обсязі світового експорту. Для характеристики ступеня залучення країни у світову економіку розраховують коефіцієнт диверсифікації, що визначається як різниця між питомою вагою експорту товару в загальній сумі експорту країни та питомою вагою виробництва цього товару в загальному обсязі світової економіки. Коефіцієнт економічної ефективності зовнішньої торгівлі для кожного товару дорівнює відношенню витрат на імпорт до витрат на експорт (повинен бути більше одиниці). Окремо для кожного товару розраховують показник валютної ефективності експорту, який дорівнює відношенню валютної виручки від експорту до вартості його в цінах виробництва.
4. Міжнародна торгівля послугами має ряд особливостей в порівнянні з торгівлею товарами:
· послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються в основному одночасно і не можуть зберігатися;
· МТ послугами тісно пов’язана з торгівлею товарами і впливає на неї: для поставок за кордон товарів залучається багато послуг;
· сфера послуг краще захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера виробництва товарів;
· не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний господарський оборот.
МТП займаються більше 40 міжнародних організацій. В першу чергу це стосується ГАТТ і МВФ.
У міжнародній статистиці послуги поділяються на: транспортні послуги, туризм, підрядні послуги, послуги з продажу та ремонту транспортних засобів, послуги складського господарства, послуги зв’язку, послуги з оренди, послуги обчислювальної техніки та пов’язане з ними обслуговування, патенти, ліцензування, загальне технічне керівництво, контроль і послуги з експлуатації та інше.
5. У МСТ ціна поділяється на 2 види: внутрішні ціни окремих країн та світові.
Внутрішні ціни включають:
· прейскурантні – ціни фірм-виробників, до яких належать витрати та прибуток цих фірм;
· тіньові – ціни фактичних угод;
· ціни оптової та роздрібної торгівлі;
· договірні ціни, які є різновидом прейскурантних цін на нестандартну продукцію.
Світові – ціни, за якими здійснюються значні регулярні комерційні експортно-імпортні операції у вільно конвертованій валюті в умовах вільного ринку.
Якщо світові ціни розглядати у розрізі цін вільного ринку і закритих ринків, то виділяються такі види цін:
· ціни вільного ринку – аукціонні, торгів, біржові, довідкові;
· ціни закритих ринків – внутріфірмової торгівлі, регіональні, преференційні.
Головними питаннями, які потрібно вирішити при встановленні ціни на товар, є такі:
· на які ціни орієнтуватися експортеру при встановленні ціни пропозиції або імпортеру при визначенні цілеспрямованості закупівлі;
· як співвідноситься ціна товару з витратами з доставки товару покупцю;
· як уникнути валютних ризиків;
· як зафіксувати ціну в контракті;
· яким способом розрахувати ціну на товар.
Ціна на кожний товар встановлюється за певну одиницю виміру. Вибір одиниці виміру визначається характером товару та практикою, що склалася на світовому ринку при торгівлі цим товаром.
Залежно від методу визначення ціни підрозділяються на:
· тверді встановлюються при укладенні договору та не можуть бути змінені у подальшому;
· плинні. Ціна встановлюється в момент підписання контракту та коригується у разі змін витрат виробництва в період виконання договору;
· гнучкі. Ціна фіксується в момент підписання контракту та в подальшому може бути переглянута залежно від зміни ринкових цін на цей товар;
· ціни з подальшою фіксацією обумовлюються в момент підписання контракту, ціна може бути встановлена у валюті країни експортера, імпортера або у валюті третьої країни.
У ціноутворенні важливе місце посідають довгострокові контракти, за якими покупець бере участь у фінансуванні виробництва продукції.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте імпорт та експорт для статистичних спостережень.
2. Які основні показники міжнародної торгівлі?
3. Наведіть порядок статистичного спостереження за міжнародною торгівлею товарами.
4. Наведіть порядок статистичного спостереження за міжнародною торгівлею послугами.
5. Які основні види цін у міжнародній статистиці торгівлі?
Самостійна робота:
Робота над проблемними питаннями 3 год.
Проблемні питання:
1. Розкрити зміст імпорту та експорту для статистичних спостережень?
2. Відрізніть переваги і недоліки переважання імпорту над експортом в країні і навпаки.
3. В чому полягає відмінність у статистичному спостереженні міжнародної торгівлі товарів та послуг?
Реферати:
1. Експортна діяльність, як основа міжнародних статистичних спостережень.
2. Імпортна діяльність, як основа міжнародних статистичних спостережень.
3. Ціни у міжнародній статистиці торгівлі.
