Основні напрями розвитку ринку банківських

ПЛАТІЖНИХ КАРТОК У ЄВРОСОЮЗІ

Отже, згідно з вимогами Єврокомісії та Європейського центрального банку розрахунки з використан­ням банківських платіжних карток у межах Sepa необхідно проводити за такими основними принципами і пра­вилами (Sepa Cards Framerork - SCF):

платіжні системи функціонують за принципом саморегулювання;

єдині правила і стандарти, ор­ганізовані на найвищому рівні;

повна взаємодія щодо здійснен­ня платежів та зняття готівки;

здійснення платежів у євро в ме­жах усього єдиного платіжного прос­тору.

Передбачається, що запровадження принципів SCF посилить конкуренцію на європейському ринку платіжних карток: банки отримають додаткові комерційні можливості, пропонуючи SCF-сумісні картки (які базуватимуть­ся на їх існуючих локальних карткових продуктах) клієнтській аудиторії в мас­штабах усього Євросоюзу.

Основними стратегічними цілями впровадження SCF є:

вилучення з обігу до 2010 року карток, призначених для використан­ня в одній окремій країні;

завершення до кінця 2010 року ЕМV-міграції;

визнання після 2010 року кар­ток з магнітною смугою такими, що не відповідають вимогам SCF;

у всіх платіжних системах, що відповідають вимогам SCF, функції управління системою повинні бути відокремлені від процесингу та інших функцій (ця вимога стосується також систем MasterCard i VISA);

завершення побудови до 2008 року спільної для всіх SCF-сумісних платіжних систем бази даних, призна­ченої для боротьби з шахрайством.

Керуючись цими принципами, країни Євросоюзу сьогодні знаходять­ся перед вибором одного з варіантів побудови власної загальноєвропейсь­кої карткової системи. Оскільки поряд з міжнародними платіжними систе­мами (МПС), що функціонують у цих країнах, на картковому ринку присут­ні внутрідержавні платіжні системи, країни Євросоюзу розглядають три варіанти.

Обрати МПС.

Міжнародні (а за походженням - американські) карткові платіжні сис­теми MasterCard i VISA прагнуть бра­ти активну участь у створенні Sepa. Вони хочуть масово впроваджувати власні дебетові карткові продукти (відповідно Maestro та V РАY), а також процесингові послуги на території Євросоюзу. За експертними прогноза­ми, існує велика ймовірність, що са­ме система платежів Maestro займа­тиме домінуючі позиції на об'єдна­ному європейському ринку картко­вих послуг (сьогодні близько 45% населення Євросоюзу користується картками MasterCard i Maestro). Це пов'язано з позиціями цих систем на європейському ринку, що склалися історично.

2. Об'єднати національні та міжна­родні платіжні системи (ко-бренд).

3. Побудувати європейську картко­ву платіжну систему (незалежну від МПС) на базі існуючих карткових систем європейських країн або шляхом створення цілком нової пан-європейської системи (до останнього варіанту схиляються Німеччина та Франція).

Єврокомісія та Європейський Цен­тральний Банк рекомендують кре­дитним організаціям Євросоюзу при­скорити процес інтеграції навколо су­веренної Європейської системи дебе­тових карток з метою створення кон­куренції МПС та боротьби з їх по­тенційним монополізмом.

На думку експертів, існує декілька можливих стратегій щодо побудови такої пан-європейської системи:

система розвивається самостійно відповідно до ринкових законів;

Sepa бере участь у стимулюванні розвитку нової системи (делікатне ре­гулювання системи органами Євро­союзу);

Єврокомісія та Європейський Центральний Банк у ручному режимі здійснюють керування системою для забезпечення її конкурентоспромож­ності з МПС;

система створюється шляхом об'єднання існуючих банкоматних ме­реж.

Варто зазначити, що ініціативи що­до створення і розвитку власних карт­кових платіжних систем, незалежних від міжнародних, сьогодні вже ре­алізовані, зокрема в таких найбіль­ших за кількістю населення неєвропейських країнах, як Китай та Індія. У Росії це питання порушується все частіше, тут фактично вже розпочата побудова Об'єднаної російської пла­тіжної системи (ОРПС) на базі систе­ми "Сберкарт".

Названі вище країни прийшли до необхідності побудови власної платіж­ної системи, яка б давала змогу:

1) не сплачувати іноземним ком­паніям кошти за обслуговування внут­рідержавних операцій з використан­ням платіжних карток (комісійні бан­ків і процесингових центрів);

2) гарантувати економічну безпе­ку країни: щоб інформація про транс­акції не передавалася до іноземних процесингових центрів і не залежала від їхньої політичної волі.

Саме тому багато держав створили власні незалежні платіжні системи (переважно - з використанням чіпових карток): Німеччина (GeldKarte), Франція (Cartes Bancaires, Moneo), Австрія (Quick), Бельгія (Proton), Данія (Danmont), Іспанія (Monedero 4В), Італія (MINIpay), Нідерланди (Chipknip), Чехія (FUNCHIP), Фін­ляндія (Avant, Waasa Card), Литва (eLitoCard), Швеція (Cash Card), Швей­царія (Cash), Люксембург (miniCash), Португалія (Porta Moedas Multiban-co), Канада (Interac), Росія (Золота корона, ОРПС), Китай (ChinaPay, FISC-IC Card, Mondex Taiwan), Японія (JCB), Індія (India Pay), Ко­рея (K-Cash, MYbi, A-Cash, Mondex), Малаві (SmartCas, Sparrow), Малайзія (MEPS Cash, Touch 'n Go), Сінгапур (NETS CashCard, ez-link card), Тай­вань (FISC-IC Card, Mondex Taiwan), Туреччина (Kampus Karri, ODTU Akil-li Sistemi), Гонконг (Octopus), Філіппіни (Асе Arizona), Ямайка (Pay Plus Card), Нігерія (Valucard, Smartpay, Es-ca, Paycard) та інші.